Постанова № 38634044, 06.05.2014, Сумський окружний адміністративний суд

КОПІЯ

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2014 р. Справа №818/854/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Воловика С.В.

за участю секретаря судового засідання - Шевець Ю.П.,

представника позивача - Рульової В.О.,

представника відповідача - Коломоєць А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу №818/854/14

за позовом Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України

до Реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції Сумської області

про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України (далі - позивач, Держветфітослужба) звернулась з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції Сумської області (далі - відповідач, Реєстраційна служба) в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 8857970 від 10.12.2013 р. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень;

- зобов'язати відповідача зареєструвати за державою право власності на нежитлове приміщення площею 710, 00 кв.м. за адресою: м. Суми, вул. 1-а Замостянська, 92 в особі уповноваженого органу управління майном щодо реалізації прав держави як власника такого об'єкту - Державною ветеринарною та фітосанітарною службою України.

Позовні вимоги Держветфітослужба обґрунтовує наступним. За результатами розгляду заяви позивача про реєстрацію права власності, зареєстрованої відповідачем у базі даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 03.12.2013 р. за реєстраційним номером 4296985, Державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції Сумської області Коломоєць А.С. 10 грудня 2013 року прийняте рішення № 8857970 про відмову у державній реєстрації права власності на нежитлове приміщення, розташоване в м. Суми по вул. 1-а Замостянська, 92 в зв'язку з тим, що після завершення п'ятиденного строку з дня отримання письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, не усунені обставини, що були підставою для прийняття такого рішення. Заявником була надана копія акту приймання-передачі із зазначенням технічних характеристик та копія наказу Державетфітослужби "Про передачу цілісних майнових комплексів підприємств, установ та організацій до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України". Однак, в наданому наказі відсутні відомості про передачу об'єктів у власність.

Нежитлове приміщення площею 710, 00 кв.м., розташоване в м. Суми по вул. 1-а Замостянська, 92 є державною власністю та перебувало в управлінні Державної інспекції з карантину рослин по Сумській області. Указом Президента України № 1085/2010 "Про оптимізацію органів виконавчої влади" вказана установа була реорганізована шляхом злиття в Державну фітосанітарну інспекцію по Сумській області як територіальний орган Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України. В зв'язку з цим, Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 380-р від 20.06.2012 р. цілісний майновий комплекс Державної інспекції з карантину рослин по Сумській області, в тому числі і нежитлове приміщення в м. Суми по вул. 1-а Замостянська, 92, були передані позивачу. На виконання згаданої постанови КМУ, Держветфітослужбою був прийнятий Наказ № 211 від 04.07.2012 р. "Про передачу цілісних майнових комплексів підприємств, установ та організацій до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби" та складений акт приймання-передачі.

На переконання позивача, рішення відповідача про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень підлягає скасуванню, оскільки Держветфітослужбою у відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, були надані всі документи, необхідні для реєстрації права власності держави на нежитлове приміщення площею 710, 00 кв.м. за адресою: м. Суми, вул. 1-а Замостянська, 92 в особі уповноваженого органу управління майном щодо реалізації прав держави як власника такого об'єкту - Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України.

З вищезазначених підстав, в судовому засіданні представник Держветфітослужби адміністративний позов підтримав в повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Реєстраційна служба з позовними вимогами не погодилась, в запереченні на адміністративний позов (а.с. 42-4513-17) зазначила, що під час розгляду заяви про реєстрацію права власності державним реєстратором було встановлено, що в порушення п. 31 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, представником заявника не подано рішення правонабувача майна, уповноваженого ним органу про надання згоди на передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність, а також не подано акт приймання-передачі об'єкта нерухомого майна з із зазначенням технічних характеристик об'єкта нерухомого майна. Враховуючи зазначене, 03.12.2013 р. було прийняте рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, на виконання якого позивачем були надані акт приймання-передачі нежитлового приміщення за адресою: м. Суми, вул. 1-а Замостянська, 92 та наказ Держветфітослужби від 04.07.2012 р. "Про передачу цілісних майнових комплексів підприємств, установ та організацій до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби".

Враховуючи те, що заяву подано позивачем про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення, а зі змісту наказів Держветфітослужби № 495 від 27.12.2012 р. та № 211 від 24.07.2012 р. встановлено, що нежитлове приміщення передається заявнику в оперативне управління, а не у власність, відповідач вважає рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню.

З огляду на зазначене, в судовому засіданні представник Реєстраційної служби проти позову заперечував та просив суд в його задоволенні відмовити.

Заслухавши повноважних представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне адміністративний позов Держветфітослужби задовольнити частково, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 03 грудня 2013 року Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України до Реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції Сумської області була подана заява про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення (а.с. 46), до якої були додані договір купівлі-продажу від 11.08.2009 р., технічний паспорт, довіреність № 15-7-11/25725 від 06.09.2013 р., довідка Держветфітослужби № 15-7-7/25726 від 06.09.2013 р., виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АА № 912351 видана 15.08.2012 р., накази № 495 від 27.12.2012 р. і № 275 від 21.08.2012 р. та акт приймання-передачі № 1 від 02.01.2013 р. (а.с. 9-28).

За результатами розгляду указаної заяви та доданих до неї документів, Державним реєстратором прав на нерухоме майно Коломоєць Аліною Сергіївною 03 грудня 2013 року прийняте рішення № 8602067 (а.с. 29) про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у зв'язку з неподанням заявником усіх необхідних документів, а саме: рішення правонабувача майна, уповноваженого ним органу про надання згоди на передачу об'єкта нерухомого майна у власність та акту приймання-передачі об'єкта нерухомого майна із зазначенням технічних характеристик.

З метою усунення обставин, що стали підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, Держветфітослужбою відповідачу були надані Наказ № 211 від 04.07.2011 р. з додатком та акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу (а.с. 33-35).

Розглянувши зазначені документи, державним реєстратором 10 грудня 2013 року було прийняте рішення № 8857970 (а.с. 8) про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень на нежитлове приміщення площею 710, 00 кв.м., розташоване в м. Суми по вул. 1-а Замостянська, 92. Підставою для прийняття рішення відповідачем були визначені положення ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та п. 16, 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 703 від 22.06.2011 р., зокрема те, що "після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунені обставини, що були підставою для прийняття такого рішення".

Обґрунтовуючи правомірність оскаржуваного рішення, Державна реєстраційна служба зазначила, що заяву подано позивачем про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення, а зі змісту наказів Держветфітослужби № 495 від 27.12.2012 р., № 211 від 24.07.2012 р. та акту приймання-передачі встановлено, що нежитлове приміщення передається заявнику в оперативне управління, а не у власність.

Проте, надаючи правову оцінку обставинам справи, суд не може погодитись з указаними доводами відповідача, з огляду на нижченаведене.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон). Процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, на час виникнення спірних правовідносин, визначались Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 703 від 22.06.2011 р.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав. Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Статтею 17 згаданого Закону встановлено, що текст документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, повинен бути написаний розбірливо. Прізвище, ім'я, по батькові фізичних осіб та їх місце проживання, а також найменування юридичних осіб та їх місцезнаходження повинні бути написані повністю. Не приймаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст. Документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Підставою для реєстрації права власності, у відповідності до ст. 19 Закону є: договори, укладені у порядку, встановленому законом; свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видані відповідно до вимог цього Закону; свідоцтва про право власності, видані органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державні акти на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішення судів, що набрали законної сили; інші документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, подані органу державної реєстрації прав разом із заявою.

На виконання ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено лише у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Аналогічні норми містяться і в Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 703 від 22.06.11 р.

Так, згідно п.п. 7, 10, 12, 13 згаданого Порядку для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст. Разом із заявою про державну реєстрацію заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита. Документи, необхідні для проведення державної реєстрації, що подані з порушенням вимог, установлених законом, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами, є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію або відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, а не для відмови в прийнятті заяви про державну реєстрацію.

Під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: 1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

У разі подання не в повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію, яке містить рекомендації щодо усунення обставин, що були підставою для його прийняття.

На виконання п. 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

У відповідності до п. 27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат та рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном.

В даному випадку, матеріалами справи підтверджено, що нежитлове приміщення площею 710, 00 кв.м., розташоване за адресою: м. Суми, вул. 1-а Замостянська, 92, зареєстроване в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за Державною інспекцією з карантину рослин по Сумській області, як державна власність (а.с. 56-60).

З метою оптимізації системи центральних органів виконавчої влади, усунення дублювання їх повноважень, забезпечення скорочення чисельності управлінського апарату та витрат на його утримання, підвищення ефективності державного управління, Указом Президента України № 1085/2010 від 09.12.2010 р. була створена Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України шляхом реорганізації Державного комітету ветеринарної медицини України, на яку покладені функції з реалізації державної політики у сфері охорони прав на сорти рослин.

Згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України № 380-р від 20.06.2012 р. "Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби", було прийнято пропозицію Міністерства аграрної політики та продовольства і Державної ветеринарної та фітосанітарної служби щодо передачі до сфери управління Служби цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій, зокрема, цілісного майнового комплексу Державної інспекції з карантину рослин по Сумській області.

На виконання вказаного Розпорядження, згідно Наказів № 211 від 04.07.2012 р. та № 275 від 21.08.2012 р. (а.с. 23-28, 30-32), цілісний майновий комплекс Державної інспекції з карантину рослин по Сумській області, в тому числі і нежитлове приміщення площею 710, 00 кв.м., розташоване за адресою: м. Суми, вул. 1-а Замостянська, 92, був переданий Державній ветеринарній та фітосанітарній службі України, про що складений акт приймання-передачі (а.с. 33-35).

Як встановлено судом з матеріалів справи, до заяви про реєстрацію прав та їх обтяжень, позивачем були додані договір купівлі-продажу від 11.08.2009 р., технічний паспорт, довіреність № 15-7-11/25725 від 06.09.2013 р., довідка Держветфітослужби № 15-7-7/25726 від 06.09.2013 р., виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АА № 912351 видана 15.08.2012 р., накази № 495 від 27.12.2012 р. і № 275 від 21.08.2012 р. та акт приймання-передачі № 1 від 02.01.2013 р. (а.с. 9-28). На виконання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, Держветфітослужбою були надані Наказ № 211 від 04.07.2012 р. та акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу, в тому числі і нежитлового приміщення площею 710, 00 кв.м.

Тобто, враховуючи згадані положення Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 703 від 22.06.2011 р. (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), на переконання суду, позивачем Державному реєстратору прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції Сумської області Коломоєць А.С. були надані всі документи, що підтверджують право державної власності на нежитлове приміщення площею 710, 00 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. 1-а Замостянська, 92, в особі уповноваженого органу управління майном щодо реалізації прав держави як власника такого об'єкту - Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд доходить висновку, що Рішення відповідача від 10.12.2013 р. № 8857970 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим позовні вимоги Держветфітослужби в частині скасування цього рішення підлягають задоволенню.

В той же час, суд не може погодитись з доводами позивача про обґрунтованість позовних вимог щодо зобов'язання відповідача зареєструвати за державою право власності на нежитлове приміщення площею 710, 00 кв.м. за адресою: м. Суми, вул. 1-а Замостянська, 92 в особі уповноваженого органу управління майном щодо реалізації прав держави як власника такого об'єкту - Державною ветеринарною та фітосанітарною службою України, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Вирішення питань щодо реєстрації права власності на нерухоме майно не належить до компетенції адміністративного суду, а відтак суд не повноважний перебирати функції іншого органу. Діючим законодавством встановлена процедура прийняття відповідних рішень державними реєстраторами Державної реєстраційної служби України, і суд не може підміняти цю процедуру та орган, до компетенції якого віднесено прийняття відповідних рішень.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб'єкта владних повноважень в межах такої перевірки.

У відповідності з Рекомендаціями № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Твердження позивача про те, що згідно Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у випадку відсутності підстав для відмови у реєстрації права власності, державний реєстратор не наділений правом обирати варіанти свого рішення, а зобов'язаний прийняти рішення щодо реєстрації права власності, що свідчить про відсутність дискреційності повноважень, на переконання суду, є помилковими.

Так, на виконання ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", після прийняття і перевірки документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрації заяви, а також встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень, державний реєстратор має право прийняти: або рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, або про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень, або про зупинення державної реєстрації. Тобто, вказана норма свідчить про наявність у державного реєстратора дискреційності повноважень, в яку адміністративний суд при здійсненні судочинства не має права втручатися.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Держветфітослужби в частині зобов'язання Реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції Сумської області зареєструвати за державою право власності на нежитлове приміщення площею 710, 00 кв.м. за адресою: м. Суми, вул. 1-а Замостянська, 92 в особі уповноваженого органу управління майном щодо реалізації прав держави як власника такого об'єкту - Державною ветеринарною та фітосанітарною службою України, не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України до Реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції Сумської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції Сумської області № 8857970 від 10.12.2013 р. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Зобов'язати Реєстраційну службу Сумського міського управління юстиції Сумської області (40030, м. Суми, вул. Воскресенська, 13/7) повторно розглянути заяву Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1, код 37472261) про реєстрацію за державою права власності на нежитлове приміщення площею 710, 00 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. 1-а Замостянська, 92, в особі уповноваженого органу управління майном щодо реалізації прав держави як власника такого об'єкту - Державною ветеринарною та фітосанітарною службою України, зареєстровану Реєстраційною службою Сумського міського управління юстиції Сумської області 03.12.2013 р. за реєстраційним номером 4296985.

В іншій частині позову - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.В. Воловик

З оригіналом згідно

Суддя С.В. Воловик

повний текст постанови складений 08.05.2014 р.