Рішення № 38650507, 12.05.2014, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/2078/14-ц

2/357/1385/14

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2014 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Дубановська І. Д. ,

при секретарі - Приймак Л. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Ерде Банк» до ОСОБА_1, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Домашній гостинець Крим» про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

В С Т А Н О В И В :

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області звернулось ПАТ «Ерде Банк» з цивільним позовом до ОСОБА_1, третя особа: ТОВ «Домашній гостинець Крим» про звернення стягнення на предмет іпотеки, обґрунтовуючи його тим, що 23 липня 2010 року між АТ «Ерде Банк» та ТОВ «Домашній гостинець Крим» був укладений договір №1/230710-Ф про факторингове обслуговування. В забезпечення виконання зобов'язань відповідно за вказаним договором між Банком та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір від 23.07.2010р. за яким було передано в іпотеку банку нерухоме майно: трикімнатну квартиру АДРЕСА_2. З боку ТОВ «Домашній гостинець Крим», майновим поручителем якого є відповідач, починаючи з липня 2011 року, зобов'язання по поверненню коштів, наданих в рамках факторингового фінансування та сплаті процентів не виконуються, чим порушені умови зобов'язань. Банком було подано позовну заяву про стягнення коштів з ТОВ «Домашній гостинець Крим» до Господарського суду міста Києва, який своїм рішенням від 27.09.2013 року задовольнив позовні вимоги та стягнув заборгованість в розмірі 1 669 500,00 грн. У зв'язку з ухиленням ТОВ «Домашній гостинець Крим» від виконання рішення суду, заборгованість на день подачі заяви не погашена.

Позивачем направлялась відповідачу 12.11.2013 року повідомлення - вимогу про усунення порушень за договором про факторингове обслуговування від 23.07.2010 року та звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 23.07.2010 року в рахунок погашення боргу в розмірі 1 699 500,00 грн. В зв'язку з вище викладеним позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Представник позивача Саєнко В.В., що діє згідно довіреності №7207 від 11.01.204 року в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог посилаючись на обставини, які є аналогічні наведеним у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату місце та час розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Предсавник відповідача ОСОБА_3, що діє згідно довіреності від 04 грудня 2013 року заперечувала проти задоволення позовних вимог, оскільки позивач не врегульовував спір у досудовому порядку як це передбачено іпотечним договором та звернувся до суду з позовом про визнання права власності а не з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до п.23 ППВСУ 12.06.2009 N 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» Розглядаючи і вирішуючи цивільні справи на засадах змагальності та диспозитивності, суди відповідно до положень статей 10, 11 ЦПК повинні роз'яснювати особам, які беруть у ній участь, їх права та обов'язки, попереджувати про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяти здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом .Розглядаючи справи, судам слід неухильно виконувати вимоги статей 58, 59 ЦПК про належність і допустимість доказів. Зокрема, статтею 57 ЦПК передбачено, що доказом у справі є пояснення сторін, третіх осіб та їх представників, допитаних як свідків. Тому пояснення зазначених осіб, отримані не за процедурою допиту свідків (стаття 184 ЦПК ), не можуть використовуватися як засіб доказування.

У судовому засіданні встановлено, що 23 липня 2010 року між АТ «Ерде Банк» та ТОВ «Домашній гостинець Крим» був укладений договір №1/230710-Ф про факторингове обслуговування, що підтверджується його копією. В забезпечення виконання зобов'язань відповідно за вказаним договором між Банком та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір від 23.07.2010р. за яким було передано в іпотеку банку нерухоме майно: трикімнатну квартиру АДРЕСА_2.

З боку ТОВ «Домашній гостинець Крим», майновим поручителем якого є відповідач, зобов'язання по поверненню коштів, наданих в рамках факторингового фінансування та сплаті процентів не виконуються, чим порушені умови зобов'язань.

Банком було подано позовну заяву про стягнення коштів з ТОВ «Домашній гостинець Крим» до Господарського суду міста Києва, який своїм рішенням від 27.09.2013 року задовольнив позовні вимоги та стягнув заборгованість в розмірі 1 669 500,00 грн. Копія вказаного рішення міститься в матеріалах справи.

У зв'язку з ухиленням ТОВ «Домашній гостинець Крим» від виконання рішення суду, заборгованість на день подачі заяви не погашена.

Позивачем направлялась відповідачу 12.11.2013 року повідомлення - вимогу про усунення порушень за договором про факторингове обслуговування від 23.07.2010 року та звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 23.07.2010 року в рахунок погашення боргу в розмірі 1 699 500,00 грн.

Як правильно зазначає представник відповідача в своїх запереченнях, в матеріалах справи відсутні докази які б підтверджували повідомлення боржника ТОВ «Домашній гостинець «Крим» про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання ним вимоги по погашенню боргу, разом з тим вказана обставина не позбавляє позивача права звернутись до суду в загальному порядку з метою захисту свого порушеного права. Аналогічна позиція підтримується і в п.37 ППВСУ 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», відповідно до якої невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (частина третя статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Суд відхиляє доводи представника відповідача щодо недоведеності суми заборгованості ТОВ «Домашній гостинець Крим» перед позивачем в зв'язку з тим, що сума боргу була предметом судового розгляду Господарського суду м. Києва у справі за позовом ПАТ «Ерде Банк» до ТОВ «Домашній гостинець Крим» про стягнення 1 699 500,00 грн., тому в силу вимог ч.3 ст.61 ЦПК України сума заборгованості третьої особи перед позивачем не підлягає доказуванню і не є предметом судового розгляду даної справи.

Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Як передбачено ст.37 ЗУ «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Відповідно до звіту про незалежну оцінку вартості предмета іпотеки, вартість трикімнатної квартири АДРЕСА_2 становить 498 400 грн. Вказаний висновок зроблений суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «ЕРСТЕ», що діє на підставі сертифікату Фонду державного майна України від 31.08.2012 року №13758/12. З приводу вказаного висновку сторонами заперечень зроблено не було.

Таким чином, в судовому засіданні позивачем доведено обставини наведені у позовні заяві стосовно звернення стягнення на предмет іпотеки, а отже порушено право підлягає захисту шляхом задоволення заявлених позовних вимог.

Керуючись статтями 33, 35, 37 Закону України «Про іпотеку», статтями 526, 546, 574, 575 ЦК України, статтями 3, 15, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Ерде Банк» до ОСОБА_1, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Домашній гостинець Крим» про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості в сумі 1 669 500 (один мільйон шістсот шістдесят дев'ять тисяч п'ятсот ) гривень 00 копійок, за Договором про факторингове обслуговування №1/230710-Ф від 23.07.2010р., укладеним між Публічним акціонерним товариством «ЕРДЕ БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Домашній гостинець «Крим», звернути стягнення на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру АДРЕСА_2, яка належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 11 квітня 2007 року, другою Білоцерківською міською державною нотаріальною конторою, зареєстровано в реєстрі за №1-1827; відомості про нерухоме майно внесено до Реєстру прав власності на нерухоме майно 14.05.2009 року, реєстраційний номер: 16628358, записано в книгу 10 за номером 12640, що підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав № 22726902, який видано КП Київської обласної ради «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації» 14.05.2009 року, що належить ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1), шляхом визнання права власності на нього за Публічним акціонерним товариством «ЕРДЕ БАНК» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська, 10/5а, ідентифікаційний код 34817907) право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_2.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Суддя І. Д. Дубановська