Рішення № 38619253, 07.05.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2014 р. Справа № 914/827/14

За позовом: Дочірнього підприємства «А.Е.Т. Джоін ап!», м.Київ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Львів

про стягнення 15040,49грн.

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі Зарицькій О.Р.

Представники:

від позивача: Кийовська Т.В. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

Суть спору: позов заявлено Дочірнім підприємством «А.Е.Т. Джоін ап!», м.Київ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Львів про стягнення 15040,59грн., з яких 13900,99грн. основного боргу, 925,84грн. штрафні санкції, 213,66грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 14.03.2014р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.04.2014р. Ухвалою суду від 02.04.2014р. розгляд справи відкладено на 25.04.2014р. у зв'язку з неявкою відповідача. Ухвалою суду від 25.04.2014р. розгляд справи відкладено на 07.05.2014р. із зазначених вище підстав.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Представник позивача в судове засідання 07.05.2014р. з'явився, долучив до матеріалів справи додаткові докази на підтвердження своєї правової позиції (вх.№19553/14, вх.№19554/14, вх.№19585/14 від 07.05.2014р.), позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що в липні 2013 року між позивачем та відповідачем - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено агентський договір, на підставі якого останньою надано послуги з реалізації турпродукту, а ДП «А.Е.Т. Джоін ап!» в серпні 2013 року виставлено рахунок на оплату туристичних послуг на суму 13900,99грн., який, всупереч взятих на себе за договором зобов'язань, відповідачем не оплачено. Надіслану в січні 2014 року вимогу про сплату заборгованості ФО-П ОСОБА_1 залишено без відповіді та задоволення, що зумовило звернення до суду із позовною заявою, в якій окрім суми основного боргу до стягнення заявлено також нараховану відповідно до умов договору пеню та 3% річних. Просив позов задоволити.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 07.05.2014р. повторно не забезпечив, письмового відзиву та витребуваних судом документів не подав, хоча про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Так, на адресу ФО-П ОСОБА_1, зазначену у позовній заяві, а саме: 79005, АДРЕСА_4 надіслано копії ухвал про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи, які повернуто суду установою зв'язку з відміткою «Неповна адреса». Окрім цього, ухвалу суду про відкладення розгляду справи від 25.04.2014р. також надсилались на адресу відповідача, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 79000, АДРЕСА_1, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області. Зазначена кореспонденція установою зв'язку не повернута.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р., особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 ГПК України. В разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Між Дочірнім підприємством «А.Е.Т. Джоін ап!» (туроператор за договором; позивач по справі) та Фізичною особою-підприємецем ОСОБА_1 (турагент за договором; відповідач по справі) укладено агентський договір №4721 від 12.07.2013р., за яким турагент зобов'язався за винагороду надати послуги туроператору з реалізації турпродукту (комплексу послуг по розміщенню, перевезенню, харчуванню туриста, екскурсійні послуги, послуги гідів-перекладачів, а також інші супутні послуги, що надаються в залежностей від цілей подорожі) шляхом укладення договору на туристичне обслуговування від імені, в інтересах та під контролем туроператора, а також здійснювати фактичні дії, що визначені договором, із забезпечення надання туроператором турпродукту (п.2.1).

Відповідно до п.3.3.1 договору, турагент зобов'язаний реалізувати заброньований турпродукт туристу від імені, під контролем та в інтересах туроператора.

Згідно з п.п.4.2, 3.3.4 договору, за його умовами турагент, після погодження з туристом істотних умов договору про туристичне обслуговування, заповнює лист бронювання (встановленого туроператором) у двох екземплярах, який своєчасно подає туроператору.

Відповідно до п.3.1.3 договору, туроператор зобов'язаний здійснювати бронювання туристичних послуг відповідно до наданого турагентом листа бронювання за наявності можливості у туроператора забезпечувати надання таких послуг.

У розділі 1 даного договору роз'яснено, що листом бронювання вважається письмовий запит про надання турпродукту, отриманий в оригіналі чи по факсу за підписом турагента та туриста і який містить перелік необхідних для оформлення турпродукта послуг, у тому числі прізвище, ім'я та по батькові туриста. В даному договорі лист бронювання вважається офертою, тобто пропозицією на укладення договору на туристичне обслуговування, в тому числі і оформлений в системі он-лайн бронювання.

Згідно п.4.5 договору, після належного оформлення листа бронювання, турагент направляє його засобами електронного, факсимільного чи поштового зв'язку туроператору або оформлює його в системі онлайн бронювання на сайті туроператора.

До матеріалів справи позивачем долучено належним чином завірені роздруківки із системи онлайн бронювання, здійсненого ФО-П ОСОБА_1 (вх.№19553/14 від 07.05.2014р.).

Відповідно до п.4.6 договору, у разі можливості задоволення всіх істотних умов турагента, туроператор (не пізніше ніж на п'ятий день з дати отримання листа бронювання) направляє засобами електронного, факсимільного чи поштового зв'язку турагенту підтвердження замовлення, що в даному випадку є акцептом, тобто підтвердженням бажання укласти договір. Також акцептом може бути виставлений туроператором рахунок на сплату відповідних послуг турагентом. Підтвердження замовлення також може бути оформлено туроператором на сайті туроператора в системі онлайн бронювання, з яким турагент може ознайомитись та роздрукувати на сайті в разі необхідності.

Згідно замовлення туристичного продукту №120701 від 19.08.2013р., відповідачем заброньовано туристичний продукт у позивача для туристів IAGNIUK TARAS, CHERKAS LILIIA, IAGNIUK ANNA, до складу якого входило: перебування в країні - Чорногорія, авіапереліт за напрямком Львів - Тіват - Львів, проживання в готелі VILLA NADA - Петровац з 05.09.2013р. по 16.09.2013р., розміщення: 2АD+1CHD (2-11,99) та додаткові послуги (груповий трансфер Аеропорт - готель - Аеропорт, страхування), що підтверджується ваучерами №120701 від 05.09.2013р., свідоцтвом про страхування №120701 від 05.09.2013р., квитками на авіапереліт. Замовлення підтверджене туроператором 19.08.2013р. о 18 год. 33 хв., копії вказаних документів долучено до матеріалів справи.

Також до матеріалів справи долучено виставлений позивачем рахунок №120701 від 19.08.2013р. на оплату зазначених туристичних послуг на суму 13900,99грн.

Відповідно до п.5.1 договору, турагент здійснює повну оплату замовленого турагентом продукту відповідно до виставленого туроператором рахунку в розмірі ціни турпродукту, встановленої в наданих турагенту прайсах (або в прайсах, розміщених на сайті туроператора).

Згідно п.5.1.1 договору, оплата проводиться протягом двох банківських днів з моменту отримання рахунку, у випадку замовлення турпродукту менше ніж за п'ять днів до початку туру, оплата здійснюється на наступний робочий день після отримання рахунку але, в будь-якому випадку, не пізніше, ніж за один день до початку туру.

Відповідно до п.5.1.2 договору, датою виконання зобов'язань з оплати є дата зарахування коштів на поточний рахунок туроператора. За згодою сторін допускається підтвердження оплати наданням платіжного документа. У призначенні платежу турагент вказує реквізити рахунку, відповідно до якого здійснюється оплата.

Зважаючи на те, що відповідачем взяті на себе за договором зобов'язання з оплати не виконано, ДП «А.Е.Т. Джоін ап!» 29.01.2014р. надіслано на адресу ФО-П ОСОБА_1 вимогу про погашення заборгованості вих.№891 від 29.01.2014р., яку останньою залишено без відповіді та задоволення, що зумовило звернення позивача до суду із вимогою про стягнення з відповідача 13900,99грн. основного боргу, 925,84грн. пені, нарахованих відповідно до умов договору, та 213,66грн. 3% річних в порядку ст.625 ЦК України.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Як передбачено ч.1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У ч.1 ст.297 ГК України визначено, що за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.

У відповідності до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст.230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Договором, а саме п.6.2.2 договору, встановлено, що у випадку прострочення зобов'язання по оплаті турпродукту, турагент зобов'язаний перерахувати туроператору пеню в розмірі 1% від вартості туристичного продукту, за кожен день прострочки. Пеня обчислюється від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання. Нарахування пені не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а продовжується до повного перерахування турагентом вартості турпродукту.

В той же час, Пленумом Вищого господарського суду України у п.2.9 Постанови №14 від 17.12.2013р. роз'яснено, що за приписом статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Як визначено ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене та проаналізувавши подані позивачем розрахунки ціни позову, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані матеріалами справи, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відтак, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Дочірнього підприємства «А.Е.Т. Джоін ап!» (м.Київ, вул.Лісова, буд.66-Б, кв.6; код ЄДРПОУ 31408096) 13900,99грн. основного боргу, 925,84грн. пені, 213,66грн. 3% річних та 1827,00грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

4. Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повне рішення складено 12.05.2014р.

Суддя Щигельська О.І.