
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 травня 2014 року Справа № 69730/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Дяковича В.П., Іщук Л.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07 липня 2011 року у справі за позовом приватного підприємства «СТ» до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ :
У червні 2011 року приватне підприємство «СТ» (далі - ПП «СТ») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому після збільшення своїх вимог просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області (далі - МДПІ) № 000018230 від 22 квітня 2011 року в повному обсязі.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 07 липня 2011 року у справі № 2а/0370/1640/11 позов було задоволено.
У поданій апеляційній скарзі відповідач МДПІ просить скасувати вказану постанову суду та прийняти нову про відмову у задоволенні ПП «СТ». Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що позаплановою виїзною перевіркою ПП «СТ» (акт № 321/23-30242174 від 13.04.2011 року) було встановлено порушення вимог пунктів пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7, пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7, п. 10.1 ст. 10, п. 1.3 ст. 1, п. 9.1, 9.2, 9.3, 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР), завищення заявленої суму бюджетного відшкодування за січень 2011 року на суму 18350 грн., та заниження ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за грудень 2010 року, в сумі 310 грн.
Реальність укладеного ПП «СТ» з ПП «Нафта Центр» договору на придбання дизельного пального № 2511/10-1 від 25.11.2010 року не було підтверджено у ході проведеної перевірки.
Луцькою ОДПІ було надано матеріали перевірки по ПП «Нафта Центр» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року (акт від 16.03.2011 р. № 1500/23-2/372558919), відповідно до яких вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вимоги переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. Відсутні відомості про наявність у ПП «Нафта Центр» власних або орендованих основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.
Задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції виходив із того, що ПП «СТ» разом із декларацією за січень 2011 року подано заяву про повернення суми відшкодування ПДВ на рахунок платника, всього 18350,00 грн.
У зв'язку із поданою заявою про бюджетне відшкодування працівниками МДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування заявленої до відшкодування з бюджету на рахунок платника у банку суми ПДВ за січень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось в період з 01 по 31 грудня 2010 року, результати якої оформлено актом від 13.04.2011 року № 321/23-30242174. (далі - Закон № 168/97-ВР), в результаті чого підприємством завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за січень 2011 року на суму 18350,00 грн. та занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за грудень 2010 року, на 310,00 грн.
На підставі акта перевірки МДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 22 квітня 2011 року № 0000182300, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ на 18350,00 грн.
На думку суду першої інстанції, висновки податкового органу про порушення позивачем пп. 7.2.1 п. 7.2 , пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР та заниження у зв'язку із цим податкового кредиту за грудень 2010 року, що мало наслідком завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за січень 2011 року у сумі 12839,00 грн. є помилковими, що свідчить про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 22 квітня 2011 року № 00001182300 у цій частині.
Крім того, висновок податкового органу про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування у зв'язку із відсутністю права на податковий кредит за операціями з придбання дизельного пального в кількості 4885 л на суму 34928,00 грн., в тому числі ПДВ 5821,00 грн. за договором від 25 листопада 2010 року № 2511/10-1, укладеного з ПП «Нафта Центр» побудований на припущеннях, а не на фактичних доказах.
Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, апеляційний суд виходить із таких міркувань.
Пунктом 1.8 Закону № 168/97-ВР, чинного на час виникнення спору, бюджетне відшкодування визначено як суму, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 названого Закону (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 цієї ж статті протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
За змістом підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 названого Закону (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
За змістом підпункту 7.4.5 цього пункту в тій самій редакції не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Таким чином, з наведених законодавчих приписів випливає, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання бюджетного відшкодування є підставою для його одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.
Відповідно до копії довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України одним із видів діяльності ПП «СТ» є функціонування інфраструктури автомобільного та міського транспорту. У підприємства наявна ліцензія на право надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (внутрішні та міжнародні перевезення вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами) з терміном дії з 28 липня 2010 року серії АВ № 545096. Окрім того, у власності позивача наявні транспортні засоби, копії свідоцтв про реєстрацію яких долучено до матеріалів справи.
На виконання статутної діяльності підприємство систематично придбаває дизельне паливо, одним із постачальників якого є ПП «Нафта Центр».
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, одним із основних видів діяльності ПП «Нафта Центр» є оптова торгівля паливом. Копією свідоцтва від 25 жовтня 2010 року № 100306934 підтверджується статус вказаного підприємства, як платника ПДВ.
ПП «СТ» з ПП «Нафта Центр» було укладено договір на придбання дизельного пального № 2511/10-1 від 25.11.2010 року.
Допитаний у якості свідка директора ПП «Нафта Центр» ОСОБА_1 підтвердив умови та порядок поставки зазначеного виду товару оптовими партіями у підприємств-постачальників (ТзОВ «Торговий дім «Укрнафтопром», ВАТ «Закарпатнафтопродукт-Мукачево» та ін.). На підприємстві працює сім працівників; власні основні фонди відсутні, проте наявні орендовані транспортні засоби та нежитлове приміщення із асфальтованою земельною ділянкою в с. Прилуцьке Ківерцівського району, що використовується як база підприємства (сюди доставляється товар від постачальників ПП «Нафта Центр»). Свої зобов'язання за договором від 25 листопада 2010 року позивач виконав у повному обсязі.
Показання свідка узгоджуються із змістом письмових доказів, відповідно до яких дизельне пальне в кількості 4885 л на суму 34928,00 грн., в тому числі ПДВ 5821,00 грн., за договором від 25 листопада 2010 року № 2511/10-1 було передано представником продавця ОСОБА_1 представнику покупця Ломазюку Ф.Р. за довіреністю від 17 грудня 2010 року № 037284 відповідно до видаткової накладної від 17 грудня 2010 року № РН-00001151.
Транспортування товару підтверджується товарно-транспортною накладною від 17 грудня 2010 року ААК № 141 із с. Прилуцьке у м. Ковель.
Копією платіжного доручення від 17.12.2010 року № 128 підтверджується факт оплати покупцем товару у сумі 34927,75 грн., в тому числі і сплати ПДВ у ціні товару у сумі 5821,29 грн.
На підставі податкової накладної від 17.12.2010 року № 151, внесеної до реєстру отриманих податкових накладних, ПП «СТ» включило до складу податкового кредиту за грудень 2010 року ПДВ у сумі 5821,29 грн., який взяв участь у розрахунку бюджетного відшкодування за січень 2011 року. При цьому відповідно до даних автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів ПП «Нафта Центр» ПДВ у сумі 5821,29 грн. також відобразило у складі податкового зобов'язання за грудень 2010 року
Відтак апеляційний суд погоджується із думкою суду першої інстанції про те, що позивачем документально підтверджено наявність руху активів в процесі здійснення господарської операції з ПП «Нафта Центр», а також зв'язок між фактом придбання у вказаного підприємства товарно-матеріальних цінностей та господарською діяльністю ПП «СТ», що дає підстави для висновку про правомірність дії позивача по формуванню податкового кредиту за цією господарською операцією та наявність у нього права на бюджетне відшкодування ПДВ.
Одночасно суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що несплата ПДВ продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену разом із ціною товару (послуги) продавцю. Факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти. Саме ж по собі припущення контролюючого органу щодо можливої несплати постачальниками підприємства по ланцюгу необхідних сум ПДВ до бюджету не може слугувати достатньою підставою для відмови позивачеві в одержанні бюджетного відшкодування.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апелянта висновків суду першої інстанції не скасовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, а відтак у задоволення апеляційної скарги МДПІ слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,
УХВАЛИВ :
апеляційну скаргу Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07 липня 2011 року у справі № 2а/0370/1640/11 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді В.П.Дякович
Л.П.Іщук
Судове рішення № 38644319, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 07.05.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-/0370/1640/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: