Рішення № 38638769, 06.05.2014, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 596/2512/13-ц Головуючий у 1-й інстанції Козяр Л.В. Провадження № 22-ц/789/357/14 Доповідач - Дикун С.І.Категорія - 27

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2014 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Дикун С.І.

суддів - Парандюк Т. С., Шевчук Г. М.,

при секретарі - Матусів Ю.Б.

з участю представника ОСОБА_1- ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Гусятинського районного суду від 21 січня 2014 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2013 року публічне акціонерне товариство комерційний банк (далі - ПАТ КБ) "ПриватБанк" звернулось із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №VIW3AW00030419 від 24.10.2007 року у розмірі 12313,42 доларів США що еквівалентно 98384,25грн, яка складається з наступного: 5136,67 доларів США - заборгованість за кредитом; 561,73 доларів США - заборгованість за процентами за користування кредитом; 347,07 доларів США - заборгованість з комісії за користування кредитом; 5651,80 - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; а також штрафи відповідно до договору: 31,29 доларів США - штраф (фіксована частина); 584,86 доларів США - штраф (процентна складова).

Рішенням Гусятинського районного суду від 21січня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570 рах. № 29092829003111 МФО 305299, заборгованість за кредитним договором в розмірі 12313,42 (дванадцять тисяч триста тринадцять) доларів США, що еквівалентно 98384 (дев'яносто вісім тисяч триста вісімдесят чотири) гривні 25 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги. 50, код ЄДРПОУ 14360570 рах. № 64993919400001 МФО 305299. судовий збір у розмірі 983 (дев'ятсот вісімдесят три) гривні 84 копійки.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення Гусятинського районного суду від 21січня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В обгрунтування вимог апелянт зазначає, що Пунктами 4.1 4.3 кредитного Договору незаконно передбачено нарахування пені і штрафів за порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання. Таким чином, за одне й те саме порушення Договором передбачено можливість двічі притягувати відповідача до юридичної відповідальності одного виду, що суперечить Конституції України. Зазначене є підставою для відмови у стягненні з відповідача нарахованого позивачем штрафу. Окрім цього, позивач просить стягнути з відповідача подвійну суму штрафу, що також суперечить нормам чинного законодавства. Також, заявлена позивачем до стягнення сума пені у розмірі 5651,80 доларів США нарахована всупереч умов п. 4.1. договору, яким передбачено, що сплата пені здійснюється у гривні. Крім того, позивач нарахував пеню за період з 2008р. по 2013р. всупереч вимогам законодавства, а тому апелянт просив суд застосувати строк позовної давності. А також, при розгляді справи суд першої інстанції не звернув увагу на заяву відповідача про зменшення суми пені.

Представник апелянта в суді апеляційної інстанції підтримав вимоги апеляційної скарги, зіславшись на доводи, викладені у скарзі.

Представник Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", будучи належно повідомленим про розгляд справи, у судове засідання не з'явився, повідомивши про розгляд справи у його відсутність.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду - до зміни виходячи із наступних мотивів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до кредитного договору №VIW3AW00030419 від 24.10.2007 року ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 6558,87 доларів США на термін до 23.10.2012 року.

ПАТ КБ "ПриватБанк" виконало свої зобов'язання згідно з договором та видало відповідачу кредит в сумі 6558,87 доларів США .

Згідно із розрахунком заборгованості за договором № VIW3AW00030419 від 24.10.2007 року станом на 01.10.2013 року заборгованість по кредиту становить 12313,42 доларів США, що еквівалентно 98384,25 грн (відповідно до курсу іноземних валют, встановлених Національним банком України станом на 01.10.2013 року 100 доларів США - 799,3000 грн).,яка складається з наступного: 5136,67 доларів США - заборгованість за кредитом; 561,73 доларів США - заборгованість за процентами за користування кредитом; 347,07 доларів США - заборгованість за комісією за користування кредитом; 5651,80 - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; а також штрафи відповідно до договору: 31,29 доларів США - штраф (фіксована частина); 584,86 доларів США - штраф (процентна складова).

Колегія суддів вважає вірним висновок суду про стягнення з відповідача на користь позивача у відповідному гривневому еквіваленті: 5136,67 доларів США - заборгованості за кредитом; 561,73 доларів США - заборгованості за процентами за користування кредитом; 347,07 доларів США - заборгованість за комісією за користування кредитом; а також стягнення 31,29 доларів США штрафу (фіксована частина) та 584,86 доларів США - штрафу (процентна складова).

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Виходячи з аналізу зазначених статей, штраф є відповідальністю, яка залежить лише від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання й у часі визначається з настанням однієї з подій як невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

Пенею ж є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, тобто встановлює певні юридичні наслідки у вигляді обов'язку сплатити певну суму, яка залежить не тільки від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, а й від часу такого невиконання.

Пеня та штраф є видами відповідальності за різні порушення зобов'язань боржником. Штраф має разовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України № 6-116цс13 від 6 листопада 2013 року у справі за позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка, відповідно до положень ст. 360-7 ЦПК України, є обов'язковою для всіх судів України.

Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта, що його двічі притягнули до юридичної відповідальності за одне і теж порушення, оскільки пеня та штраф є різними видами неустойки як засобу юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій.

Також необгрунтованими є доводи апеляційної скарги про неправомірне нарахування позивачем штрафу, оскільки такі вимоги ґрунтуються на умовах кредитного договору, які не визнані недійсними, і з якими відповідач погодився при їх укладенні.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За правилами ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Правова природа пені така, що строк позовної давності щодо її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Згідно із ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути лише скорочена за домовленістю сторін.

Пунктом 4.5 Умов сторони встановили строки позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів тривалістю у п'ять років.

Як у суді першої інстанції, так і в апеляційному суді, представник ОСОБА_1 підтвердив факт оплати боржником чергового платежу за спірним кредитом 06.04.2011 року (а.с.69), що свідчить про визнання останнім свого обов'язку та переривання перебігу позовної давності відповідно до вимог ст.264 ЦК України та необгрунтованість доводів апелянта про сплив позовної давності за даним зобов'язанням.

Оскільки боржник виконував свої зобов'язання за кредитним договором до 01.12.2008 року, що вбачається із розрахунку заборгованості (а.с.5-10), то колегією суддів теж не можуть розглядатись обставини спливу позовної давності по кожному черговому платежу до вказаної дати, а у зв'язку із зверненням ПАТ КБ "Приватбанк" із позовом у жовтні 2013 року, передбачена договором п'ятирічна позовна давність по решту платежах не спливла.

Однак, не може вважатись вірним відхилення судом першої інстанції заяви ОСОБА_1 про зменшення розміру неустойки.

Згідно із ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У п.27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року роз'яснено, що положення ч. 3 ст. 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка.

Як вбачається з матеріалів справи, представник відповідача звернувся до суду із заявою про зменшення розміру неустойки (а.с.82), посилаючись на важке матеріальне становище відповідача, об'єктивність обставин, що спричинили виникнення боргу, зростання курсу долара по відношенню до гривні, а також ті обставини, що автомобіль Geely MR7151A, на купівлю якого було використано кредитні кошти і який слугував джерелом доходу відповідача був вилучений та реалізований ПАТ КБ "Приватбанк" як предмет застави (а.с.71-77).

Відповідно до вимог ст.307; п.1;3 ч.1 ст.309 ЦПК України на наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право змінити рішення суду з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків суду обставинам справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції, зменшивши стягнення з відповідача на користь позивача розміру пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором із 5651,80 доларів США до 3000 доларів США та зменшивши відповідно загальну суму стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором із 12313,42 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 98384,25 грн до 9661,62 доларів США, що еквівалентно 77196,37 грн; зменшивши пропорційно розмір стягнення судового збору з 983,84 грн до 771,96 грн.

Керуючись ст.ст. 307; 309; 316; 317; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Гусятинського районного суду від 21січня 2014 року змінити, зменшивши суму стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором із 12313,42 доларів США, що еквівалентно 98384,25 грн до 9661,62 доларів США, що еквівалентно 77196,37 грн.

Зменшити суму стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" судового збору з 983,84 грн до 771,96 грн.

В решті рішення Гусятинського районного суду від 21січня 2014 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області С.І. Дикун