Ухвала суду № 38643459, 12.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" травня 2014 р. м. Київ К/800/47572/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.за участю секретаряГончар Н.О.та представників сторін: від позивача Турчин Д.О.від відповідачане з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській областіна постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.12.2012та ухвалуЛьвівського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2013у справі № 2-а-1970/3899/12за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Мі-Стар»доТернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової службипроскасування податкових повідомлень-рішень ,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МІ-СТАР» звернулося до суду з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень-рішень від №0001092210, № 0001102210 від 26 жовтня 2012 року.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.12.2012, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2013, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимоги відмовити повністю, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права.

Позивачем подані заперечення на касаційну скаргу відповідача, у відповідності до яких він, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість касаційної скарги, просить її залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Відповідачем було подано клопотання про заміну відповідача (Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби) його правонаступником - Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Тернопільській області.

Суд касаційної інстанції, розглянувши заявлене клопотання, дійшов висновку про його обґрунтованість та необхідність його задоволення.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- наказом начальника Тернопільської ОДПІ від 25.09.2012 за № 2094 призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «МІ-СТАР» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 09.10.2009 по 30.06.2012;

- відповідач надсилав позивачу запити про надання пояснень та їх документальних підтверджень, на які позивачем надано відповідь та повідомлено про неможливість надання документів для перевірки у зв'язку з оскарженням в судовому порядку вказаного наказу начальника Тернопільської ОДПІ за № 2094 від 25.09.2012;

- незважаючи на оскарження позивачем в судовому порядку наказу № 2094 від 25.09.2012 та отримання копії ухвали про відкриття провадження по справі уповноваженим представником податкового органу Тернопільською ОДПІ, відповідачем було складено акт перевірки № 4382/22-10/36688284 від 10.10.2012, яким встановлено порушення позивачем приписів пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягає у занижені податку на додану вартість на суму 2 479 грн.; пп. 44.1 ст. 44, п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, яке полягає у заниженні податку на додану вартість на суму 2 198 150 грн.; пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягає у заниженні податку на прибуток на суму 953 грн.; п. 44.1 ст. 44, п.138.2 ст. 138, п. 139.1.9 ст.139 Податкового Кодексу України, яке полягає у занижені податку на прибуток на суму 3 759 739 грн.;

- постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.10.2012, яка набрала законної сили згідно ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2013, визнано протиправним та скасовано наказ Тернопільської ОДПІ № 2094 від 25.09.2012 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «МІ-СТАР» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 09.10.2009. по 30.06.2012, а також визнано протиправними дії Тернопільської ОДПІ щодо проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «МІ-СТАР» на підставі наказу № 2094 від 25.09.2012;

- на підставі вказаного акту перевірки від 10.10.2012 відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення:

1) № 0001092210 від 26.10.2012, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 3 957 594 грн. (з яких: 3 764 692 грн. - основний платіж та 192 902,60 грн. - штрафні санкції);

2) № 0001102210 від 26.10.2012, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2 750 957 грн. (з яких: 2 200 629 грн. - основний платіж та 550 328 грн. - штрафні санкції).

Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позов, виходили з безпідставності прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Пунктом 83.1 статті 83 Податкового кодексу України встановлено, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: пп.83.1.1 - документи, визначені цим Кодексом; пп.83.1.2 - податкова інформація; 83.1.3 - експертні висновки; 83.1.4 - судові рішення; 83.1.6 - інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Між тим, попередніми судовими інстанціями встановлено, що відповідач дійшов висновку про порушення позивачем норм податкового та іншого законодавства без вивчення та дослідження документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинних та інших документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку й пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до норм статей 75 - 86 Податкового кодексу України та статті 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (чинного на момент спірних правовідносин), з метою забезпечення єдиного порядку організації перевірок платників податків наказом ДПА України № 213 від 14.04.2011 затверджено Методичні рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків.

Відповідно до п.1.10 Методичних рекомендацій у разі неможливості розпочати документальну перевірку у зв'язку з ненаданням документів для перевірки працівником підрозділу, який очолює або бере участь у перевірці, складається акт у довільній формі.

В акті викладаються причини неможливості розпочати перевірку з дати, зазначеної у направленні та наказі, та вчиняється відповідний запис про здійснення зазначеної перевірки після усунення причин, які призвели до неможливості проведення.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що відповідачем в порушення вимог чинного законодавства проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Мі-Стар» за наявності обставин, які унеможливлюють її проведення, а висновки, що викладені в акті перевірки без дослідження документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинних та інших документів, які використовуються в бухгалтерському та податкового обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, не дають підстав стверджувати про наявність фактів порушень позивачем вимог податкового та іншого законодавства.

Отже, з врахуванням вищенаведеного та встановлених попередніми судовими інстанціями обставин у даній справі, судова колегія касаційної інстанції вважає правильним, не спростованим доводами касаційної скарги, висновок судів попередніх інстанцій про те, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що суди попередніх інстанцій повно встановили обставини у справі та надали їм належну правову оцінку на підставі законодавства, що підлягало застосуванню до спірних відносин.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 55, 160, 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Допустити заміну відповідача (Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби) його правонаступником - Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Тернопільській області.

2. Касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області залишити без задоволення.

3. Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.12.2012 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2013 залишити без змін.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіВ.В. Кошіль О.А. Моторний