Постанова № 38620564, 23.04.2014, Луганський окружний адміністративний суд

8.3.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 квітня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/2276/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Борзаниці С.В.,

при секретарі: Величко Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзалізничпром" до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001341500 від 21.03.2014, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 663887 грн. і нараховані штрафні санкції в сумі 331943,5 грн., та №0001331500 від 21.03.2014, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 244999,5 грн., з яких 163333 грн. за основним платежем, а 81666,5 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзалізничпром" до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001341500 від 21.03.2014 та №0001331500 від21.03.2014.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що у період з 14.03.2014 по 19.03.2014 Первомайською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Луганській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзалізничпром" з питань правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2013 року, за результатами якої складено акт №180/12-10-15/32082194 від 20.03.2014. Згідно висновків акту перевірки №180/12-10-15/32082194 від 20.03.2014, ТОВ "Укрзалізничпром" порушено п.198.2 ст.198, п.200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого в періоді, що перевірявся, завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за грудень 2013 року у розмірі 663887 грн.; занижено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість по декларації за листопад 2013 року у сумі 40722 грн. та по декларації за грудень 2013 року у сумі 122611 грн. Підставами для висновку податкового органу про порушення ТОВ "Укрзалізничпром" податкового законодавства стало нібито завищення податкового кредиту у зв'язку з включенням до складу податкового кредиту податкової накладної не поточного періоду.

Позивач вважає, що в податковій декларації за листопад 2013 року ним правомірно включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість згідно податкової накладної за липень 2013 року, оскільки відповідно до п.6 ст.198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

На підставі вищевикладеного позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до наступного.

У судовому засіданні встановлено, що у період з 14.03.2014 по 19.03.2014 Первомайською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Луганській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзалізничпром" з питань правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2013 року, за результатами якої складено акт №180/12-10-15/32082194 від 16.12.2013. Згідно висновків акту перевірки №192/12-10-15/32082194 від 20.03.2014, ТОВ "Укрзалізничпром" порушено п.198.2 ст.198, п.200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого в періоді, що перевірявся, завищено суму податкового кредиту по декларації за листопад 2013 року на 1437000 грн.; занижено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість по декларації за листопад 2013 року у сумі 40722 грн., по декларації за грудень 2013 року у сумі 122611 грн., по декларації за грудень 2013 року завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за рахунок платника у банку, у розмірі 663887 грн. (а.с.11-24).

На підставі акту перевірки №180/12-10-15/32082194 від 20.03.2014 Первомайською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Луганській області прийняті податкові повідомлення рішення: №0001341500 від 21.03.2014, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 663887 грн. і нараховані штрафні санкції в сумі 331943,5 грн., та №0001331500 від 21.03.2014, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 244999,5 грн., з яких 163333 грн. за основним платежем, а 81666,5 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.7-10).

Висновок про порушення ТОВ "Укрзалізничпром" п.198.2 ст.198, п.200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України та завищення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, за листопад 2013 року податковим органом зроблено у зв'язку із тим, що ТОВ "Укрзалізничпром" до складу податкового кредиту за листопад 2013 року включено суму податку на додану вартість згідно податкової накладної від 31.07.2013. (а.с.19-20).

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізінгу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізінгу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізінгу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари /послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України у разі, якщо платник податків не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Враховуючи наведене, судом встановлено, що в діях позивача відсутні порушення норм п.6 ст.198 Податкового кодексу України та, відповідно п.198.2 ст.198, п.200.1, 200.2 200.3, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, а тому відсутній факт неправомірного включення до податкового кредиту за листопад 2013 року суми податку на додану вартість згідно податкової накладної від 31.07.2013, яка отримана ТОВ "Укрзалізничпром" у листопаді 2013, що підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних. (а.с.67-82).

Крім того, позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій, за якими отримано податкову накладну від 31.07.2013, надано до суду договір, укладений між "НВЦ "Трансмаш" та ТОВ "Укрзалізничпром" від 30.08.2012 (а.с. 111-114), специфікації до договору від 30.08.2012 (а.с.115), платіжні доручення (а.с. 167-192), товарно-транспортні накладні та накладні (а.с.85-109)

Отже, суд доходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області №0001341500 від 21.03.2014, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 663887 грн. і нараховані штрафні санкції в сумі 331943,5 грн., та №0001331500 від 21.03.2014, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 244999,5 грн., з яких 163333 грн. за основним платежем, а 81666,5 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзалізничпром" до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001341500 від 21.03.2014, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 663887 грн. і нараховані штрафні санкції в сумі 331943,5 грн., та №0001331500 від 21.03.2014, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 244999,5 грн., з яких 163333 грн. за основним платежем, а 81666,5 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області №0001341500 від 21.03.2014, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрзалізничпром" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 663887 грн. і нараховані штрафні санкції в сумі 331943,5 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області №0001331500 від 21.03.2014, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрзалізничпром" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 244999,5 грн., з яких 163333 грн. за основним платежем, а 81666,5 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзалізничпром" (і.к. 32082194) витрати зі сплати судового збору у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім грн. 20 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 28 квітня 2014 року.

Суддя С.В. Борзаниця