Вирок № 38627227, 19.02.2014, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/697/14-к

1-кп/705/131/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.02.2014 Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі:головуючого судді: Годік Л.С.

при секретарі: Мельник І.О.

з участю прокурора: Парфьонова І.В.

обвинуваченого: ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Умань Черкаської області матеріали кримінального провадження за № 42014250020000002 від 07.10.2013 р. по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Умань Черкаської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, раніше не судимого,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, являючись військовою службовою особою, яка постійно обіймає посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно- господарських обов'язків - заступником командира військової частини А 2012 з озброєння - начальником технічної частини (20300, Черкаська область м. Умань) у військовому званні майора та тимчасово виконуючи обов'язки командира цієї військової частини, у період часу з 17 по 25 березня 2013 року, діючи з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення за рахунок держави, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_2, який також являється військовою службовою особою, яка постійно обіймає посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків - начальником штабу - першим заступником командира військової частини А 2012 у військовому званні підполковника, шляхом використання всупереч ст.. 6 Закону України «Про запобігання і протидії корупції» своїх службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей всупереч інтересам служби, тобто шляхом зловживання службовим становищем - використання підлеглих та не обізнаних у їх злочинних намірах військовослужбовців частини в особистих інтересах та віддання їм наказів про проведення демонтажу на території військової частини А 2012 чотирьох одиниць антенних опор від двох станцій тропосферного зв'язку Р - 410-5,5 стац «Сосна - М» заводські номери 089019 та 089021 вартістю 13 400 грн., які згідно ст.. 1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» являються іншим військовим майном, шляхом їх розрізання газозварювальним обладнанням на частини і завантаження на вантажний автомобіль ЗІЛ - 130 д/н НОМЕР_1 та здачі в металобрухт, а також безперешкодний в'їзд на територію частини та виїзд вказаного автомобіля викрали з території військової частини А 2012 і обернули на свою користь та використали на власний розсуд вказані вище чотири одиниці антенних опор, заподіявши своїми діями державі матеріальні збитки.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 410 КК України, як викрадення іншого військового майна, вчинене військовою службовою особою із зловживанням службовим становищем та за попередньою змовою групою осіб.

30 січня 2014 року між старшим прокурором Черкаської області прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Парфьоновим Іваном Вікторовичем, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні № 42014250020000002, та ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 410 КК України, обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме із застосуванням ст.ст. 58, 65, 69 КК України у вигляді 2 роки позбавлення волі, на підставі ст. 58 КК України замість нього призначити покарання у вигляді службового обмеження для військовослужбовців на той самий строк, тобто 2 роки з проведенням відрахування із суми його грошового забезпечення в дохід держави 10 відсотків та отримана згода підозрюваного на його призначення. Обвинувачений також зобов'язався співпрацювати зі стороною обвинувачення у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваному.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 410 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином, від якого потерпілих немає.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором Парфьоновим І.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд, вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_4 являючись службовою особою-заступником командира військової частини А2012 з озброєння - начальником технічної частини у військовому званні майора та тимчасово виконуючи обов'язки командира цієї військової частини, за попередньою змовою групою осіб, шляхом використання своїх службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей, обернули на свою користь та використали на власний розсуд чотири одиниці антенних опор, які являються військовим майном, а тому ці його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 410 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_4 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374 та 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Затвердити угоду від 30 січня 2014 року про визнання винуватості між прокурором Черкаської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Парфьоновим Іваном Вікторовичем та обвинуваченим ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 410 КК України, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 30 січня 2014 року покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі.

На підставі ст. 58 КК України замість призначеного покарання у вигляді 2 років позбавлення волі призначити службове обмеження на 2 роки з проведенням відрахувань із суми його грошового забезпечення в дохід держави 10 % (відсотків).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Черкаської області через Уманський міськрайонний суд шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: Л.С. Годік