Рішення № 38644693, 08.05.2014, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 437/1253/12

Провадження № 2/191/7/14

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2014 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі :

головуючого - судді Кухаря Д.О.

при секретарі - Яніній О.В.

за участю:

представника Відповідача Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Дидюка Петра Віталійовича, який діє на підставі довіреності _____

представника Відповідача ОСОБА_7 ОСОБА_13, який діє на підставі довіреності від п'ятнадцятого січня 2014 року, посвідченої приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованою в реєстрі за № 96

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», ОСОБА_7, Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» про визнання договору поруки недійсним,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_3, звернулася з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (Відповідач 1), ОСОБА_7 (Відповідач 2)., ТОВ «Укрпромбанк» (Відповідач 3) про визнання договору поруки недійсним, мотивуючи свої вимоги тим, що 03.03.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (Банк, Первісний кредитор) та ОСОБА_7 був укладений Кредитний договір № 356-016/ФК-08.

Згідно з умовами вказаного договору, банк надав ОСОБА_7, відкличну не відновлювальну кредитну лінію та в її межах кредитні кошти в ліміті кредитування у розмірі 1 262 500,00 грн., з розрахунку 15,5% річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 03.03.2008р. по 02.03.2013р..

Виконання позичальником зобов'язань за Кредитним Договором забезпечено укладеним 03.03.2008 року між Первісним кредитором, Позичальником та ОСОБА_3 договором поруки № 356-016/Zфпор-08.

Згідно з договором поруки, поручитель поручився перед банком за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором у тому ж обсязі, що і позичальник. Відповідальність поручителя повинна настати у випадку невиконання (неналежного виконання) позичальником зобов'язань за кредитним договором.

Але Позивачка зазначає, що оспорюваний нею договір поруки № 356-016/Zфпор-08 від 03.03.2008 року вона власноручно не підписувала, право підпису договору нікому не доручала, довіреностей не вчинення відповідних дій не видавала. Ким підписаний оспорюваний договір поруки Позивачці невідомо. Крім того, договір суперечить ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

У зв'язку з відкриттями ліквідаційної процедури відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", за кредитним договором від 03.03.2008 року №356-016/ФК-08 відбулася заміна первісного кредитора (ТОВ "Український промисловий банк") на нового кредитора Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", який став правонаступником прав та обов'язків первісного кредитора та, відповідно, набув права вимоги за вказаними вище договорами - кредитним договором та договором поруки. Належним Відповідачем Позивачка визначила правонаступника ПАТ «Дельта Банк».

На підставі вищевикладеного Позивачка просить визнати недійсним договір поруки від 03.03.2008 року № 356-016/Zфпор-08 укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», ОСОБА_3 та ОСОБА_7.

Представник Відповідача 1 ПАТ «Дельта Банк» подав заперечення на позовну заяву, в якому вказав, що відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Крім того вищезазначений представник зазначив, що відповідно до Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (за 2009 - 2010 роки) Верховного Суду України при оспорюванні кредитних договорів чи договорів поруки іншим з подружжя судам треба враховувати те, що положення статті 65 СК України щодо порядку розпорядження майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, регулюють відносини, які стосуються саме розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності подружжя, і не стосуються права одного із подружжя на отримання кредиту, оскільки кредитний договір є правочином щодо отримання у власність грошових коштів і не створює обов'язків для другого із подружжя, а лише для позичальника, як сторони договору (частина 1 статті 1054 ЦК України).

Таким чином, порука є способом забезпечення виконання зобов'язання (як правило, грошового), а не правочином щодо розпорядження майном, належним поручителю; договір поруки не створює обов'язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором, а відтак до даних правовідносин норми статті 65 СК України не застосовуються.

Враховуючи те, що договір поруки не потребує нотаріального посвідчення і державної реєстрації, а також те, що він не є договором стосовно цінного майна, отримувати письмову згоду другого з подружжя не було необхідності.

Щодо повноважень представника банку Відповідач 1 зазначив наступне: договір поруки № 356-016/Zфпор-08 від 03.03.2008 року від імені ТОВ «Український промисловий банк» підписано начальником управління розвитку роздрібного кредитування філії ТОВ «Укрпромбанк» ОСОБА_10, яка діяла на підставі довіреності від 25.09.2007 року, посвідченої приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_11 та зареєстрованої в реєстрі за № 7761.

Також даний договір скріплено печаткою ТОВ «Укрпромбанк», що підтверджує повноваження ОСОБА_10 на його підписання.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Договір поруки не створює обов'язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором, тому жодним чином не суперечить правам та інтересам малолітніх дітей позивача.

На підставі вищевикладеного відповідач ПАТ «Дельта Банк» просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог про визнання договору поруки недійсним.

Також представник Відповідача 1 пояснив про те, що заміна Відповідача 3 на Відповідача 1 у кредитному зобов'язанні на підставі договору про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку від тридцятого червня 2010 року відбулось саме не через правонаступництво (п. 2) ч. 1 ст. 512 ЦК України), як зазначалось Позивачкою, а шляхом передання ТОВ «Укрпромбанк» на користь ПАТ «Дельта Банк» прав за правочином (відступлення права вимоги п. 1) ч. 1 ст. 512 ЦК України). Оригінальний примірник договору про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку від тридцятого червня 2010 року в повному обсязі (зі всіма додатками) представник Відповідача 1 в судове засідання не надав, посилаючись на те, що договір перебуває в Києві і не може бути наданий. На вимогу суду про подання оригіналу такого договору, на підставі ст. 64 ЦПК України, договір з додатками також не був наданий. За наслідками постановленої судом 26.03.2014 року ухвали про витребування договорів з додатками представник Відповідача 1 обмежився наданням нотаріально посвідченої фотокопії договору про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку від тридцятого червня 2010 року без додатків та інших витребуваних договорів. Крім того, витяг, що міститься на а.с. 65 т. 1 представник Відповідача 1 виготовив власноручно, виходячи з бази даних банку, а не безпосередньо з договору та додатків до нього. Крім того, представник Відповідача 1 наголошував на тому, що доданими до матеріалів справи Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 квітня 2012 року у справі № 412/2998/2012 (2/412/2772/2012) є такими, що не потребують доказуванню обставини про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь «Дельта Банк» на підставі договору про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку від тридцятого червня 2010 року, на підставі якого ПАТ «Дельта Банк» одержав право вимагати від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами. Крім того, представник Відповідача 1 не зміг надати суду інформацію про те, що обставини правонаступництва у зазначеній вище справі були предметом спору (заперечувались або не визнавались будь-якою із сторін) і не були визнані сторонами, як такі що не потребують доказування (ч. 1 ст. 61 ЦПК України).

Доказів повідомлення Позивачки та Відповідача 2 (ОСОБА_7) про передачу прав вимоги в порядку, передбаченому п. 4.8. договору про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку, представник Відповідача 1 назвати не може, також не може в точності зазначити узгоджену Дельта Банком та Укрпромбанком форму такого повідомлення і чи узгоджувалась така форма взагалі.

Акта прийому-передачі документів (п. 4.5. договору про передачу активів) та актів звірки (п. 8.5. договору про передачу активів), як документів, що підтверджують факт передачі прав вимоги в частині ОСОБА_7 та ОСОБА_3 представник Відповідача 1 не надав, повідомивши про те, що таких документів він не бачив і такі у нього відсутні.

Також представник Відповідача 1 зазначив про те, що не пам'ятає чітко про кількість сторінок додатку № 2 (передані активи) та точне місце розташування імен та інших реквізитів Позивачки та Відповідача 2 у такому додатку. Додаток № 5 (про активи, які не підлягають передачі Дельта Банку) представник Відповідача 1 не бачив взагалі, не може пояснити наявності або відсутності в такому додатку імен та інших реквізитів Позивачки та Відповідача 2.

Представник відповідача 2 ОСОБА_13 у судовому засіданні позовні вимоги визнав в частині обставин не підписання Позивачкою оспорюваного договору поруки та порушення таким договором вимог ст.ст. 203, 215 ЦК України, прав та інтересів спільних неповнолітніх дітей Позивачки та Відповідача 2, а в частині правонаступництва Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» прав вимоги за кредитним договором № 356-016/ФК-08 від 03.03.2008 року та договором поруки № 356-016/Zфпор-08 від 03.03.2008 року та іншими забезпечувальними договорами, на підставі договору про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку від тридцятого червня 2010 року не визнав, заперечував проти таких обставин, посилаючись на відсутність належних та допустимих доказів укладення та виконання вищезазначеного договору, ненадання оригінальних примірників таких доказів на вимогу суду та не доведення обставин передачі прав вимоги саме щодо Позивачки та Відповідача. Представник Відповідача 1 наполягав на детальному дослідженні всіх примірників договорів про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку від тридцятого червня 2010 року, посилаючись на те, що такі примірники не співпадають один з одним і відрізняються один від другого нумерацією сторінок. Крім того, представник Відповідача 2 зазначив про те, що наявні в матеріалах справи договори не містять інформації про кредитний та інший забезпечувальні договори, сторонами у яких виступають ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_7, ОСОБА_3 але такий договір має містити в собі всі істотні умови про зобов'язання, в якому відступається право вимоги і змінюється кредитор, ціну придбання (відступлення) права вимоги (адже за поясненням представника Відповідача 1 договір був оплатним) та інші обов'язкові умови. Такі умови мають бути відображені в письмовій формі (ч. 1 ст. 513 ЦК України). Входячи з того, що належних та допустимих доказів передання прав вимоги за договором поруки ні Позивачкою, ні Відповідачем 1 та іншими учасниками процесу не надано, а також те, що наявні в матеріалах справи договори про передачу активів та кредитних зобов'язань , які не є належними та допустимими доказами, адже не підтверджені оригінальними примірниками, не містять інформації про істотні умови договору про передання ТОВ «Український промисловий банк» на користь ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги за договором поруки № 356-016/Zфпор-08 від 03.03.2008 року, такий договір в частині ОСОБА_3, ОСОБА_7 є неукладеним. Представник Відповідача 2 ОСОБА_13 наполягав на встановленні всіх вищезазначених обставин, як таких про які між сторонами є спір про право.

Відповідач 3 в судове засідання не з'явився, повідомлявся неодноразово, включаючи факт направлення такому ухвали про витребування доказів. Про причини неявки суду Відповідач 3 не повідомив, у зв'язку з чим справа розглянута за відсутності представників Відповідача 3.

Дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав:

Відповідно до ч.1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що 03.03.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 356-016/Zфпор-08, відповідно до умов якого поручитель ОСОБА_3 зобов'язалася перед ТОВ «Український промисловий банк» відповідати за виконання боржником ОСОБА_7, зобов'язань за кредитним договором № 356-016/ФК-08 від 03 березня 2008 року за яким останній зобов'язаний по 02 березня 2013 року повернути кредит у розмірі 1262500 гривень, сплатити проценти та штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором. Відповідальність поручителя настає у випадку невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язань за кредитним договором.

В договорі поруки № 356-016/Zфпор-08 від 03.03.2008 року, відсутній власноручний підпис ОСОБА_3 на першому і другому аркуші договору поруки, що робить вищезазначений правочин таким, що суперечить Конституції України, Цивільному кодексу України та моральним засадам суспільства, адже такий правочин створює для позивача обов'язки без наявної у неї на те згоди. Суперечність моральним засадам суспільства підтверджується ще й тим, що за договором, який позивачем не підписувався і за умовами якого не зобов'язана сплачувати грошові кошти, Відповідач 1 може незаконно заволодіти майном (грошовими коштами), належними Позивачці через стягнення заборгованості за кредитним договором солідарно з Поручителя.

Наведений факт підтверджується висновком № 3632-12 від 21.12.2012 року судово-почеркознавчої експертизи по цивільній справі № 437/1253/12, (а.с. 178-185, том 1) відповідно до якої підпис, розташований в графі «поручитель» на першій сторінці договору поруки № 356-016/Zфпор-08 від 03.03.2008 року від імені ОСОБА_3, - виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою з наслідуванням її справжнього підпису. Підпис, розташований в графі «оригінал договору поруки отримав» на другій сторінці договору поруки № 356-016/Zфпор-08 від 03.03.2008 року від імені ОСОБА_3, - виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 208, ч. 1 ст. 206 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім тих, що повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення і письмова форма щодо яких не передбачена законом.

Як вбачається з положень ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин (в т.ч. договір) вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) та скріплений печаткою (за наявності сторони правочину - юридичної особи ч. 3 ст. 207 ЦК України).

Крім того, позивачем не укладалися договори доручення та не видавалися довіреності на укладення договору поруки, що свідчить про відсутність у особи, яка власноручно підписала договір поруки від імені позивача, необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Зважаючи на вищевикладене ураховуючи те, що положення договору № 356-016/Zфпор-08 від 03.03.2008 року суперечить правам малолітніх дітей позивачки, а саме ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_2, бо вони можуть втратити житло, та враховуючи те що згідно висновку почеркознавчої експертизи № 3632-12 від 21.12.2012 року, підписи на договорі поруки не належать Позивачці ОСОБА_3., суд задовольняє позовні вимоги.

Крім того, заслуговують на увагу заперечення представника Відповідача 2 ОСОБА_13 про те, що Договір про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку, в тому вигляді, в якому він наявний в матеріалах справи на чотирьох аркушах заповнених текстом з однієї сторони (а.с. 60 - 64 Т. 1) та на дванадцятьох аркушах, заповнених текстом з однієї сторони (а.с. 40-51 Т. 2) не є належним та допустимим джерелом доказів правонаступництва або передання прав ні за кредитним договором № 356-016/ФК-08 від 03 березня 2008 року, ні за договором поруки 356-016/Zфпор-08 від 03.03.2008 року, адже Договір про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку не передбачає умов про відступлення права вимоги ні за договором поруки, ні за кредитним договором.

Крім того, надані однією стороною (представником Відповідача 1) фотокопії вищезазначеного договору містять різну нумерацію сторінок, що не є характерним для двох окремих фотокопій, зроблених з одного оригінального примірника.

Виходячи з умови абзацу третього п. 1.3. Договору про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку (а.с. 41 т. 2) інформація щодо забезпечення за Кредитними зобов'язаннями Укрпромбанку, яке перебуває у заставі Національного банку України та не передається Дельта Банку, наведене у Додатку № 5. Вищезазначений пункт підтверджується п. 11.12 такого договору, за умовами якого Впродовж 1 (одного) місяця з моменту набуття чинності цим Договором Національний банк звільняє з застави активи Укрпромбанку, які не підлягають передачі Дельта Банку та включені до Додатку 5 до цього Договору. Чи є додаток № 5 та Додаток 5 одним документом представник Відповідача 1 пояснити не зміг.

Виходячи з вищезазначених умов договору, останні, через посилання на додатки до нього, мають передбачати, як активи, що передаються Укрпромбанком на користь Дельта Банку, так і активи, що не передаються і залишаються у Відповідача 3.

Крім того, відповідно до п. 1.7. Договору про передачу активів «Кредитні та Забезпечувальні Договори» - кредитні та забезпечувальні договори (договори застави (іпотеки), поруки), укладені Укрпромбанком з Боржниками, права вимоги за якими передані в заставу Національному банку і забезпечують виконання Укрпромбанком Кредитних зобов'язань перед Національним банком, та підлягають передачі на підставі цього Договору. Перелік Кредитних та Забезпечувальних Договорів наведений в Додатку № 2 до цього Договору.

Відповідно до п. 1.10. Договору про передачу активів «Права Вимоги» - права вимоги до Боржників за Кредитними та Забезпечувальними Договорами, які підлягають передачі на підставі цього Договору.

Відповідно до п. 8.5. Договору про передачу активів факт переведення боргу за Кредитними Зобов'язаннями, а також факт передачі Прав Вимоги Укрпромбанком на користь Дельта Банку підтверджується 01 липня 2010 року шляхом підписання Укрпромбанком та Дельта Банком відповідних актів звірки.

Отже, пункти 1.7. та 1.10. Договору про передачу активів закріплюють можливість передачі права вимоги у майбутньому, а акт звірки, за умовами п. 8.5, є доказом передачі прав вимоги на наступний календарний день, що йде за днем укладення договору (30 червня 2010 року), виходячи з чого такий договір без додатків та актів звірки не може підтверджувати обставини відступлення права вимоги Укрпромбанком на користь Дельта Банку, ні за кредитним договором № 356-016/ФК-08 від 03 березня 2008 року, ні за договором поруки 356-016/Zфпор-08 від 03.03.2008 року.

Слід зауважити також на те, що договір містить загальне посилання на додатки № 1, 2, 3, 4, 5 (додаток 5), не передбачаючи посилання на кількість аркушів та число примірників, що суперечить Правилам ведення нотаріального діловодства, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 31 грудня 2008 року № 2368/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України

31 грудня 2008 р. за N 1325/16016, із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 16 листопада 2009 року N 2151/5.

Відповідно до п. 5.1. Наказу № 2368/5 Складання і оформлення документів передбачає обов'язкове дотримання таких вимог: найменування установи, автора, адреси установи, автора, якому адресується документ, найменування виду документа, складання заголовка документа, дати документа, відмітки про погодження тексту документа, посвідчення документа (підписання, затвердження, проставлення печатки), проставлення відміток про проходження та виконання документа. Відповідно до пп. 5.3.20., 5.3.21 Наказу якщо документ має додатки, повна назва яких наводиться в його тексті, то в додатку слід вказати лише кількість аркушів і число примірників, наприклад: "Додаток: на 5 арк. у 2 прим." Якщо документ має додатки, які не згадуються в тексті, то їх найменування необхідно перерахувати після тексту із зазначенням кількості аркушів у кожному додатку та кількості примірників.

Як вбачається з умов Договору про передачу активів, останній містить посилання на додатки але не передбачає назви таких додатків ні в тексті Договору ні зазначення про такі після тексту із зазначенням кількості аркушів та кількості примірників.

За умовами с. 2 ст. 59 ЦПК України Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з такого витяг на а.с. 65 т. 1, наданий представником Відповідача 1 як підтвердження обставин відступлення прав вимоги за кредитним договором та договором поруки не є належним та допустимим доказом, адже такі обставини мають доводитись виключно договором, що містить в собі всі істотні умови.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 512 ЦК України Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За умовами ч. 1 ст. 513 ЦК України Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ч. 3 ст. 656 ЦК України Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з того, що письмова форма кредитного договору та договору поруки зобов'язує додержуватися письмової форми договору при відступленні права вимоги, а також те, що право вимоги може бути предметом договору купівлі-продажу, договір про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на корить Дельта Банку від тридцятого червня 2010 року мав би містити умову про право вимоги ТОВ «Український промисловий банк» до ОСОБА_7, що виникло за кредитним договором № 356-016/ФК-08 від 03 березня 2008 року та право вимоги ТОВ «Український промисловий банк» до ОСОБА_3, що виникло за договором поруки 356-016/Zфпор-08 від 03.03.2008 року, про ціну за кожним окремим договором, за яку кожне окреме майнове право вимоги придбане за оплатним договором.

Виходячи з наявних в матеріалах справи доказів суд приходить до висновку, що договір про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на корить Дельта Банку від тридцятого червня 2010 року не містить умови про право вимоги ТОВ «Український промисловий банк» до ОСОБА_7, що виникло за кредитним договором № 356-016/ФК-08 від 03 березня 2008 року та право вимоги ТОВ «Український промисловий банк» до ОСОБА_3, що виникло за договором поруки 356-016/Zфпор-08 від 03.03.2008 року. Інформація про ціну кожного окремого договору відсутня. Оціночна вартість активів (п.п. 9, 10) не передбачає, що розрахунок таких активів був зроблений із врахуванням вартості права вимоги за кредитним договором та договором поруки.

Враховуючи таке договір про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на корить Дельта Банку від тридцятого червня 2010 року в частині оплатного відчуження права вимоги ТОВ «Український промисловий банк» до ОСОБА_7, що виникло за кредитним договором № 356-016/ФК-08 від 03 березня 2008 року та права вимоги ТОВ «Український промисловий банк» до ОСОБА_3, що виникло за договором поруки 356-016/Zфпор-08 від 03.03.2008 року на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» є неукладеним, тому належними сторонами, визначеними в договорі поруки 356-016/Zфпор-08 від 03.03.2008 року є не Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», а Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк».

Слід також зауважити на тому, що ні Позивачка, ні Відповідач 1 не надали суду доказів належного повідомлення Позивачки та Відповідача 2 за спільно узгодженою Укрпромбанком та Дельта Банком формою із зазначенням всіх істотних аспектів, впродовж 5 (п'яти) робочих днів з дати укладення договору про передачу активів (п. 4.8.).

Щодо пропуску строку позовної давності, заявленої представником Відповідача 1, то суд зазначає про те, що доказів ознайомлення Позивачки з договором саме в день підписання такого 03.03.2008 року суд не має і Відповідач 1 належним чином не довів обставин того, що Позивачка саме 03.03.2008 року дізналася про факт укладення договору поруки. Враховуючи те, що договір не може бути спрямований на порушення прав та законних інтересів будь-яких осіб і не може зобов'язувати, за відсутності попередньо наявної домовленості сторін договору, до вчинення будь-яких дій або створювати будь-які обмеження, вищезазначений договір, враховуючи відсутність справжнього підпису Позивачки та згоди на укладення такого договору, має бути визнаний недійсним.

Також, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 107 грн. 30 коп., адже відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати та якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.10, ст.11, ст.57, ст.214, ст.215, ЦПК України, ст. 203, ст. 206, ст. 207, ст.208, ст. 215, ст.228 ЦК України,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», ОСОБА_7, ТОВ «Укрпромбанк» про визнання договору поруки від 03.03.2008 р. № 356-016/Zфпор-08 недійсним - задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір поруки від 03.03.2008 р. № 356-016/Zфпор-08 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», ОСОБА_3 та ОСОБА_7.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», ОСОБА_7, ТОВ «Укрпромбанк, солідарно витрати по сплаті судового збору у сумі 107 ( сто сім ) гривень 30 (тридцять) копійок на користь ОСОБА_3.

На рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд може бути подана апеляційна скарга. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Д. О. Кухар