Ухвала суду № 38643165, 14.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14 квітня 2014 року м. Київ К/800/19683/14

суддя Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 3 лютого 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до старшого слідчого 2 слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області Надежденко С.В., судді Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області Сараєва І.А. про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Касаційна скарга на зазначене судове рішення не відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права, однак, в касаційній скарзі відсутні обґрунтування порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Крім того, вимоги особи що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції не відповідають положенням пункту 5 частини 2 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вони мають стосуватись конкретних рішень судів першої і апеляційної інстанцій, про оскарження яких ставиться питання в касаційній скарзі із зазначенням дати їх прийняття, а також суду, який їх ухвалив.

Також, в порушення вимог частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги не додано копій оскаржуваних судових рішень, а саме, ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 3 лютого 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2014 року.

З наданого позивачем клопотання про звільнення його від сплати судового збору не вбачається підстав для його задоволення, оскільки скаржником не наведено достатньо доводів та обставин, а також не надано доказів на їх підтвердження.

Разом з тим, клопотання ОСОБА_1 про відстрочення судового збору підлягає задоволенню з огляду на таке.

Частиною 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Враховуючи, що скаржник перебуває під вартою у Маріупольському слідчому ізоляторі та на момент звернення до суду з касаційною скаргою не працює, суд вважає за можливе відстрочити сплату судового збору за її подання до 12 травня 2014 року.

Виходячи з вимог статей 88, 108, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, скаргу слід залишити без руху, надати строк для усунення вказаних недоліків та роз'яснити наслідки невиконання вимог ухвали.

Керуючись статтями 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в :

Касаційну скаргу залишити без руху.

Скаржнику надати строк до 12 травня 2014 року для усунення зазначених в ухвалі недоліків та роз'яснити, що у випадку їх невиконання касаційна скарга буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.І. Мойсюк