Ухвала суду № 38618497, 07.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2014 року м. Київ К/9991/1236/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуКрасилівської міжрайонної державної податкової інспекції

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.07.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2010

у справі №2-а-4125/09/2270/8

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Форварт»

до Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.07.2009, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2010, позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Красилівської МДПІ Хмельницької області від 27.03.2009 №0000512300/0, яким визначено податкове зобов?язання з податку на прибуток в розмірі 45211 грн., у т.ч.31104,00 грн. основного платежу та 14107,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем у період з 23.02.2009 по 16.03.2009 проведено планову виїзну документальну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 19.05.2007 по 31.12.2008, за результатами якої складено акт від 23.03.2009 №243/23/34971767.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення пп.4.1.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст. 4, п.5.1, ч.4 пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.7.3.5 п.7.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 № 283/97-ВР у зв?язку з чим позивачем занижено валовий дохід на загальну суму 124416, 00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 31104 грн.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.03.2009 №0000512300/0, яким визначено податкове зобов?язання з податку на прибуток в розмірі 45211 грн., у т.ч. 31104,00 грн. основного платежу та 14107,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем під час перевірки безпідставно не було враховано поданий позивачем 20.02.2009 уточнюючий розрахунок до податкової декларації за податку на прибуток за 2008 рік, а також невідповідність акта перевірки Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 за № 327, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за №925/11205, що виключає можливість висновку про правомірність здійснених донарахувань.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.02.2009 позивачем здано на пошту уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2008 рік, що підтверджується фіскальним чеком та повідомленням про вручення поштового відправлення. Згідно даного розрахунку позивачем самостійно збільшено об'єкт оподаткування податком на прибуток на суму 85424 грн. зі сплатою до бюджету 21356 грн. зобов?язань з податку на прибуток та 1068 грн. самостійно нарахованої штрафної санкції, що відповідає вимогам пункту 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Доводи відповідача, що зазначений уточнюючий розрахунок не був прийнятий у зв?язку з тим, що отриманий податковим органом 23.02.2009, тобто після початку перевірки позивача правильно не прийняті судами попередніх інстанцій до уваги, оскільки такий розрахунок був зданий платником на пошту 20.02.2009, тобто до початку його перевірки податковим органом, а тому підлягав врахуванню при визначенні позивачу податкових зобов?язань з податку на прибуток.

Податковим органом помилково поширюється порядок подання податкової декларації у разі її відправлення поштою, встановлений пп.4.1.7 п.4.1. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», до виправлення помилок у показниках такої декларації, зокрема шляхом подання уточнюючого розрахунку.

Платник податку, який самостійно виявляє помилку в показниках раніше поданої податкової декларації, має право виправити її одним зі способів:

або зазначити уточнені показники у складі податкової декларації за будь-який наступний звітний період, у якому помилку було самостійно виявлено;

або надати уточнюючий розрахунок показників до податкової декларації, у якій було припущено помилку.

Таке право платників податку передбачено п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (зі змінами та доповненнями) та п. 2.1 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання» від 29.03.2003 №143 (зареєстровано в Мін'юсті України 08.04.2003 за № 271/7592, зі змінами та доповненнями, чинного на час виникнення спірних правовідносин).

Скористатися ним платник податку може протягом строку давності, визначеного ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», тобто протягом 1095 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації, у якій було припущено помилку.

З огляду на викладене, у відповідача відсутні правові підстави для обмеження права платника на виправлення самостійно виявлених помилок у декларації з податку на прибуток за 2008 рік, шляхом подання уточнюючого розрахунку, який підлягав врахуванню при донарахуванні податкових зобов?язань, у зв?язку з чим рішення судів про скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення є правильними та не підлягають скасуванню з мотивів викладених в касаційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції відхилити, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.07.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2010 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун