Ухвала суду № 38625475, 05.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

_______________УХВАЛА

05.05.14

Справа № 910/8002/14.

Суддя Літвінова М.Є., розглянувши матеріали за позовом Державного підприємства "Державна інвестиційна компанія" до Приватного акціонерного товариства "Миргородський завод продтоварів "Калинка" про визнання недійсним договору позики №27/201-04-НП від 03.06.2013,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Державна інвестиційна компанія" звернулось до господарського суд міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Миргородський завод продтоварів "Калинка" про визнання недійсним договору позики №27/201-04-НП від 03.06.2013.

За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 15 ГПК, територіальна підсудність господарським судам справ у спорах про визнання договорів недійсними визначається за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо (п. 1.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 29.05.2013, № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як передбачено ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Отже, за своїми ознаками договір позики є реальним, оплатним або диспозитивно безоплатним, одностороннім, строковим або безстроковим. Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (абз. 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК).

Обов'язки за договором позики виникають лише для однієї сторони - позичальника. Отримавши у власність передані позикодавцем гроші або речі, визначені родовими ознаками, позичальник зазвичай стає зобов'язаним повернути позикодавцеві таку ж суму грошей або рівну кількість речей такого ж роду і якості.

Позичальником за договором №27/2013-04-НП від 03.06.2013 є Приватне акціонерне товариство "Миргородський завод продтоварів "Калинка".

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осбі-підприємців місцезнаходженням Приватного акціонерного товариства "Миргородський завод продтоварів "Калинка" є: 37601, Полтавська обл., м. Миргород, вул. Багачанська, 2, код 00377041.

За таких обставин, справа підсудна господарському суду Полтавської області та не підсудна господарському суду міста Києва.

Відповідно до вимог статті 17 Господарського процесуального кодексу України, якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.

Керуючись ст.ст. 15, 17, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Передати позовну заяву Державного підприємства "Державна інвестиційна компанія" до Приватного акціонерного товариства "Миргородський завод продтоварів "Калинка" про визнання договору позики №27/201-04-НП від 03.06.2013 недійсним і додані до неї документи за підсудністю до господарського суду Полтавської області.

Суддя М.Є. Літвінова