Постанова № 38650647, 24.01.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2014 р. Справа № 804/11886/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіРищенко А. Ю. при секретаріДубровець Д.В. за участю: представника позивача - представника відповідача - Жук О.Ю., Каламбєт С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-транспортного підприємства «Будкомплект» до Ленінської районної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

10.09.2013 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-транспортне підприємство «Будкомплект» з позовом до Ленінської районної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду Соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в якому просить: - визнати протиправною (неправомірною) бездіяльність Ленінської районної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду Соціального страхування з тимчасової втрати працездатності щодо задоволення заяви-розрахунку від 12.08.2013р. заявленої позивачем до фінансування 13.08.2013р.; - зобов'язати Ленінську районну виконавчу дирекцію Дніпропетровського обласного відділення Фонду Соціального страхування з тимчасової втрати працездатності здійснити фінансування застрахованої особи ОСОБА_5 по вагітності і пологам за рахунок коштів Фонду згідно заяви-розрахунку №2 від 12.08.2013р..

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ним до відповідача була подана заява-розрахунок №2 від 12.08.2013р. з проханням здійснити фінансування застрахованої особи ОСОБА_5 по вагітності і пологам за рахунок коштів Фонду. Відповідачем була проведена позапланова перевірка з питань правомірності нарахування та заявлення матеріального забезпечення по вагітності та пологах, згідно заяви-розрахунку №2 від 12.08.2013р., заявленої до фінансування. В ході перевірки встановлено, що всупереч вимог п.7 Порядку обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок коштів Фонду при нарахуванні допомоги по вагітності та пологах застрахованій особі ОСОБА_5 в розрахунок середнього заробітку безпідставно включені місячні премії в червні та липні 2013 року. Зазначає, що підстави відмови у фінансуванні заяви-розрахунку №2 від 12.08.2013р. є надуманими і не ґрунтуються на вимогах закону, а саме ст..53 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасової втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» та п.7 Постанови КМ України «Про обчислення середньої заробітної плати для розрахунку витрат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням», а дії щодо відмови у фінансуванні заяви-розрахунку №2 від 12.08.2013р. є протиправними.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, зазначив, що перевіркою з питань правомірності нарахування та забілення матеріального забезпечення по вагітності та пологах, згідно заяви-розрахунку №2 від 12.08.2013р., заявленої до фінансування встановлено порушення норм чинного законодавства - страхувальником надлишково заявлено коштів Фонду в сумі 4791,78 грн., таким чином дії щодо відмови у фінансуванні заяви-розрахунку №2 від 12.08.2013р. є правомірними і таким, що відповідають чинному законодавства України, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав викладених в позовні заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, посилаючись на обставини викладені в запмереченнях.

Суд, заслухавши представників сторін, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним часткового задовольнити позовні вимоги з наступних підстав.

Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-транспортне підприємство «Будкомплект» 13 серпня 2013 року до Ленінської районної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду Соціального страхування з тимчасової втрати працездатності подана заява-розрахунок №2 від 12.08.2013р. із проханням здійснити фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованій особі ОСОБА_5 за рахунок коштів Фонду за видом матеріального забезпечення - по вагітності та пологах, в сумі 9839,34 грн..

До зазначеної заяви-розрахунку було додано: лист непрацездатності АГЕ №725375, протокол №2 комісії по соціальному страхуванню від 12.08.2013р., відомості нарахування заробітної плати з лютого 2013 року по липень 2013 року, табелі обліку робочого часу з лютого 2013 року по липень 2013 року, своди по відрахуванням з лютого 2013 року по липень 2013 року, штатний розклад станом на 01.01.2013р., накази на нарахуванням премій, копії наказів про прийом на роботу ОСОБА_5 та про переведення ОСОБА_5 на іншу посаду.

Аналіз матеріалів справи показує, що згідно наказу по Ленінській районні виконавчій дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду Соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 15.08.2013р. №110-ос «Про проведення позапланової перевірки» на підставі направлення від 15.08.2013р. №219 директором Фонду в період з 15.08.2013р. по 16.08.2013р. проведена позапланова перевірка з метою визначення правильності нарахування та заявлення матеріального забезпечення по вагітності та пологах, згідно заяви-розрахунку №2 від 12.08.2013р., заявленої до фінансування 13.08.2013р., результати якої викладено в акті від 16.08.2013р..

Згідно висновків зазначеного акту перевірки, встановлено порушення ч.2 ст.53 Закону України №2240-ІІІ та п.7 Порядку обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок коштів Фонду №1266, в результаті чого було заяво заявлено кошти Фонду в сумі 4791,78 грн.. В обґрунтування висновку зазначено, що зазначене перевищення розміру допомоги виникло у зв'язку з тим, що в розрахунковий період були включені премій, проте вони не були бути включені в розрахунковий період на тій підставі, що підприємство не мало укладеного колективного договору, в якому має бути визначена умова виплати премії працівникам.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки від 16.08.2013р. позивачем було надано заперечення на акт позапланової перевірки від 22.08.2013р., в яких зазначено що чинним законодавством не передбачено обов'язковість укладання колективних договорів, а також відповідальність за відсутність колективного договору відсутня. Також зазначає, що з усіма працівниками ТОВ ВТП «Будкомплект» укладається трудовий договір, в якому визначаються всі права та обов'язки, а також умови преміювання, зокрема, з ОСОБА_5 був укладений трудовий договір №04/2011 від 04.01.2011р.(копія якого була надана відповідачу в якості додатку до заперечень), в якому п.4.4 передбачено, що по результатам позитивних підсумків фінансово-господарської діяльності підприємства за півріччя або рік, виключно за наказом директора підприємства може виплачуватися премія у розмірі не більше трьох посадових окладів згідно штатного розкладу. Також наголошує, що накази №6 від 17.06.2013р. та №7 від 17.07.2013р. про преміювання заступника директора ТОВ ВТП «Будкомплект» були додані до заяви-розрахунку №2 від 12.08.2013р..

За розглядом заперечень Ленінською районною виконавчої дирекцією Дніпропетровського обласного відділення Фонду Соціального страхування з тимчасової втрати працездатності була надана відповідь від 05.09.2013р. №07-23-1200. Відповідно до якої зазначено, що премія виплачена ОСОБА_5 є вибірковою та без посилання на Положення про преміювання працівників підприємства, а також звернуто увагу на те, що трудовий договір, укладений із ОСОБА_5 №04/2011 від 04.01.2011р. наданий після завершення позапланової перевірки, а тому місячні премії за червень та липень 2013 року включено в розрахунок середнього заробітку для нарахування допомоги безпідставно.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням" від 18.01.2001р. № 2240-ІІІ (надалі - Закон № 2240) державний нагляд у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, здійснюють центральні органи виконавчої влади, уповноважені Президентом України.

Згідно з підпунктом 5 пункту 3 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 389/2011 основними завданнями Мінсоцполітики України є формування основних напрямів державної політики та здійснення відповідно до закону державного нагляду у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування, проведення соціального діалогу з питань формування та реалізації державної соціальної політики, регулювання соціально-трудових відносин;

Відповідно до статті 9 Закону України № 2240 Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд є некомерційною самоврядною організацією. Діяльність Фонду регулюється цим Законом, іншими законодавчими актами та статутом Фонду, який затверджується його правлінням.

За загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг: допомога по тимчасовій непрацездатності; допомога по вагітності та пологах; допомога на поховання; забезпечення оздоровчих заходів (стаття 34 Закону України № 2240).

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону № 2240 допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

Згідно із статтею 50 цього ж Закону матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, застрахованим особам, зазначеним у частині першійстатті 6 цього Закону призначаються та надаються за основним місцем роботи. Застрахованим особам, зазначеним у частинах другій та третійстатті 6 цього Закону (особи, які можуть бути застраховані на добровільних засадах), призначення та виплата матеріального забезпечення, а також надання соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, здійснюються виконавчою дирекцією відділення Фонду за місцем здійснення їх обліку як страхувальників.

Рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб). Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг. Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до положення про комісію (уповноваженого) із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, яке затверджується правлінням Фонду.

Згідно з частиною 1 статті 21 Закону № 2240 органи Фонду в цьому випадку здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам. Підставою для такого фінансування є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

Згідно із пунктом 3.2 Статуту Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду від 05.06.2001 № 9 для реалізації основних напрямів діяльності Фонд повинен забезпечувати: контроль за дотриманням порядку використання страхувальником страхових коштів; контроль за достовірністю поданих страхувальниками, та застрахованими особами відомостей, визначених статтями 27 і 51 Закону № 2240.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 28 Закону України № 2240 Фонд має право проводити перевірку правильності використання страхових коштів на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Щодо позовної вимоги про визнати протиправною (неправомірною) бездіяльність Ленінської районної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду Соціального страхування з тимчасової втрати працездатності щодо задоволення заяви-розрахунку від 12.08.2013р. заявленої позивачем до фінансування 13.08.2013р. судом встановлено наступне.

Із матеріалів справи вбачається, представником Ленінської районної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду Соціального страхування з тимчасової втрати працездатності підтверджується, що останнім було здійснено в межах наданих повноважень заходи задля контролю правильності визначення, нарахування та заявлення матеріального забезпечення по вагітності та пологах, згідно заяви-розрахунку №2 від 12.08.2013р., а також відповідачем не заперечується факт необхідності нарахування суми допомоги, в акті перевірки ним лише заперечується сума надлишково заявлених коштів. Заявляючи дані позовні вимоги позивач фактично зобов'язує відповідача задовольнити зазначену заяву-розрахунок без виконання ним контролюючих функцій щодо правильного нарахування матеріального забезпечення. Також суд зазначає, що у даному контексті мова йде про дії відповідача щодо проведення перевірки і зобов'язання позивача зробити перерерахунок матеріального забезпечення по вагітності та пологах застрахованій особі. З урахуванням викладеного, на думку суду, позивачем обрано не вірний спосіб захисту свого порушеного права щодо визнання протиправною саме бездіяльності відповідача, а тому в цій частині у задоволенні позову необхідно відмовити.

Відповідно до ч.1 ст. 39 Закону допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої відповідно до статті 53 цього Закону, і не залежить від страхового стажу.

Для встановлення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності і по вагітності та пологах здійснюється обчислення середньої заробітної плати (доходу) застрахованої особи. Згідно статті 53 Закону № 2240 при обчисленні середньої заробітної плати (доходу) для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу) за відпрацьований час, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, відповідно до статті 21 цього Закону.

Порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу 1 пункту 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою КМУ від 26.09.2001 року № 1266, середня заробітна плата (грошове забезпечення) застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" (грошового забезпечення, розмір якого визначається згідно з нормативно-правовими актами, що регулюють порядок та умови його виплати), та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб, не враховуючи передбачені законодавством пільги щодо сплати зазначеного податку чи суми, на які цей дохід зменшується, з яких сплачувалися страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.9 Порядку до середньої заробітної плати (доходу) включається заробітна плата (дохід) у межах максимальної величини (граничної суми) заробітної плати (доходу) та оподатковуваного доходу (прибутку), з яких сплачуються страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Підставою для встановлення порушення законодавства про оплату праці, зазначеного в акті перевірки від 16.08.2013р., слугував саме факт порушення порядку обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах, проте судом встановлено, що до заяви-розрахунку №2 від 12.08.2013р. позивачем було додано всі необхідні документи на підтвердження правомірності визначення суми матеріального забезпечення по вагітності та пологах, в сумі 9839,34 грн., зокрема, лист непрацездатності АГЕ №725375, протокол №2 комісії по соціальному страхуванню від 12.08.2013р., накази №6 від 17.06.2013р. та №7 від 17.07.2013р. про преміювання заступника директора ТОВ ВТП «Будкомплект» ОСОБА_5.

Законом України «Про колективні договори і угоди» не передбачена обов'язковість укладення колективного договору.

Також суд акцентує на наявності трудового договору у позивача, яким визначено умови преміювання, що підтверджує наявність підстав включення в нарахування допомоги по вагітності та пологах.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до вищезазначеної норми Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням заробітна плата ОСОБА_5 до складу якої було включено основну заробітну плату та інші заохочувальні та компенсаційні виплати, зокрема, премії, що були нараховані на підставі наказів №6 від 17.06.2013р. та №7 від 17.07.2013р. про преміювання, нарахованої у період червень-липень 2013 року, було обкладено відповідними необхідними податками, а також сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що не спростовується відповідачем. Даний факт підтверджується Звітом по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням за 9 місяців 2013 року від 15.10.2013р., копії платіжних доручень по призначенню «за перерахунок заробітної плати для зарахування на картки робітників за червень та липень 2013 року», випискою з карткового рахунку (зарплатної картки) ОСОБА_5, копії платіжних доручень із зазначенням отримувача платежу УПФУ в Ленінському районі м.Дніпропетровська за призначенням платежу «% з зарплати за червень 2013 року та липень 2013 року».

Відповідно до приписів статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що надані позивачем та дослідженні в судовому засіданні докази, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, підтверджують хибність висновків, викладених в акті перевірки.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-транспортне підприємство «Будкомплект» щодо зобов'язання Ленінської районної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду Соціального страхування з тимчасової втрати працездатності здійснити фінансування застрахованої особи ОСОБА_5 по вагітності і пологам за рахунок коштів Фонду згідно заяви-розрахунку №2 від 12.08.2013р.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-транспортне підприємство «Будкомплект» до Ленінської районної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду Соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви позивача та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов'язати Ленінську районну виконавчу дирекцію Дніпропетровського обласного відділення Фонду Соціального страхування з тимчасової втрати працездатності здійснити фінансування застрахованої особи ОСОБА_5 по вагітності і пологам за рахунок коштів Фонду згідно заяви-розрахунку №2 від 12.08.2013р..

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 29 січня 2014 року.

Суддя А.Ю. Рищенко