Рішення № 38642020, 14.04.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.04.2014 Справа № 905/602/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Нестеренко Ю.С., при секретарі судового засідання Рудюк Є.О., розглянувши матеріали

за позовом Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», м.Нікополь, Дніпропетровська область

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь, Донецька область

про: стягнення пені у сумі 5035,53грн. та 3% річних у розмірі 1007,11грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Чайкіна К.О. - за довіреністю №09-18/3575 від 26.12.2013р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів», м.Нікополь, Дніпропетровська область звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь, Донецька область про стягнення пені у сумі 5035,53грн. та 3% річних у розмірі 1007,11грн.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки №131501/1205846 від 26.12.2012р. у частині оплати вартості прийнятого ним товару, що стало підставою для нарахування пені у сумі 5035,53грн. та 3% річних у розмірі 1007,11грн.

На підтвердження викладених обставин Позивач надав копії: договору поставки №131501/1205846 від 26.12.2012р., разом зі специфікаціями до нього, рахунків, накладних, докази оплати товару.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 530, 625, 629 ЦК України, ст.ст.193, 230, 265, 267 ГК України, ст.ст.54-58 ГПК України.

Відповідач у своєму відзиві №09-10/50 від 05.03.2014р. заперечив проти позовних вимог, з підстав того, що Позивачем не вірно було визначено нарахування пені на суму заборгованості, а саме у розрахунок пені Позивач включив день, у який зобов`язання по договору були виконані Відповідачем, що є порушенням вимог діючого законодавства. Одночасно, Відповідач зазначив, що при розрахунку 3% річних не повинен враховуватися день оплати заборгованості Відповідачем, у зв`язку з чим підстави для стягнення з ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» 3% річних відсутні.

В процесі розгляду справи 24.03.2014р. Позивач надав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Ухвалою господарського суду від 27.03.2014р. розгляд справи продовжено на 15 днів до 14.04.2014р.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив :

Між Публічним акціонерним товариством «Нікопольський завод феросплавів», м.Нікополь, Дніпропетровська область (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь, Донецька область (Покупець) укладено договір поставки №131501/1205846 від 26.12.2012р. відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити згідно п.3.4. цього Договору феросплави, в подальшому Товар, протягом строку з 01 січня 2013 року по 28 лютого 2013 року на умовах, у кількості та строки, вказані в Специфікаціях до даного Договору, які є його невід`ємною частиною.

За приписами п.2.3. договору датою поставки Товару, при поставці залізничним транспортом, вважається дата штемпеля на залізничній накладній станції Вантажовідправника згідно п.2.1. Постачальник приймає на себе зобов`язання по організації та оплаті транспортування та супроводу Товару на шляху його слідування. Постачальник несе ризики випадкової втрати та/або псуванню Товару до моменту прибуття Товару на залізничну станцію Сартана Донецької з/д, що підтверджується штемпелем залізничної станції на залізничній накладній. Покупець зобов'язаний протягом 2-х робочих днів з дати прибуття Товару, направити шляхом факсимільного та/або електронного зв'язку, з подальшою відправкою кур'єрською поштою на адресу Постачальника, яка завірена Покупцем копію залізничної накладної зі штемпелем залізничної станції Сартана Донецької з/д.

Згідно п.3.4. договору Покупець здійснює оплату Товару, який поставляється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника протягом 15 -ти банківських днів з дати поставки Товару. Постачальник повідомляє Покупця про дату поставки Товару шляхом передачі засобами електронного або факсимільного зв'язку наступних документів: - рахунку Постачальника, - копії з/д квитанції, -сертифікату якості, у відповідності з п.3.8. цього Договору. Вартість відвантаженого Товару в Специфікації визначається в національній валюті України з урахуванням податків та зборів, які передбачені діючим законодавством України. Оплата Товару здійснюється в національній валюті України.

Пунктом 3.6. договору визначено, що датою платежу вважається дата зарахування коштів на рахунок Постачальника.

Відповідно до п.7.6. договору у випадку порушення Покупцем строків оплати за поставлений Товар, які передбачені цим Договором поставки, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у відповідному періоді, за кожен день прострочки оплати.

Договір підписаний Сторонами та скріплений печатками підприємств.

Специфікаціями до Договору Сторони визначили найменування Товару, якість, упаковку, кількість, ціну, строк поставки та загальну суму за Специфікацією.

На виконання умов договору Постачальник поставив на адресу Покупця Товар, що підтверджується залізничними накладними: №45767183 на суму 67450, №47069950 на суму 68400,00грн., №47069943 на суму 68400,00грн., №47069927 на суму 68250,00грн., №47069968 на суму 68300,00грн., №47069992 на суму 68650,00грн., №47069984 на суму 68400,00грн., №47069935 на суму 68450,00грн., №47969976 на суму 68300,00грн., №45767126 на суму 67700,00грн., №45767225 на суму 67700,00грн., №45767209 на суму 67150,00грн., №45767100 на суму 67700,00грн., №45767159 на суму 66800,00грн., №45767134 на суму 67350,00грн. Товар був поставлений 13.02.2013р. та 05.01.2013р., про що свідчить календарний штемпель станції відправлення на зазначених накладних.

Також Позивачем були надані для оплати товару Відповідачем рахунки: №185475 від 05.01.2013р. на суму 5630089,67грн. та №185899 від 13.02.2013р. на суму 6623034,08грн.

Як вбачається з матеріалів справи Відповідач оплатив отриманий товар в повному обсязі, що підтверджується довідкою з ПАТ КБ Приватбанк №Э.21.0.0.0/4-827 від 14.01.2014р., а саме: 29.01.2013р. у сумі 5630089,67грн. за рахунком №185475 від 05.01.2013р. та 07.03.2013р. у сумі 6623034,08грн. за рахунком №185899 від 13.02.2013р. та підтверджується позивачем.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що Відповідач прострочив виконання зобов'язання за договором поставки №131501/1205846 від 26.12.2012р. з оплати за відвантажений Товар строком на 1 день за спірними накладними, оскільки здійснив оплату товару 29.01.2013р. та 07.03.2013р.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне:

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи строк оплати товару, що був поставлений за накладними від 05.01.2013р. (по рахунку №185475 від 05.01.2013р. на суму 5630089,67грн.) відповідно до умов Договору настав 28.01.2013р., оплата товару була здійснена Відповідачем - 29.01.2013р., строк оплати товару за накладними від 13.02.2013р. (по рахунку №185899 від 13.02.2013р. на суму 6623034,08грн.) до умов Договору - 06.03.2013р., оплата була здійснена Відповідачем 07.03.2013р.

Отже, відповідно до умов Договору за спірними поставками днем з якого наступає прострочення виконання зобов'язання Відповідачем по оплаті отриманого товару є 29.01.2013р. та 07.03.2013р. відповідно, проте як встановлено матеріалами справи Відповідач саме в ці дні здійснив оплату отриманого товару.

Таким чином, Позивачем неправомірно було нараховано суму пені та 3% річних, оскільки прострочення оплати боргу за спірним договором -відсутнє, а зобов'язання було виконане у передбачені договором строки.

Зазначена правова позиція також викладена в п.1.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» в якій визначено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати відносяться на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

У позовних вимогах Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», м.Нікополь, Дніпропетровська область до Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь, Донецька область відмовити повністю.

У судовому засіданні 14.04.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 22.04.14р.

Суддя Ю.С. Нестеренко