Рішення № 38621738, 05.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3680/14 05.05.14

За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" доСтрахового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1простягнення 31 589,90 грн. Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

Від позивача:не з'явився Від відповідача : не з'явивсяВід третьої особи :не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" (надалі - "ПАТ "СК "Українська страхова група") звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" (надалі - "СТДВ "Гарантія") про стягнення 31 589,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ "СК "Українська страхова група" на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-0525-13-00172 від 29.03.2013 р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - "ДТП") виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки Mitsubishi Lancer 1.6 ЗНГ, реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки ГАЗ 3302-14 СПГ, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, застрахована СТДВ "Гарантія" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/103430, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.03.2014 р. порушено провадження у справі №910/3680/14, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 та призначено розгляд справи на 03.04.2014 р.

27.03.2014 р. до канцелярії суду надійшла заява позивача, в якій він просив провести розгляд справи за відсутності свого представника, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.04.2014 р. відкладено розгляд справи №910/3680/14 у зв'язку з неявкою сторін на 17.04.2014 р.

16.04.2014 р. до господарського суду міста Києва надійшла телеграма ПАТ "СК "Українська страхова група", в якій позивач повідомляє, що немає можливості направити свого представника для участі у судовому засіданні 17.04.2014 р. у зв'язку з великою завантаженістю та просить відкласти розгляд справи для надання акту виконаних робіт з ремонту автомобіля Mitsubishi Lancer 1.6 ЗНГ, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.04.2014 р. відкладено розгляд справи на 05.05.2014 р. у зв'язку з неявкою сторін.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіславши на адресу суду заяву, за змістом якої позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, розгляд справи здійснювати за відсутності представників позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень №0103014190159, №0103029602232 та №0103029603077, що були отримані 19.03.2014 р., 10.04.2014 р. та 22.04.2014 р. відповідно.

Третя особа в судове засідання не з'явилася, вимоги ухвали суду не виконала, про причини неявки суд не повідомила, хоча про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена.

При цьому, суд відзначає, що за змістом ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03067, м. Київ, вул. Лепсе, 4, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується наявними в матеріалах справи документами, інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка міститься на офіційному веб-сайті Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" за адресою http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html та вказано у позові.

Таким чином, суд приходить до висновку, що учасники судового розгляду повідомлені про час та місце судового засідання належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання учасники судового розгляду були належним чином повідомлені, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.03.2013 р. між ПАТ "СК "Українська страхова група" (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу №28-0525-13-00172 (надалі - «Договір»), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: автомобілем Mitsubishi Lancer 1.6 ЗНГ, реєстраційний номер НОМЕР_1, на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП. Вигодонабувачем за Договором є ОСОБА_2.

04.09.2013 р. на Феодосіївській розв'язці у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим сталася ДТП за участі застрахованого автомобіля Mitsubishi Lancer 1.6 ЗНГ, реєстраційний номер НОМЕР_1, та автомобіля ГАЗ 3302-14 СПГ, реєстраційний номер НОМЕР_2, а саме: ОСОБА_1, керуючи автомобілем ГАЗ 3302-14 СПГ не дотримався безпечної дистанції та безпечного інтервалу, здійснив зіткнення з попереду зупиненим транспортним засобом марки Mitsubishi Lancer 1.6 ЗНГ, під керуванням ОСОБА_2, внаслідок чого було спричинено механічні пошкодження обом автомобілям.

Факт скоєння ДТП підтверджується довідкою Відділу Державтоінспекції Сімферопольського МУ ГУМВС України у АР Крим та відомостями №9259656 про дорожньо-транспортну пригоду.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 19.09.2013 р. у справі №116/5654/13-п, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі заяви страхувальника про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування №ССКА-2320 від 09.09.2013 р. та страхового акту №ССКА-2320 від 20.09.2013 р. у відповідності до розрахунку суми страхового відшкодування, визначеного вказаним актом, рахунку №01471 від 10.09.2013 р. та калькуляції №2129 від 11.09.2013 р. позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом виплати ОСОБА_2 коштів у сумі 32 589,90 грн., що підтверджується платіжним дорученням №16906 від 24.09.2013 р.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до правового висновку, який міститься в постанові судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 25.12.2013 р. у справі №6-112цс13 при виплаті страховою компанією страхового відшкодування згідно ст. 993 Цивільного кодексу України до неї переходить право вимоги потерпілого, а не відбувається набуття такого права в порядку регресу.

Тобто, підлягають застосування положення ст. 512 Цивільного кодексу України - заміна кредитора у вже існуючому зобов'язанні.

Таким чином, до ПАТ "СК "Українська страхова група" перейшло в межах суми

32 589,60 грн. право вимоги, яке мав потерпілий у зобов'язанні, що виникло внаслідок заподіяння шкоди, до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із постанови Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 19.09.2013 р. у справі №116/5654/13-п вбачається, що транспортний засіб - автомобіль ГАЗ 3302-14 СПГ, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Mitsubishi Lancer 1.6 ЗНГ, реєстраційний номер НОМЕР_1, знаходився під керуванням ОСОБА_1

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем ГАЗ 3302-14 СПГ, реєстраційний номер

НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля ГАЗ 3302-14 СПГ, реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована СТДВ "Гарнтія" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/103430, що підтверджується Інформацією з єдиної централізованої бази даних МТСБУ.

Вказаним договором (поліс № АЕ/103430) передбачено, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00 грн., а франшиза - 1000,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом на законній підставі, а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним автомобіля ГАЗ 3302-14 СПГ, реєстраційний номер

НОМЕР_2, була застрахована СТДВ "Гарантія".

До позивача перейшли всі права потеріплого згідно ст. 512 Цивільного кодексу України, а тому, оскільки правовідносини між потерпілим та страховиком за полісом ОСЦВВТЗ (відповідач) регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», заміна кредитора в зобов'язанні не змінює їх суті та норми, якою вони регулюються.

В силу положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ст. 1194 Цивільного кодексу України таке зобов'язання у визначених законом частинах підлягає виконанню страховиком за полісом ОСЦВВТЗ.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

На підтвердження розміру витрат, завданих автомобілю страхувальника внаслідок настання спірної ДТП, позивачем було надано суду страховий акт №ССКА-2320 від 20.09.2013 р., розрахунок суми страхового відшкодування від 20.09.2013 р., рахунок №16906 від

10.09.2013 р., наряд-замовлення №ДР000480 від 30.10.2013 р. та калькуляцію №2129 від 11.09.2013 р. та платіжне доручення №16906 від 24.09.2013 р.

З аналізу ч. 1 ст. 990 Цивільного кодексу України та ст.ст. 25, 26 Закону України "Про страхування" вбачається, що сама по собі відсутність звіту про оцінку витрат, пов'язаних з відновленням транспортного засобу, не є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування за умови підтвердження розміру оціненої шкоди іншими доказами по справі.

Пунктом 7.38. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 р. передбачено, що значення коефіцієнту фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу автомобіля Mitsubishi Lancer 1.6 ЗНГ, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску - 2008 і на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував 7 - ми років, а коефіцієнт фізичного зносу дорівнював нулю.

Сторонами не наведено, а судом не встановлено, інших обставин, за яких згідно Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів необхідно здійснити перерахунок збитку, заподіяного власнику транспортного засобу, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу.

Відповідно до складених Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніко Донбас" (що здійснювало ремонт автомобіля Mitsubishi Lancer 1.6 ЗНГ, реєстраційний номер НОМЕР_1) рахунку та наряду-замовлення відновлювальний ремонт вказаного автомобіля складає

33 117,45 грн., в тому числі податок на додану вартість - 5 519,58 грн.

Пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції чинній на момент скоєння ДТП) встановлено, що якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість (надалі - "ПДВ"). При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Позивачем заявлено до стягнення суму матеріального збитку з урахуванням податку на додану вартість. З метою достовірного встановлення обґрунтованості та доведеності розміру позовних вимог, передусім потрібно з'ясувати, чи фактично проведений ремонт транспортного засобу позивача, чи є надавач послуг з ремонту автомобіля зареєстрований в якості платника ПДВ, а також чи сплачувався потерпілим ПДВ в складі вартості ремонтно-відновлювальних робіт.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 23.04.2013 р. у справі №5019/2475/13.

Позивач стверджує, а відповідачем не спростоване таке твердження, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніко Донбас" було здійснено ремонт автомобіля Mitsubishi Lancer 1.6 ЗНГ, що підтверджується наданими суду розрахунком №01471 від 10.09.2013 р. та нарядом-замовленням №ДР000480 від 30.10.2013 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніко Донбас" є платником податку на додану вартість з 25.03.2013 р., що підтверджується інформацією з Реєстру платників податку на додану вартість, яка міститься на офіційному веб-сайті Міністерства доходів та зборів України за адресою http://minrd.gov.ua/reestr.

Із матеріалів справи вбачається (розрахунок №01471 від 10.09.2013 р., наряд-замовлення №ДР000480 від 30.10.2013 р., калькуляція №2129 від 11.09.2013 р.), що до складу вартості ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля Mitsubishi Lancer 1.6 ЗНГ було включено ПДВ та позивачем здійснено перерахунок коштів у розмірі 33 117,45 грн., в тому числі податок на додану вартість - 5 519,58 грн., на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Донбас" (платіжне доручення №16906 від 24.09.2013 р.) за виконані роботи по відновлювальному ремонту автомобіля страхувальника з вирахуванням безумовної франшизи у розмірі 0,5% (527,55 грн.).

Враховуючи, що автомобіль страхувальника було відремонтовано Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніко Донбас", яке є платником податку на додану вартість, та сплачено кошти за відновлювальний ремонт даного автомобіля на підставі розрахунку №01471 від 10.09.2013 р., в який включено суму ПДВ, суд, керуючись п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», приходить до висновку про правомірність включення до заявленого до стягнення розміру страхового відшкодування суми податку на додану вартість у розмір 5 519,58 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем надано достатньо доказів на підтвердження розміру шкоди, завданої спірною ДТП автомобілю Lancer 1.6 ЗНГ, реєстраційний номер НОМЕР_1, та здійснивши перерахунок розрахунку витрат, пов'язаних з відновлюваним ремонтом транспортного засобу з урахуванням коефіцієнтом фізичного зносу (нуль), приходить до висновку, що вони відповідають розрахунку позивача.

Пунктом 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.

З метою отримання страхового відшкодування позивач надіслав на адресу відповідача заяву на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу №11/7219 від 25.10.2013 р., в якій просив перерахувати кошти у розмірі 32 589,90 грн. на рахунок ПАТ "СК "Українська страхова група" за вказаними реквізитами, що була отримана 31.10.2013 р. згідно повідомлення про вручення поштового відправлення №0303802531772.

Згідно із 36.1 ст. 36 Закону страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Пунктом 36.2 статті 36 Закону передбачено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:

- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Позивач стверджує, а відповідачем не надано доказів на спростування такого твердження, що СТДВ "Гарантія" не здійснило відшкодування шкоди, а також не надсилала ПАТ "СК "Українська страхова група" письмового повідомлення про прийняте рішення.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що строк виконання відповідачем зобов'язання по страховому відшкодуванню шкоди, завданої автомобілю Mitsubishi Lancer 1.6 ЗНГ, реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок настання спірної ДТП, станом на день звернення позивача до суду за захистом своїх прав настав.

Враховуючи визначені полісом №АЕ/103430 розміри лімітів відповідальності та франшизи, встановлений судом розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, а також розмір шкоди, право вимоги якої перейшло до позивача, відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 31 589,90 грн. у строк до моменту звернення ПАТ "СК "Українська страхова група" до суду, а тому позовні вимоги є обґрунтованими.

За таких обставин, позов ПАТ "СК "Українська страхова група" про стягнення суми страхового відшкодування з СТДВ "Гарантія" у розмірі 31 589,90 грн. є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" (04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, 56, оф. 13; ідентифікаційний код 21130899) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, 32-А; ідентифікаційний код 30859524) суму страхового відшкодування у розмірі 31 589 (тридцять одна тисяча п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 90 коп. та судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 07.05.2014 р.

Суддя Р.В. Бойко