Постанова № 38637653, 08.05.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/1402/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Дрижирук М.І.,

представника позивача - Хорішка А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

14 квітня 2014 року Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в розмірі 30417,72 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на несплату відповідачем в строки, визначені податковим законодавством, узгодженої суми грошового зобов'язання у загальному розмірі 30417,72 грн, у тому числі з податку на додану вартість в сумі 29821,98 грн та з податку на доходи фізичних осіб в сумі 595,74 грн.

Представник позивача в ході судового розгляду справи позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся про перебування на розгляді у Полтавському окружному адміністративному суді даної адміністративної справи належним чином за адресою: АДРЕСА_1, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Поштове відправлення повернулося до суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Розглянувши подані позивачем документи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) 17.10.2003 зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця Виконавчим комітетом Полтавської міської ради.

Як платник податків відповідач взятий на облік у ДПІ у м. Полтаві 23.10.2003 за №360-19-236.

Як слідує з матеріалів справи, у період з 25.06.2012 по 03.07.2012 ДПІ у м. Полтаві проведено невиїзну документальну позапланову перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 за період з 01.04.2012 по 30.04.2012.

За результатами перевірки складений акт №1857/1703/НОМЕР_1 від 09.07.2012, в якому відображено порушення відповідачем вимог пункту 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого платником занижено податок на додану вартість за квітень 2012 року на суму 24116,00 грн.

На підставі акта перевірки №1857/1703/НОМЕР_1 від 09.07.2012 контролюючим органом 27.08.2012 прийнято податкове повідомлення-рішення №0003041703, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у загальному розмірі 30175,00 грн, в тому числі 24116,00 грн - за основним платежем та 6059,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно з пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Як слідує з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення від 27.08.2012 №0003041703 направлялося рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача, що внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Проте вказаний лист повернувся до контролюючого органу з відміткою пошти від 29.09.2012 "за закінченням терміну зберігання". З огляду на положення пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України вказане податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків 29.09.2012.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (пункт 56.1 статті 56 зазначеного Кодексу).

Судом не виявлено доказів здійснення відповідачем, передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України, процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 27.08.2012 №0003041703, а також його оскарження до суду.

Отже, суд не знаходить правових підстав та фактичних даних для висновку про те, що вказане податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві порушує права та охоронювані законом інтереси ФО-П ОСОБА_2 у сфері публічно-правових відносин і тому не створює для нього обов'язку виконати його владні приписи у частині сплати грошового зобов'язання.

Станом на момент подання позову за даним податковим повідомленням-рішенням рахується заборгованість у сумі 25511,91 грн (зменшено за рахунок сплати відповідачем коштів у розмірі 4663,09 грн).

Пунктом 203.1 статті 203 розділу V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з пунктом 203.2 вказаної статті Кодексу платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Встановлено, що відповідачем подано до ДПІ у м. Полтаві податкові декларації з податку на додану вартість, в яких самостійно обчислено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, а саме:

- декларацію з ПДВ від 22.10.2012 на суму 599,00 грн;

- декларацію з ПДВ від 20.11.2012 на суму 49,00 грн;

- декларацію з ПДВ від 19.01.2013 на суму 211,00 грн;

- декларацію з ПДВ від 20.02.2013 на суму 87,00 грн;

- декларацію з ПДВ від 06.02.2013 на суму 250,00 грн;

- декларацію з ПДВ від 18.04.2013 на суму 275,00 грн;

- декларацію з ПДВ від 20.05.2013 на суму 1125,00 грн;

- декларацію з ПДВ від 20.06.2013 на суму 507,00 грн;

- декларацію з ПДВ від 20.07.2013 на суму 451,00 грн;

- декларацію з ПДВ від 20.08.2013 на суму 811,00 грн;

- декларацію з ПДВ від 18.09.2013 на суму 95,00 грн;

- декларацію з ПДВ від 19.11.2013 на суму 95,00 грн.

Проте, у строки, встановлені пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, вказані суми самостійно задекларованих податкових зобов'язань з податку на додану вартість у загальному розмірі 4555,00 грн відповідачем в добровільному порядку сплачені не були.

Згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пунктом 129.5 вказаної статті встановлено, що зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.

На підставі положень статті 129 Податкового кодексу України податковим органом відповідачу нараховано пеню з податку на додану вартість у розмірі 245,07 грн.

З огляду на викладене, станом на момент розгляду справи, загальна сума заборгованості ФО-П ОСОБА_2 з податку на додану вартість, з урахуванням самостійної сплати останнім коштів в рахунок погашення податкового боргу з даного виду податку в загальній сумі 5153,09 грн (4663,09 грн + 490,00 грн), що зараховувались ДПІ у м. Полтаві відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, та донарахування на підставі статті 129 Податкового кодексу України пені у розмірі 245,07 грн, становить 29821,98 грн.

Відповідно до пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи. Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).

Згідно з пунктом 177.11 статті 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Підпунктом 177.5.3 пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу України встановлено, що остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб та збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності на підставі документального підтвердження факту їх сплати. Надмірно сплачені суми податку підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Судом встановлено, що 07.02.2013 відповідачем подано до ДПІ у м. Полтаві податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2012 рік, у додатку 5 розділу ІІІ якої визначено розмір квартальних авансових платежів з податку, що підлягають сплаті до бюджету у наступному за звітним році, в сумі 702,23 грн. Станом на момент розгляду справи за даною податковою декларацією рахується борг у розмірі 536,29 грн, що виник 15.11.2013 (зменшено за рахунок самостійної сплати відповідачем коштів в рахунок погашення боргу з податку на доходи фізичних осіб на суму 165,94 грн). При цьому, на підставі положень статті 129 Податкового кодексу України контролюючим органом відповідачу нараховано пеню з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 59,45 грн.

З огляду на викладене, станом на момент розгляду справи, загальна сума заборгованості ФО-П ОСОБА_2 з податку на доходи фізичних осіб, з урахуванням самостійної сплати останнім коштів в рахунок погашення податкового боргу з даного виду податку в сумі 165,94 грн та донарахування на підставі статті 129 Податкового кодексу України пені у розмірі 59,45 грн, становить 595,74 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України).

Відповідно до вимог вказаної правової норми ДПІ у м. Полтаві сформовано податкову вимогу від 05.11.2012 №1491, яка направлялася на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, проте вказаний лист повернувся до податкового органу з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання". З огляду на положення пункту 58.3 статті 58 та пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, податкова вимога від 05.11.2012 №1491 вважається врученою платнику податків.

Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми боргу в матеріалах справи відсутні. Натомість, наявні у матеріалах справи облікові картки особового рахунку відповідача з податку на додану вартість та з податку на доходи фізичних осіб свідчать про наявність у відповідача податкового боргу з даних видів податків у загальному розмірі 30417,72 грн, у тому числі з податку на додану вартість в сумі 29821,98 грн та з податку на доходи фізичних осіб в сумі 595,74 грн.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ДПІ у м. Полтаві є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) податковий борг :

- з податку на додану вартість у розмірі 29821 (двадцять дев'ять тисяч вісімсот двадцять одна) гривня 98 (дев'яносто вісім) копійок на р/р 31117029700002, код бюджетної класифікації платежу 14010100, одержувач УДКС у місті Полтаві Полтавської області, ЗКПО 38019510, банк одержувача ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019;

- з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 595 (п'ятсот дев'яносто п'ять) гривень 74 (сімдесят чотири) копійки на р/р 33214801700002, код бюджетної класифікації платежу 11010500, одержувач УДКС у місті Полтаві Полтавської області, ЗКПО 38019510, банк одержувача ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 13 травня 2014 року.

Суддя О.В. Гіглава