Постанова № 38628432, 08.05.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" травня 2014 р. Справа № 5023/7668/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Пуль О.А. , суддя Шевель О. В.,

при секретарі Коваль А.В.,

за участю прокурора Волик О.Г. ( посвідчення № 012011, видане 30.10.2012 р.),

за участю представників сторін:

від Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України - представник Данільченко О.О. за довіреністю від 24.12.2013 року,

від Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - представник Колесніков А.Г. за довіреністю від 12.09.2013 року,

від фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 - представник ОСОБА_4 за довіреністю від 20.07.2013 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України (вх.№914Х/2-7) на ухвалу господарського суду Харківської області від 11.10.2013р. у справі № 5023/7668/11,

за заявою Військової прокуратури Харківського гарнізону в інтересах держави в особі Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна будівельна фірма "ВБК", м. Харків,

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.10.2013р. (суддя Міньковський С.В.) включено вимоги кредитора фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 в сумі 745823,68 грн. до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу (а.с. 42-43 т. матеріали оскарження ухвали суду від 11.10.2013 р.).

Харківська прокуратура з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України з ухвалою місцевого господарського суду не погодилась та звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 11.10.2013р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні кредиторських вимог ФОП ОСОБА_3 до "Інвестиційна будівельна фірма "ВБК" у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що заборгованість ФОП «Іменинник» у сумі 745 823,68 грн. до боржника виникла у зв'язку з наданням в оренду строком на 1 рік нежитлового приміщення боржнику на підставі договору оренди від 15.12.2001 року та наступною несплатою відповідних послуг з надання оренди. На думку апелянта, згідно умов вказаного договору перебіг строку позовної давності розпочався 30.12.2002 року, тобто з наступного дня, коли начебто повинна була бути здійснена сплата послуг. Із заявою про визнання грошових вимог до суду ФОП ОСОБА_3 звернувся лише 14.12.2011 року, тобто через 9 років, що на 6 років перевищує загальний строк позовної давності. Протягом розгляду даної справи представниками Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України та прокуратури неодноразово наголошувалось на необхідності застосування наслідків спливу позовної даності, а 13.08.2013 року до господарського суду Харківської області управлінням подана заява про застосування строків позовної давності, в тім, розглянута і прийнята до уваги судом не була (а.с. 49-52 т. матеріали оскарження ухвали суду від 11.10.2013 р.).

Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України надало відзив на апеляційну скаргу ( вх. 11197 від 25.11.2013 р.), в якому просить суд скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 11.10.2013 року та постановити нове судове рішення, яким відхилити вимоги ФОП ОСОБА_3 до боржника в повному обсязі, посилаючись на те, що під час розгляду в Харківському апеляційному господарському суді Східному регіональному управлінню Державної прикордонної служби України стало відомо про те, що спір між ТОВ "ІБФ "ВБК" та ФОП ОСОБА_3 про той же предмет і з тих же підстав вже був об'єктом розгляду господарських судів, у зв'язку з чим прийняті відповідні рішення, що набрали законної сили, а саме: рішення господарського суду Харківської області від 17.03.2008р. по справі №37/363-07 (н.р.46/531-05) та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 06.08.2009р. по справі №37/363-07 (н.р.46/531-05) ( а.с. 95-97 т. матеріали оскарження ухвали суду від 11.10.2013 р.).

ФОП ОСОБА_3 також надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив останню залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, посилаючись на те, що ініціюючим кредитором подані роздрукування рішень, які не містять жодної інформації, що стосується вимог ФОП ОСОБА_3 і які не є ні належними, ні допустимими доказами ( а.с. 127-129 т. матеріали оскарження ухвали суду від 11.10.2013 р.).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.11.2013р. апеляційну скаргу Харківської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Харківської області від 11.10.2013р. залишено без змін ( а.с. 149-156 т. матеріали оскарження ухвали суду від 11.10.2013 р.).

При цьому, апеляційною інстанцією не прийнято до уваги посилання Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.09.2009 року у справі № 37/363-07, оскільки вказаний доказ поданий з порушенням вимог статті 101 ГПК України та про нього не було відомо апелянту і суду першої інстанції при розгляді даного спору, а отже він не міг бути оцінений та покладений в основу оскаржуваного судового рішення місцевим господарським судом.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.03.2014р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.11.2013р. скасовано. Справу №5023/7668/11 направлено на новий апеляційний розгляд до Харківського апеляційного господарського суду ( а.с.225 -229 т.2), зазначивши, що судом апеляційної інстанції не було повно та всебічно з*ясовано причини неподання Східним регіональним управлінням Державної прикордонної служби України вищевказаних доказів з урахуванням конкретних обставин справи і об*єктивно не оцінено поважності цих причин.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07.04.2014 року розгляд апеляційної скарги призначено на 16.04.2014 року, зобов'язавши учасників провадження у справі надати відзиви на апеляційну скаргу, документи в обґрунтування своїх заперечень ( а.с. 3-4 т. 2-а-). 16.04.2014 року Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 07.04.2014 року надало відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник просить скасувати ухвалу суду від 11.10.2013 року у даній справі та постановити нове судове рішення, яким відхилити заявлені ФОП ОСОБА_3 грошові вимоги у повному обсязі. Ініціюючий кредитор підтримує підстави оскарження ухвали суду від 11.10.2013 року, викладені у відзиві на апеляційну скаргу від 25.11.2013 р. Окрім того, управління посилається на те, що ФОП ОСОБА_3 свідомо приховав факт існування рішення та постанови суду по справі № 37/363-07 ( н.р. 46/531-05) ( а.с. 9-12 т.2-а-).

16.04.2014 року ФОП ОСОБА_3 також на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 07.04.2014 року надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу прокуратури залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін, посилаючись на те, що в порушенням вимог чинного законодавства ініціюючим кредитором не подано до суду жодних доказів на підтвердження неможливості подання додаткових доказів в суді першої інстанції та наявності причини неподання, які не залежали від нього ( а.с. 14-16 т.2-а-).

Ухвалами Харківського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 року та від 23.04.2014 року розгляд даної справи відкладався із зобов'язанням боржника, арбітражного керуючого та ФОП ОСОБА_3 надати суду належним чином завірені копії рішення господарського суду Харківської області від 17.03.2008 року та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 06.08.2009 року по справі № 37/363-07 (н.р.46/531-05) ( а.с.25-26, 41-42 т.2-а-).

23.04.2014 року від Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України надійшло клопотання, в якому останнє просило витребувати у господарського суду Харківської області рішення господарського суду від 17.03.2008 року та постанову апеляційного суду від 06.08.2009 року по справі № 37/363-07 (н.р.46/531-05) ( а.с. 33 т.2-а-).

23.04.2014 року від Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України надійшло клопотання, в якому останнє просило притягнути ФОП ОСОБА_3 до відповідальності за прояв неповаги до суду ( а.с. 34 т.2-а-).

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.09.2011р. за заявою Заступника військового Харківського гарнізону в інтересах держави в особі Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Інвестиційна будівельна фірма "ВБК" на підставі ст. ст. 8, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( а.с. 1-3 т.1).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.11.2011р. зобов'язано кредитора - Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України, в десятиденний строк з дня прийняття даної ухвали опублікувати в офіційному друкованому органі України газеті "Голос України" або "Урядовий Кур'єр" оголошення про порушення справи про банкрутство боржника ТОВ "Інвестиційна будівельна фірма "ВБК" із зазначенням повного найменування боржника, його поштової адреси, банківських реквізитів, найменування та адреси господарського суду, номера справи, відомостей про розпорядника майна. Встановлено, що розмір безспірних вимог Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України до ТОВ "Інвестиційна будівельна фірма "ВБК" складає 7006039,61грн. Введено процедуру розпорядження майна боржника. Зобов'язано розпорядника майна разом з керівником боржника розглянути в тридцятиденний строк з моменту публікації оголошення заявлені вимоги кредиторів, за наслідками розгляду вимог кредиторів - повністю або частково визнати їх або відхилити, про що розпоряднику майна письмово повідомити кредиторів і господарський суд ( а.с. 60-62 т.1).

У газеті "Голос України" від 22.11.2011р. №219 (5219) опубліковано оголошення про порушення провадження у справі №5023/7668/11 про банкрутство ТОВ "Інвестиційна будівельна фірма "ВБК" та зазначено, що ухвалою господарського суду Харківської області від 02.11.2011р. розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Меніва О.І. ( а.с.64-78 т.1).

14.12.2011р. ФОП ОСОБА_3 звернулась до господарського суду Харківської області з заявою про визнання кредиторських вимог та просила визнати її грошові вимоги на загальну суму 745823,68грн. і зобов'язати розпорядника майна боржника ТОВ "Інвестиційна будівельна фірма "ВБК" включити їх до реєстру вимог кредиторів. В обґрунтування своїх вимог заявник посилався на те, що між ним та боржником ТОВ "Інвестиційна будівельна фірма "ВБК" укладений договір оренди нежитлових приміщень від 15.12.2001р., на підтвердження виконання ФОП ОСОБА_3 умов договору між сторонами складений акт виконаних робіт від 29.12.2002р. на суму 320160грн. Посилаючись на ст.14, 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ФОП ОСОБА_3 просила визнати її вимоги у розмірі 745823,68грн. у зв'язку з невиконанням умов договору ( а.с. 62-72 т.1).

При цьому, ФОП ОСОБА_3 в заяві посилалась на те, що дійсність вищевказаних договору та акту виконаних робіт з оренди нежитлового приміщення повністю підтверджене рішенням господарського суду Харківської області від 29.12.2008р. у справі №15/120-08, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 01.07.2009р., яким відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Інвестиційна будівельна фірма "ВБК" до ФОП ОСОБА_3 про визнання недійсним договору оренди від 15.12.2001р. У мотивувальній частині постанови Вищого господарського суду України зазначено, що позивач ТОВ "Інвестиційна будівельна фірма "ВБК" схвалив договір оренди нежитлового приміщення від 15.12.2001р. та датований 29.12.2002р. акт виконаних робіт до нього. Доказами схвалення позивачем спірного договору оренди нежитлового приміщення від 15.12.2001р. та акту виконаних робіт до нього є скріплення кожного з цих документів оригінальними відбитками печатки відповідача ТОВ "Інвестиційна будівельна фірма "ВБК", факт реєстрації договору від 15.12.2001р. в реєстрі вихідних та вхідних документів ТОВ "Інвестиційна будівельна фірма "ВБК" за період з 01.06.2001р. по 31.12.2003р.

11.10.2013 року постановлено оскаржувану ухвалу суду.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про включення вимог ФОП ОСОБА_3 у сумі 745 823,68 грн. до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до приписів статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому законом порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють конроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредитів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.

Грошове зобов'язання - це зобов*язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно - правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов*язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров*ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі тощо.

Відповідно до пункту 15 статті 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.

Частиною 1 статті 14 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у с праві про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, і цього не спростовано в апеляційній інстанції, між ФОП ОСОБА_3 та боржником ТОВ «Інвестиційна будівельна фірма «ВБК» укладено договір оренди нежитлового приміщення б/н від 15.12.2001 року, відповідно до умов якого кредитор надав в оренду боржнику нежитлове приміщення по пров. Новомирському,17 у м. Харкові, площею 2320 кв м. Згідно п.4.1 цього договору передбачена щомісячна оплата послу за договором. Дійсність вказаного договору та акту виконаних робіт підтверджено рішенням господарського суду Харківської області від 29.12.2008 року у справі 15/120-08. Станом на час подачі заяви кредитором борг боржника з орендної плати складає 320 160 грн. У відповідності по приписів статті 625 Цивільного кодексу України кредитор здійснив нарахування 3% річних у сумі 83732,80 грн. на час порушення справи про банкрутство. Також кредитор нарахував боржнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у загальній сумі 341 930,88 грн. ( 2003-2010 р.).

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно і обґрунтовано, станом на день винесення оскаржуваного судового рішення, включив вимоги ФОП ОСОБА_3 у сумі 745 823,68 грн. до реєстру вимог кредиторів.

Доводи апелянта про не застосування до спірних правовідносин строків позовної давності не можуть бути прийнятими колегією суддів до уваги, з наступних підстав.

Частиною третьою статті 267 Цивільного кодексу України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

Заява про сплив позовної давності, зроблена будь-якою іншою особою (у тому числі й учасником судового процесу, включаючи прокурора, який не є стороною у справі), крім сторони у спорі, не є підставою для застосування судом позовної давності. Зокрема, частиною 4 статті 27 ГПК України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, користуються процесуальними правами сторони (за певними винятками); при цьому права сторони, визначені, зокрема, статтею 22 та іншими нормами цього Кодексу, є саме процесуальними, в той час як згаданий припис статті 267 ЦК України є нормою права матеріального і не може розумітися як можливість застосування господарським судом позовної давності за заявами зазначених третіх осіб.

З огляду на викладені норми права та обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України не є стороною договору оренди нежитлового приміщення від 15.12.2001 року, а отже не є стороною спірних матеріально - правових відносин, приписи статті 267 ЦК України є нормою матеріального права і не можуть розумітися як можливість застосування господарським судом позовної давності за заявами особи, яка не є учасником вказаних правовідносин. За таких обставин, відсутні правові підстави для задоволення заяви Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про застосування позовної давності до правовідносин, які виникли між боржником ТОВ «Інвестиційна будівельна фірма «ВБК» та ФОП ОСОБА_3 на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 15.12.2001 року.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Отже, за загальним правилом апеляційний господарський суд переглядає справу за наявними у справі доказами, тобто тими доказами, що зібрані місцевим господарським судом і покладені в основу рішення цього суду. Водночас, апеляційний господарський суд переглядає справу також і за додатково поданими апеляційному суду доказами. У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з*ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об*єктивно оцінити поважність цих причин.

На виконання вказівок постанови Вищого господарського суду України від 11.03.20-14 року колегія суддів з*ясувала причини не подання Східним регіональним управлінням Державної прикордонної служби України рішення господарського суду Харківської області від 17.03.2008 року по справі № 37/363-07, яким стягнуто з ТОВ Інвестиційна будівельна фірма «ВБК» на користь ФОП ОСОБА_3 заборгованість з орендної сплати з урахуванням індексу інфляції 418 449,12 грн. та 3% річних у сумі 18814,40 грн; всього, 447263,52 грн. (за договором оренди від 15.12.2001 року) та не подання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 06.08.2009 року по справі № 37/363-07 , якою рішення господарського суду Харківської області від 17.03.2008 року по справі № 37/363-07 у частині задоволення позову повністю та стягнення з відповідача на користь позивача 418449,12 грн. заборгованості по орендній платі з урахуванням індексу інфляції,28814,40 грн. 3% річних скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмолено, та дійшла висновку вважати останні неповажними, виходячи із наступного.

У судовому засіданні представник ініціюючого кредитора зазначив, що ним було надано відповідний наказ про дослідження Єдиного державного реєстру судових рішень після подання прокурором апеляційної скарги на ухвалу господарського суду від 11.10.2013 року по даній справі, тобто віднайдено вказані докази у листопаді 2013 року.

При цьому, як убачається з матеріалів справи, прикордонна служба є ініціюючим кредитором у справі; про факт подання ФОП ОСОБА_3 вимог знала ще з кінця 2011 року, заперечувала проти їх включення, а відтак, мала можливість дослідити реєстр раніше, до дати прийняття оскаржуваної ухвали, та надати відповідні докази суду першої інстанції.

Враховуючи наведені обставини справи, колегія суддів вважає, що протягом з дня звернення ФОП ОСОБА_3 до господарського суду із заявою про визнання його кредитором та включення його грошових вимог до реєстру, а саме з 14.12.2011 року та до моменту надання додаткових доказів у суд апеляційної інстанції, а саме у листопаді 2013 року, пройшло більш майже двох років. При цьому, ініціюючим кредитором надано вказані докази без обґрунтування неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відтак, колегія суддів вважає, суд першої інстанції, законно, на основі аналізу матеріалів справи та усіх наданих доказів і пояснень правомірно і обґрунтовано дійшов висновку, що вимоги ФОП ОСОБА_3 є обґрунтованими.

Стосовно клопотання Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про витребування у господарського суду Харківської області рішення господарського суду від 17.03.2008 року та постанову апеляційного суду від 06.08.2009 року по справі № 37/363-07 колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні, оскільки відпала необхідність у залученні їх до матеріалів справи через те, що представник ФОП ОСОБА_3 підтверджує наявність вказаних судових рішень; окрім того, апеляційним судом за допомогою документального обігу програми «діловодство» перевірено їх зміст.

Стосовно клопотання Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про притягнення ФОП ОСОБА_3 до відповідальності за прояву неповаги до суду, колегія суддів також дійшла висновку про відмову у його задоволенні, оскільки застосування такої міри відповідальності до учасників процесу є правом суду, а не його обов*язком. Колегія суддів не вбачила підстав для застосування до ФОП ОСОБА_3 положень статті 183-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки, представник ФОП ОСОБА_3 у судовому засіданні підтвердив факт існування рішення господарського суду від 17.03.2008 року та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 06.08.2009 року по справі № 37/363-07; зазначивши про те, що про існування вказаного рішення він дізнався лише у листопаді 2013 року, коли про нього вказав апелянт; зробив запит до господарського суду Харківської області на отримання їх копій, але на даний час такий запит судом не виконано.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, тому ухвалу господарського суду Харківської області від 11.10.2013р. у справі № 5023/7668/11 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення

Керуючись статтями 91, 99, ч.1 ст. 101, 102, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Харківської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 11.10.2013р. у справі № 5023/7668/11 залишити без змін.

Справу № 5023/7668/11 направити до господарського суду Харківської області.

Повний текст постанови підписаний 08.05.2014р.

Головуючий суддя Хачатрян В.С.

Суддя Пуль О.А.

Суддя Шевель О.В.