Справа № 429/618/14-а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.03.2014 року Суддя Слов`яносербського районного суду Луганської області Кобзій Т.І., розглянувши у скороченому провадженні в сел. Слов`яносербськ адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Слов`яносербської районної державної адміністрації Луганської області про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
ВСТАНОВИВ:
28 лютого 2014 року позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Слов`яносербської районної державної адміністрації, посилаючись на ту обставину, що вона має сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за яким здійснює фактичний догляд та отримує від відповідача допомогу по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку в розмірі 130 грн. на місяць. Вона є не застрахованою особою, оскільки до народження дитини не працювала.
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Законом України „ Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким було внесено зміни до Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та встановлено, що виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку надається в розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.. Проте, відповідно до Прикінцевих положень Закону передбачено строк його дії з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року. Отже, з 01.01.2009 року відновила дію попередня редакція ст.. 15 Закону №2811-ХП, відповідно до якої державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується в розмірі встановленого законодавством прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Оскільки ні в 2011, ні в 2012 році не встановлювалися інші розміри допомоги, ніж передбачено в Законі №2811-ХП, відповідач повинен здійснювати виплату допомоги в установленому Законом розмірі. Оскільки в зазначеному Законі не передбачено особливих обмежень чи умов призначення та виплати допомоги по догляду за дитиною в залежності від того застрахованою чи не застрахованою в системі соціального загальнообов'язкового державного страхування є така особа, позивачка вважає, що має право на перерахунок та виплату їй допомоги по догляду за дитиною в розмірі прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років. Вважає неправомірними дії відповідача по виплаті їй допомоги по догляду за дитиною в розмірі меншому, ніж встановлено ст.. 43 Закону України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням».
Законом „Про Державний бюджет України на 2013 рік" встановлено прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років з 1 січня 2013 року - 972 грн. на місяць, з 1 грудня - 1032 грн... Законом „Про Державний бюджет України на 2014 рік" встановлено прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років з 1 січня - 1032 грн.. Тобто, відповідач недоплачував йому до 1 грудня 2013 року по 842 грн., а з 1 грудня 2013 року - по 902 грн.., всього за зазначений час сума недоплати склала 5232 грн..
Просить суд визнати дії Управління соціального захисту населення Слов`яносербської райдержадміністрації по виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років в розмірі меншому, ніж встановлено ст.. 43 Закону України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням», неправомірними та зобов'язати відповідача доплатити заборгованість по допомозі за період з 27.09.2013 року по 27.02.2014 року в сумі 5232 грн..
Позивачка просила суд розглянути справу за її відсутності..
Представник відповідача направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, та надав заперечення на адміністративний позов, з позовом не згоден. Вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав. Позивачка дійсно перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення з 26.02.2013 року та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку, як особа, не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, в розмірі 130 грн. на місяць. Розмір зазначеної допомоги визначався відповідно до ст. .15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" зі змінами та доповненнями та п. 22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1751 від 27.12.2001 року.
В цьому пункті Порядку встановлено, що виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку з 1 січня 2010 року виплачується в розмірі, що дорівнює різниці між 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.. Не зрозуміло посилання позивачки в позові на ст.. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням», оскільки вона є не застрахованою особою, тому вимоги цього Закону на неї не розповсюджуються. Іншого чинним законодавством не передбачено.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка має сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, який проживає разом із нею. Вона перебуває на обліку в Управління соціального захисту населення Слов`яносербської районної державної адміністрації та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею віку 3 роки в розмірі по 130 грн., що підтверджується відповідними довідками.
22.01.2014 року позивачка звернулася до Управління соціального захисту населення з заявою про перерахунок призначеної їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
03.02.2014 року на звернення позивача, відповідачем була надана відповідь № 372, якою її було повідомлено, що відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд зазначає, що статтею 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 5 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21 листопада 1992 року № 2811-XII (зі змінами та доповненнями) передбачено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).
Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.
З 1 січня 2008 року відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та пункту 3 Прикінцевих Положень цього Закону, пункту 22 Порядку про призначення та виплату державної допомоги сім'ям з дітьми затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751, розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50%; з 1 січня 2009 року -75%; з 1 січня 2010 року - 100% прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупнім доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.
Таким чином, з 1 січня 2008 року існує норма закону відповідно до якої спірні правовідносини регулюються тільки Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", функції по виплаті допомоги до догляду за дитиною покладені на УПСЗН і допомога виплачується саме за рахунок Державного бюджету України.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції Закону № 107-VІ, тобто у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
До ст.15 Закону № 2811-ХІІ вносились зміни, а дія статті зупинялась іншими законами.
Так, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст.15 Закону № 2811-ХІІ викладено в наступній редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень». Проте, відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» Розділ І цього Закону набирає чинності з 01.01.2008р. і діє по 31.12.2008р. Отже, з 1.01.2009р. ст.15 Закону №281 XII відновила попередню редакцію, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Проте, статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлено, що у 2009 р. допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Аналогічним чином врегульовані правовідносини у 2010 р. ст. 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік».
В зв'язку з тим, що у передбачений законом спосіб положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та «Про Державний бюджет України на 2010 рік» не визнано неконституційними та не скасовано, у 2009-2010 р. допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначалась та виплачувалась у відповідності до п. 22 Постанови КМУ № 1751 від 27.12.2001р. «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми».
В подальшому, Законами України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», «Про Державний бюджет України на 2012 рік», «Про Державний бюджет України на 2013 рік» та будь-якими іншими Законами не встановлювався інший розмір допомоги, ніж у Законі №2811-ХІІ, а дії Законів про бюджет діяли, відповідно, лише у 2009 та 2010 роках, тому спірні правовідносини з 01.01.2011 регулюються Законом №2811-ХІІ, а положення Постанови КМУ №1751 в 27.12.2001р. в тій частині, в якій вони суперечить названому Закону, застосовуватися не можуть.
Таким чином, станом на день звернення позивача до відповідача із заявою при призначення їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, частина 1 статті 15 Закону діє в наступній редакції: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідач, виплачуючи позивачці допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 130 грн. за період заявлених нею позовних вимог, діяв неправомірно та з порушенням вимог законодавства.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивачки щодо нарахування та виплати спірної допомоги підлягають задоволенню з 27.09.2013 року по 27.02.2014 року включно. Оскільки Законом „Про Державний бюджет України на 2013 рік" встановлено прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років з 1 січня 2013 року - 972 грн. на місяць, з 1 грудня - 1032 грн. та Законом „Про Державний бюджет України на 2014 рік" встановлено прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років з 1 січня - 1032 грн., то з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути недоплачену суму допомоги за період з 27.09.2013 року по 30.11.2013 року з розрахунку по 842 грн. недоплати на місяць, та з 01.12.2013 року по 27.02.2014 року - з розрахунку недоплаченої суми 902 грн. на місяць, що становить загальну суму 5232 грн..
Заперечення відповідача в тій частині, що позивачка в обґрунтування позову посилається на ст.. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням», що є не допустимо для даних спірних відносин, оскільки вона не є застрахованою особою, не може бути підставою для відмови в позові, оскільки самі позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а юридична необізнаність позивачки сама по собі не може бути підставою для відмови в позові.
Керуючись Законом України„Про державну допомогу сім'ям з дітьми", ст. ст..6-11, 18, 71, 86,159-163, 183-2 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати дії Управління соціального захисту населення Слов`яносербської районної державної адміністрації Луганської області ради щодо нарахування та виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_2 неправомірними.
Стягнути з Управління соціального захисту населення Слов`яносербської районної державної адміністрації Луганської області на користь ОСОБА_2 недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку а період з 27.09.2013 року по 27.02.2014 року включно в сумі 5232 грн. (п'ть тисяч двісті тридцять дві грн.).
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 повернення судового збору в сумі 182 грн. 70 коп. (сто вісімдесят дві грн.. 70 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Слов`яносербський районний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів. Строк для подання апеляційної скарги обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Постанова прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя Кобзій Т.І.
Судове рішення № 38647018, Слов'яносербський районний суд Луганської області було прийнято 19.03.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 429/618/14-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: