Постанова № 38632564, 18.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 квітня 2014 року № 826/4409/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., за участю секретаря судового засідання Мина І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. КиєвідоВідділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у м. Києвіпро скасування постанови та зобов'язання вчинити дії За участю представників:

Від позивача: Сказко Ю.А.

Від відповідача: Магдін С.Г.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 18.04.2014р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві звернулась до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у м. Києві про скасування постанови та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірною постановою позивачу протиправно відмовлено у відкритті виконавчого провадження. У зв'язку з чим представник позивача просить позов задовольнити та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, надано суду усні та письмові пояснення, які мотивовано тим, що виконання рішень суду щодо стягнення з юридичної особи податкового боргу передбачено Податковим кодексом України, а тому стягнення в порядку Закону України «Про виконавче провадження» є недопустимим.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.12р. у справі № 2а-11794/12/2670 позовні вимоги Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві задоволено у повному обсязі та присуджено до стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерторг-Інвест України" в дохід Державного бюджету суму податкового боргу з ПДВ у розмірі 3 036 936,52 грн.

В казана постанова суду у відповідності до вимог ст.. 254 КАС України набрала законної сили, у зв'язку із чим 27.11.12р. судом видано виконавчий лист.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві 21.02.14р. засобами поштового направлення до Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у м. Києві було скеровано заяву про примусове виконання рішення від 11.02.14р. та відповідно сам виконавчий лист.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у м. Києві від 05.03.14р. за № 42300110, відмовлено у відкритті виконавчого провадження, у зв'язку із встановленням чинним законодавством іншого порядку стягнення податкового боргу.

Позивач вважає таку постанову відповідача протиправною, оскільки у боржника відвітні розрахункові рахунки, що унеможливлює стягнення податкового боргу за правилами встановленим Податковим кодексом України, а тому таке стягнення повинно відбуватись у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку із наведеним просить суд скасувати таку постанову державного виконавця.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про безпідставність позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Як вбачається зі наявних матеріалів справи, у даному випадку мова йде саме про стягнення із суб'єкта господарювання податкового боргу.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95- 99 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 цього Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Із змісту наведеної законодавчої норми випливає, що Податковим кодексом України встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу. Органами стягнення за такими рішеннями, які здійснюють процедуру їх примусового виконання, є контролюючі органи в розумінні Податкового кодексу України.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22.

Цей механізм передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, відповідно до пункту 12.4 зазначеної Інструкції, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

Якщо ж достатні для погашення податкового боргу кошти відсутні, контролюючий орган відповідно до абзацу другого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України звертається до суду з позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Таке погашення здійснюється на підставі зазначеного рішення суду та прийнятого на його підставі рішення органу доходів і зборів шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному пунктами 95.7- 95.21 статті 95 Податкового кодексу України.

Отже, чинне законодавство передбачає окремий порядок примусового виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому органи державної виконавчої служби до цієї процедури не залучаються. Відповідно в розглядуваних випадках немає підстав для відкриття виконавчого провадження в порядку, передбаченому Законом України від 24.01.1999 № 606-ХІV «Про виконавче провадження». З огляду на це в адміністративних судів відсутні підстави для видачі виконавчих листів про примусове виконання судових рішень у порядку статей 257 та 258 Кодексу адміністративного судочинства України, тому що процедура погашення податкового боргу є самостійною процедурою, яка регулюється окремими нормами, а саме Податковим кодексом України, а не законодавством про виконавче провадження.

При цьому виняток із наведеного правила становить лише процедура стягнення податкового боргу з фізичної особи, оскільки на відміну від загального правила, передбаченого пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 87.11 статті 87 цього Кодексу орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку-фізичної особи, стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Як свідчать наявні матеріали справи, боржником у даному випадку є юридична особа, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерторг-Інвест України" - код 32160937, що знаходить за адресою: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 3, кв. 18, а тому підстав для проведення стягнення у порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження» судом не вбачається.

Аналогічна позиція з цього приводу також викладена у Листі Вищого адміністративного суду України від 24.10.13р. за № 1484/12/13-13.

Враховуючи наведені фактичні обставини суд не знаходить підстав для скасування спірної постанови. А тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Клименчук