Постанова № 38640168, 08.05.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2014 року справа № 813/2856/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді: Крутько О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до Приватного підприємства «Максіма» про стягнення податкового боргу,-

в с т а н о в и в :

Державна податкова інспекція у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області звернулася у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до Приватного підприємства «Максіма» про стягнення податкового боргу у розмірі 3845,89 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що у відповідача існує податковий борг внаслідок несплати податкового зобов’язання по податку на прибуток у розмірі 1902,00 грн. та по податку на додану вартість у розмірі 1943,89 грн. (в тому числі пеня - 26,57 грн.). Враховуючи те, що відповідачем тривалий час не вживаються заходи щодо погашення заборгованості самостійно, просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 09.04.2014 року суд відкрив скорочене провадження у даній справі, надав відповідачу строк для подання заперечення проти позову або заяви про визнання позову та роз’яснив наслідки такого неподання.

Поштова кореспонденція від відповідача повернулася на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч.8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру.

Відповідно до п.11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З врахуванням того, що на адресу суду від відповідача не надходило заперечення проти позову та заяви про визнання позову, суд вважає за можливе, у відповідності до вимог ч.4 ст.183-2 КАС України, розглядати справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

ПП «Максіма» зареєстровано як юридична особа, з присвоєнням коду в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України – 30993902 та взято на облік в органах державної податкової служби.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов’язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, є органи державної податкової служби.

Як вбачається з матеріалів справи заборгованість у ПП «Максіма» з податку на прибуток складають:

1) самостійно задекларовані підприємством податкові зобов’язання згідно поданих податкових декларацій з податку на прибуток, а саме:

- від 08.11.2011 року, якою визначено суму з податку на прибуток, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 1271,00 грн.;

- від 02.09.2011 року, якою визначено суму з податку на прибуток, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 137,00 грн.;

- від 22.10.2012 року, якою визначено суму з податку на прибуток, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 7,00 грн.;

- від 08.02.2012 року, якою визначено суму з податку на прибуток, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 317,00 грн.;

2) податкові зобов’язання, нараховані ДПІ у зв’язку з порушенням підприємством податкового законодавства:

- акт №3243/366/151/30993902 від 02.09.2011 р. про результати перевірки своєчасності подання податкової звітності, податкове повідомлення-рішення №0004541501 від 07.09.2011 року, яким визначено суму штрафу в розмірі 170,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи заборгованість у ПП «Максіма» з податку на додану вартість складають:

1) самостійно задекларовані підприємством податкові зобов’язання згідно поданих податкових декларацій з податку на додану вартість, а саме:

- від 22.07.2013 року, якою визначено суму з податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 466,00 грн.;

- від 20.10.2013 року, якою визначено суму з податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 577,00 грн.;

2) податкові зобов’язання, нараховані ДПІ у зв’язку з порушенням підприємством податкового законодавства:

- податкове повідомлення-рішення №0006541520 від 10.07.2013 року, яким визначено суму штрафу в розмірі 1020,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0009271510 від 13.11.2013 року, яким визначено суму штрафу в розмірі 85,51 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0009231510 від 13.11.2013 року, яким визначено суму штрафу в розмірі 91,84 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0000121510 від 22.01.2014 року, яким визначено суму штрафу в розмірі 2,48 грн.;

- пеня у розмірі 26,57 грн.

Згідно довідки Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 28.03.2014 року №3887/8/1350-20-0041/245 у відповідача станом на 27.03.2014 року обліковується заборгованість у розмірі 3845,89 грн. (в тому числі по податку на прибуток у розмірі 1902,00 грн. та по податку на додану вартість у розмірі 1943,89 грн.).

Відповідно до припису норми п.п. 14.1.137 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.п. 14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 вищезазначеного Кодексу вбачається, що податковий борг – це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно п.20.1.28 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктом 20.1.18. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені кодексом.

Положеннями п.п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків.

У відповідності до п.п.54.3.1 п. 54.3 ст. 54 Податкового Кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Положеннями п.57.3 ст.57 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби у відповідності до вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На адресу відповідача направлялись перша податкова вимога № «Ю1» від 14.10.2008 року та друга податкова вимога форми № «Ю2» від 23.12.2008 року №2/1437. Вказані вище вимоги надіслані у 2008 року у період дії пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

З 01 січня 2011 року Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» втратив чинність у зв'язку з набранням чинності Податкового кодексу України.

Згідно із п. 59.5. ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.1. статті 95 Податкового кодексу України).

У відповідності до пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості є узгодженою та у встановлені строки до бюджету не сплаченою, тобто визнається сумою податкового боргу.

Частиною 1 ст. 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Керуючись ст. ст. 71, 94, 158, 159, 160-163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з рахунків Приватного підприємства «Максіма» (м. Львів, вул. Навроцького, 1«О»; ідентифікаційний код: 30993902) у банках, обслуговуючих цього платника податків, до бюджету 3845 (три тисячі вісімсот сорок п’ять) грн. 89 коп. податкового боргу.

Постанову звернути до негайного виконання.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі протягом десяти днів з дня одержання копії постанови апеляційної скарги, яка подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Крутько О.В.