Рішення № 38620356, 30.04.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.04.2014 Справа № 920/383/14

За позовом: Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ,

до відповідача: Комунального підприємства «Ромникомунтепло» Роменської міської ради, м. Ромни, Сумська область,

про стягнення 1 967 586 грн. 14 коп.

Суддя КОВАЛЕНКО О.В.

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

У засіданні брали участь: секретар судового засідання Саленко Н.М.

СУТЬ СПОРУ: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1 967 586 грн. 14 коп., з яких: 1 704 428 грн. 98 коп. основного боргу, 95 926 грн. 03 коп. пені, 99 833 грн. 40 коп. - 7% штрафу, 10 397 грн. 07 коп. інфляційних збитків, 58 225 грн. 46 коп. - 3% річних, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору №14/2384/11 на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011 р., а також судовий збір по справі.

Відповідач в письмовому відзиві №504 від 31.03.2014 р. проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що позивач безпідставно нарахував пеню та штрафи у зв'язку з закінченням строку позовної давності, а основна заборгованість в розмірі 1 704 428 грн. 98 коп. сплачена ним протягом 17.03.2014 р. - 28.03.2014 р. Крім того, зазначив про невірне нарахування позивачем розміру інфляційних збитків та 3% річних. У додаткових поясненнях №602 від 07.04.2014 р. відповідач також просить суд зменшити розмір нарахованих пені та штрафу на 90%, посилаючись на скрутне фінансове становище та повну сплату основного боргу.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши докази по справі, суд встановив:

30 вересня 2011 року між НАК «Нафтогаз України» (в подальшому ПАТ НАК «Нафтогаз України») і КП «Ромникомунтепло» Роменської міської ради був укладений договір №14/2384/11 на купівлю-продаж природного газу (далі за текстом-«Договір»), відповідно до умов якого позивач зобов'язувався передати у власність відповідачу у ІV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а відповідач, в свою чергу, зобов'язувався приймати і оплачувати газ на умовах цього Договору. Газ, що постачається за цим Договором, використовується відповідачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що на виконання умов Договору та додаткових угод до нього поставив відповідачу протягом жовтня 2011 року, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 242,989 тис.куб.м на загальну суму 318 121 грн. 18 коп., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу, який міститься в матеріалах справи. Відповідач свої зобов'язання за Договором виконав частково та розрахувався за отриманий газ лише у сумі 207 154 грн. 18 коп. В свою чергу, позивач звернувся в господарський суд з позовом про стягнення з відповідача заборгованості та штрафних санкцій, після чого рішенням господарського суду Сумської області від 18.06.2012 р. у справі №5021/760/12 позовні вимоги НАК «Нафтогаз України» буди задоволені в повному обсязі: з КП «Ромникомунтепло» Роменської міської ради стягнуто 110 967,00 грн. суму основного боргу, 1 715,12 грн. суму індексу інфляції, 2 616,64 грн. три проценти річних, 17 121,87 грн. штрафу у розмірі 7 % річних, 13 550,92 грн. пені, 2 919,44 грн. витрат по сплаті судового збору.

Судом встановлено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем та стягнуто її в повному обсязі станом на 23.03.2012 р.

Позивач зазначає, що дане рішення господарського суду було виконано відповідачем з порушенням строків, а повну сплату заборгованості за вказаним рішенням господарського суду відповідач здійснив лише 07.12.2012 р. у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1 224 грн. 80 коп. - 3% річних, нарахованих за період з 24.03.2012 р. по 06.12.2012 р.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 7.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Таким чином, суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на свою користь 1 224 грн. 80 коп. - 3% річних, нарахованих за період з 24.03.2012 р. по 06.12.2012 р., оскільки вони нараховані у межах чинного законодавства.

Відповідно до п. 6.1. Договору оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Судом встановлено, що на виконання Договору та Додаткових угод №1 від 11.10.2011 р. та №2 від 01.08.2012 р. до нього позивач передав відповідачу протягом жовтня-грудня 2012 року, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 1 945,532 тис.куб.м. на загальну суму 2 547 090 грн. 50 коп., про що свідчать письмові матеріали справи: акти приймання-передачі природного газу /а.с. 28-31/.

але відповідач в порушення своїх обов'язків по Договору несвоєчасно вносив оплату за отриманий газ і станом на день звернення з позовом в господарський суд Сумської області заборгованість відповідача за отриманий природний газ становила 1 704 428 грн. 98 коп.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зі змісту ст. 612 ЦК України вбачається, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що станом на день розгляду справи основна заборгованість в розмірі 1 704 428 грн. 98 коп. сплачена відповідачем в повному обсязі згідно платіжних доручень від №85 від 17.03.2014 р., №87 від 18.03.2014 р., №89 від 19.03.2014 р., №94 від 20.03.2014 р., №96 від 21.03.2014 р., №100 від 24.03.2014 р., №102 від 26.03.2014 р., №105 від 27.03.2014 р., №107 від 28.03.2014 р. на загальну суму 1 704 428 грн. 98 коп., а отже провадження в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 1 704 428 грн. 98 коп. підлягає припиненню відповідно до вимог п. 1.1. ст. 80 ГПК України.

Крім того, позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача на свою користь 95 926 грн. 03 коп. пені та 99 833 грн. 40 коп. - 7% штрафу, нараховані за порушення відповідачем грошового зобов'язання.

Згідно п. 7.2. Договору у разі невиконання відповідачем умов п. 6.1. цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити позивачу крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Відповідач, в свою чергу, просить суд зменшити розмір пені та штрафу на 90%, посилаючись на те, що нараховані позивачем штрафні санкції є надмірно великою у порівнянні із збитками, завданими позивачу неправомірними діями відповідача. Крім того, повідомив суд про вкрай тяжкий фінансовий стан, в якому перебуває підприємство, додавши до письмових заперечень копії фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва, висновку щодо розрахунку економічно обґрунтованих планових витрат на виробництво житлово-комунальних послуг, протоколу засідання територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу, розрахунку обсягу заборгованості за минулі періоди з різниці в тарифах на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, що надана населенню Комунальним підприємством «Ромникомунтепло» Роменської міської ради, договорів про проведення розрахунків між підприємствами, які надають послуги з теплопостачання та постачальниками природного газу для погашення для погашення заборгованості за використаний природний газ із застосуванням фінансових казначейських векселів, договору про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування та інші.

Зі змісту п. 3) ч.1 ст. 83 ГПК України вбачається, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно ч.1 ст. 233 ГК України передбачено, що якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Судом встановлено, що комунальне підприємство «Ромникомунтепло» Роменської міської ради є підприємством комунальної теплоенергетики, метою діяльності якого є виробництво та постачання споживачам (переважно населенню та бюджетним організаціям м. Ромни) теплової енергії, пари та гарячої води. КП «Ромникомунтепло» Роменської міської ради не є комерційним підприємством і його фінансове становище прямо залежить від затверджених в установленому порядку тарифів на теплову енергію, які на даний час не відповідають економічно обґрунтованим, а отже господарська діяльність комунального підприємства «Ромникомунтепло» Роменської міської ради є збитковою у зв'язку з наявністю значної заборгованості споживачів за поставлену енергію. Судом встановлено факт порушення відповідачем грошового зобов'язання, разом з тим відповідачем сплачено суму основного боргу в повному обсязі.

Таким чином, суд дійшов до висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені на 75%, а задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача 23 981 грн. 51 коп. пені та 24 958 грн. 35 коп. штрафу.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача з приводу порушення позивачем спеціального річного строку позовної давності під час нарахування пені та штрафу, оскільки штрафні санкції нараховані в межах строку, встановленого п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 10 397 грн. 07 коп. інфляційних збитків та 58 225 грн. 46 коп. - 3% річних.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки сторонами в Договорі не визначений інший розмір процентів від простроченої суми, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 10 397 грн. 07 коп. інфляційних збитків та 58 225 грн. 46 коп. - 3% річних правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки вони нараховані у відповідності з вимогами діючого законодавства.

Згідно Закону України «Про судовий збір» та відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Ромникомунтепло» Роменської міської ради (42000, Сумська область, м. Ромни, вул. Коржівська, 90, код ЄДРПОУ 33219263) на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 23 981 грн. 51 коп. пені, 24 958 грн. 35 коп. - 7% штрафу, 10 397 грн. 07 коп. інфляційних збитків та 58 225 грн. 46 коп. - 3% річних, 36 439 грн. 69 коп. судового збору.

3. Провадження у справі № 920/383/14 в частині стягнення з Комунального підприємства «Ромникомунтепло» Роменської міської ради на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 1 704 428 грн. 98 коп. основного боргу припинити.

4. В іншій частині в позові відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписаний 12.05.2014 р.

Суддя О.В. Коваленко