Ухвала суду № 38628471, 05.05.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ушаков Т.С.

Суддя-доповідач - Блохін А. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2014 року справа №812/7652/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суду у складі колегії: головуючого судді Блохіна А.А., суддів: Міронової Г.М., Юрко І.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 , ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року у справі № 812/7652/13-а за позовом ОСОБА_22, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7, ОСОБА_8 , ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 , ОСОБА_23, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 , ОСОБА_26, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_25, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 до Відділу Держземагенства у Слов'яносербському районі Луганської області, Управління Держземагенства у Луганській області , Слов'яносербської районної державної адміністрації Луганської області, Луганської міської ради про визнання неправомірною бездіяльності та діяльності, зобов'язання вчинити дії, визнання права та отримання земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

30 серпня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_22, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 , ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 , ОСОБА_23, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_26, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_25, ОСОБА_19, ОСОБА_20 , ОСОБА_21 до Відділу Держземагенства у Слов'яносербському районі Луганської області , Управління Держземагенства у Луганській області , Слов'яносербської районної державної адміністрації Луганської області, Луганської міської ради про визнання неправомірною бездіяльності та діяльності, зобов'язання вчинити дії, визнання права та отримання земельної ділянки.

В обґрунтування заявлених вимог позивачами зазначено, що вони є колишніми працівниками та пенсіонерами Відкритого акціонерного товариства «Плодорозсадник «Луганський», який є правонаступником Плодорозсадника радгоспу «Луганський», створеного у 1928 році.

Згідно державного акту на право користування землею за «Плодопитомником совхозом «Луганский» було закріплено 548,1 га, в т.ч. 297,9 га ріллі, садів та ягідників 37,7 га, сіножатей 13,1 га, пасовищ 95,3 га. Землекористування радгоспу складалося з двох відділень (№1 та №2), які враховувались в межах Слов'яносербського району та були розташовані на трьох через суміжних ділянках, в т.ч.: - відділення №1 площею 193,3 га на двох через суміжних ділянках біля міста Ворошиловград в районі колишнього сільгоспінституту; - відділення №2 площею 339,7 га, яке розміщене на землях Веселогірської сільської ради Слов'яносербського району.

Вищевказані відомості містяться в Проекті внутрігосподарського землеустрою «Плодопитомнику совхозу «Луганский», розробленому Ворошиловградською філією Республіканського проектного інституту по землеустрою «УКРЗЕМПРОЕКТ» та затвердженому Слов'яносербською районною радою 1974 році.

Наказом регіонального відділу Фонду державного майна України по Луганській області від 25.02.1998 № 252 радгосп «Луганський» шляхом приватизації було реорганізовано у Відкрите акціонерне товариство «Плодорозсадник «Луганський». Згідно пункту 3.3. Статуту підприємство є правонаступником радгоспу «Луганський».

Переліком документів по приватизації радгоспу Луганський наведений список 112 учасників товариства покупців, (58 членів та 54 пенсіонерів) трудового колективу радгоспу «Луганський» на придбання об'єкту приватизації. 17.03.1998 ВАТ «Плодорозсадник «Луганский» зареєстровано Слов'яносербською райдержадміністрацію та, згідно довідки Луганського обласного управління статистики, внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, як підприємство з колективною формою власності.

На момент реорганізації радгосп «Луганський» був єдиним майновим комплексом, до складу якого входили усі види майна, призначені для його діяльності, земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги тощо.

В результаті 112 учасників товариства покупців (58 членів та 54 пенсіонерів) трудового колективу радгоспу «Луганський» стали співвласниками майна реорганізованого підприємства і правомірно вважали, що до складу вказаного майна входять також землі, що знаходились у користуванні радгоспу.

Тобто, ВАТ плодорозсаднику «Луганський», як правонаступнику радгоспу «Луганський», до якого перейшли всі права та обов'язки даного підприємства, повинно було бути передано також його земельну ділянку. В свою чергу, 112 учасників товариства мали право на приватизацію всієї земельної ділянки колишнього радгоспу, відповідно до Указів Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування у сфері сільськогосподарського виробництва» від 10.11.1994 та «;Про порядок паювання земель, переданих в колективну власність сільськогосподарським підприємствам організаціям» від 08.08.1995 №720.

Члени і пенсіонери ВАТ «Плодорозсадник «Луганський» повинні були отримати сертифікати на право на земельну частку (пай) за рахунок земель ВАТ, або після 01.01.2002 (після вступу в дію нового Земельного кодексу України) Державні акти на право власності на земельні ділянки.

У зв'язку з тим, що новим Земельним кодексом України було приведене у відповідність до конституції форми власності, а саме була виключена колективна форма, тому правовий режим земельної частки (паю), яку громадяни отримують в процесі приватизації, визначені ст. 5 Земельного кодексу та пунктами 8,9,15,17 Перехідних положень.

Не зважаючи на відсутність жодних рішень чи розпоряджень органів влади чи місцевого самоврядування щодо зміни територіального підпорядкування земель підприємства, згідно державної статистичної звітності за формою 6-зем станом на 01.01.1996 відділення №1 радгоспу «Луганський» площею 162,0 га стало враховуватись в межах міста Луганська. З 01.01.1999 радгосп враховується в межах міста Луганська вже як ВАТ «Плодорозсадник «Луганський».

У 1998 році була частково виконана приватизація радгоспу «Луганський», а саме: було приватизоване майно радгоспу «Луганський», а основний засіб виробництва - земля, не був приватизований та розпайований.

До теперішнього часу межі м.Луганська не встановлені, а основною містобудівною документацією, якою в своїй діяльності керується міська рада, є генеральний план міста Луганська, який затверджений Постановою ради Міністрів України від 02.07.1981 №356 - зміни до генплану і стосовно ВАТ «Плодорозсадник «Луганський» не вносилися. Тому фактично відсутні підтвердження того, що земельна ділянка Відділення №1 ВАТ «Плодорозсадник «Луганський» знаходиться в межах міста Луганська.

За даними управління статистики в Луганській області з 23.03.2006, згідно Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, ВАТ «Плодорозсадник «Луганський» було визначено як приватне підприємство. 27.04.2007 загальними зборами працюючих членів товариства та пенсіонерів з їх числа було прийняте рішення щодо приватизації землі підприємства.

Даними зборами затверджене клопотання до голови Слов'яносербської райдержадміністрації про приватизацію землі. 26.06.2008 розпорядженням голови Слов'яносербської райдержадміністрації № 277 наданий дозвіл на розробку Проекту роздержавлення та приватизації земель ВАТ Плодорозсадник «Луганський» для 35 громадян. На підставі даного розпорядження розроблявся Проект роздержавлення тільки на Відділення №2 ВАТ, яке розташоване на території Веселогірської сільської ради Слов'яносербського району. На Відділення №1 в межах міста Луганська проектна документація не розроблялась. Розпорядження №277 було скасоване рішенням суду з тих підстав, що ним було надано дозвіл на приватизацію 35 особам, замість 112, що були вказані в плані приватизації.

На даний час, не зважаючи на неодноразові звернення до Слов'яносербської райдержадміністрації, Відділу Держземагентства у Слов'яносербському районі, Головного управління Держземагентства у Луганській області, позивачі не можуть реалізувати своє конституційне право на землю. В обґрунтування власної бездіяльності Слов'яносербська райдержадміністрація та територіальні органи Держземагентства вказують на відсутність у ВАТ «Плодорозсадник «Луганський» державного акту на право колективної власності або інших правовстановлюючих документів на землю, а у позивачів - сертифікатів на право власності на земельні частки (паї).

ВАТ плодорозсадник «Луганський» отримав земельну ділянку як правонаступник радгоспу «Луганський» з 1998 року. В свою чергу, за радгоспом землекористування було закріплене з 1928 року.

Станом на 27.09.2005 земельна ділянка, яку ВАТ плодорозсадник «Луганський» отримало як правонаступник всього майнового комплексу радгоспу «Луганський», фактично знаходилась в колективній власності, оскільки форма власності підприємства була визначена як колективна.

Згідно ст. 5 Земельного кодексу України 1991 року (чинного на момент реорганізації ВАТ), земля могла належати громадянам на праві колективної власності. Суб'єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників.

Тривала бездіяльність Слов'яносербської райдержадміністрації призвела до затягування процесу приватизації. З 01 січня 2013 року було внесено зміни до ст. 122 Земельного кодексу України, згідно яких Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб. Тобто, відбулася зміна компетенції щодо розпорядження землями, на які претендують позивачі.

28 лютого 2013 року позивачами було надіслано клопотання до Управління Держземагентства у Луганській області щодо приватизації належної ВАТ «Плодорозсадник «Луганський» земельної ділянки та виділення їм в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв).

У відповідь позивачі отримали роз'яснення, що вони мають право на задоволення клопотання, але для цього Управління Держземагентства у Луганській області запропонувало звернутись до суду.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року у справі № 812/7652/13-а, у задоволенні позову відмовлено.

Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, не погодившись з судовим рішенням, подали апеляційні скарги, в яких просили постанову суду першої інстанції скасувати в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п. 2 ч. ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачі є колишніми працівниками Відкритого акціонерного товариства «Плодорозсадник «Луганський», який є правонаступником радгоспу «Луганський».

Позивачі в адміністративному позові зазначають, що згідно державного акту на право користування землею за «Плодопитомником совхозом «Луганский» було закріплено 548,1 га, в т.ч. 297,9 га ріллі, садів та ягідників 37,7 га, сіножатей 13,1 га, пасовищ 95,3 га. Землекористування радгоспу складалося з двох відділень (№1 та №2), які враховувались в межах Слов'яносербського району та були розташовані на трьох через суміжних ділянках, в т.ч.: - відділення №1 площею 193,3 га на двох черезсуміжних ділянках біля міста Ворошиловград в районі колишнього сільгоспінституту;- відділення №2 площею 339,7 га, яке розміщене на землях Веселогірської сільської ради Слов'яносербського району.

Однак, ні позивачами, ні жодним з відповідачів не надано суду зазначений державний акт.

У відповідності до ч. 2 ст. 69 КАС України судом першої інстанції приймались заходи щодо витребування доказів.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року зобов'язано Відділ Держземагентству у Слов'яносербському районі Луганської області надати суду оригінал державного акту на право користування наступними земельними ділянками Плодорозсадника радгоспу «Луганський»: відділення № 1 площею 193,3 га на двох через суміжних ділянках біля міста Ворошиловград в районі колишнього сільгоспінституту; відділення № 2 площею 339,7 га, яке розміщене на землях Веселогірської сільської ради Слов'яносербського району - для огляду у судовому засіданні та його належним чином засвідчену копію..

06 листопада 2013 року на виконання вищевказаної ухвали суду Відділ Держкомзему у Слов'яносербському районі Луганської області надав лист від 04 листопада 2013 року №524/01-05, яким повідомив суд, що Відділ не має можливості надати вище зазначені матеріали у зв'язку з їх сутністю, так як Державний акт на землі відділення № 2, площею 339,7 га, яке раніше на землях Веселогірської сільської ради Слов'яносербського району не виготовлявся і не видавався. Інформація щодо земель відділення № 1, площею 193,3 га у Відділі відсутня, так як зазначені земельні ділянки за даними Державного земельного кадастру на території Слов'яносербського району не враховуються.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року зобов'язано Луганську міську раду, Слов'яносербську районну державну адміністрацію у Луганській області, Управління Держземагентства у Луганській області надати суду оригінал державного акту на право користування наступними земельними ділянками Плодорозсадника радгоспу «Луганський»: відділення №1 площею 193,3 га на двох черезсуміжних ділянках біля міста Ворошиловград в районі колишнього сільгоспінституту; відділення № 2 площею 339,7 га, яке розміщене на землях Веселогірської сільської ради Слов'яносербського району - для огляду у судовому засіданні та його належним чином засвідчену копію.

Тією ж ухвалою суду було зобов'язано Регіональне управління Фонду державного майна Луганської області надати суду ситуаційний план розміщення земельних ділянок радгоспу «Луганський» згідно плану приватизації майна 1998 року.

28 листопада 2013 року на виконання ухвали суду від 05 листопада 2013 року Луганською міською радою було надано відповідь від 28 листопада 2013 року № 01/03-22/7550/0/2-13, згідно якої в Луганській міській раді відсутній державний акт на право користування земельними ділянками Плодорозсадника радгоспу «Луганський»: відділення №1 площею 193,3 га на двох через суміжних ділянках біля міста Ворошиловград в районі колишнього сільгоспінституту; відділення №2 площею 339,7 кв.м., яке розміщене на землі Веселогірської сільської ради Слов'яносербського району.

03 грудня 2013 року на виконання ухвали суду від 05 листопада 2013 року з Головного управління Держземагентства у Луганській області надійшов лист від 27 листопада 2013 року № 9-6-30/3419, яким повідомлено суд, що до повноважень Головного управління оформлення, видача, державна реєстрація та зберігання державних актів не входило, тому Головне управління не може надати оригінал та завірену копію запитуваного державного акта на право користування наступними земельними ділянками Плодорозсадника радгоспу «Луганській»: відділення № 1 площею 193,3 га на двох через суміжних ділянках біля міста Волошиловграда в районі колишнього сільгоспінституту; відділення № 2 площею 339,7 га, яке розміщене на землях Веселогірськоі сільської ради Слов'яносербского району.

08 січня 2014 року Слов'яносербська районна державна адміністрація листом від 31 грудня 2013 року № 01/8-3710 повідомила суд, що оригінал державного акту або інший правовстановлюючий документ, що посвідчує право користування земель радгоспом «Луганський» та його правонаступником ВАТ «Плодорозсадник «Луганський», в райдержадміністрації відсутній.

Ухвалою суду від 13 січня 2014 року зобов'язано Державний архів Луганської області надати суду оригінал відомостей про затвердження державного акту на право користування землею радгоспу «Луганський», а саме: рішення (або інший документ) про затвердження державного акту на право користування землею радгоспу «Луганський» виконавчого комітету Слов'яносербської ради народних депутатів у період 1974-1975рр. - для огляду у судовому засіданні та належним чином засвідчену копію - для долучення до матеріалів справи.

Листом від 23 січня 2014 року № 01/1-13/62, який надійшов до суду 27 січня 2014 року, Державний архів Луганської області повідомив суд, що в протоколах виконкому Слов'яносербської районної ради депутатів трудящих за 1974-1975 роки рішення по затвердження акту на право користування землею радгоспу «Луганський» немає.

Порядок приватизації земель сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських акціонерних товариств визначається пунктом 8 Перехідних положень, статтями 25, 118 Земельного кодексу України та Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

Відповідно до частини 4 статті 25 Земельного кодексу України площа земель, що передаються у приватну власність, становить різницю між загальною площею земель, що перебували у постійному користуванні сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, і площею земель, які залишаються у державній чи комунальній власності (лісогосподарське призначення, водний фонд, резервний фонд).

Згідно з абзацом 3 пункту 8 Перехідних положень Земельного кодексу України при обчисленні розміру земельної частки (паю) враховуються сільськогосподарські угіддя, які були передані в оренду із земель державної чи комунальної власності або які на час набрання чинності Земельним кодексом України належали цим підприємствам на праві колективної власності чи перебували у постійному користуванні, за винятком земель, що не підлягають приватизації або залишаються у державній чи комунальній власності відповідно до цього Кодексу.

Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» визначаються організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками.

Таким чином, для прийняття рішення про приватизацію земель сільськогосподарського підприємства та визначення площі земель, що можуть бути передані у власність, сільськогосподарському акціонерному товариству необхідно мати належно оформлені правовстановлюючі документи на користування земельними ділянками ВАТ «Плодорозсадник «Луганський» на території м. Луганськ та території Слов'яносербського району.

Позивачі зазначають, що ВАТ «Плодорозсадник «Луганський», як правонаступник радгоспу «Луганський», є користувачем земельних ділянок з 1928 року.

Земельним кодексом УРСР 1970 року, передбачалося, що право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею. Земельним кодексом України 1991 року передбачалося надання колгоспам, радгоспам, іншим підприємствам земель у постійне володіння та користування, що посвідчувалось державними актами. У наступних редакціях Земельного кодексу України також передбачалось передача земельної ділянки у колективну власність, у тому числі, сільськогосподарським акціонерним товариствам створеним на базі радгоспів, з наступним оформлення держаних актів на землю або договорів оренди землі.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись ніяким іншим засобом доказування.

Враховуючи викладене, право колективної власності на землю або постійного користування землею позивачі мають підтвердити відповідними державними актами, право користування на умовах оренди - відповідним договором оренди землі.

Таким чином, доводи позивачів стосовно перебування земельних ділянок ВАТ «Плодорозсадник «Луганський» у користуванні вказаного підприємства є припущенням, тому твердження позивачів щодо неможливості реалізувати право на землю ВАТ «Плодорозсадник «Луганський» внаслідок бездіяльності суб'єктів владних повноважень є необґрунтованими.

Щодо вимог позивачів щодо визнання за позивачами-колишніми працівниками та пенсіонерами ВАТ «Плодорозсадник «Луганський» права на отримання земельної ділянки (паю) для ведення особистого селянського господарства, суд першої інстанції прийшов до наступного.

Відповідно до пункту 8 Перехідних положень Земельного кодексу України при приватизації земель сільськогосподарських акціонерних товариств право на земельну частку (пай) мають лише їх члени, які працюють у товаристві, а також пенсіонери з їх числа. Члени сільськогосподарських акціонерних товариств мають право на приватизацію земель у порядку, встановленому статтями 25, 118 Земельного кодексу України.

Частиною 2 статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни-працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, звертаються з клопотанням до відповідного органу, який передає земельні ділянки відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України.

Таким чином, право на земельну частку (пай) мають члени-працівники цього товариства та пенсіонери з їх числа, що підтверджується записом у трудовій книжці, за умови попереднього належного набуття права сільськогосподарського підприємства на земельні ділянки, що приватизуються.

Матеріалами справи підтверджується, що Луганською міською радою було прийнято рішення №13/30 від 30.08.2011 «Про надання ВАТ «Плодорозсадник «Луганський» дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 5,7696 га за адресою: АДРЕСА_2 та споруди».

Викладене свідчить про те, що у позивачів, а також у ВАТ «Плодорозсадник «Луганський» як правонаступника радгоспу «Луганський» відсутні документи, оформлені відповідно до діючого законодавства України, що підтверджують право користування на земельну ділянку по АДРЕСА_1.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що Господарським судом Луганської області розглядався спір за позовом ВАТ «Плодорозсадник «Луганський» до Луганської міської ради, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «КСВ-СТРОЙ» про визнання недійсним та скасування рішення Луганської міської ради №19/204 від 15.06.2007 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «КСВ-СТРОЙ» в оренду земельної ділянки під будівництво та розміщення індивідуальних житлових будинків з допоміжними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1».

Постановою Вищого господарського суду України по справі №13/102н касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства плодорозсадник «Луганський» залишено без задоволення, а постанову Луганського апеляційного господарського суду від 20.11.2008 у справі №13/102н залишено без змін.

Вищевказаною постановою Луганського апеляційного господарського суду від 20.11.2008 у справі №13/102н встановлено, що Відкритим акціонерним товариством «Плодорозсадник «Луганський» не оформлено державного акту на право постійного користування землею та документів з встановлення меж земельної ділянки в натурі, не оформлено позивачем належним чином засноване на договорі оренди право володіння і користування земельною ділянкою, що спростовує доводи позивача та місцевого господарського суду про те, що відповідач спірним рішенням передав в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «КСВ-СТРОЙ» земельну ділянку площею 7,833 га за адресою АДРЕСА_1, яка знаходиться в постійному користуванні позивача, без її попереднього вилучення у позивача в встановленому Земельним кодексом України, що є порушенням п. 5 ст. 116 Земельного кодексу України, згідно якого надання у користування земельної ділянки, що перебуває у пустуванні іншої особи, провадиться лише після вилучення її у порядку передбаченому Земельним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету народних депутатів №225/5 від 18.05.1994 припинено право користування земельною ділянкою площею 7,8 га по АДРЕСА_1 плодорозсаднику радгоспу «Луганський», у зв'язку з добровільною відмовою, та передано виконкому Артемівської районної ради народних депутатів.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що розпорядженням голови Слов'яносербської райдержадміністрації від 30.12.2008 № 586 було розроблено та затверджено Проект роздержавлення та приватизації земель ВАТ «Плодорозсадник «Луганський».

Розпорядженням голови Слов'яносербської райдержадміністрації від 06.08.2010 №314 на підставі протоколу № 4 загальних зборів працюючих членів та пенсіонерів з їх числа, були внесені зміни до розпорядження від 30.12.2008 № 586 та затверджено проект землеустрою щодо приватизації земель ВАТ «Плодорозсадник «Луганський», розташованих за межами населених пунктів на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується у Веселогірській сільській раді Слов'яносербського району (оновлений). Вказаним рішенням було припинено ВАТ «Плодорозсадник «Луганський» право державної власності та передано у приватну власність громадянам, що мають право на приватизацію сільськогосподарських угідь ВАТ «Плодорозсадник «Луганський», сільськогосподарські угіддя загальною площею 209,6600 га, в т.ч. ріллі - 169,8587 га, пасовищ - 39,8013 га.

На вказане розпорядження прокурором Слов'яносербського району внесено протест від 15.02.2011 № 498 щодо скасування розпорядження.

З протесту прокурора Слов'яносербського району вбачається невідповідність документів доданих до розпорядження голови райдержадміністрації № 62 від 01.03.2011, а також те, що ОСОБА_21 (голова правління) жодної заяви на адресу Слов'яносербської райдержадміністрації не спрямував, загальних зборів працюючих членів товариства та пенсіонерів з їх членами від 22.06.2010 з питань внесення змін до розпорядження голови Слов'яносербської райдержадміністрації від 30.12.2008 № 586 у зв'язку з вилученням земель приватної власності площею 39,8013 га пасовищ із земель, які підлягають паюванню, які оформлені протоколом № 4, не було.

На виконання протесту прокурора розпорядженням голови Слов'яносербської райдержадміністрації від 01.03.2011 № 62 скасовано розпорядження голови Слов'яносербської райдержадміністрації від 06.08.2010 № 314.

Матеріалами справи підтверджується, що на неодноразові заяви робітників та голови комісії з приватизації ОСОБА_21 надавались відповіді, якими було роз'яснено, що видати Державні акти на право власності на земельні ділянки на даний момент не можливо у зв'язку з відсутністю підстав, оскільки розпорядження голови Слов'яносербської райдержадміністрації від 06.08.2010 № 314 не було виконано (не було затверджено проект землеустрою, видано державного акта на землю), тобто правовідносин, пов'язаних з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-XII, який діяв на час перетворення радгоспу у відкрите акціонерне товариства, право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами-народних депутатів.

Згідно ст. 22 Земельного кодексу України право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Таким чином, право на отримання безоплатно у власність земельних ділянок мають громадянами - працівники сільськогосподарських підприємств та пенсіонери тільки після оформлення підприємством прав на ці земельні ділянки.

Матеріалами справи підтверджено, що ВАТ «Плодорозсадник «Луганський» не має правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що право на приватизацію даному випадку не може бути застосовано.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції визнав позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з чим погоджується колегія суддів. На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлене судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 197, ст.198 ч. 1 п. 1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 , ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року у справі № 812/7652/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року у справі № 812/7652/13-а за позовом ОСОБА_22 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 , ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_23, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_26, ОСОБА_17 , ОСОБА_18, ОСОБА_25, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 до Відділу Держземагенства у Слов'яносербському районі Луганської області, Управління Держземагенства у Луганській області, Слов'яносербської районної державної адміністрації Луганської області, Луганської міської ради про визнання неправомірною бездіяльності та діяльності, зобов'язання вчинити дії, визнання права та отримання земельної ділянки - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею чинності.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді Г.М. Міронова

І.В. Юрко