Постанова № 38620032, 17.04.2014, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/2386/14-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2014 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Малінова О.С.,

при секретарі Поварніциній А.С.,

за участю позивача -

представника відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про визнання дій неправомірними, стягнення недоплачених сум,-

ВСТАНОВИВ:

26 березня року позивач звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про визнання дій неправомірними, стягнення недоплачених сум, в якому зазначив, що він є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС, інвалідом третьої групи. На підставі ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат, але незважаючи на вимоги зазначеного Закону, відповідач в 2013 році нарахував та сплатив йому допомогу на оздоровлення в значно меншому розмірі - 90 гривень. Позивач просив визнати неправомірними дії відповідача в частині сплати допомоги на оздоровлення за 2013 рік в розмірі меншому, ніж передбачено ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та стягнути з відповідача на його користь недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік в розмірі 4498 гривень.

В судове засідання позивач не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав заперечення проти позову, з якого вбачається, що УСЗН Костянтинівської міської ради просить розглянути справу за позовом ОСОБА_1 за відсутності представника та відмовити в задоволенні позову, оскільки відповідач під час нарахування позивачеві по справі щорічної допомоги на оздоровлення в 2013 році діяв відповідно до вимог діючого законодавства, зокрема, постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

З'ясувавши позицію сторін по справі, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії відповідно до посвідчення серія НОМЕР_1 (а.с.7) і є інвалідом третьої групи (а.с.8) у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

ОСОБА_1 має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно листа УСЗН Костянтинівської міської ради № 01-20-302-06 від 15 січня 2014 року (а.с.3) ОСОБА_1 10 липня 2013 року сплачено щорічну допомогу на оздоровлення за 2013 рік у розмірі 90 грн. і відмовлено у виплаті щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ч.4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено виплату щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС инвалідам другої групи - у розмірі 5 мінімальних заробітних плат, інвалідам третьої групи - в розмірі 4 мінімальних заробітних плат.

Згідно частини 7 статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що розмір мінімальної заробітної плати для обчислення щорічної допомоги на оздоровлення визначається на момент виплати.

Відповідно до п.4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" встановлено, що у 2013 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.

В 2013 році Кабінет Міністрів України окремої постанови щодо визначення розмірів допомоги на оздоровлення не приймав, а застосування постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було розраховано на бюджетний період 2005 року.

Отже, Кабінетом Міністрів України у 2013 році право визначити розмір допомоги на оздоровлення використане не було; постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23 листопада 2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" також не встановлено порядок і розміри виплати допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" .

Кабінетом Міністрів України 23 листопада 2011 року була прийнята постанова № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до п. 2 якої зобов'язано Пенсійний фонд України забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ. Зазначеною постановою Кабінетом Міністрів України не встановлено порядок і розмірі виплати допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру виплат застосуванню підлягають положення статті 48 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що виплата відповідачем в 2013 році щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і відмова у виплаті зазначеної допомоги в розмірі, передбаченому ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є неправомірними.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" з 01 січня 2013 року встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1147 гривень 00 копійок, отже, розмір щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік позивачеві, як інваліду третьої групи мав бути нарахований і сплачений в розмірі, що на момент виплати складає 4588 гривень (1147 грн. х 4).

Враховуючи викладене, дії відповідача стосовно виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік в розмірі меншому, ніж передбачений ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" слід визнати неправомірними і стягнути з відповідача на користь позивача недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік як інваліду третьої групи в розмірі 4498 гривень (4588 грн. - 90 грн.) .

Доводи відповідача щодо застосування до спірних правовідносин постанови КМУ № 562 від 12 липня 2005 року є неспроможними, оскільки вона не відповідає Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", який є актом вищої юридичної сили ніж зазначена постанова Кабінету Міністрів України.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню і порушене право позивача - поновленню.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 94 КАС України суд вважає, що судові витрати слід віднести на рахунок держави.

На підставі ст. 19 Конституції України, ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.8, п.4 "Прикінцевих положень" Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік", керуючись ст. ст. 6, 86, 94,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про визнання дій неправомірними, стягнення недоплачених сум задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради щодо виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік в розмірі, меншому, ніж передбачено ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Стягнути з Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради на користь ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік в розмірі 4498 (чотири тисячі чотириста дев'яносто вісім) гривень.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку Донецького Апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя