Рішення № 38619407, 07.05.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/24/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2014 справа № 908/815/14

за позовом державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, місто Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108)

до відповідача: державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт" (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Горького, 13/7)

про стягнення 23330,00 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники:

від позивача: 07.05.2014 року - не з'явився; 05.05.2014 року - Хлабистін Д.М., довіреність № 26 від 01.01.2014 р., паспорт серії НОМЕР_1 від 25.12.2006 р.; 29.04.2014 року - Алєксєєв С.С., довіреність № 78/40-19-юр від 14.04.2014 р., паспорт серії НОМЕР_2 від 10.02.2005 р.; 16.04.2014 року - не з'явився;

від відповідача: Мастеров О.В., довіреність № 78/40-19-юр від 14.04.2014 р., паспорт серії НОМЕР_3 від 15.10.1997 р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 13.03.2014 року звернувся позивач - державне підприємство "Придніпровська залізниця" з позовною заявою до відповідача - державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт" про стягнення 23330,00 грн.

Ухвалою суду від 14.03.2014 року порушено провадження у справі № 908/815/14, присвоєно справі номер провадження 18/24/14, судове засідання призначено на 16 квітня 2014 р. За клопотанням представника позивача (Хлабистіна Д.М.) розгляд справи було відкладено на 29.04.2014 р. У зв'язку з невиконанням позивачем вимог суду, що були викладені в ухвалах від 14.03.2014 р. та 16.04.2014 р., в судовому засіданні оголошувались перерви до 29.04.2014 р., 05.05.2014 р. та 07.05.2014 р. В судовому засіданні 05.05.2014 р. представником відповідача надано клопотання про застосування пункту 3 ст. 83 ГПК України щодо зменшення розміру суми штрафу, заявленого позивачем до стягнення, до 2000,00 грн. Внаслідок систематичного невиконання представником позивача вимог суду, 05 травня 2014 р. судом винесено окрему ухвалу в порядку статті 90 ГПК України. На адресу суду 06.05.2014 р. від позивача надійшли документи, які неодноразово витребувалися судом, для приєднання до матеріалів справи; пояснення щодо неявки представника в судове засідання 16.04.2014 р.; заява про виправлення описки щодо зазначення найменування суду, в якому 16.04.2014 р. приймав участь представник ДП «Придніпровська залізниця». Представник позивача в судове засідання 07.05.2014 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу та закінчений в судовому засіданні 07.05.2014 р., судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представниками позивача підтримувалися заявлені позовні вимоги. Підставою для звернення з позовом до суду про стягнення штрафу у розмірі 23330,00 грн. є неправильне зазначення ДП «Бердянський морський торговельний порт» відомостей в залізничній накладній № 46083549 про масу вантажу: у вагоні № 55329148 вказана маса вантажу складає 69420 кг, фактично встановлено, що маса вантажу складає 62550 кг, що на 6870 кг менше ніж вказано у накладній; у вагоні № 54751730 вказана маса вантажу складає 69080 кг, фактично - 62350 кг, що на 6730 кг менше ніж вказано в накладній. З урахуванням ст.ст. 6, 24, 118, 122 Статуту залізниць України відповідачу був нарахований штраф. Представник позивача заперечував проти клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу, обґрунтовуючи тим, що відповідач жодним чином не довів наявності скрутного фінансового становища на підприємстві та неможливості виконання рішення суду.

Представником відповідача підтримувалися заперечення, надані в судовому засіданні 16.04.2014 р. Свою позицію обґрунтовував тим, що в накладній № 46083549 не було зазначено невірних відомостей щодо маси вантажу, оскільки існуюча в порту технологія навантаження вагонів повністю це виключає. Зважування вагонів відбувалося в присутності представників ДП «БМТП», власника вантажу (ТОВ «Портінвест Лоджистік») та залізниці. Звернув увагу суду, що єдиним первинним документом звідки береться маса вантажу є відвіс та дані журналу зважувань залізничних вантажів. Інші документи, які підтверджували масу вантажу відсутні та законодавчо не передбачені. Дані щодо маси вантажу повністю відповідають даним відвісу та журналу зважувань залізничних вантажів. Таким чином, з боку ДП «БМТП» не допущено жодного порушення вимог нормативних документі. До того ж, претензій з боку власника вантажу щодо невірного визначення маси на адресу відповідача не надходило. З урахуванням викладеного первісно просив відмовити у задоволенні позову, пізніше просив в порядку п. 3 ст. 83 ГПК України, ст. 233 ГК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України зменшити розмір штрафу до 2000,00 грн., в обґрунтування позиції зазначено про надмірність штрафу та надані копії звітів про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2013 рік та за перший квартал 2014 року, відповідно до яких підприємство відповідача в ході господарської діяльності зазнало збитків.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

За залізничною накладною № 46083549 10.09.2013 року зі станції відправлення Бердянськ Придніпровської залізниці відправником - ДП «Бердянський морський торговельний порт» в адресу одержувача «ДТЕК Придніпровська ТЕС» до станції Ігрень Придніпровської залізниці здійснено відправлення вагонів, в тому числі №№ 55329148 та 54751730 з антрацитом, розміщеного навалом промаркованого вапном білого кольору. Маса вантажу визначена на вагонних вагах (150т). За даними відомості вагонів маса вантажу у вагоні № 55329148 склала 69420 кг, у вагоні № 54751730 - 69080 кг.

Відповідно до ст. 37 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. № 457 та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення (наказ Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р.), під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

У пункті 28 Правил приймання вантажів до перевезення зазначено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Упакування, пакетування, тара повинні відповідати вимогам нормативних документів. Відправник зобов'язаний на вимогу залізниці пред'явити стандарт або технічні умови, сертифікат на відвантажувану продукцію (якщо вона підлягає сертифікації), а також на її тару.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів (наказ Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р.), передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

По прибутті вагонів на станцію Ігрень Придніпровської залізниці при комісійному переважуванні було виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній та відомості вагонів не відповідає фактичній масі вантажу у двох вагонах, а саме: у вагоні № 55329148 вказана маса вантажу - 69420 кг, фактично встановлено, що маса вантажу складає 62550 кг, що на 6870 кг менше ніж вказано у накладній; у вагоні № 54751730 вказана маса вантажу - 69080 кг, фактично встановлено, що маса вантажу складає 62350 кг, що на 6730 кг менше ніж вказано у накладній. Про даний факт складено акт загальної форми № 134 від 13.09.2013 р.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів (наказ Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р.), передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Одержувач вантажу заявкою № 638, згідно ст. 52 Статуту залізниць України, також просив начальника ст. Іігрень ПЗ здійснити перевірку маси вантажу на 150 т вагонних вагах ПД ТЕС, що прибув у вагонах: н/в 0/2 №№ 55329148 та 54751730. Контрольне переважування спірних вагонів проводилося на 150-тонних тензометричних вагонних вагах ПД ТЕС, про що складено комерційний акт РА № 000003/292 від 13.09.2013 р. Перевіркою було виявлено, що в накладній № 46083549 у вагоні № 55329148 вказана маса вантажу - 69420 кг, фактично встановлено, що маса вантажу складає 62550 кг, що на 6870 кг менше ніж вказано у накладній; у вагоні № 54751730 вказана маса вантажу - 69080 кг, фактично встановлено, що маса вантажу складає 62350 кг, що на 6730 кг менше ніж вказано у накладній. Навантаження у вагоні рівномірне, нижче бортів на 40-50 см, без природних скосів і поглиблень. Маркірований вапном білого кольору. Маркування не порушено. Люки, двері закриті, течі вантажу немає. Відсутній вантаж міг вміститися у вагоні.

Відповідно до п. 5.5. Правил оформлення перевізних документів (наказ Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644) якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Аналогічний припис містить ст. 122 Статуту залізниць України.

Стаття 118 Статуту визначає, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно зі ст. 129 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений відповідно до Правил складання актів (наказ Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334). Таким чином, комерційний акт РА № 000003/292 від 13.09.2013 р. є підставою для покладання відповідальності, передбаченої ст. 122 Статуту, на відправника.

Із змісту накладної № 46083549 та відомості вагонів вбачається, що загальна провізна плата за п'ять відправлених вагонів дорівнює 11665,00 грн.; відповідно провізна плата за вагони № 55329148 та № 54751730 становить 4666,00 грн. (2333,00 грн. х 2 вагони).

Ціна позову розрахована позивачем із розрахунку п'ятикратного розміру провізної плати за всю відстань перевезення, отже штраф за невірно зазначену масу вантажу у вагонах № 55329148 та № 54751730 складає суму 23330,00 грн. (2333,00 х 2 х 5).

Таким чином, розрахунок штрафу позивачем здійснено вірно, а вимоги про його стягнення, на підставі зазначеного вище, є обґрунтованими.

Разом з тим, згідно із п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню з боку сторони, що порушила зобов'язання. Господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У відповідності зі ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу...

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналогічна правова позиція щодо наявності у суду права зменшувати розмір штрафу, передбаченого пунктами 118 та 122 Статуту залізниць України, викладена в п. 22 оглядового листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства» від 29.11.2007 р. № 01-8/917 та в п. 6.4 роз'яснення від 29.09.2008 р. № 04-5/225 «Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 № 04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею».

У своєму клопотанні відповідач просив суд зменшити розмір штрафу до 2000,00 грн., підставою для зменшення розміру штрафу зазначив скрутне фінансове становище на підприємстві та надмірність штрафу, оскільки залізниця, в даному випадку, жодних збитків не зазнала.

Враховуючи те, що негативні наслідки від неправильного зазначення маси вантажу в накладній відсутні, збитків ДП «Придніпровська залізниця» не понесло, а навпаки відповідачем було сплачено за перевезення вантажу більше ніж фактично позивачем надано послуг. Також, беручи до уваги, що фінансовий стан підприємства відповідача не найліпший та той факт, що сума штрафу по співвідношенню з сумою оплати за перевезення вантажу є надмірно великою, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача та зменшити штраф до 5000,00 грн.

За таких обставин з відповідача підлягає стягненню штраф в розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач доказів, які б спростовували позицію позивача повністю або частково, суду не надав.

З огляду на вищевикладене, позов задовольняється частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України та з урахуванням п. 3.17.4. постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18, судовий збір покладається на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства «Бердянський морський торговельний порт» (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Горького, 13/7, ідентифікаційний код 01125761) на користь державного підприємства «Придніпровська залізниця» (49600, місто Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, ідентифікаційний код 01073828) 5000,00 грн. (п'ять тисяч грн. 00 коп.) штрафу, 1827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

3. В інший частині позову - відмовити.

Суддя В.В. Носівець

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 12 травня 2014 р.