Ухвала суду № 38628085, 22.04.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №471/62/14-ц 22.04.2014 22.04.2014 22.04.2014

Провадження №22ц/784/1262/14 Головуюча в першій інстанції Марценюк С.А.

Доповідач в апеляційній інстанції Довжук Т.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Шолох З.Л.,

суддів: Коломієць В.В., Довжук Т.С.,

при секретарі судового засідання Свіщуку О.В.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви за

апеляційною скаргою ОСОБА_3

на ухвалу судді Братського районного суду Миколаївської області від 03 лютого 2014 року за позовною заявою

ОСОБА_3

до

виконавчого комітету Костуватської сільської ради Братського району Миколаївської області (далі - сільрада)

про тлумачення заповіту,

ВСТАНОВИЛА:

17 січня 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до сільради про тлумачення заповіту.

Ухвалою судді Братського районного суду Миколаївської області від 17 січня 2014 року позовна заява ОСОБА_3 залишена без руху, на підставі ч. 3 ст. 119 ЦПК України та п. 6 ч. 2 та ч. 3 ст. 119 ЦПК України.

Ухвалою судді цього ж суду від 03 лютого 2014 року позовна заява ОСОБА_3 повернута позивачу, як така, що не відповідає вимогам ст. 121 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить останню ухвалу судді скасувати, а справу направити до того ж суду на новий розгляд. На думку апелянта ухвала судді є необґрунтованою, незаконною та постановленою з порушенням норм процесуального права.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, суддя ухвалою від 17 січня 2014 року залишив її без руху. На його думку, позивачка в порушення п. 6 ч. 2 та ч. 3 ст. 119 ЦПК України не зазначила доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність чи відсутність спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1; доказів, які свідчать про те, що заповіт ОСОБА_4, посвідчений 04 грудня 2006 року, на ім'я ОСОБА_3 не відмінявся та зміни до нього не вносились. Крім того, всупереч ч. 3 ст. 119 ЦПК України, позовна заява не підписана позивачкою та не містить дати її подання до суду, а додані до позовної заяви копії документів не завірені належним чином (а.с. 13).

Оскільки, як вважав суддя, у встановлений ним строк, позивач зазначені в ухвалі вказівки виконав не в повному обсязі, ухвалою від 03 лютого 2014 року позовна заява була повернута як неподана.

Між тим, колегія суддів не може погодитись з висновком судді, так як це суперечить нормам процесуального права та матеріалам справи.

Так, ухвала судді про залишення позовної заяви без руху від 17 січня 2014 року була отримана ОСОБА_3 27 січня 2014 року (а.с.15), а тому останнім днем виконання ухвали судді для позивачки було 03 лютого 2014 року.

На виконання ухвали судді про залишення заяви без руху ОСОБА_3 03 лютого 2014 року надала суду два екземпляри підписаної нею позовної заяви із зазначенням дати її подання (а.с. 17-18). Вказана заява подана в межах встановленого суддею строку.

Не зважаючи на це, суддя 03 лютого 2014 року постановив ухвалу про повернення заяви, так як вважав, що ОСОБА_3 не в повній мірі виконала вимоги про усунення недоліків, а саме: не зазначила доказів в підтвердження кожної обставини, наявність чи відсутність інших спадкоємців та доказів щодо зміни чи відміни заповіту.

Такий висновок суду суперечить вимогам процесуального закону.

Відповідно до ст. 131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі, в ході якого суд, згідно зі ст. 130 ЦПК України, з'ясовує, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення, та встановлює строки їх подання, вирішує питання про витребування доказів за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, що передбачено ст. 137 ЦПК України.

Отже суд першої інстанції не врахував цих обставин та вимог закону і залишаючи позовну заяву без руху, а згодом і повертаючи як неподану, безпідставно вимагав від позивачки зазначення фактів, які підлягають встановленню і доказуванню, необґрунтовано виходячи з того, що позовна заява містить такі недоліки, які унеможливлюють її прийняття до провадження суду.

Оскільки оскаржена ухвала постановлена з порушенням вимог процесуального закону, то колегія суддів вважає, що її необхідно скасувати, а матеріали заяви повернути до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу судді Братського районного суду Миколаївської області від 03 лютого 2014 року скасувати, а матеріали позовної заяви повернути до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді