Ухвала суду № 38618514, 23.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" квітня 2014 р. м. Київ К/9991/29177/12

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Степашко О.І., Федоров М.О.,

за участю секретаря Сватко А.О.

та представників сторін:

позивача - Деркач І.Б.,

відповідача - не з'явились,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомехкомплект" (далі - Товариство)

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16.05.2011

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2012

у справі № 2а-0870/2711/11

за позовом Товариства

до державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя (далі - ДПІ)

про скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.04.2011 № 00000232307, згідно з яким Товариству визначено суму завищення бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2010 року та січень 2011 року в загальному розмірі 612 080 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.05.2011, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2012, у позові відмовлено з тих мотивів, що позивач незаконно включив до розрахунку бюджетного відшкодування зазначених звітних періодів суми від'ємного значення ПДВ, щодо яких ним вже було прийнято рішення про зарахування у зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішеннями попередніх судових інстанцій, Товариство звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами положень пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та на невідповідність висновків судів чинним обставинам справи і просить скасувати зазначені судові акти та задовольнити позов.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги Товариства з урахуванням такого.

Як вбачається з установлених судами обставин справи, оспорюване податкове повідомлення-рішення було прийнято ДПІ за наслідками проведення позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ, оформленої актом від 31.03.2011 № 953/23-8/31623914, з тих мотивів, що до розрахунку бюджетного відшкодування з ПДВ за розглядувані звітні періоди позивач включив суми від'ємного значення ПДВ, які декларувалися ним у рядку 25.2 податкових декларацій попередніх звітних періодів в якості суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку.

Відповідно до підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Аналогічне за змістом правило міститься і у пункті 200.6 статті 200 Податкового кодексу України.

Керуючись наведеними положеннями податкового законодавства суди з огляду на установлені ними обставини справи дійшли цілком об'єктивного висновку про невідповідність зафіксованих в акті перевірки дій платника вимогам Закону та правомірно відмовили у позові.

Оскільки висновки судів відповідають нормам чинного законодавства та фактичним обставинам спору, установленим на підставі повного та об'єктивного дослідження доказів у справі, то процесуальних підстав для скасування оскаржуваних постанови та ухвали окружного і апеляційного адміністративних судів зі спору не вбачається.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомехкомплект" залишити без задоволення.

2. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16.05.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2012 у справі № 2а-0870/2711/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:О.І. Степашко М.О. Федоров