Постанова № 38634098, 08.05.2014, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2014 р. м. Чернівці Справа № 824/1749/14-а

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левицького В.К.,

за участю секретаря судового засідання Жураковської Ю.М.,

представників сторін:

позивача - Паладійчука А.В.,

відповідача - Катриняк - Гладка Ю.І.,

треті особи не зявилися,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"

до Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області, Головне управління юстиції у Чернівецькій області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" (далі - позивач) звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просило, з урахуванням заміни первинного відповідача на належного, визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області (далі - відповідач) щодо невиконання платіжного доручення №/3 від 12.11.2013 р. відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області про перерахування боргу у сумі 111083,94 грн.; зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області перерахувати борг у сумі 111083,94 грн.

В обґрунтування позову позивач вказував, що 12.11.2013 р. управлінням державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області направило до відповідача платіжне доручення №3 від 12.11.2013 р. про перерахування на користь публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" боргу в сумі 111083,94 грн. Проте кошти за даним платіжним дорученнями у визначений законодавством триденний строк не перераховані. Вважає, що затримка в перерахуванні коштів порушує його права та законні інтереси, а також не надає можливості розпоряджатися належними коштами, що завдає значної шкоди позивачу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та посилаючись на викладені в позовній заяві обставини, просив суд позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Вказував, що вимога про стягнення коштів з рахунків Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області є безпідставною, так як жодним нормативно-правовим актом не передбачено термін проведення платіжних доручень, а лише визначено строк дії платіжних доручень. Також зазначав, що органи Державної казначейської служби не являється банківськими установами в розумінні Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Ухвалою суду від 11.04.2014 р. залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області (далі - третя особа).

Ухвалою суду від 05.05.2014 р., занесеною до журналу судового засідання, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління юстиції у Чернівецькій області (далі - третя особа).

Треті особи в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином було повідомленні про дату, час та місце судового розгляду справи.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі судом встановлено наступне.

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (04053, м. Київ, вул. Артема, будинок 15, ідентифікаційний код 20025456) зареєстроване як юридична особа 26.10.1993 р. Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією (а.с. 14, 15).

07.09.2009 р. Кіцманським районним судом Чернівецької області видано судовий наказ №2-Н-129 про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно на користь позивача 252030,95 грн., 11990,61 грн. боргу, а також 850,00 грн. судових витрат та 60,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с. 9).

18.03.2013 р. відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області під час примусового виконання виконавчих документів по зведеному виконавчому провадженні про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 заборгованості здійснено опис майна ОСОБА_3, а саме житловий будинок, який знаходиться за адресою: Чернівецька область, Кіцманський район, смт. Лужани, вул. Лесі Українки, 9 та земельної ділянки на якій розміщено предмети іпотеки площею 0,1464 га, про що складено відповідний акт (а.с. 7-8, 65-66).

Як вбачається із протоколу проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмету іпотеки) №18/175/13/1-1 від 08.10.2013 р., вищевказаний житловий будинок та земельна ділянка були реалізовані за ціною 144892,05 грн. (а.с. 50).

У зв'язку з надходженням 31.10.2013 р. грошових коштів від реалізації майна боржника на депозитний рахунок управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій, 12.11.2013 р. відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області видав розпорядження №39365686/3 про перерахування на користь публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" боргу в сумі 111083,94 грн. (а.с. 39).

12.11.2013 р. відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області направив відповідачу платіжне доручення № /3 від 12.11.2013 р. про перерахування на користь публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" боргу в сумі 111083,94 грн. (а.с. 11).

У зв'язку з тим, що перерахування за даним платіжним дорученням відповідачем не здійснено, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженим Указом Президента України від 13.04.2011 р. № 460/2011 (далі - Положення) передбачено, що Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.

Відповідно до ч. 7 Положення казначейство України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (у разі їх утворення).

Згідно із ст. 43 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства.

Основними завданнями Казначейства України серед іншого є реалізація державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України відповідно до покладених завдань серед інших: здійснює через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних із міжнародними фінансовими організаціями проектів; здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Відповідно до п. 5 постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України «Про створення внутрішньої платіжної системи Державного казначейства» від 15.09.1999 р. №1722 органам Казначейства надано статус учасників системи електронних платежів Національного банку на загальних засадах та право здійснювати через цю систему тільки платежі та міжбанківські розрахунки.

Згідно із п. 1 Положення про єдиний казначейський рахунок, затвердженого наказом Державного казначейства України від 26.06.2002р. №122 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.07.2002р. за №594/6882, єдиний казначейський рахунок (далі - ЄКР) - це консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП), і є основним рахунком держави для проведення фінансових операцій та ефективного управління коштами державного та місцевих бюджетів через систему електронних платежів Національного банку України, консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.

Відповідно до п. 2 вказаного Положення ЄКР об'єднує кошти субрахунків, що відкриті на балансі управлінь Державної казначейської служби України. На субрахунках ЄКР ведеться аналітичний облік коштів державного та місцевих бюджетів.

У Державній казначейській службі України відкриваються та ведуться програмними засобами рахунки в розрізі територіальних управлінь Державної казначейської служби України, які відображають рух коштів на субрахунках ЄКР.

Державна казначейська служба України управляє коштами, що обліковуються на рахунках, відкритих в управліннях Державної казначейської служби України, і проводяться через СЕП, шляхом встановлення ліміту технічного рахунку, ліміту початкових оборотів у СЕП та підкріплень субрахунків ЄКР з урахуванням дотримання необхідного рівня платоспроможності, який визначається Державною казначейською службою України.

На підставі аналізу наведених норм, суд приходить до висновку, що виплата коштів відповідачем можлива лише за наявності підкріплення на єдиному казначейському рахунку на платіжні документи щодо перерахування коштів у порядку черговості їх надходження - у межах відповідних бюджетних призначень та надання бюджетних асигнувань, наданого саме Державним казначейством України.

При проведенні видатків розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів Управління казначейства в стислі терміни забезпечує виконання насамперед захищених статей видатків бюджету, перелік яких визначений ч. 2 ст. 55 Бюджетного кодексу України. Незахищенні видатки Управлінням Казначейства проводяться в порядку черговості надходження платіжних доручень.

Враховуючи вищезазначені норми законодавства, суд приходить до висновку, що питання наповнення єдиного казначейського рахунка, за рахунок якого проводяться усі видатки розпорядників, одержувачів бюджетних коштів, інших клієнтів, не залежить від органів Казначейства України.

Відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті №22 від 21.01.2004 р., затвердженої постановою Національного банку України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за № 377/8976 банк платника приймає платіжне доручення до виконання протягом 30 календарних днів з дати його виписки.

Аналогічну норму містить і абз. 1 п. 10.3 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.08.2012 р. № 938, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.09.2012 р. за № 1569/21881.

Згідно Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 р. № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.03.2012 р. за № 419/20732, не передбачено терміну, протягом якого органом Казначейства повинна бути здійснена оплата даних платіжних доручень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що нормативно-правовими актами не передбачено термін проведення платіжних доручень розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів органами Казначейства, а лише визначено строк дії платіжних доручень.

Отже, відповідачем не порушено строків проведення платежів по Головному управлінню юстиції у Чернівецькій області.

Доводи позивача щодо поширення дії Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-III (далі - Закон № 2346-IIІ) у спірних правовідносинах на відповідача суд не бере до уваги з таких міркувань.

Цей Закон визначає загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі - платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб'єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами.

Згідно п. 1.30 ст. 1 Закону № 2346-IIІ платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Відповідно до положень п. 8.4 ст. 8 Закону № 2346-IIІ міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Пунктом 11.4 ст. 11 Закону № 2346-IIІ визначено, що для проведення переказів через систему міжбанківських розрахунків Національного банку України банки-резиденти, Державна казначейська служба України, Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках відкривають рахунки в Національному банку України.

Також суду зазначає, що відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк це юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.

Судом встановлено, що органи Казначейства не мають банківської ліцензії, а отже, згідно чинного законодавства не є банками. Державна казначейська служба України та її територіальні органи є органами виконавчої влади, які реалізують державну політику у сфері казначейського обслуговування державних коштів.

Отже, Казначейство України, згідно наведених положень законодавства, є окремим суб'єктом правовідносин із Національним банком України, на якого не поширюється законодавства України з питань банківської діяльності.

Відтак, на думку суду, у відповідача відсутній обов'язок перед публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» щодо перерахування коштів згідно платіжного доручення № /3 від 12.11.2013 р. в строки передбачені п. 8.4 ст. 8 Закону № 2346-IIІ.

Взаємовідносини між органами Державної казначейської служби України і розпорядниками бюджетних коштів та одержувачами бюджетних коштів, відокремленими структурними підрозділами розпорядників бюджетних коштів, підприємствами, установами, організаціями і фізичними особами - підприємцями (далі - клієнти), а також органами, що контролюють справляння надходжень бюджету, та органами місцевого самоврядування в процесі відкриття (закриття) рахунків регулюється Порядком відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженим наказ Міністерства фінансів України від 22.06.2012 р. № 758, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.07.2012 р. за № 1206/21518.

За приписами п. 1.8 цього Порядку розрахунково-касове обслуговування клієнтів здійснюється органами Казначейства відповідно до умов договорів та додаткових договорів між органом Казначейства і клієнтами.

Відповідно до укладеного договору №19 від 08.01.2014 р. про здійснення розрахунково-касового обслуговування між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Чернівецькій області та Головним управлінням юстиції у Чернівецькій області (Клієнт), відповідач має зобов'язання перед Клієнтом, в тому числі і гарантування таємниці операцій за рахунком Клієнта (а.с. 28-29).

В судовому засіданні встановлено, що між публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та Головним управлінням Державної казначейської служби України у Чернівецькій області договір про здійснення розрахунково-касового обслуговування не укладався, тому у даному випадку, у відповідача відсутні зобов'язання перед позивачем.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, на основі зазначених вище вимог законодавства та встановлених обставини справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» є необґрунтованими і безпідставними, тому у задоволенні позову слід відмовити.

Частиною 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Підпунктом 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI визначено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 295,25 грн. З них 222,17 грн. становлять 10% від визначеної Законом суми за подання позову майнового характеру (111083,94 грн. х 2%) х 0,1%), що підтверджується меморіальним ордером № 2 від 26.03.2014 р. (а.с. 3).

У зв'язку з тим, що судове рішення прийнято на користь відповідача та враховуючи положення ч. 3 ст. 4 Закону № 3674-VI, суд приходить до висновку, що решта суми судового збору в сумі 1999,50 грн. ((111083,94 грн. х 2%) - 222,17 грн.) необхідно стягнути з публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра».

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 69 - 71, 86, 94, 158, 160 - 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" судовий збір в сумі 1999,50 грн.

Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано судом 13 травня 2014 р.

Суддя Левицький В.К.