Постанова № 38632195, 18.04.2014, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/24894/13-а

Номер провадження №2-а/522/259/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2014 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

Головуючого судді Суворової О.В.,

при секретарі - Бондаренко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом заступника Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України, який діє в інтересах ОСОБА_1, до Військової частини А2238 про визнання протиправною бездіяльність службових осіб Військової частини А2238 та зобов'язання здійснити виплату нарахованої, але не виплаченої підйомної допомоги, -

В С Т А Н О В И В:

Заступник Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України, який діє в інтересах ОСОБА_1, звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з уточнених позовом до Військової частини А2238 про визнання протиправною бездіяльності службових осіб Військової частини А2238 та зобов'язання здійснити виплату нарахованої, але не виплаченої підйомної допомоги. ОСОБА_1 згідно з наказом Першого заступника начальника Генерального штабу Збройних сил України за №118 - ПМ від 30.08.2012 року було призначено на посаду інструктора штабу управління військової частини А2951, ВОС - 195119А та зараховано до списків особового складу частини. Відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. При переїзді військовослужбовців в інший населений пункт, у зв'язку із призначенням на військову посаду, їм виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби. Фінансування військової частини А2951, у якій ОСОБА_1 проходить службу, здійснюється військовою частиною А2238. Тому, військова частина А2238 повинна була здійснити розрахунок ОСОБА_1 при його переводі, але всупереч вимогам вищенаведених норм чинного законодавства, підйомна допомога в сумі 3405,95 грн. при службовому призначенні ОСОБА_1 командуванням частини не виплачена по теперішній час. Як вбачається з позовної заяви, відповідач допустив порушення діючого законодавства, чим обмежив законне право ОСОБА_1 на своєчасне та повне одержання підйомної допомоги при службовому призначенні, що потребує захисту в судовому порядку.

Представник Одеської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України,прокуратури - Градовський Є.Ю., який діє на підставі довіреності від 06.06.2013 року № 2458, в судове засідання з'явився, підтримав уточнені позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був сповіщений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило.

Представник військової частини А2238 в судове засідання з'явився, заперечував проти задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріалами справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин по справі.

Судом встановлено, що головний старшина військової служби за контрактом ОСОБА_1 згідно з наказом Першого заступника начальника Генерального штабу Збройних сил України за №118 - ПМ від 30.08.2012 року було призначено на посаду інструктора штабу управління військової частини А2951, ВОС - 195119А та зараховано до списків особового складу частини.

Відповідно до вимог ст.121 Конституції України, у випадках, передбачених законом, на прокуратуру покладено представництво інтересів громадянина в суді. Ці повноваження прокурора закріплені також статтею 60 Кодексу адміністративного судочинства Українита статтями 20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до яких підставою для представництва прокурором інтересів громадянина в суді є неспроможність останнього через фізичний стан або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені права або реалізувати процесуальні повноваження.

Підставою для звернення послугувало те, що ОСОБА_1 23.09.2013р. звернувся до прокурора з письмовою заявою про надання правової допомоги, у зв'язку з порушенням позивачем соціального права на одержання грошової допомоги у встановленому законодавством розмірі, та знаходженням ОСОБА_1 в скрутному матеріальному становищі, через яке він не спроможний самостійно звернутися до суду із захистом свого порушеного права.

Відповідно до ч.1 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень, владних управлінських функцій.

Крім того, відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його бездіяльності.

Військова частина А2238 є суб'єктом владних повноважень у розумінні п.7 ч.1 ст.3 КАС України.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу здійснення соціальних виплат.

Відповідно до ч. 3 ст.17 Конституції України, ст.16 закону України «Про Збройні Сили України» держава забезпечує соціальний захист громадян України. які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст.1-1 зазначеного Закону, законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до положень ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.

У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, відповідно до вимоги ст.1-2 зазначеного Закону, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до ст.2 того ж Закону, ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Згідно з правовими нормами, що містяться у ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Так відповідно до вимог п.3 ст.9-1 вищевказаного Закону, при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв'язку із призначенням на військову посаду їм виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії розрахункової відомості на виплату військовослужбовцям підйомної допомоги військової частини А2951, ОСОБА_1 нарахована підйомна допомога у розмірі 3405,95 грн.

Відтак, ОСОБА_1 повинен був отримати нараховану підйомну допомогу у розмірі 3405,95 грн. в день зарахування до списків військової частини. Проте, підйомна допомога при службовому призначенні позивачу, командуванням частини А 2951 не виплачена по теперішній час.

Таким чином, відповідач допустив порушення чинного законодавства, чим обмежив законне право ОСОБА_1 на своєчасне та повне одержання підйомної допомоги при службовому призначенні, що потребує його захисту в судовому порядку.

Як встановлено Європейським судом з прав людини у рішенні по справі від 08 листопада 2005 року № 63134/00 «Кечко проти України», органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Оцінюючи дії (бездіяльність) відповідача суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України та приходить до висновку про його протиправність виходячи з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і Законами України.

Встановивши під час з`ясування обставин справи невідповідність оскаржуваних дій законові, суд на підставі положень ч. 2, 3ст.162 КАС України ухвалює постанову про визнання таких дій протиправними та яка б гарантувала дотримання та захист прав, свобод, інтересів особи, яка звернулась за судовим захистом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення, окрім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу

Частиною 2 ст. 71 КАС України в справах про протиправність дій або бездіяльної суб'єктів владних повноважень обов'язок доведення правомірності таких дій або бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративно позову.

Керуючись ст.17, 19,121 Конституції України, ст.ст. 7-9, 11, 71, 158, 160, 162, 163, 256 КАС України, Законом України "Про Збройні Сили України", Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов заступника Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини А2238 про визнання протиправною бездіяльність службових осіб Військової частини А2238 та зобов'язання здійснити виплату нарахованої, але не виплаченої підйомної допомоги - задовольнити.

Визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень - військової частини А 2238 щодо невидачі ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, підйомної допомоги на загальну суму 3405 (три тисячі чотириста п'ять ) грн. 95 коп.

Стягнути з суб'єкта владних повноважень - військової частини А 2238 (код 22993734) на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, підйомну допомогу при службових переміщеннях на загальну суму 3405 (три тисячі чотириста п'ять ) грн. 95 коп.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом 10-ти днів з дня її оголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Суворова

18.04.2014