Постанова № 38634032, 07.05.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2014 року м. Львів № 813/1606/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., за участі секретаря судового засідання Гуменюк В.М., представника позивача Жогальська І.Ф., представника відповідача Іванейко І.Я., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Будинкоуправління №4 квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог Приватне підприємство «Доброчин-сервіс» про визнання протиправним та скасування вимоги,

встановив :

Будинкоуправління №4 квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (надалі - БУ №4 КЕВ м. Львова) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасуванням вимоги про сплату боргу від 05.12.2013 року №Ю - 1774-17 в частині визначення боргу в сумі 87406,44 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що сума заборгованості зі сплати єдиного внеску, яка вказана у вимозі визначена невірно, оскільки не врахована сума єдиного внеску, яка перерахована ПП «Доброчин-сервіс» від імені і за рахунок Будинкоуправління № 4 КЕВ м. Львова згідно договору доручення № 1 від 27.02.2009 року, яким передбачено, що Довіритель (Будинкоуправління № 4 КЕВ м. Львова) доручає Повіреному (ПП «Доброчин-Сервіс») від імені та за рахунок довірителя здійснювати перерахування коштів по платежах Довірителя за рахунок зібраних від Абонентів Довірителя коштів. Позивач, посилається на норми цивільного законодавства, згідно яких правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя, а тому, рішення відповідача про результати розгляду скарги від 21.01.2014 року №1245/10/10-8005/80, в якому зазначено, що згідно ч.9 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передача платниками єдиного внеску своїх обов'язків з його сплати третім особам заборонена є безпідставним. За таких обставин, на думку позивача, вимога ДПІ у Шевченківському районі м. Львова про сплату боргу (недоїмки) від 05.12.2013 року № Ю 1774-17 в частині визначення боргу в сумі 87406,44 грн. є неправомірною, оскільки в такій відповідач не врахував сум, які на виконання умов договору доручення сплатило ПП «Доброчин-Сервіс» згідно платіжних доручень за листопад 2013 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, просить їх задовольнити, з обґрунтувань викладених у позовній заяві.

Представник відповідача щодо заявленого позову заперечила повністю, з підстав викладених у письмових запереченнях долучених до матеріалів справи в судовому засіданні 31.03.2014 року, в яких зазначила, що БУ № 4 КЕВ м. Львова, як платник єдиного внеску, зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати нарахований за відповідний базовий період єдиний соціальний внесок з власного банківського рахунку. З огляду на це, вважає, що сплата єдиного внеску у безготівковій формі повіреним ПП "Доброчин-сервіс" від імені та за рахунок довірителя (Будинкоуправління № 4 КЕВ м.Львова) на банківські рахунки податкового органу суперечить положенням ч.9 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Щодо правильності формування суми боргу у вимозі від 05.12.2013 року №Ю-1774-17, зазначила, що остання сформована на підставі облікових даних картки особового рахунку платника зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 01.12.2013 року. На підставі викладеного у задоволенні позову просила суд відмовити.

В судовому засіданні 31.03.2014 року за клопотанням представника позивача до участі у справі залучено Приватне підприємство «Доброчин- сервіс», як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, однак, явки уповноваженого представника чи дачі пояснень по суті спору остання не забезпечила. Належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується поштовим відправленням наявним в матеріалах справи.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, оцінивши їх в сукупності, встановив наступні фактичні обставини справи.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області надіслано на адресу позивача вимогу про сплату боргу від 05.12.2013 року № Ю-1774-17 згідно з якою позивача зобов'язано заплатити заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка станом на 01.12.2013 року становить 2706044,60 грн. (в т.ч. недоїмка 2701255,45 грн., штраф 1637,79 грн., пеня 3151,36 грн.) та з урахуванням суми нарощеного боргу за базовий період жовтень 2013 року в сумі 87406,44 грн.

Позивач 23.12.2013 року №482 звернувся зі скаргою до податкового органу на вимогу про сплату боргу від 05.12.2013 року №Ю-1774-17, оскільки вважає, що сума заборгованості визначена відповідачем є неправомірною так як, останнім не врахована сума єдиного внеску, яка перерахована ПП «Доброчин-Сервіс» від імені і за рахунок Будинкоуправління №4 КЕВ м. Львова згідно договору доручення №1 від 27.09.2009 року.

Головним управлінням Міндоходів у Львівській області за результатами розгляду скарги прийнято рішення від 21.01.2014 року №1245/10/10-8005/80, яким залишено скаргу позивача без задоволення.

У зв'язку з цим, Будинкоуправління №4 КЕВ м. Львова звернулося до суду з позовом про визнання протиправними та скасування Вимоги від 05.12.2013 року №Ю-1774-17 про сплату боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 2706044,60 грн. станом на 01.12.2013 року.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини справи та норми права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Положеннями ч.2 ст. 19 Конституції Укераїни передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

З 01.01.2011 року набрав чинності Закон України №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (надалі Закон України № 2464-VI).

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України №2464-VІ, дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з ч. 7, 8, 11 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Положеннями ч. 4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску. Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Згідно п.6.3 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міндоходів України від 09.09.2013 року №455 Органи доходів і зборів надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:

якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника про суми доходу (прибутку) фізичних осіб - підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів у повідомленнях-розрахунках, де визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті;

якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Пунктом 6.4 розділу VI вказаної інструкції регламентовано порядок формування вимоги про сплату боргу.

Зі змісту наведених норм вбачається, що страхові внески повинні нараховуватись та виплачуватись безпосередньо страхувальниками шляхом перерахування коштів з їх банківських рахунків.

Судом встановлено, що між ПП "Доброчин-сервіс" (Повірений) та Будинкоуправління № 4 Львівської КЕЧ району (Довіритель) укладено договір доручення №1 від 27.02.2009р. Відповідно до п. 1 договору, в редакції відповідно до внесених 04.01.2011р. змін, Довіритель від свого імені та за власний рахунок доручає Повіреному виконати ряд дій, зокрема здійснювати:

- нарахування вартості житлово-комунальних послуг у житлових будинках, що перебувають на балансі і обслуговуванні Довірителя;

- збір коштів за житлово-комунальні послуги від Абонентів Довірителя на спеціально відкритий для цього розрахунковий рахунок Повіреного;

- програмне забезпечення нарахувань та розрахунків оплати житлово-комунальних послуг, оформлення квитанцій;

- перерахування коштів, зібраних від абонентів, по платежах Довірителя за його письмовим розпорядженням;

- надавати інформацію Довірителю про стан розрахунків за послуги;

- представляти інтереси Довірителя в судах стосовно правовідносин пов'язаних із відшкодуванням заборгованості Абонентів Довірителя перед Довірителем за надані послуги.

З долучених до матеріалів справи копій платіжних доручень, вбачається, що Приватним підприємством "Доброчин-сервіс" протягом грудня 2013 року проведено оплату зі свого рахунку на рахунок ДПІ в Шевченківському районі м. Львова, при цьому, в платіжних дорученнях вказано як платника ПП «Доброчин-Сервіс», одержувача платежів - ДПІ в Шевченківському районі м.Львова, призначення платежів - «єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за БУ№4 КЕВ м. Львова».

Відповідно до ст. 1000 Цивільного кодексу України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.

За положеннями ч.2 ст. 1 Цивільного кодексу України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску регулюються Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» . При цьому, згідно з ст. 2 Закону дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно положеннями цього Закону визначається зокрема порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску.

З аналізу вказаних норм вбачається, що положення цивільного законодавства, в тому числі ті, які регулюють відносини по договору доручення, поширюються на податкові та бюджетні правовідносини лише у випадку, якщо про це прямо передбачено в Законі

Суд не враховує посилання представника позивача на ту обставину, що оплата єдиного внеску проводилась від імені та за рахунок позивача, а тому такі кошти повинні були зараховуватись відповідачем за призначенням - в рахунок погашення заборгованості саме позивача.

Як вбачається з листа ДПІ у Шевченківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області про надання відповіді від 27.03.2014 року №4353/13-07-17-03-09 суми єдиного внеску рознесені в картці особового рахунку умовного платника код « 66666666» в графі «платежі до вияснення».

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зарахування сплачених ПП "Доброчин-сервіс" грошових коштів в рахунок сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за Будинкоуправлінням №4 квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, а тому оскаржувана вимога відповідача є правомірною, оскільки ст.. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що передача платниками єдиного внеску своїх обов'язків з його сплати третім особам заборонена.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування вимоги ДПІ у Шевченківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 05.12.2013 року №Ю-1774-17 в частині визначення боргу в сумі 87406,44 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2014 року відстрочено сплату судового збору до прийняття рішення у справі. Відповідно до норм ст. 94 КАС України судові витрати покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163,167 КАС України, суд-

постановив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з Будинкоуправління № 4 квартирно - експлуатаційного відділу м. Львова (79019, м.Львів, вул.Гайдамацька, 9а; ЄДРПОУ 24964599) на користь державного бюджету судовий збір у сумі 1827 грн.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складений 12 травня 2014 року.

Суддя Сподарик Н.І.