Ухвала суду № 38649987, 05.05.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

05 травня 2014 року м. Київ № 826/5763/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали

за позовом ОСОБА_1 доМіністерства оборони України простягнення коштів в сумі 6 510,22 грн

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд стягнути з Міністерства оборони України (ЄДРПОУ 00034022) на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію замість належного до видачі, на день звільнення з військової служби у запас, речового майна у розмірі 6510 грн. 22 коп.

Відповідно до пункту 5, пункту 6 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) та чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Так, предметом позовних вимог ОСОБА_1 є стягнення грошової компенсації замість належного до видачі, на день звільнення з військової служби у запас, речового майна у розмірі 6510 грн. 22 коп.

Як вбачається з позовної заяви та доданих матеріалів, наказом Командира військової частини А0202 від 26 квітня 2010 року № 82 підполковника ОСОБА_1, старшого наукового співробітника науково-дослідного відділу (проблем підготовки і ведення операцій та обґрунтування форм і способів застосування Збройних Сил науково-дослідного управління (проблем застосування Збройних Сил України), звільненого наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 22 квітня 2010 року № 290 з військової служби у запас за пунктом «б» частини шостої (за станом здоров'я) статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з правом носіння військової форми одягу, з урахуванням часу для здачі справ та посади 4 доби з 23 квітня по 26 квітня 2010 року, з 26 квітня 2010 року виключено зі списків особового складу частини, з усіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до Голосіївського районного у місті Києві військового комісаріату.

Відповідно до пункту 2 статті 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (в редакції Закону України від 03 листопада 2006 року № 328-V з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008) військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Порядок виплати грошової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 27, 28 "Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1444 встановлено, що військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення, Військовослужбовцям, які звільняються у запас або відставку без права носіння військової форми одягу, виплачується грошова компенсація за неотримане речове майно або за їх згодою видається речове майно на суму грошової компенсації.

За висновком суду, спірні правовідносини стосуються проходження позивачем та звільнення його з публічної служби в розумінні пункту 15 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно зі статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина третя).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу надано довідку № 5 від 26 квітня 2010 року щодо заборгованості за речове майно, тобто станом на момент виключення позивача зі списків особового складу позивачу надано довідку про неотримане речове забезпечення, проте військовою частиною розрахунку не проведено.

З огляду на наведене, суд вважає, що позивач міг та повинен був дізнатись про порушення своїх прав, інтересів щодо невиплати їй грошової компенсації за неотримане речове майно після звільнення з військової служби та ознайомлення з наказом від 26 квітня 2010 року № 82, тобто у квітні 2010 року.

Судом враховано, що Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII (в редакції чинній на час звільнення позивача з військової служби), "Положенням про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України", затвердженого Указом Президента України від 7 листопада 2001 року № 1053/2001, не встановлено досудового порядку вирішення спору в разі звільнення військовослужбовця з військової служби.

Крім того, слід взяти до уваги й ту обставину, що позивач звернувся до Центрального управління речового забезпечення Збройних Сил України Тилу Збройних Сил України з вимогою виплати компенсації у лютому 2014 року (листом від 28 лютого 2014 року № 341/5/7/426 відмовлено у виплаті), тобто поза межами місячного строку, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, позивачем пропущено місячний строк звернення до суду.

Аналогічна позиціявикладена в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2013 року у справі 2а-16859/12/2670.

Разом з тим, будь-яких доказів, обґрунтувань поважності причин пропуску строку звернення до суду з 26 квітня 2010 року по 29 квітня 2014 року ні позовна заява, ні додані до неї матеріали не містять.

За таких обставин та враховуючи, що позовна заява ОСОБА_1 та додані до неї матеріали не містять жодних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд приходить до висновку про те, що позивачем пропущено встановлений частиною 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України місячний строк звернення до суду, й підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними судом не встановлено.

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Керуючись ст. ст. 99, 100, 165 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

У Х В А Л И В:

1. Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про стягнення грошової компенсації замість належного до видачі, на день звільнення з військової служби у запас, речового майна.

2. У випадку оскарження ухвали позовні матеріли будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник