Постанова № 38632441, 06.05.2014, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2014 р. Справа №818/758/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Мікулінцевої А.П.,

представника позивача - Мащенка П.І.,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/758/14

за позовом Білопільського районного центру зайнятості

до ОСОБА_2

про стягнення заборгованості із незаконно отриманої допомоги по безробіттю ,-

В С Т А Н О В И В:

Білопільський районний центр зайнятості (далі - центр зайнятості, позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 5627грн.38коп.

Свої вимоги мотивує тим, що на підставі заяви, поданої до Білопільського районного центру зайнятості, з 13 березня 2013 року ОСОБА_2 отримав статус безробітного, у зв'язку з чим йому було призначено допомогу по безробіттю, яку він одержував у період з 06.07.2013 року до 15.02.2014 року. Разом з тим, позивачу стало відомо, що ОСОБА_2 з 19.10.2012 року до 31.05.2013 року отримував компенсацію в Управлінні соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації за надані соціальні послуги по догляду за особою, яка досягла 80-річного віку. Зазначене призвело до незаконного отримання ОСОБА_2 допомоги по безробіттю на загальну суму 5627грн.38коп.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі із зазначених вище підстав.

В судовому засіданні відповідач позов не визнав, зазначивши, що він здійснював догляд за особою, яка досягла 80-річного віку, перебуваючи на обліку в Управлінні соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації як одержувач компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги. Проте, виплата компенсації була припинена з 13.03.2013 року після надходження до управління відомостей про його перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітного. Переплата компенсації за період з 13.03.2013 року до 31.05.2013 року в сумі 172грн.05коп. повністю повернута ним до районного бюджету, про що свідчить постанова Білопільського районного суду Сумської області від 14.11.2013 року у справі №573/2169/13-а. Тому у задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 13 березня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до Білопільського районного центру зайнятості із заявою про поновлення статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до Законів України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року №1533-III, «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року №5067-VІ. В поданій заяві відповідачем зазначено про те, що він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, у тому числі - на пільгових умовах та пенсію за вислугу років (а.с.6-7).

Наказами Білопільського районного центру зайнятості від 15.03.2013 року №НТ130315 та від 18.03.2013 року №НТ130318 відповідачу поновлено статус безробітного з 13.03.2013 року та поновлено виплату допомоги по безробіттю (а.с.22).

25.02.2014 року до позивача надійшов лист від Управління соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації від 24.02.2014 року (вх.№297), в якому повідомлялося про перебування ОСОБА_2 на обліку в управлінні та призначення йому компенсації за надані соціальні послуги за період з 19.10.2012 року до 25.09.2013 року, а також про повернення відповідачем до бюджету суми надмірно одержаної компенсації за період з 13.03.2013 року до 31.05.2013 року у зв'язку з припиненням її виплати з 13.03.2013 року внаслідок перебування ОСОБА_2 на обліку в центрі зайнятості (а.с.11).

Білопільським районним центром зайнятості проведено розслідування страхового випадку та виявлено, що ОСОБА_2 з 19.10.2012 року до 31.05.2013 року отримував компенсацію в Управлінні соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації за надані соціальні послуги по догляду за особою, яка досягла 80-річного віку, про що не повідомив центр зайнятості, перебуваючи на обліку як безробітний з 13.03.2013 року, про що складено акт №3 від 25.02.2014 року (а.с.10).

25.02.2014 року Білопільським районним центром зайнятості видано наказ «Про повернення виплачених ОСОБА_2 коштів, виплачених як допомога по безробіттю» за період з 06.07.2013 року до 15.02.2014 року №НТ140225 (а.с.15,22-23), і направлено відповідачу лист від 26.02.2014 року №01-21/180 (а.с.13-14), яким останнього повідомлено про проведення розслідування страхового випадку, виявлення факту приховання відповідачем відомостей про призначення йому компенсації як фізичній особі, яка надає соціальні послуги, в період одержання допомоги по безробіттю та про необхідність відшкодування незаконно отриманих коштів в сумі 5627грн.38коп.

Проте, сума, визначена центром зайнятості до сплати, ОСОБА_2 сплачена не була. Доказів, які б свідчили про оскарження рішень (наказів) та дій позивача, на дослідження суду не надано.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши, відповідно до статті 86 КАС України, докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору в межах заявлених вимог, суд дійшов наступних висновків.

Спірні правовідносини врегульовуються Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року №16/98-ВР (з урахуванням відповідних змін; далі - Основи законодавства №16/98), Законами України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року №1533-III (з урахуванням відповідних змін; далі - Закон України №1533), «Про зайнятість населення» від 05 липня 2012 року №5067-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон України №5067) та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття.

Згідно зі статтею 1 Основ законодавства №16/98 загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Одним із видів соціальних послуг та матеріального забезпечення за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням відповідно до статті 25 Основ законодавства №16/98 є допомога по безробіттю.

Стаття 26 Основ законодавства №16/98 визначає, що безробіття належить до страхових випадків, з настанням яких надаються матеріальне забезпечення та соціальні послуги.

Законом України №5067 визначено, що зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно (п.7 ч.1 ст.1).

У пункті 2 частини 1 статті 1 Закону України №5067 передбачено, що безробітними визнаються особи віком від 15 до 70 років, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готові та здатні приступити до роботи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року №198 затверджено «Порядок реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу» (далі - Порядок №198).

Пунктом 6 Порядку №198 встановлено, що рішення про надання статусу безробітного чи відмову у наданні такого статусу приймається територіальним органом не пізніше ніж протягом семи календарних днів з дня подання особою заяви про надання статусу безробітного. Особа під час подання зазначеної заяви ознайомлюється з правами та обов'язками зареєстрованого безробітного.

Відповідно до пункту 2 статті 36 Закону України №1533 застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Згідно з пунктом 3 вказаної статті сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України №5067 до зайнятого населення також належать непрацюючі працездатні особи, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, інвалідом I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, та отримують допомогу, компенсацію та/або надбавку відповідно до законодавства.

З копії рішення від 16.10.2012 року, наданого Управлінням соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації у відповідь на запит суду (а.с.26, 29), вбачається, що ОСОБА_2 за поданою ним заявою від 15.10.2012 року була призначена компенсація як фізичній особі, що надає соціальні послуги, на період з 19.10.2012 року та 25.09.2013 року, виплату якої припинено з 13.03.2013 року на підставі наказу від 13.05.2013 року (а.с.29).

Довідками Управління соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації від 24.02.2014 року № 01-07/525 (а.с.11), від 30.04.2014 року № 01-07/1215 (а.с.28) та від 25.04.2014 року № 01-07/1132 (а.с.35) підтверджується факт отримання відповідачем компенсації, в тому числі і за період з 13.03.2013 року до 31.05.2013 року включно.

При цьому, суд не погоджується з посиланнями ОСОБА_2 на повернення переплати з отриманої ним компенсації за період з 13.03.2013 року до 31.05.2013 року в сумі 172грн.05коп. до районного бюджету на виконання постанови Білопільського районного суду Сумської області від 14.11.2013 року у справі №573/2169/13-а (а.с.31-33) як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки на момент його звернення до Білопільського районного центру зайнятості із заявою про надання йому статусу безробітного (13.03.2013 року) він продовжував перебувати на обліку в управлінні соціального захисту населення, одержуючи компенсаційні виплати згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 року №558 «Про затвердження порядку призначення і виплати компенсацій фізичним особам, які надають соціальні послуги», про що своєчасно не повідомив центр зайнятості.

Призначення компенсації за здійснення догляду є підставою для зняття з обліку особи як безробітної з дня призначення такої виплати (пп.1 п.37 «Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу» №198 від 20.03.2013 року).

Отже, суд дійшов висновку, що є доведеним те, що відповідач, перебуваючи на обліку в Білопільському районному центрі зайнятості як безробітний та отримуючи допомогу по безробіттю (за період з 06.07.2013 року до 15.02.2014 року), порушив вимоги чинного законодавства та безпідставно отримував вказані виплати у відповідний період в сумі 5627грн.38коп. (а.с.12).

З метою забезпечення цільового та ефективного використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття спільним Наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року №7-1|60/62 затверджено «Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним» (далі - Порядок №7-1|60/62).

Так, позивачем відповідно до пункту 5 Порядку №7-1|60/62 здійснено відповідну перевірку, якою встановлено, що ОСОБА_2 з 19.10.2012 року до 31.05.2013 року отримував компенсацію в Управлінні соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації за надані соціальні послуги по догляду за особою, яка досягла 80-річного віку, про що не повідомив центр зайнятості, перебуваючи на обліку як безробітний з 13.03.2013 року, про що складено акт №3 від 25.02.2014 року (а.с.10).

Згідно з пунктом 6 Порядку №7-1|60/62 у разі встановлення центром зайнятості відповідно до Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 7 зазначеного Порядку №7-1|60/62 передбачено, що рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом.

Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Як встановлено судом вище, на підставі вимог законодавства позивачем видано наказ «Про повернення виплачених ОСОБА_2 коштів, виплачених як допомога по безробіттю» за період з 06.07.2013 року до 15.02.2014 року №НТ140225 (а.с.15,22-23).

26.02.2014 року відповідачу направлено лист від №01-21/180 (а.с.13-14) про необхідність повернення незаконно отриманих коштів в сумі 5627грн.38коп. Проте, вказана сума коштів залишається не сплаченою.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем не надано, тоді як центром зайнятості доведено обґрунтованість заявленого позову.

Таким чином, враховуючи, зокрема, вимоги статей 2, 11, 162 КАС України, наявні в матеріалах справи докази та встановлені обставини, суд дійшов висновків про обґрунтованість позовних вимог центру зайнятості та про необхідність задоволення даного позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Білопільського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості із незаконно отриманої допомоги по безробіттю - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Білопільского районного центру зайнятості (41800, Сумська область, вул. Старопутивльська, 33, код 38020201) заборгованість із незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 5627грн.38коп. (п'ять тисяч шістсот двадцять сім грн. тридцять вісім коп.)

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.О. Осіпова

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Осіпова

Повний текст постанови складено та підписано 12.05.2014 року.