Постанова № 38636985, 13.05.2014, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 травня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/2527/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Лагутіна А.А.;

при секретарі судового засідання: Рязанській Є. О.;

за участю представників сторін: не прибули;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по доплаті до мінімального страхового внеску в сумі 962,48 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

11 квітня 2014 року управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанськ Луганської області (далі - Позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення доплати до мінімального страхового внеску в сумі 962,48 грн., в якому зазначив, що відповідно до п. 6 ч.2 ст.17, п. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у 2010 року, відповідач повинен був сплати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 962,48 грн. Але мінімальний страховий внесок відповідачем в повному розмірі сплачений не був і тому виникла заборгованість у загальній сумі 962,48 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю (аркуш справи 15).

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату місце і час судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі (аркуш справи 17).

У встановлений судом строк відповідачем не подано ані заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з наступних підстав.

Судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Лисичанськ Луганської області (аркуш справи 6).

Відповідач має заборгованість по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 962,48 грн., що підтверджується карткою особового рахунку платника податків, вимогою про сплату боргу № Ф 5162 від 07.11.2013 року (аркуші справи 5, 7-8).

Відповідно до п. п. 4 п. 8 розділу ХV «Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі - Закон № 1058) (із змінами, внесеними згідно з Законами України № 2464- IV від 08.07.2010 року, № 2856- IV від 23.12.2010 року), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які вибрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку визначеним цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподаткованого доходу (прибутку), загального оподаткованого доходу, з якої сплачується страхові внески.

Згідно зі ст. ст. 14, 15 Закону № 1058 страхувальниками та платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Відповідно до п. 6 ст. 20 Закону України № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону України № 1058 територіальні органи Пенсійного Фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного Фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги страхувальник зобов'язаний сплатити суми заборгованості та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми заборгованості, зазначеної у вимозі про сплату боргу, узгоджує її з органами Пенсійного Фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного Фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного Фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

На адресу відповідача була направлена вимога № Ф 5162 від 07.11.2013 року із повідомленням-розрахунком на суму 962,48 грн. для сплати заборгованості у добровільному порядку з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (аркуші справи 7-8). Але поштове відправлення було повернуто на адресу позивача (аркуш справи 9).

Вимогу про сплату податкового боргу відповідач не оскаржив, суму боргу не узгодив з органами Пенсійного фонду України.

Оскільки суму заборгованості відповідачем до теперішнього часу не сплачено, вимога про сплату боргу не оскаржена, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанськ Луганської області заборгованість по доплаті до мінімального страхового внеску в сумі 962,48 грн.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по доплаті до мінімального страхового внеску в сумі 962,48 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Свердлова, 347, код 21792407) заборгованість по доплаті до мінімального страхового внеску в сумі 962,48 грн. (дев'ятсот шістдесят дві гривні сорок вісім копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 13 травня 2014 року.

Суддя А.А. Лагутін