Постанова № 38626073, 28.04.2014, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

28 квітня 2014 р. Справа № 802/950/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Віятик Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці

до: товариства з обмеженою відповідальністю малого будівельно-монтажного підприємства "Щит" ЛТД

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

27.03.2014 року управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (далі – позивач) звернулось з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю малого будівельно-монтажного підприємства "Щит" ЛТД (далі – відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 413,86 грн.

Позов мотивний тим, що за відповідачем рахується заборгованість по сплаті страхових внесків на суму 413,86 грн., яка виникла за період з 22.05.2006 по 25.12.2006 року.

В судові засідання представник позивач не з’явився, проте подав клопотання в якому позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглянути справу без його участі.

Відповідач письмових заперечень на позовну заяву з нормативно-документальним обґрунтуванням суду не надав, в судове засідання не з’явився, повноважного представника не направив, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи, а саме на адресу суду повернувся конверт.

Відповідно до положень частини 11 статті 35 КАС України, у разі не вручення повістки адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

А тому, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до ч.6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в м. Вінниці 25.04.2003 року, і є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.(а.с. 4)

У зв'язку з набранням чинності з 1 січня 2011 року Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-YI (далі Закон 2464), абзацом 5 ч.7 Прикінцевих та перехідних положень Розділу VIII Закону 2464 передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяв на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Відповідно до абзацу 6 ч.7 Прикінцевих та перехідних положень Розділу VIII Закону 2464 на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Згідно положень ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (надалі Закон) страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством України, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Відповідно до абзацу 1 пункту 1 ст. 14 Закону страхувальниками є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно п.3 ст.18 Закону страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, установленому цим Законом.

В порушення п.п.6 п.2 ст.17 Закону, за яким страхувальник зобов'язаний сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, відповідач створив борг зі сплати страхових внесків.

Борг зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначено на підставі картки особового рахунку платника та згідно п.3 ст. 106 вказаного Закону територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки, страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки боржник узгоджує її з органами Пенсійного фонду.

Згідно п. 8.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління ПФУ від 19.12.2003 року № 21-1 (далі Інструкція), вимога формується, зокрема на підставі даних з карток особових рахунків страхувальників.

Відповідачу була надіслана вимога № Ю 1400 від 06.03.2014 року на суму 413,86 грн., проте лист повернуто тому, що за зазначеною адресою боржник не проживає.

Вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місця перебування (проживання) з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установлених Кабінетом Міністрів України.

Якщо платник на день надсилання йому органом Пенсійного фонду вимоги не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), вимога вважається належним чином врученою навіть у разі її повернення як такої що не знайшла адресата.

Відповідно до пп.3 п..3 ст. 106 Закону протягом десяти днів із дня надходження вимоги про сплату недоїмки, платник страхових внесків зобов'язаний сплатити суми недоїмки.

Згідно до пп.8. п.3 ст. 106 Закону у разі, якщо боржник протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки, територіальний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

В передбачений строк боржник не оскаржив вимогу та не сплатив суму боргу.

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість перед УПФУ в м. Вінниці в розмірі 1973,64 грн., що підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, Вінницький окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю малого будівельно-монтажного підприємства "Щит" ЛТД (код ЄДРПОУ 13343150) на користь управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 37979905, ОПЕРВ ПАТ "Державний ощадбанк", МФО 302076, а саме 402,81 грн. на р/р 25603323421203 та 11,05 грн. на р/р 25600323421303 заборгованість в розмірі 413,86 (чотириста тринадцять) грн. 86 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна