Рішення № 38637221, 13.05.2014, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел.69-81-66

13 травня 2014 року справа № 927/389/14

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» 01033 м. Київ, вул. Саксаганського, 1 ; адреса для листування 01601 м. Київ, вул. Саксаганського, 1 ГТЕФ ПАТ «ДПЗКУ»

Відповідач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Бурівське» 15143 Городнянський р-н с. Бурівка, вул. Леніна, 21 ; адреса для листування 01001 м. Київ, вул. Еспланадна, 20 офіс 402

Предмет спору: про стягнення 2355706,65 грн.

Суддя Фетисова І.А.

Представники сторін:

від позивача: Шейко Ю.М. д.188 від 28.04.2014 року

від відповідача: не з'явився

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 1229900 грн. коштів по договору поставки зерна майбутнього врожаю № К021CHR-F від 04.04.2013 р., 265658,40 грн. договірної санкції, 614950 грн. штрафу, 245198,25 грн. - 24 % річних за весь час користування грошовими коштами.

Відповідач відзив на позов не надав, усно в судовому засіданні 07.05.2014 року заявив про невизнання позову, однак обґрунтувань цьому не навів.

В судове засідання 13.05.2014 року повноважного представника в судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило. Наданим законом правом участі в судовому засіданні не скористався. В матеріалах справи міститься розписка представника відповідача про оголошення в судовому засіданні відкладення на 13.05.2014 року на 09 год.30 хв.

Враховуючи, що процесуальні документи господарського суду Чернігівської області були направлені відповідачу по справі за вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб адресою, явка відповідача обов'язковою не визнавалась, відповідач обізнаний про час, дату та місце слухання справи, суд приходить висновку про належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та про розгляд справи за наявними матеріалами та без участі представників відповідача.

Рішення приймається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідачем в судовому засідання 06.05.2014 року подано клопотання про зупинення провадження по справі 927/389/14 до розгляду господарським судом м. Києва справи № 910/7641/14 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Бурівське" до Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про визнання договору поставки недійсним. Надано роздруківку з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвали про порушення провадження по справі 910/7641/14 та призначення судового засідання на 30.05.2014 р. на 10:00 год.

При розгляді клопотання судом досліджено надані відповідачем докази на підтвердження пов'язаності справи 927/389/14 господарського суду Чернігівської області та справи 910/7641/14 господарського суду м.Києва, а саме Ухвалу про порушення провадження по справі 910/7641/14. З наведеного процесуального документу суду вбачається порушення провадження у справі за позовом СТОВ "Бурівське" до відповідача ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про визнання недійсним договору, однак встановити який саме правочин оспорюється та не визнається позивачем (СТОВ "Бурівське") з наданого документу не вбачається можливим. При цьому , в судовому засіданні 07.05.2014 року у цій справі відповідачем (представником СТОВ "Бурівське") не надано інших документів на підтвердження поданого клопотання та не надано пояснень щодо обґрунтування заявленого клопотання про зупинення розгляду справи іншими доказами.

За таких обставин суд прийшов до висновку про необґрунтованість заявленого клопотання, а тому судом відмовлено в задоволенні клопотання про що зазначено в Ухвалі суду від 07.05.2014 року.

Інші заяви, клопотання на момент винесення рішення сторонами суду не надавались.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив:

04.04.2013 р. між сторонами укладено договір поставки зерна майбутнього врожаю № К021CHR-F.

Відповідно до умов договору постачальник (відповідач) у визначений сторонами строк поставляє покупцю (позивач) сільськогосподарську продукцію - зерно кукурудзи 3 класу, одиниця виміру - метрична тонна, кількість товару - 1757000, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його.

Відповідно до п. 1.2 договору термін поставки до 01.11.2013 р.

Відповідно до п. 1.2.1 поставка відповідної партії товару вважається здійсненою в момент підписання між покупцем та постачальником акту приймання-передачі відповідної партії товару на умовах поставки.

Відповідно до п. 2.2 договору сторони домовились, що однією з істотних умов договору є укладення сторонами договору застави майбутнього врожаю, який має бути нотаріально посвідчений у передбаченому законодавством порядку, при цьому усі витрати, що пов'язані із укладенням та нотаріальним посвідченням такого договору несе постачальник. Предметом застави буде товар, визначений у п. 1.1 договору, який стане власністю постачальника (заставодавця) після укладення договору застави майбутнього врожаю. Постачальник усвідомлює та погоджується, що в разі невиконання ним своїх зобов'язань перед покупцем, які передбачені п. 1.1 договору та полягають в тому, що постачальник поставляє покупцю товар в термін (строк), передбачений п. 1.2 договору, покупець має право задовольнити свої вимоги у спосіб, який обере на власний розсуд та в повному обсязі, що визначатиметься на момент фактичного задоволення таких вимог, включаючи розмір договірних санкцій, процентів, неустойки, штрафів, пені, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання зобов'язань, витрат пов'язаних із зверненням стягнення на товар та його реалізацію (нотаріальні послуги, виконавчий збір, тощо).

Відповідно до п. 3.1 договору попередня оплата товару здійснюється із розрахунку ціни одиниці виміру товару (станом на момент укладення договору), яка складає 700 грн. за одиницю виміру товару, в т.ч. ПДВ - 116,67 грн.

Відповідно до п. 3.1.1 договору сума попередньої оплати за товар становить 1229900 грн.

Відповідно до п. 3.2 договору ціна одиниці виміру товару з ПДВ (відповідної партії товару) за якою здійснюються остаточні розрахунки (п. 4.2 договору), визначається як середньозважена ціна рівноваги (фіксінгу) на одиницю виміру товару, що склалася протягом останніх торгових сесій на Аграрній біржі на найближчий робочий день, що передує дню, у який поставки відповідної партії товару вважається здійсненою (п. 1.2.1 договору), за вирахуванням знижки у розмірі 100 грн. за кожну одиницю виміру товару, яка надається постачальником покупцю.

Відповідно до п. 4.1 договору покупець протягом 15 календарних днів з моменту набрання чинності договором, зобов'язується перерахувати кошти (попередня оплата товару), передбачені п. 3.1.1 договору на поточний рахунок постачальника (на підставі рахунку-фактури останнього), за вирахуванням грошової суми передбаченої у п. 4.1.1 договору.

Відповідно до п. 4.1.1 договору постачальник доручає покупцю сплатити грошову суму, яку покупець утримує із коштів, які належні до виплати постачальнику у відповідності до п. 4.1 договору у розмірі визначеному в Договорі комплексного (мультиризикового) страхування майбутнього врожаю сільськогосподарських культур, що є невід'ємною частиною цього договору, як страховий платіж. Грошові кошти визначені в п. 4.1.1 договору, вважаються сплаченими покупцем на користь постачальника з моменту сплати покупцем за постачальника страхового платежу за договором комплексного страхування.

Відповідно до п. 4.2 договору остаточний розрахунок (за мінусом суми попередньої оплати за товар, що визначена п. 3.1.1 договору) за поставлений покупцю товар ( у кількості яка не може бути більшою ніж це визначено п. 1.1 договору), здійснюється покупцем на підставі рахунку-фактури постачальника) протягом 10 робочих днів з моменту отримання покупцем усіх документів.

Відповідно до п. 5.5 договору постачальник зобов'язаний укласти зі страховою компанією, яка погоджена покупцем, договір комплексного страхування, умовами якого буде передбачено, що у випадку настання страхового випадку у відповідності до умов Договору комплексного страхування, розмір всієї страхової виплати перераховується страховою компанією покупцю, а також передбачити, що вигодо набувачем за цим договором є покупець. Покупець сплачує за постачальника страховий платіж за договором комплексного страхування (у порядку, що передбачений договором комплексного страхування), у розмірі передбаченому згідно п. 4.1.1 договору.

На виконання умов п. 2.2 договору між сторонами укладено договір застави майбутнього врожаю № 215 від 04.04.2013 р., який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2

На виконання умов п. 5.5 договору між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Бурівське» та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Страхові гарантії» укладено договір № 0000119/06/12_Кв комплексного (мультиризикового) страхування майбутнього врожаю сільськогосподарських культур.

Позивач на виконання умов п.п. 4.1, 4.1.1 договору перерахував на користь відповідача 1229900 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень №№ 349 від 26.04.2013 р. на суму 1137657,50 грн., 350 від 26.04.2013 р. на суму 18448,50 грн. з призначенням «страховий платіж», 1021 від 25.07.2013 р. на суму 73794 грн. з призначенням «страховий платіж», які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідач своїх зобов'язань по поставці зерна не виконав.

Позивачем 20.02.2014 р. направив відповідачу лист-вимогу про перерахування коштів в сумі 1229900 грн., 268118,20 грн. договірної санкції та 614950 грн. штрафу. Дана вимога отримана відповідачем 25.02.2014 р.

Приписами ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом та не випливає із характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач просить стягнути з відповідача кошти в сумі 1229900 грн.

Відповідно до п. 5.4 договору у разі невиконання постачальником своїх зобов'язань покупець має право зупинити виконання своїх зобов'язань, відмовитися від їх виконання частково або в повному обсязі, при цьому постачальник зобов'язаний повернути покупцю всі кошти перераховані на користь постачальника на виконання умов договору (у т.ч. суму грошових коштів, що визначена згідно п. 4.1.1 договору) протягом 3 банківських днів з моменту отримання листа-вимоги покупця. Сторони погодили, що достатнім доказом наявності обставин, що визначені попереднім реченням є лист-вимога покупця. У випадку порушення постачальником грошових зобов'язань останній зобов'язаний сплатити покупцю проценти у розмірі 24 % річних за весь час користування грошовими коштами.

Позивачем на підставі п. 5.4 договору нараховано 24 % річних за весь час користування грошовими коштами в сумі 245198,25 грн. за період з 08.05.2013 р. по 11.03.2014 р.

Така позиція позивача щодо існування грошових зобов'язань відповідача з 08.05.2013 року по 28.02.2014 року на суму 1 229900 грн. є неправомірною з огляду на існування у відповідача до 30.11.2013 року не грошових зобов'язань по поставці зерна кукурудзи за умовами п.1.2. договору та виникнення у відповідача грошових зобов'язань з 01.03.2014 року з урахуванням п.5.4. договору та отримання відповідачем листа вимоги 25.02.2014 року та 3-ьох банківських днів на оплату.

За таких обставин , правомірно нарахованими позивачем річні є з 01.03.2014 року по 11.03.2014 року на суму 8 895,72 грн. , в іншій частині на суму 236 302, 53 грн. є необґрунтованими й стягненню не підлягають.

Відповідно до п. 6.3 договору у разі невиконання / неналежного виконання постачальником зобов'язань щодо поставки товару, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю договірну санкцію у розмірі 0,2 % від суми, що визначена п. 3.1.1 договору, за кожен день прострочення зобов'язання, а за прострочення зобов'язання щодо поставки товару понад 15 днів, постачальник окрім договірної санкції сплачує також штраф у розмірі 50 % від суми, що визначена п. 3.1.1 договору.

За умовами п.6.3. договору , позивачем нараховані та заявлені до стягнення договірну санкцію за період з 02.11.2013 р. по 17.02.2014 р. в сумі 265658,40 грн. та штраф в сумі 614950 грн.

Матеріалами справи підтверджено невиконання відповідачем зобов'язань щодо поставки товару, доказів поставки зерна кукурудзи або сплати грошових коштів відповідачем суду не надано.

Статтями 193, 199 ГК України, частиною 1 статті 216 ЦК України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.

Заходами відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій передбачено частиною 1 статті 216 та частиною 1 статті 546 ЦК України.

Згідно зі статтями 230, 231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку відповідач зобов'язаний сплатити за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов'язання. Якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

При цьому суд зауважує, що та обставина, що за порушення зобов'язання відповідачем по поставці товару постачальник сплачує покупцю договірну санкцію у розмірі 0,2 % від суми сплаченої позивачем (1 229 900 грн.) за кожен день прострочення товару, не перетворює цю договірну санкцію в пеню за порушення грошового зобов'язання, так само, як і обов'язок постачальника поставити товар не стає грошовим зобов'язанням.

Аналогічний правовий висновок міситься у Постанові ВСУ від 03.12.2013 року.

Окрім того, встановлений за умовами п.6.3. договору штраф є договірною господарською санкцію за порушення строків поставки зерна більше ніж на 15 днів.

Таким чином, п.6.3. договору сторони домовились про застосування господарських санкцій за два порушення відповідача: не поставку зерна та порушення строків поставки на 15 днів.

У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір стягуваних санкцій (частина 1 статті 233 ГК України). Схоже правило міститься в частині 3 статті 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Право господарського суду зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання закріплено в пункті 3 частини 1 статті 83 ГПК України.

Враховуючи, що розмір штрафу в сумі 614 950 грн. є надмірно великим, не є спів розмірним зі збитками позивача, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає зменшити заявлений до стягнення штраф до суми 61 495 грн. , в решті суми штрафу 553 455 грн. відмовити.

Заявлена до стягнення договірна санкція в розмірі 265658,40 грн. є правомірно розрахованою, в т.ч. по періоду нарахування за час з моменту невиконання обов'язків по поставці товару до моменту формування позивачем вимоги про повернення грошових коштів та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів оплати суми 1 229 9000 грн. або поставки зерна суду не надав. Окрім того, принципами змагальності відповідач не скористався, доказів в обґрунтування заперечень поданого позову суду не надав. Усно в судовому засіданні 07.05.2014 року заявив про невизнання позову, однак обґрунтувань цьому не навів.

Відповідно до вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, зобов'язання повинні виконуватись належним чином в установлений строк.

Оскільки відповідач, в порушення ст. 525,526,615 Цивільного кодексу України, взяті на себе зобов'язання по поставці товару своєчасно не виконав, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме 1 229 900 грн. боргу, 265 658,40 грн. договірної санкції, 61 495 грн. штрафу, 8 895,72 грн. відсотків річних, в решті вимог слід відмовити з мотивів описаних вище.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 615, 655, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Бурівське» (15143 Городнянський р-н с. Бурівка, вул. Леніна, 21 р/р 26002301101595 у АТ «Ощадбанк» МФО 353553 код 05388799) на користь Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (01033 м. Київ, вул. Саксаганського, 1 р/р 26005040053310 у АТ «Укрексімбанк» МФО 322323 код 37243279) 1 229 900 грн. боргу, 265 658,40 грн. договірної санкції, 61 495 грн. штрафу, 8 895,72 грн. відсотків річних, 42 388,08 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 553 455 грн. штрафу та 236 302, 53 грн. відсотків річних.

Повне рішення складено 13.05.2014 року

Суддя І.А.Фетисова