Ухвала суду № 38620196, 08.05.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/1580/14-ц

Номер провадження 22-ц/786/1566/14

Головуючий у 1-й інстанції Бугрій В.М.

Доповідач Хіль Л. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого судді: Хіль Л.М.

суддів: Мартєва С.Ю., Чічіля В.А.

при секретарі Колодюк О.П.

за участю ОСОБА_1 та представника Виконавчого комітету Полтавської міської ради Новикова Є.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 12 березня 2014 року

по справі за скаргою Виконавчого комітету Полтавської міської ради на дії державного виконавця,-

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2014 року виконком Полтавської міської ради звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця та просив суд визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Полтавській області Приймак О.В. від 21 січня 2014 року про відкриття виконавчого провадження.

В обґрунтування поданої скарги вказував, що державний виконавець не мав права відкривати виконавче провадження через невідповідність змісту виконавчого документа вимогам ЗУ «Про виконавче провадження».

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 12 березня 2014 року скаргу виконкому Полтавської міської ради на дії державного виконавця задоволено.

Визнано неправомірною та скасувано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управлінця юстиції у Полтавській області Приймак О. В. від 21.01.2014 р. про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2-452/01 виданого Октябрським районним судом м. Полтави від 06.11.2013 р. про зобов'язання Полтавського міськвиконкому та Полтавського обласного управління з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Полтавської облдержадміністрації надати ОСОБА_1 на сім'ю із двох осіб: її та сина ОСОБА_5, 1986 р. н., жиле приміщення, яке відповідає вимогам ст. ст. 47, 48, 50 ЖК УРСР згідно черги сімей-переселенців із зони забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Не погодившись з ухвалою місцевого суду, її в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_1, просила скасувати дану ухвалу та постановити нову, якою відмовити в задоволенні скарги виконкому Полтавської міської ради на дії державного виконавця.

В обґрунтування апеляційної скарги посилалась на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що полягало у відсутності в суду правових підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про задоволення скарги виконкому Полтавської міської ради, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець не мав права відкривати виконавче провадження, через невідповідність змісту виконавчого документа вимогам ЗУ «Про виконавче провадження»., а також з не можливості виконання рішення суду протягом визначених постановою семи днів.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком місцевого суду.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, у виконавчому документі встановлена назва боржника Полтавський міськвиконком замість виконавчий комітет Полтавської міської ради. Однак це не може бути підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки згідно з витягу ЄДРПОУ за номером 05384689, «полтавський міськвиконком» є скороченою назвою виконавчого комітету Полтавської міської ради. Тобто боржника можна вільно ідентифікувати, використовуючи загальнодоступну інформацію.

Відповідно до ч.1,2 ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Таким чином, встановлення державним виконавцем 7-денного строку самостійного виконання рішення суду прямо передбачено законом та не залежить від можливості боржника здійснити таке виконання.

При цьому наявність підстав, що ускладнюють чи унеможливлюють виконання рішення суду відповідно до ст. 373 ЦПК України є підставою для звернення із заявою про відстрочку або зміну способу та порядку виконання рішення.

Відповідно до ч.1 ст.26 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Виходячи з матеріалів та обставин справи у державного виконавця не було підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження, а отже він правомірно постановив постанову про відкриття виконавчого провадження.

Виходячи з викладеного, в наслідок неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, судом першої інстанції помилково постановлено ухвалу про задоволення скарги на дії державного виконавця, що відповідно до п.2 ч.1 ст. 312 ЦПК України є підставою для її скасування та постановлення з цього питання нової.

Керуючись ст.ст. 307 ч.2 п.2, 312 ч.1 п.2, 314 ч.1, 315 ч.1,2 ЦПК України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 12 березня 2014 року скасувати на постановити нову.

У задоволенні скарги Виконавчого комітету Полтавської міської ради на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Полтавській області Приймак О.В.- відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий судя: Л.М. Хіль

Судді: С.Ю. Мартєв

В.А. Чічіль