Ухвала суду № 38643916, 23.04.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/4714/13-а

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

Суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

представника позивача Письменної В.О., представника відповідача Савецької Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «АДМ Іллічівськ» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «АДМ Іллічівськ» до Державної податкової інспекції у м.Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

25 червня 2013 року Приватне акціонерне товариство «АДМ Іллічівськ» (далі - ПАТ «АДМ Іллічівськ») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - ДПІ у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області) про скасування податкових повідомлень-рішень від 21.02.2013 р. №0000162201 та №0000152201, від 25.04.2013 р. №0000872201.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначив про помилковість та невідповідність дійсності висновків акту перевірки, посилаючись на відсутність порушень приписів пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп. а п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 ПК України з огляду на те, що фактичне здійснення господарських операцій між ПрАТ «АДМ Іллічівськ» та TOB «Сатєра», ПП «ОСК-Компані» підтверджується відповідними первинними документами. Реальність постачання товару та правомірність формування податкового кредиту підтверджується належним чином складеними видатковими та податковими накладними. Позивачем фактично використані запасні частин, придбані у ПП «ОСК-Компані» та TOB «Сатєра» під час ремонту виробничого обладнання. Всі витрати відображені у податковому обліку. Висновки, викладені в акті перевірки, є суб'єктивною думкою державного податкового інспектора. Визнання правочинів нікчемними не відноситься до компетенції податкових органів. Посилання перевіряючого на норми ЦК України є безпідставними. Також позивач наголошував на тому, що відповідачем безпідставно проведено перевірку та неналежним чином оформлено повідомлення та наказ на проведення перевірки. Позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення з боку його контрагентів.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року у задоволенні позову ПАТ «АДМ Іллічівськ» відмовлено.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням ПАТ «АДМ Іллічівськ» подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позов задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї представника позивача Письменної В.О., представника відповідача Савецької Н.С., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

01.02.2013р. на підставі наказу начальника ДПІ у м. Іллічівську Одеської області ДПС від 30.01.2013р. №48 та відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.79 ПК України посадовою особою ДПІ у м. Іллічівську проведена позапланова невиїзна перевірка ПАТ «АДМ Іллічівськ» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Сатєра», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.08.2010р. по 31.10.2010р., ПП «ОСК - Компані», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.03.2011р. по 31.03.2011р.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складений акт №222/22-0304/32790234 від 07.02.2013р. «Про результати позапланової невиїзної перевірки ПАТ «АДМ Іллічівськ» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків: ТОВ «Сатєра», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.08.2010р. по 31.10.2010р., ПП «ОСК - Компані», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.03.2011р. по 31.03.2011р.».

В акті перевірки встановлено порушення ПрАТ «АДМ Іллічівськ» пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп.а п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 ПК України, у зв'язку з тим, що документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із TOB «Сатєра», їх вид, обсяг, якість та розрахунки у серпні 2010 року на суму ПДВ 1742,23грн., вересні 2010 року на суму ПДВ 3432,62грн., жовтні 2010р. на суму ПДВ - 1465,27грн., із ПП «ОСК-Компані» у березні 2011р. на суму ПДВ 4996,22грн. що призвело до: - завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 18.2 Декларації з ПДВ за серпень 2010р.) на 1742грн.; - завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів (р. 25.2 декларації за вересень 2010р.) на 5175грн. (за рахунок завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з TOB «Сатєра» за серпень 2010р. на суму 1742,23грн. та за вересень 2010р. на суму 3432,62грн.); - заниження суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет (ряд.27 Декларації за жовтень 2010р.) на 1465грн., - заниження суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет (ряд.25 Декларації за березень 2011р.) на 4996грн.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки, позивач подав до ДПІ заперечення на акт, які відповіддю №2798/10/22-0404 від 19.02.2013р. залишені без задоволення, а висновки акту перевірки - без змін.

На підставі акту перевірки від 07.02.2013р. ДПІ у м. Іллічівську Одеської області ДПС прийняті податкові повідомлення-рішення від 21.02.2013р. №0000162201 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 5175грн. та застосування штрафних (фінансових) санкції у сумі 1294грн., у зв'язку з порушенням позивачем п.п.7.4.1 п. 7.4, п.п.7.5.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»; №0000152201 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 1742грн., у зв'язку з порушенням позивачем п.п.7.4.1 п. 7.4, п.п.7.5.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»; №0000142201 про донарахування ПДВ у сумі 6461грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1615грн., у зв'язку з порушенням позивачем п.п.7.4.1 п. 7.4, п.п.7.5.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.1, п.198.2, п.198.3, 198.6 ст.198 ПК України.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, ПрАТ «АДМ Іллічівськ» оскаржило їх в адміністративному порядку до ДПС в Одеській області. Рішенням ДПС в Одеській області про результати розгляду первинної скарги №767/10/10-2007 від 08.04.2013р. податкове повідомлення №0000142201 скасовано в частині застосованої штрафної (фінансової) санкції в сумі 1248 грн., в решті зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а первинна скарга ПрАТ в цій частині - без задоволення; податкові повідомлення-рішення №0000152201 та №0000162201 залишено без змін, а первинна скарга ПрАТ без задоволення.

Відповідачем, з урахуванням рішення № 767/10/10-2007 від 08.04.2013р. замість раніше врученого податкового повідомлення-рішення №0000142201 від 21.02.2013, направлено нове податкове повідомлення-рішення №0000872201 від 25.04.2013р. про донарахування ПДВ у сумі 6461грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 367 грн. Податкове повідомлення-рішення №0000142201 від 21.02.2013р. відкликано.

Позивач оскаржив рішення ДПС в Одеській області до ДПС України. Рішенням Міністерства доходів і зборів України №3011/6/99-99-10-01-15 від 20.05.2013р. податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Позивач оскаржив в судовому порядку податкові повідомлення-рішення, стверджуючи про їх протиправність.

Відмовляючи у задоволенні позову ПАТ «АДМ Іллічівськ» суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується апеляційний суд.

Відповідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Згідно зі ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно із п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як вбачається з матеріалів справи, на запит ДПІ до проведення перевірки позивачем не надано копії податкової накладної №601 від 25.03.2011р. на суму ПДВ 1706 грн., на підставі якої позивачем, у тому числі сформовано податковий кредит з ПДВ. Будь-яких пояснень з приводу відсутності вказаної податкової накладної позивачем не надано.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, про безпідставність твердження позивача про порушення ДПІ порядку проведення перевірки.

Так, судом першої інстанції вірно враховано, що у період, що охоплювався перевіркою, ПрАТ «АДМ Іллічівськ» (правонаступник ЗАТ «Іллічівський маслоекстракційний завод») придбавало у TOB «Сатєра» та ПП «ОСК-Компані» запасні частини для обладнання та ремонту котельної. Доказів (інформації) укладення позивачем з вказаними контрагентами цивільно-правових угод у письмовій формі на поставку (купівлю-продаж) запасних частин не надано.

Отримання товару здійснювалося за видатковими накладними, у зв'язку із чим контрагентами виписувалися наступні податкові накладні: №3755 від 10.08.2010р. на суму ПДВ 575,48грн., №3850 від 13.08.2010р. на суму ПДВ 914,52грн., №4024 від 20.08.2010р. на суму 252,24грн., №4398 від 03.09.2010р. на суму ПДВ 716грн., №4554 від 08.09.2010р. на суму ПДВ 128,80грн., №4555 від 08.09.2010р. на суму ПДВ 816,40грн., №4615 від 10.09.2010р. на суму ПДВ 1771,42грн., №541 від 24.02.2011р. на суму ПДВ 935,28грн., №351 від 15.03.2011р. на суму ПДВ 2354,94грн., №601 від 25.03.2011р. на суму ПДВ 1706грн.

Позивачем надані копії видаткових та податкових накладних для залучення до матеріалів справи.

Розрахунки проводилися в безготівковій формі через р/р ПрАТ «АДМ Іллічівськ» (13.08.2010р. - 3452,86грн., 18.08.2010р. - 5487,10грн. (платіжне доручення № 4610805); 30.08.2010р.- 1 513,44грн. (платіжне доручення № 4888976); 09.09.2010р. - 4296грн. (платіжне доручення № 30); 16.09.2010р. - 4 898,40грн.; 16.09.2010р.- 772,80грн.; 16.09.2010р. - 10628,52грн., 02.03.2011р. - 5611,68грн., 18.03.2011р.- 14129,64грн.).

Отримані товари прийнято на склад позивача згідно наявних у матеріалах справи приходних ордерів.

В підтвердження використання придбаних ТМЦ, позивачем надані складені акти на списання ТМЦ у зв'язку з їх використанням для ремонту обладнання та котельної.

Будь-яких інших первинних документів в підтвердження реальності господарських операцій позивача з TOB «Сатєра» та ПП «ОСК-Компані» суду не надано. Зокрема, не надано документів в підтвердження перевезення придбаних ТМЦ, не надано довіреностей на отримання ТМЦ, тощо.

Як зазначено відповідачем в акті перевірки, позивачем завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 18.2 Декларації з ПДВ за серпень 2010р.) на 1742грн.; завищенно суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів (р. 25.2 декларації за вересень 2010р.) на 5175грн.; занижено суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет (ряд.27 Декларації за жовтень 2010р.) на 1465грн., занижено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет (ряд.25 Декларації за березень 2011р.) на 4996грн.

Підставою для таких висновків, зокрема, слугувало наступне. ДПІ у м.Іллічівську отримано від ДПІ у Приморському районі м. Одеси акт від 07.04.2011р. № 579/23-5 «Про неможливість проведення документальної перевірки TOB «Сатєра» з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за період березень-листопад 2010 року». Вказаним актом встановлена відсутність у TOB "Сатєра" власних, орендованих, одержаних по договорах лізингу, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово - господарської діяльності. Постачальник ТОВ «Сатєра» не знаходяться за місцезнаходженням. Не встановлена товарність господарських операцій цього Товариства. Угоди з контрагентами за березень-листопад 2010р. визнані нікчемними. Також постановою старшого слідчого СУ ДПС в Одеській області від 20.04.2012р. порушено кримінальну справу стосовно невстановлених осіб за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ч.2 ст. 205 КК України за фактом організації створення фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі TOB «Сатєра».

ДПІ у м. Іллічівську отримано від ДПІ у Приморському районі м. Одеси акт від 24.02.2012р. № 500/23-513/37351391 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «ОСК-Компані» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період березень-грудень 2011 року. Встановлено, що до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей щодо юридичної особи. Підприємство формувало податковий кредит від контрагентів, посадові особи яких при допиті в рамках порушеної кримінальної справи, дали покази про непричетність до реєстрації та здійснення фінансово - господарської діяльності підприємства. Також, ДПІ у м. Іллічівську отримано від ДПІ у Приморському районі м.Одеси акт від 15.04.2011р. №1318/23-5/37351391 про неможливість проведення документальної перевірки суб'єкта господарювання ПП «ОСК-Компані» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами у лютому 2011 року, яки встановлено неподання Підприємством податкової звітності та відсутність трудових ресурсів для зайняття господарською діяльністю.

Суд вірно вказав, що вищезазначене свідчить про безтоварність операцій із зазначеними суб'єктами господарювання, оформлення первинних документів без настання реальних наслідків. Правочини позивача з його контрагентами носять ознаки нікчемності. У зв'язку з викладеним, відповідачем зазначається в акті перевірки, що документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із TOB «Сатєра», їх вид, обсяг, якість та розрахунки у серпні 2010 року на суму ПДВ 1742,23грн., вересні 2010 року на суму ПДВ 3432,62грн., жовтні 2010р. на суму ПДВ - 1465,27грн., із ПП «ОСК-Компані» у березні 2011р. на суму ПДВ 4996,22грн. що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 18.2 Декларації з ПДВ за серпень 2010р.) на 1742грн.; завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів (р. 25.2 декларації за вересень 2010р.) на 5175грн. (за рахунок завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з TOB «Сатєра» за серпень 2010р. на суму 1742,23грн. та за вересень 2010р. на суму 3432,62грн.); заниження суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет (ряд.27 Декларації за жовтень 2010р.) на 1465грн., заниження суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет (ряд.25 Декларації за березень 2011р.) на 4996грн.

Підсумовуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про порушення позивачем пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп.а п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 ПК України.

Крім того апеляційний суд вважає за необхідне зазначити таке.

Позивачем не надано документальних доказів, які б доводили реальність одержання товару від TOB «Сатєра» та ПП «ОСК-Компані», письмових доказів, які б свідчили про те, що покупцем отримані ТМЦ були використані у власній господарській діяльності з метою отримання доходу.

Відповідно до ч.1.3 та 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент на момент оформлення операцій із TOB «Сатєра») платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 вказаного Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Позивачем не надано доказів використання ТМЦ в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, натомість, визнається, що придбані ТМЦ використані для ремонту власного обладнання та котельної, тобто були придбані без мети їх використання в оподаткованих операціях.

Згідно з пп.7.2.6 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 цього ж Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Проте податкова накладна не є документом, на підставі якого можливо дійти висновку про використання придбаних послуг у межах господарської діяльності платника податку та отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Відповідно до п.п.7.3.1 п.7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: - або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; - або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до ст.22 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування, можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявність яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податку податкового обов'язку.

Згідно ст.185 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування, крім того, є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Статтею 188 Податкового Кодексу України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче за звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на етиловий спирт, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту встановлений статтею 198 ПК України.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до пунктів 201.4, 201.6, 201.8, 201.10 ст.201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п.п. 2.15, 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам, а відтак, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, платіжні доручення тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

На підставі викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, а також враховуватись повнота складання всіх підтверджуючих господарські операції документів.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, колегія суддів вважає, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, але в даній справі позивачем не доведено відповідні обставини.

Відтак, з наданих позивачем на підтвердження своєї позиції первинних документів неможливо дійти висновку про фактичне придбання ТМЦ з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності ПрАТ «АДМ Іллічівськ».

Отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у сукупності із викладеними в акті перевірки ПрАТ «АДМ Іллічівськ» відомостями та податковою інформацією стосовно контрагентів TOB «Сатєра» та ПП «ОСК-Компані» із придбання позивачем товарів, реального руху ТМЦ від продавців до покупця, та придбання їх з метою наступного використання в оподатковуваних операціях свідчить про непідтвердженість фактичного здійснення операцій.

Позивачем не спростовано позицію ДПІ та висновки акту перевірки.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що при прийнятті оскаржених податкових повідомлень-рішень ДПІ у м.Іллічівську спиралась на обґрунтовані висновки акту перевірки від 07.02.2013р., підставність яких при оскарженні в судовому порядку позивачем не спростована.

Отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ПАТ «АДМ Іллічівськ».

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції правильним і таким, що відповідає вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Відтак, апеляційна скарга ПАТ «АДМ Іллічівськ» задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «АДМ Іллічівськ» - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов