Постанова № 38615387, 17.04.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2014 р. № 820/13279/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.,

при секретарі судового засідання - Пшеничному В.О.,

за участю представника позивача - Коваля О.Ю.,

представника відповідача - Шамілової Л.Ш. за довіреностями,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Капітал" до державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Капітал" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 3020302203 від 12.12.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення ґрунтується на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки № 1543/20-30-22-03/37188187 від 25.11.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та надав письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що при проведенні перевірки позивача податковий орган діяв у межах та у спосіб встановлений чинним законодавством України, висновки перевірки зафіксовані належним чином, а отже і винесене податкове повідомлення-рішення є законними. Просив у позові відмовити в повному обсязі (т. 2 а.с. 226, 227).

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Капітал", ідентифікаційний код юридичної особи 37188187, зареєстровано як юридична особа 17.09.2010 року (т. 1 а.с. 13, 14).

Фахівцями державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ "Агро Капітал" з питань перевірки відносин з ТОВ "Техно-Еліт" за період липень, вересень 2013 року.

Результати перевірки оформлені актом № 1543/20-30-22-03/37188187 від 25.11.2013 року, яким зафіксовані порушення позивачем вимог діючого законодавства України, а саме: статті 198, пунктів 200.1, 200.2, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість у розмірі 58487,69 грн. (т. 1 а.с. 21-31).

Висновок про порушення позивачем норм Податкового кодексу України ґрунтується на підставі відсутності настання реальних наслідків по взаємовідносинам ТОВ "Агро Капітал" з ТОВ "Техно-Еліт".

Зазначений висновок зроблений відповідачем у зв'язку з отриманням акту ДПІ у Оболонському районі м. Києва № 388/22.5-03/35847508 від 23.08.2013 року "Про результати неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ "Техно-Еліт" (код ЄДРПОУ 35847508) з питань відображення господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліках при взаємовідносинах з контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками за період з 01.01.2013 року по 31.07.2013 року".

На підставі висновків акту перевірки № 1543/20-30-22-03/37188187 від 25.11.2013 року, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 12.12.2013 року № 3020302203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 87732 грн., з яких: основний платіж - 58488 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 29244 грн. (т. 1 а.с. 32).

З висновками органу доходів і зборів, викладеними в акті перевірки № 1543/20-30-22-03/37188187 від 25.11.2013 року, суд не погоджується з наступних підстав.

Згідно підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно до пункту 138.2 статті 138 витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Приписами підпункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до підпункту 14.1.156 статті Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Порядок формування податкового кредиту передбачений статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Згідно частини 1 статті 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З матеріалів справи судом встановлено, що 01 червня 2013 року між ТОВ "Агро Капітал" (Замовник) та ТОВ "Техно-Еліт" (Виконавець) укладено договір про надання інформаційно-консультаційних послуг № АК0106ІНФ (т. 1 а.с. 52-54).

Відповідно до умов договору, Виконавець зобов'язується надати інформаційно-консультаційні послуги з питань дослідження динаміки закупівельних цін на сільгосппродукцію у 2013 році, пошук підприємств-сільгоспвиробників на території України.

Факт виконання умов договору № АК0106ІНФ від 01.06.2013 року підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: податковими накладними та актами надання послуг (т. 1 а.с. 74-97).

Крім того, факт виконання умов договору про надання інформаційно-консультаційних послуг підтверджується залученим до матеріалів справи звітом до акту надання послуг № 43 від 30.07.2013 року щодо виконання умов договору № АК0106ІНФ від 01.06.2013 року (т. 1 а.с. 56-73).

26 червня 2013 року між ТОВ "Агро Капітал" (Замовник) та ТОВ "Техно-Еліт" (Виконавець) укладено договір про надання інформатизаційних послуг № АК2606 (т. 1 а.с. 98-100).

Відповідно до умов договору, Виконавець надає Замовнику послуги з інформатизаційного обслуговування.

Факт виконання умов договору № АК2606 від 26.06.2013 року підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: податковою накладною № 31090від 31.07.2013 року та актом надання послуг № 46 від 31.07.2013 року (т. 1 а.с. 101, 102).

Крім того, факт виконання умов договору про надання інформаційно-консультаційних послуг підтверджується залученим до матеріалів справи звітом до акту надання послуг № 43 від 30.07.2013 року щодо виконання умов договору № АК0106ІНФ від 01.06.2013 року (т. 1 а.с. 56-73).

Крім того, між ТОВ "Агро Капітал" (Замовник) та ТОВ "Техно-Еліт" (Експедитор) укладено договір транспортного експедирування № АК0107С від 01.07.2013 року (т. 1 а.с. 33, 34).

Відповідно до умов договору, Замовник доручає, а Експедитор бере на себе зобов'язання від свого імені та за рахунок Замовника забезпечити організацію та здійснення перевезень вантажу Замовника автомобільним транспортом в межах України.

Факт виконання умов договору транспортного експедирування підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: податковими накладними та актами надання послуг (т. 1 а.с. 35-44, 47-51).

Також факт виконання умов договору транспортного експедирування підтверджується залученим до матеріалів справи звітом до договору № АК0107С від 01.07.2013 року (т. 1 а.с. 45, 46), товарно-транспортними накладними та подорожніми листами (т. 1 а.с. 158-216, т. 2 а.с. 1-80).

Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Згідно пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до підпункту 201.6 вказаної статті, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

З огляду на пункт 201.8. статті 201 Податкового кодексу України вбачається, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 статті 201 вищевказаного кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, договірні правовідносини між ТОВ "Агро Капітал" та ТОВ "Техно Еліт" оформлені належним чином, та на виконання вимог податкового законодавства оформлені первинні документи податкової та бухгалтерської звітності.

Суд, дослідивши договори, укладені між позивачем та ТОВ "Техно-Еліт", вважає, що їх укладено відповідно до вимог діючого законодавства та вони відповідають вимогам частини 1 статті 205, частини 2 статті 207, частини 1 статті 208, частини 1 статті 638, частини 3 статті 639 ЦК України, статей 179, 180, 181 ГК України. Сторонами за договорами погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їхнього виконання, виконання цих договорів підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами.

Первинні документи, надані позивачем, за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, спричинили втрату ними юридичного статусу первинних документів, податковим органом не доведено.

Суд не приймає посилання органу Міндоходів на акт ДПІ у Оболонському районі м. Києва № 388/22.5-03/35847508 від 23.08.2013 року "Про результати неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ "Техно-Еліт" (код ЄДРПОУ 35847508) з питань відображення господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліках при взаємовідносинах з контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками за період з 01.01.2013 року по 31.07.2013 року" з огляду на наступне.

Суд відмічає, що в силу закону, отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиційного значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Суд вважає за необхідне вказати, що належними та допустимими в розумінні статті 124 Конституції України, статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених статтею 191 КК України та статтею 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (оскільки наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до статей 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Разом з тим, під час розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінального провадження відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договорів, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено.

Крім того, суд зазначає, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.11.2013 року по справі № 826/16822/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2014 року визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо проведення зустрічної звірки ТОВ "ТЕХНО-ЕЛІТ", за результатами якої складено Акт № 388/22.5-03/35847508 від 23.08.2013 року "Про результати неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ "ТЕХНО-ЕЛІТ" (код ЄДРПОУ 35847508) з питань відображення господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліках при взаємовідносинах з контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками за період з 01.01.2013 р. по 31.07.2013 року"; визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві по формуванню в акті № 388/22.5-03/35847508 від 23.08.2013 р. "Про результати неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ "ТЕХНО-ЕЛІТ" (код ЄДРПОУ 35847508) з питань відображення господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліках при взаємовідносинах з контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками за період з 01.01.2013 р. по 31.07.2013 року" висновків про відсутність реальності здійснення господарських операцій із зазначеними платниками податків за період серпень 2013 року.

Також суд зазначає, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2013 року по справі № 820/11462/13-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2014 року, визнати протиправним та скасовано наказ Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 909 від 15.11.2013 року "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КАПІТАЛ", на підставі якого проведено перевірку, за наслідками якої складено акт № 1543/20-30-22-03/37188187 від 25.11.2013 року.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем вказаного процесуального обов'язку стосовно спірного податкового повідомлення-рішення не виконано, доказів відсутності настання реальних наслідків по взаємовідносинам ТОВ "Агро Капітал" з ТОВ "Техно-Еліт" за липень, вересень 2013 року не надано.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 12.12.2013 року № 3020302203.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Капітал" (61166, м. Харків, прос. Леніна, буд. 40, ідентифікаційний код юридичної особи 37188187) судовий збір у розмірі 175 (сто сімдесят п'ять) грн. 46 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 22.04.2014 року.

Суддя А.С. Мороко