Рішення № 38631183, 26.03.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/322/2014(м)

0519/9754/2012

Головуючий в 1 інстанції: Турченко О.В.

Доповідач: Мальцева Є.Є.

Категорія21

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

26 березня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого - Песоцької Л.І.,

суддів - Мальцевої Є.Є., Сорока Г.П.,

при секретарі - Бєльченко Б.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполіцивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4, про визнання договорів дарування удаваними правочинами та поділ майна подружжя, за апеляційною скаргою ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_6 на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 січня 2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2012 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила визнати удаваними договори дарування 12 частки квартири № 21 та 1/2 частки квартири АДРЕСА_1, укладені між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 19 грудня 2003 року; визнати, що 19 грудня 2003 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 замість договорів дарування часток квартир, укладені договори купівлі-продажу вказаної нерухомості; визнати за нею право власності на ? частку квартири АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з відповідачем ОСОБА_2 вони перебували у зареєстрованому шлюбі з 09.10.1999 року, 24.06.2010 року шлюб між ними розірвано. 19.12.2003 року між відповідачами ОСОБА_2 (обдаровуваним) та ОСОБА_3 (дарувальником) були укладені договори дарування 1/2 частки квартири АДРЕСА_2, загальною площею 43,4 кв.м, та 1/2 частки квартири АДРЕСА_1, загальною площею 30,2 кв.м.. Договори дарування посвідчені нотаріально та зареєстровані в реєстрі за №10790 та №6629 відповідно. Проте, фактично між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були укладені угоди купівлі-продажу часток вищезазначених квартир, за які ОСОБА_2 заплатив ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 100000 гривень. Вказані гроші були спільною сумісно власністю позивачки з ОСОБА_2. Вважає, що договори дарування від 19.12.2003 року, укладені між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладалися з метою приховати договори купівлі-продажу часток вказаних квартир, тому для захисту свого порушеного майнового права звернулася до суду.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 січня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано удаваним договір дарування 1/2 частки квартири АДРЕСА_2, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 19 грудня 2003 року, та визнано, що фактично між ними був укладений договір купівлі-продажу.

Визнано удаваним договір дарування 1/2 частки квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_319 грудня 2003 року, та визнано, що фактично між ними був укладений договір купівлі-продажу.

Визнано 1/2 частки квартири АДРЕСА_2 та 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Поділено спільне майно подружжя, з визнанням за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по 1/4 частці квартири АДРЕСА_2 та по 1/4 частці квартири АДРЕСА_1 за кожним.

З рішенням суду не погодився ОСОБА_6, в інтересах якого діє ОСОБА_5, апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі. В скарзі посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з тим, що спір вирішений без його участі, в той час, як прямо стосується його інтересів; необґрунтованість судового рішення, неповне з'ясування судом обставин, що мають істотне значення для справи.

У відповідності до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності апелянта ОСОБА_6 та позивачки ОСОБА_1, належним чином повідомлених про розгляд справи через представників; і у відсутності відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, третьої особи ОСОБА_4, які надали суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_5, яка просила апеляційну скаргу задовольнити, заперечення представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_7, яка просила скаргу відхилити, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення, згідно ст. 214 ЦПК України, суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими ґрунтувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються ; чи є інші фактичні дані (порушення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розділити між сторонами судові витрати та інше.

Проте, оскаржуване рішення таким вимогам не відповідає.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, щодоговори дарування від 19.12.2003 року є удаваними, оскільки зовнішнє волевиявлення сторін при укладенні даних договорів дарування не збігається з внутрішньою волею сторін, вони укладалися з метою приховати договори купівлі-продажу часток вказаних квартир. Також зазначив, що спірне майно придбане сторонами за час шлюбу, а тому є спільною сумісною власністю подружжя і підлягає поділу у рівних частках.

З такими висновками суду першої інстанції колегія судів не може погодитись, оскільки вони не відповідають обставинам справи та вимогам процесуального права.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 09.10.1999 року до 24.06.2010 року.

В період шлюбу 19.12.2003 року між відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були укладені договори дарування 1/2 частки квартири АДРЕСА_2 та 1/2 частки квартири АДРЕСА_1, засвідчені приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_8

Згідно з розпискою від 19.12.2003 року ОСОБА_2 сплатив ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 100000 (сто тисяч) гривень за 1/2 частки квартири АДРЕСА_2, загальною площею 43,4 кв.м, та 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 загальною площею 30,2 кв.м..

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка на підставі закону звернулася до суду, належним чином довела свої вимоги, відповідачі визнали позов, не оспорювали обставини, на які посилалася в позовній заяві ОСОБА_1.

Між тим, зі справи вбачається, щозгідно з кредитним договором №014/11-155/143 від 20.05.2008 року, укладеного між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 (нині на підставі свідоцтва про зміну прізвища ОСОБА_1), останній отримав грошові кошти в сумі 225700 доларів США на споживчі цілі, строком погашення до 13.05.2018 року.

В забезпечення зобов'язань за вказаним кредитним договором ОСОБА_2 та ОСОБА_4 27 травня 2008 року укладено договір іпотеки № 014/07-155/143/1, який був нотаріально посвідчений 27 травня 2008 року. Предметом іпотеки було нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення АДРЕСА_1. Оскільки ОСОБА_2 порушив покладене на нього грошове зобов'язання, то утворилась заборгованість за кредитним договором. Згідно п.п. и) п.5.1 договору іпотеки, предмет іпотеки передається в іпотеку за письмовою згодою дружини іпотекодавця ОСОБА_11.

Ці обставини встановлені рішенням Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 05.06.2013 року, яким у задоволенні вимог ОСОБА_2, ОСОБА_4 до ПП «Нива-В.Ш.», приватного нотаріуса ОСОБА_12, ОСОБА_6, треті особи - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», Жовтневе відділення державної виконавчої служби ММУ юстиції, ОСОБА_1, про визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, прилюдних торгів та договору купівлі-продажу, укладеного за результатами прилюдних торгів, недійсними, відмовлено; і рішенням Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 10.09.2013 року, яким у задоволенні вимогОСОБА_1 до ОСОБА_6, ПП «Нива-В.Ш.», треті особи - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», реєстраційна служба Маріупольського міського управління юстиції, ОСОБА_2, приватний нотаріус ОСОБА_12, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, свідоцтва про право власності та скасування державної реєстрації - відмовлено. (а.с.146-150)

З копії письмової заяви, нотаріально посвідченої, вбачається, що позивачка 27 травня 2008 року надала свою згоду на підписання її чоловіком ОСОБА_2 договору іпотеки з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та передачу в іпотеку ? частини нежитлових приміщень АДРЕСА_1 та набутих ними у період зареєстрованого шлюбу, та визнала, що вказані приміщення є об'єктами спільної сумісної власності.

Згідно з повідомленням Жовтневого відділу ДВС ММУЮ, 30 березня 2012 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_13 складено виконавчий напис № 1803 на підставі договору іпотеки № 014/11-155/0143/1 від 27 травня 2008 року, яким звернуто стягнення на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 і належить на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_4, на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». На підставі виконавчого напису державним виконавцем Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ було відкрито виконавче провадження та проведено ряд виконавчих дій, пов'язаних з примусовим виконанням виконавчого напису № 1803, серед яких реалізація на прилюдних торгах арештованого нерухомого майна. Відповідно до протоколу № 0512517-1 від 28 листопада 2012 року приміщення АДРЕСА_1 було реалізоване ОСОБА_6. (а.с.113-116)

ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна, виданого 10 грудня 2012 року приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_12 відповідно до статті 62 ЗУ «Про виконавче провадження» та на підставі Акта проведення прилюдних торгів про реалізацію арештованого нерухомого майна, що є предметом іпотеки, затвердженого Жовтневим відділом державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції від 04 грудня 2012 року належать нежитлові вбудовані приміщення АДРЕСА_1.(а.с.140)

Право власності ОСОБА_6 на вищевказане нерухоме майно зареєстроване в Державному реєстрі прав на нерухоме майно 14 грудня 2012 року, реєстраційний номер 22401688. (а.с.140-141)

Суд першої інстанції при розгляді даної справи вищевказані обставини не врахував, не залучив до участі в справі ОСОБА_6, який на час розгляду справи був власником частини приміщення, не залучив ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», який був іпотекодержателем спірного майна, і вирішив спір без участі осіб, чиїх інтересів він стосується, що є грубим порушенням процесуального права.

Згідно з вимогами ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання рішення не тим суддею, який розглянув справу.

Таким чином, переглядаючи справу в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, та доводів апеляційного оскарження, відповідно до положень ч.1 ст.303 ЦК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

У відповідності до вимог ст..88 ЦПК України у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги з позивачки на користь апелянта слід стягнути судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 371,8 грн..

Керуючись ст.ст.307, 309,313,314 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_6, задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 січня 2013 року скасувати.

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4, про визнання договорів дарування удаваними, визнання укладених договорів дарування договорами купівлі-продажу, про поділ майна подружжя та визнання права власності на частку квартир - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 у відшкодування судових витрат 371,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді: