Постанова № 38644282, 13.05.2014, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 травня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/2867/14

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в м. Луганську в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за списком № 2, в розмірі 6120,02 грн.,

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області до Державного підприємства «Луганськвугілля», в якому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за списком № 2, в розмірі 6120,02 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на наступне.

На Державному підприємстві «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Автобаза» за результатами атестації робочих місць встановлено роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, які відносяться до списку № 2 виробництв, робіт, професій і посад, що дають право на пільгову пенсію.

Відповідно до ч. 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації незалежно з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій особам, яким призначені пенсії на пільгових умовах до набуття ними права на пенсію за віком згідно з цим Законом.

Станом на 01.04.2014 ВП «Автобаза» має заборгованість перед УПФУ в Перевальському районі Луганської області по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.01.2014 по 31.03.2014 в розмірі 6120,02 грн. У зв'язку з цим позивач просить стягнути вказану суму заборгованості.

Представник позивача в судове засідання не прибув, до його початку надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, до його початку надав суду відгук на позовну заяву, в якому визнав позовні вимоги та просив розглянути справу за його відсутності.

13.05.2014 судом постановлено ухвалу про розгляд справи в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

У відповідності до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі, призначених згідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», при цьому зберігається порядок покриття цих витрат, який діяв до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (зареєстровано в Мінюсті України 16 січня 2004 року за № 64/8663), плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).

Відповідно до п. 6.1. вказаної Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах:

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.4. Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (пункт 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України).

Отже, підприємство зобов'язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Луганськвугілля» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 09.04.2003 за № 1 382 120 0000 000520 (арк. справи 6). ВП «Автобаза» ДП «Луганськвугілля» не має правового статусу юридичної особи, головне підприємство - ДП «Луганськвугілля» (арк. справи 7). ВП «Автобаза» ДП «Луганськвугілля» зареєстровано в УПФУ в Перевальському районі Луганської області в якості платника страхових внесків (арк. справи 4).

Позивач здійснював доставку та виплату пільгової пенсії працівникам ВП «Автобаза» ДП «Луганськвугілля», що підтверджується розрахунками (арк. справи 10-12).

Отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

У відповідача виникла заборгованість перед УПФУ в Перевальському районі Луганської області по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список № 2) за період з 01.01.2014 по 31.03.2014 в сумі 6120,02 грн. Сума заборгованості підтверджується розрахунками фактичних витрат.

Відповідач зазначену суму заборгованості не сплатив у добровільному порядку, що підтверджується карткою особового рахунку платника (арк. справи 9). Позовні вимоги також визнано відповідачем.

Обставини, на які посилається позивач, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні. З огляду на викладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими й такими, що слід задовольнити.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даному випадку.

Керуючись статтями 2, 11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за списком № 2, в розмірі 6120,02 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля» (91022, м. Луганськ, вул. Лермонтова, б. 1-в, ідентифікаційний код 32473323) на користь Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області (94300, Луганська область, м. Перевальськ, вул. Леніна, буд. 39-а, ідентифікаційний код 21792593) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за списком № 2, за період з 01.01.2014 по 31.03.2014 в сумі 6120 грн. 02 коп. (шість тисяч сто двадцять грн. 02 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено 13 травня 2014 року.

Суддя І.О. Свергун