Ухвала суду № 3864177, 11.03.2008, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

Справа № 33ц-361 кс/08; 6-4161 св05

Головуючий у першій інстанції: Приходько К. П. Категорія: 40

Суддя-доповідач: Віхров В. В.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2008 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Віхрова В. В., Гайдук В. І., Дерев'янко О. Г.,

розглянувши відповідно до п. З Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій України» (в редакції Закону України № 697-V від 22.02.2007) в касаційному провадженні в попередньому судовому засіданні у місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Атасс-Бориспіль» про відшкодування моральної шкоди, де третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2005 року та рішення апеляційного суду Київської області від 08 вересня 2005 року, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовами до ВАТ «Атасс-Бориспіль» {код ЄДРПОУ 05538833, м. Бориспіль, Київська область) про відшкодування моральної шкоди, завданої через ушкодження здоров'я внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася через дії та за вини ОСОБА_2, який на час пригоди перебував у трудових відносинах з відповідачем, у зв'язку з чим просила стягнути на свою користь відшкодування моральної шкоди у сумі 20 000 гривень.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2005 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково і на її користь стягнуто з ТОВ «Атасс-Бориспіль» 10 000 гривень відшкодування моральної шкоди; судові витрати віднесені на рахунок відповідача зі стягненням з нього на користь держави 500 гривень державного мита.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 08 вересня 2005 частково задоволена апеляційна скарга ОСОБА_2 і рішення місцевого суду змінене в частині розміру судових витрат, що стягуються, зі зменшенням суми до восьми гривень 50 коп.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 вказує на те, що завдана ним шкода не могла потягнути інвалідність у позивача, а тому судами першої і апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального права щодо визначення розміру відшкодування, а тому порушує питання про ухвалення рішення про зміну рішення в частині розміру відшкодування зі зменшенням його до 5 000 гривень.

Заперечуючи проти доводів касаційної скарги, ОСОБА_1 пояснила, що до пригоди їй ампутовано ліву ногу і за розгляду справи встановлено, що причиною призначення їй першої групи інвалідності є перелом шийки правої стегнової кістки, внаслідок чого вона позбавлена можливості самостійно пересуватися.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи в межах касаційної скарги, дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень місцевого та апеляційного судів та їх скасування відсутні, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що 14.08.2004 близько 07 год. 20 хв. на автобусній зупинці біля перехрестя вулиць Київський шлях і Ватутіна у в м. Борисполі відповідач, здійснюючи свою діяльність, використовував належний йому на праві власності автобус «Івеко», д/н НОМЕР_1, яким, виконуючи свої трудові обов'язки з трудового договору з відповідачем, керував ОСОБА_3, який рушив заднім ходом і не звернувся за допомогою до сторонніх осіб для забезпечення безпеки руху, чим грубо порушив п. 10.9 Правил дорожнього руху, внаслідок чого наїхав на позивача, завдавши їй тілесні ушкодження середньої тяжкості, що встановлено вироком Бориспільського міськрайонного суду

2

Київської області від 29.12.2004, що вступив в законну силу і став остаточним, яким ОСОБА_3 засуджений за ч. 1 ст. 268 КК України. Також судами встановлено, що внаслідок дій третьої особи позивач пережила душевне потрясіння, її здоров'ю завдана шкода, за якої порушені її життєві зв'язки, вона потребує стороннього догляду, а тому з огляду на зусилля та час, що необхідні для відновлення психологічного стану, виходячи з вимог справедливості, добросовісності та розумності, відшкодування має скласти 5 000 гривень.

Апеляційний суд, залишаючи рішення місцевого суду без змін, серед іншого відзначив, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини у справі, надав належну оцінку зібраним доказам та правильно застосував норми матеріального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 320 ЦПК України (1963 року) підставами касаційного оскарження є порушення норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права.

Суд у цій справі за ст. 335 ЦПК України (2004 року) під час її розгляду в касаційному порядку в межах касаційної скарги і вимог, які були заявлені у суді першої інстанції, перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. З огляду на це доводи касаційної скарги щодо необгрунтованих висновків про причинний зв'язок між шкодою здоров'ю та дій третьої особи не приймаються до уваги як такі, що виходять за межі касаційного провадження.

Колегія суддів вкотре наголошує, що згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод за практикою тлумачення її положень Європейським Судом з прав людини право на справедливий судовий розгляд вимагає від суду вмотивовувати своє рішення, що одначе не може тлумачитися як відповідь на кожний аргумент чи довід сторони, і обсяг чого визначається в залежності від обставин справи, коли справедливість процесу вимагає, що б мотиви рішення, хоч би і лише це включені мотиви суду першої інстанції чи будь-які інші, реально розв'язували питання, що поставлені перед судом у зв'язку зі спором, а не полягали у беззастережному переліку тверджень суду першої інстанції.

Судами встановлені факти спричиненої шкоди за наслідками оцінки досліджених за розгляду справи зібраних доказів в їх сукупності, які погоджуються між собою і між якими усунені протиріччя, мотиви чого наведені судами, і порушень ст.ст. ЗО, 62, 202 ЦПК України 1963 року, 212 ЦПК України 2004 року суд касаційної інстанції не вбачає.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення відсутні, а оскаржувані судові рішення ухвалені з суворим додержанням норм процесуального права та у відповідності з нормами матеріального права. Наведені ж у касаційній скарзі доводи висновків місцевого та апеляційного судів не спростовують.

Керуючись, ст.ст. 323, 332, 336, 343-345 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2005 року, змінене рішенням апеляційного суду Київської області від 08 вересня 2005 року, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, остаточна і оскарженню не підлягає.