ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 травня 2014 року м. Львів № 813/1526/14
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участю секретаря судового засідання Думич Х.М., представника позивача Мудрака Р.Б., представника відповідача Задорожнього І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ХоСаРо» до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ХоСаРо» (далі - ТОВ «ХоСаРо», позивач) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Шевченківському районі м. Львова, відповідача) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000992210/9061 від 09.12.2013 року та № 0000472210/3887 від 23.09.2013 року. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржені рішення прийнято на підставі акта за результатами позапланової документальної перевірки ТОВ «ХоСаРо» з питань його взаєморозрахунків з ТОВ «Універсал Груп Строй». В підсумку цієї перевірки контролюючий орган прийшов до висновку про те, що відображені у документах первинного обліку господарські операції фактично не могли відбутися. При цьому, як наголошує позивач, такий висновок ґрунтується виключно на оцінці взаємовідносин ТОВ «Універсал Груп Строй» з його контрагентами: ТОВ «Солана» і ТОВ «Росток-Дніпро». Щодо двох останніх, то відповідно до актів Новомосковської ОДПІ, які також покликається відповідач у своєму акті перевірки, названі юридичні особи не могли здійснювати фінансово-господарської діяльності у зв'язку з відсутністю для цього необхідних матеріально-виробничих ресурсів, відповідно укладені з ними правочини не передбачали настання правових наслідків, а господарські операції з їх участю є безтоварними. На основі цього контролюючий орган зазначив про здійснення ними діяльності, пов'язаної з наданням необґрунтованої податкової вигоди третім особам, з чого зроблено висновок про відсутність реального здійснення операцій ТОВ «Солана» і ТОВ «Росток-Дніпро» з ТОВ «Універсал Груп Строй» і відсутність факту отримання товарно-матеріальних цінностей від цих контрагентів у період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року. З тих мотивів, що ТОВ «Універсал Груп Строй» мало взаємовідносини з підприємствами з ознаками фіктивності відповідач ствердив, що господарські операції ТОВ «ХоСаРо» з цим контрагентом фактично не відбулися, відтак у ТОВ «ХоСаРо» не було об'єкта оподаткуванні і не було підстав для формування податкового кредиту і валових витрат підприємства за грудень 2011 року. Позивач вважає такий висновок відповідача необґрунтованим, а сам підхід до проведення перевірки неприпустимим. Також позивач зазначив, що замість належної правової оцінки первинних документів щодо взаємовідносин з ТОВ «Універсал Груп Строй» відповідач під час перевірки по суті зосередився на взаємовідносинах ТОВ «Універсал Груп Строй» з його контрагентами і на основі відомостей від іншого контролюючого органу про діяльність останніх, з якими позивач не мав жодних господарських відносин, ствердив про порушення податкового законодавства ТОВ «ХоСаРо». На підтвердження господарських операцій з ТОВ «Універсал Груп Строй», а також наступного використання отриманих робіт (товарів, послу) представник позивача надав суду копії первинних документів, які долучено до матеріалів справи. Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Відповідач позов заперечив повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву (том 1, а.с. 51-52), а також у додаткових поясненнях від 24.04.2014 року (том 4, а.с. 225), зміст яких полягає у наступному. Оскаржені рішення прийнято на підставі акта № 121/22/22/-10/20794249 від 06.09.2013 року, оформленого за наслідками позапланової документальної перевірки ТОВ «ХоСаРо» з питань взаєморозрахунків з ТОВ «Універсал Груп Строй» за грудень 2011 року. Під час цієї перевірки встановлено, що в ТОВ «Універсал Груп Строй» немає власних виробничих потужностей та трудових ресурсів, необхідних для виконання робіт, про які обумовлено в договорі з ТОВ «ХоСаРо». Такий висновок зроблено на основі інформації, здобутої під час проведення перевірки ТОВ «Універсал Груп Строй», яка свідчить про фіктивний характер діяльності його постачальників ТОВ «Солана» і ТОВ «Росток-Дніпро». Інших доказів, які б вказували на фактичне виконання робіт і підтверджували правомірність формування показників податкового обліку, як зазначив відповідач, не надано. Окрім того, відповідач звертає увагу на те, що у відповідь на запит ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації, яке є замовником будівельних робіт на об'єктах «школа в с. Вороняки Золочівського району Львівської області» та «протитуберкульозний санаторій в с. Немирів Золочівського району Львівської області», листом від 07.04.2014 року за № 315/1-5 повідомило, що фактичним виконавцем цих робіт є ТОВ «ХоСаРо», спростовуючи участь ТОВ «Універсал Груп Строй» у здійсненні таких господарських операцій. Зважаючи на наведені обставини відповідач вважає, що підстав для задоволення позову немає. Представник відповідача таку позицію також підтримує, просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Суд заслухав пояснення представників сторін, з'ясував обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив письмові докази, якими такі підтверджуються, та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:
В серпні 2013 року ДПІ у Шевченківському районі м. Львова провела позапланову виїзну перевірку ТОВ «ХоСаРо» з питань взаєморозрахунків з ТОВ «Універсал Груп Строй» за грудень 2011 року, за наслідками якої складено акт № 121/22/22/-10/20794249 від 06.09.2013 року (далі - акт перевірки від 06.09.2013 року).
Відповідно до цього акта при проведенні перевірки було скеровано запит до контролюючого органу за місцем реєстрації ТОВ «Універсал Груп Строй» для проведення зустрічної звірки. У відповідь надійшов акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 11.03.2013 року №931/22.2/35633271 про неможливість проведення зустрічної перевірки суб'єкта господарювання «Універсал Груп Строй» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків ТОВ «Солана» за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року, ТОВ «Грей-Юг» за період з 01.03.2012 року по 31.03.2012 року (том 3, а.с. 122-127). Неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Універсал Груп Строй», судячи зі змісту цього акта ДПІ у Печерському районі м. Києва, зумовлена припиненням названої юридичної особи, відсутністю за своїм місцезнаходженням та ненаданням документів щодо взаємовідносин зі згаданими вище контрагентами. Разом з тим, при перевірці ТОВ «Універсал Груп Строй» ДПІ у Печерському районі м. Києва взяло до уваги акти Новомосковської ОДПІ:
1) № 508/222/23941449 від 29.12.2012 року «Про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Солана» по взаємовідносинах з ТОВ «Універсал Груп Строй» з питань дотримання вимог законодавства за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року»;
2) №503/222/36096745 від 29.12.2012 року «Про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Росток-Дніпро» по взаємовідносинах з ТОВ «Універсал Груп Строй» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року».
Ці ж самі акти Новомосковської ОДПІ щодо контрагентів ТОВ «Універсал Груп Строй» використав і відповідач при перевірці ТОВ «ХоСаРо», про що зазначено в акті перевірки від 06.09.2013 року.
В згаданих актах Новомосковської ОДПІ від 29.12.2012 року зазначено про те, що ТОВ «Росток Дніпро» і ТОВ «Солана» фактично господарською діяльністю не займалися і необхідних матеріально-виробничих ресурсів для цього в них немає. Натомість їх діяльність спрямована на надання неправомірної податкової вигоди третім особам, тобто ніяких поставок вони фактично не здійснювали і об'єкт оподаткування в такому випадку у них відсутній. Як зазначено в актах Новомосковської ОДПІ, факт реального здійснення ТОВ «Росток Дніпро» і ТОВ «Солана» господарських операцій у грудні 2011 року не підтверджено. Таким чином, за результатами зустрічної звірки встановлено відсутність реального здійснення операцій та отримання товарів (робіт, послуг) ТОВ «Універсал Груп Строй» з його контрагентами-постачальниками ТОВ «Росток Дніпро» і ТОВ «Солана» за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року.
На підставі наведеного вище відповідач в акті перевірки від 06.09.2013 року зазначив, що операції ТОВ «Універсал Груп Строй» з ТОВ «ХоСаРо» фактично не відбулись, оскільки діяльність ТОВ «Універсал Груп Строй», з огляду на його відносини з контрагентами-постачальниками, не має на меті одержання економічної вигоди. Оскільки господарські операції позивача з його контрагентом-постачальником є безтоварними, то законних підстав для відображення їх у податковому обліку немає.
В акті перевірки від 06.09.2013 року відповідач зазначив, що в порушення пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України ТОВ «ХоСаРо» завищило витрати, які віднесено до собівартості реалізованих будівельних робіт по безтоварних операціях з ТОВ «Універсал Груп Строй» на загальну суму 1156769,37 грн., в т.ч. за грудень 2011 року на суму 1156769,37 грн., внаслідок чого занижено податок на прибуток на суму 266057 грн. З тих самих мотивів відповідач зазначив, що в порушення вимог п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України ТОВ «ХоСаРо» завищило податковий кредит з ПДВ за грудень 2011 року на загальну суму 231353,87 грн.
На підставі акта перевірки від 06.09.2013 року ДПІ у Шевченківському районі м. Львова винесла два податкові повідомлення-рішення від 23.09.2013 року: 1) №000046220/3889 (том 1, а.с. 7), яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «ХоСаРо» за платежем «податок на прибуток» на загальну суму 399085,50 грн., в т.ч. 266057 грн. - за основним платежем, 133028,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; 2) №0000472210/3887 (том 1, а.с. 8), яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 347030,81 грн., в т.ч. 231353,87 грн. - за основним платежем, 115676,94 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Позивач оскаржив зазначені рішення в адміністративному порядку. Рішенням від 02.12.2013 року № 17848/10/10-805/935 Головне управління Міндоходів у Львівській області частково задовольнило скаргу платника, скасувавши податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова № 000046220/3889 від 23.09.2013 року в частині 133028,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій. В решті скаргу ТОВ «ХоСаРо» залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова - без змін.
З урахуванням рішення Головного управління Міндоходів від 02.1.20213 року ДПІ у Шевченківському районі м. Львова прийняло податкове повідомлення-рішення №0000992210/9061 від 09.12.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «ХоСаРо» за платежем «податок на прибуток» на суму 266057 грн. (за основним платежем).
Позивач не погоджується з правомірністю податкових повідомлень-рішень №0000472210/3887 від 23.09.2013 року та № 0000992210/9061 від 09.12.2013 року, у зв'язку з чим звернувся з даним позовом до суду.
На основі долучених до матеріалів справи письмових доказів суд встановив наступне.
ТОВ «ХоСаРо» є генеральним підрядником виконання будівельних робіт за державні кошти на підставі договорів, укладених з Управлінням капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації (замовником робіт).
Відповідно до п. 1.1 договору від 18.08.2011 року № 16 (том 3, а.с. 128-139) ТОВ «ХоСаРо» (Генпідрядник) зобов'язується відповідно до проектної документації та умов договору на свій ризик, власними і залученими силами і способами виконати роботи по об'єкту «Реконструкція Львівського обласного протитуберкульозного санаторію «Немирів» в смт. Немирів (спальний корпус № 9), а Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації (Замовник) - прийняти і оплатити такі роботи. Відповідно до п. 3.1 цього договору договірна ціна робіт визначається відповідно до вимог нормативних документів у сфері ціноутворення у будівництві на основі ПКД і становить всього 3199778,09 грн., в т.ч. 553296,35 грн. ПДВ. В тому числі договірна ціна на 2011 рік - 1904000,86 грн., в т.ч. 317333,48 грн. ПДВ.
Згідно з п. 1.1 договору про закупівлю робіт за державні кошти від 15.09.2011 року № 17 (том 4, а.с. 34-47) ТОВ «ХоСаРо» (Генпідрядник) зобов'язується відповідно до проектної документації та умов договору на свій ризик, власними і залученими силами і способами виконати роботи по об'єкту «Реконструкція Львівського обласного протитуберкульозного санаторію в смт. Немирів (бак лабораторія, корпус № 8), а Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації (Замовник) - прийняти і оплатити такі роботи. Характер робіт - будівництво. Договірна ціна, відповідно до п. 3.1. цього договору, становить 727400 грн., в т.ч. 121233,40 грн. ПДВ.
Відповідно до п. 1.1 договору по закупівлю робіт за державну кошти від 09.11.2010 року № 5 (том 4, а.с. 96-107) ТОВ «ХоСаРо» (Генпідрядник) зобов'язується відповідно до проектної документації та умов договору на свій ризик, власними і залученими силами і способами виконати роботи по об'єкту «школа на 528 учнів у с. Вороняки Золочівського району Львівської області», а Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації (Замовник) - прийняти і оплатити такі роботи. Характер робіт - будівництво. Договірна ціна, відповідно до п. 3.1. цього договору, становить 18746323,20 грн., в т.ч. 3124387,20 грн. ПДВ, вартість робіт на 2010 рік - 1676199,90 грн., в т.ч. 279366,60 грн. ПДВ.
16 травня 2011 року ТОВ «ХоСаРо» і Управління капітального будівництва уклали до додаткову угоду № 1/11 до договору № 5 від 09.11.2010 року (том 4, а.с. 108-109), якою викладено в новій редакції розділ 3 «Ціна договору», зокрема сторони передбачили, що договірна ціна робіт на 2011 рік становить 7736198,50 грн., в т.ч. 1289366,42 грн. ПДВ. Іншою додатковою угодою № 2/11 від 06.10.2011 року до договору № 5 від 09.11.2010 року (том 4, а.с. 110-111) сторони знову виклали у новій редакції розділ 3 цього договору «Ціна договору», зокрема зазначили, що договірна ціна робіт на 2011 рік становить 11701307,52 грн., в т.ч. 1950217,92 грн. ПДВ.
Умовами зазначених договорів Генпідрядник має право залучати до виконання спеціальних робіт Субпідрядників. Генпідрядник відповідає за результати роботи Субпідрядників і виступає перед замовником як Генеральний підрядник, а перед Субпідрядником як Замовник.
З метою виконання договірних зобов'язань перед Управлінням капітального будівництва Львівської обласної держадміністрації щодо виконання ремонтно-будівельних робіт на зазначених вище об'єктах ТОВ «ХоСаРо» залучило ТОВ «Універсал Груп Строй», уклавши з цим контрагентом три договори підряду.
Відповідно до п. 1.1. договору підряду №02/11 від 02.11.2011 року ТОВ «Універсал Груп Строй» (за договором - Підрядник) своїми силами, засобами та зі своїх матеріалів зобов'язується на умовах цього договору і за завданням ТОВ «ХоСаРо» (за договором - Замовник) виконати ряд будівельних робіт з реконструкції обласного протитуберкульозного санаторію в смт. Немирів (бак. лабораторія, корп. № 8) (надалі - роботи), а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх на умовах, визначених цим договором. Згідно з п. 2.1. ціна кожного виду робіт визначається у відповідності з кошторисом, що є невід'ємною частиною цього договору.
До зазначеного договору сторони підписали договірну ціну на 107505 грн. (том1, а.с. 202-203), а також локальні кошториси (на загальнобудівельні роботи, опалення, електропостачання, теплотрасу) та підсумкові відомості до них (том 1, а.с. 204-224, 225-241); договірну ціну на 02.11.2011 року на суму 30774 грн. (том 1, а.с. 241-242); договірну ціну на 30774 грн. (том 1 а.с. 242), локальний кошторис та підсумкову відомість до нього (а.с. 243-248).
По факту виконання робіт за договором підряду №02/11 від 02.11.2011 року сторони оформили: - довідку про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року типової форми № КБ-3 та акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року типової форми № КБ-2в на суму 107505,60 грн., а також підсумкову відомість ресурсів (том 2, а.с. 1-32); - довідку про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року типової форми № КБ-3 та акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року типової форми № КБ-2в на суму 30774 грн. (том 2, а.с. 33-39), а також підсумкову відомість ресурсів (по факту прийняття робіт) за грудень 2011 року (том 2, а.с. 40-43).
Відповідно до п. 1.1. договору підряду № 15/11 від 15.11.2011 року ТОВ «Універсал Груп Строй» (за договором - Підрядник) своїми силами, засобами та зі своїх матеріалів зобов'язується на умовах цього договору і за завданням ТОВ «ХоСаРо» (за договором - Замовник) виконати ряд будівельних робіт з реконструкції обласного протитуберкульозного санаторію в смт. Немирів (спальний корпус №9) (надалі - роботи), а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх на умовах, визначених цим договором. Згідно з п. 2.1. ціна кожного виду робіт визначається у відповідності з кошторисом, що є невід'ємною частиною цього договору (том 2, а.с. 44-45).
До зазначеного договору сторони підписали: договірну ціну станом на 15.11.2011 року на 120435,20 грн., локальні кошториси (на загально будівельні роботи, на водопровід та каналізацію) та підсумкові відомості ресурсів до цих кошторисів (том 2, а.с. 48-71); договірну ціну на 15.11.2011 року на суму 515652 грн. (том 2, а.с. 72-73), локальний кошторис на загально будівельні роботи та підсумкову відомість до нього (том 2, а.с. 74-91), договірну ціну на 634413,43 грн., локальний кошторис на електроосвітлення та підсумкову відомість до нього (том 2, а.с. 92- 122); договірну ціну на 465603,75 грн. локальні кошториси (на загальнобудівельні роботи, опалення, електропостачання, теплотрасу) та підсумкові відомості до них (том 2, а.с. 124-155).
По факту виконання підрядних робіт сторони за договором № 15/11 від 15.11.2011 року оформили: - довідку про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року типової форми № КБ-3 та акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року типової форми № КБ-2в на суму 144522,26 грн. (том 2, а.с. 156-166), а також підсумкову відомість ресурсів (том 2, а.с. 167-179); - довідку про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року типової форми № КБ-3 та акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року типової форми № КБ-2в на суму 515651,88 грн. (том 2, а.с. 180-190), а також підсумкову відомість ресурсів (по факту прийняття робіт) за грудень 2011 року (том 2, а.с. 191-200); - довідку про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року типової форми № КБ-3 та акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року типової форми № КБ-2в на суму 634413,43 грн. (том 2, а.с. 201-218), а також підсумкову відомість ресурсів (том 2, а.с. 219-231).
Відповідно до п. 1.1. договору підряду № 01/12 від 01.12.2011 року ТОВ «Універсал Груп Строй» (за договором - Підрядник) своїми силами, засобами та зі своїх матеріалів зобов'язується на умовах цього договору і за завданням ТОВ «ХоСаРо» (за договором - Замовник) виконати ряд будівельних робіт на об'єкті «школа на 528 учнів в с. Вороняки Золочівського району Львівської області) (надалі - роботи), а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх на умовах, визначених цим договором. Згідно з п. 2.1. ціна кожного виду робіт визначається у відповідності з кошторисом, що є невід'ємною частиною цього договору (том 1, а.с. 53-54).
До цього договору сторони також погодили: - договірну ціну на 01.12.2011 року на суму 669076,56 грн., локальні кошториси (на загально будівельні роботи, каналізацію, благоустрій території) та підсумкові відомості ресурсів до цих кошторисів (том 1, а.с. 55-73); - договірну ціну на 01.12.2011 року на 824392,61 грн., локальні кошториси (на загальнобудівельні роботи, газифікацію, пожежну та охоронну сигналізацію, слабострумні мережі, електросилове обладнання, внутрішнє газопостачання, технологічне обладнання, вертикальне планування території школи) та підсумкові відомості ресурсів до цих кошторисів (том 1, а.с. 75-128).
Після виконання робіт сторони за договором № 01/12 від 01.12.2011 року оформили: - довідку про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року типової форми № КБ-3 та акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року типової форми № КБ-2в на суму 669076,56 грн. (том 1, а.с. 129-135), а також підсумкову відомість ресурсів до них (том 1, а.с. 136-138); довідку про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року типової форми № КБ-3 на суму 824392,61 грн. (том 1, а.с. 156-157) та три акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року типової форми № КБ-2в на загальну суму 824392,61 грн. разом з підсумковими відомостями до них (том 1, а.с. 158-199).
По факту виконання ремонтно-будівельних робіт позивач отримав від ТОВ «Універсал Груп Строй» податкові накладні: № 8 від 02.12.2011 року на суму 70891,85 грн., в т.ч. 11815,31 грн. ПДВ, №10 від 05.12.2011 року на суму 14645,72 грн., в т.ч. 2440,95 грн. ПДВ, № 166 від 20.12.2011 року на суму 81849,43 грн., в т.ч. 13641,57 грн. ПДВ, № 9 від 05.12.2011 року на суму 241680,98 грн., в т.ч. 40280,16 грн. ПДВ, № 16 від 15.12.2011 року на суму 348459,89 грн., в т.ч. 58076,65 грн. ПДВ, № 165 від 20.12.2011 року на суму 90281,87 грн., в т.ч. 15046,98 грн. ПДВ, № 14 від 14.12.2011 року на суму 173774,11 грн., в т.ч. 28962,35 грн. ПДВ, №15 від 14.12.2011 року на суму 366539,39 грн., в т.ч. 61089,90 грн. ПДВ (том 3, а.с. 92-99).
Вартість виконаних робіт за грудень 2011 року ТОВ «ХоСаРо» оплатило своєму контрагенту у повному обсязі, на підтвердження чого долучило копії платіжних доручень (том 3, а.с. 100-109).
За наслідками господарських операцій з ТОВ «Універсал Груп Строй» позивач за підсумками звітного періоду відніс до складу валових витрат підприємства вартість виконаних робіт на загальну суму 1156769 грн. (вартість робіт без ПДВ). На підставі податкових накладних від ТОВ «Універсал Груп Строй» позивач відніс до податкового кредиту за грудень 2011 року податок на додану вартість, сплачений у вартості отриманих робіт згідно з переліченими вище довідками типової форми №КБ-3 та актами приймання виконаних робіт типової форми № КБ-2в, на загальну суму 231353,87 грн.
Суд встановив, що виконанні ТОВ «Універсал Буд Строй» роботи надалі позивач передав своєму Замовнику за договорами про закупівлю робіт за бюджетні кошти, про які зазначено вище. На підтвердження передачі Управлінню капітального будівництва Львівської облдержадміністрації робіт за договором № 16 від 18.08.2011 року позивач надав підписані в грудні 2011 року довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року типової форми № КБ-3 та акта приймання виконаних робіт за грудень 2011 року типової форми №КБ-2в, а також підсумкові відомості та розрахунки загальновиробничих витрат (том 3, а.с. 140-224, том 4, а.с. 1-33).
На підтвердження виконання робіт за договором № 17 від 19.09.2011 року представник позивача також надав погоджені з Управлінням капітального будівництва довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року типової форми № КБ-3 та акти приймання виконаних робіт за грудень 2011 року типової форми №КБ-2в (том 4, а.с. 46-95). Такі ж документи встановленої форми і змісту позивач надав для підтвердження виконання зобов'язань за договором № 5 від 09.11.2011 року з урахуванням додаткової угоди від 06.10.2011 року до нього (том 4, а.с. 111-219).
Вирішуючи спір, суд керується наступними положеннями чинного законодавства:
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Одночасно Конституцією встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно зі статтею 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.
Податковий кодекс України містить наступні нормативні положення щодо порядку формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.
Згідно з приписами п.138.1. Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності. У п.138.1.1. Податкового кодексу України визначено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Відповідно до п.138.2. Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.
Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.
Відповідно до пп. 139.9 ст. 139 Податкового кодексу України не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Виходячи із наведених норм закону, до складу валових витрат платника податку належать витрати, які: 1) підтверджені первинними документами; 2) пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.
Згідно з п.п.14.1.181. п.14.1. ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного(податкового) періоду, визначена згідно з розділом 5 цього кодексу.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України).
Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Необхідною умовою для віднесення платником ПДВ до податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ, включених в ціну придбаних товарів (послуг), є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем чи первісним постачальником як умову для формування податкового кредиту платника податку.
Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках наступні обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і в реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6. ст.. 201 ПК України). Згідно з п. 201.7. ст. 201 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Беручи до уваги наведені вище норми закону, необхідною умовою для віднесення платником ПДВ до податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ, включених в ціну придбаних товарів (послуг), є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем чи первісним постачальником як умову для формування податкового кредиту платника податку. Аналіз господарської діяльності платника податку повинен здійснюватися на підставі даних його податкового, бухгалтерського обліку та відповідності їх дійсному економічному змісту операцій.
При вирішенні спору суд виходить з наступних мотивів:
ТОВ «ХоСаРо» уклало договори про виконання будівельних робіт з Управлінням капітального будівництва Львівської міської ради, якими серед іншого передбачено право позивача як генпідрядника залучати субпідрядників. З метою виконання договірних зобов'язань позивач залучав до виконання будівельних робіт субпідрядників, в т.ч. укладав договори підряду з ТОВ «Універсал Груп Строй».
Виконання ТОВ «Універсал Груп Строй» будівельних робіт на об'єктах, обумовлених в договорах з ТОВ «ХоСаРо», підтверджується належно оформленими актами приймання виконаних будівельних робіт типової форми № КБ-2в та довідками про вартість виконаних робіт типової форми № КБ-3 за грудень 2011 року, в яких відображено зміст господарських операцій, їх обсяги і вартість.
На підставі зазначених вище документів первинного обліку господарських операцій щодо будівництва позивач відніс до складу валових витрат вартість виконаних ТОВ «Універсал Груп Строй» будівельних робіт.
Податковий кредит за грудень 2011 року на суму 231353 грн. позивач сформував на підставі податкових накладних від свого контрагента, оформлених належним чином.
Суд також встановив, що виконані ТОВ «Універсал Груп Строй» будівельні роботи позивач надалі передав своєму замовнику Управлінню капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації, що також підтверджується належно оформленими документами типових форм первинного обліку господарських операцій у сфері будівництва, а також податковими накладними та платіжними документами.
Щодо покликання відповідача на лист Управління капітального будівництва №315/1-5 від 07.04.2014 року (том 4, а.с. 227), в якому повідомлено, що виконавцем будівельних робіт було ТОВ «ХоСаРо», то цей факт може свідчити про те, що позивач як підрядник не повідомив замовника будівельних робіт про залучення субпідрядної організації. Проте ця обставина не спростовує того факту, що для виконання будівельних робіт позивач залучив субпідрядника, що є його правом відповідно до умов договорів з управлінням капітального будівництва Львівської облдержадміністрації.
Натомість долучені до справи документи (податкові накладні, акти приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року, підсумкові відомості використаних ресурсів), які також було надано під час податкової перевірки і зауважень щодо змісту яких відповідач не висловив, підтверджують обґрунтованість формування податкового кредиту за грудень 2011 року на суму 231353,87 грн., а також віднесення до валових витрат за 4 квартал 2011 року 1156769 грн.
Крім того, факт реального виконання будівельних робіт за згаданими вище договорами з Управлінням капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації також підтверджується змістом довідки Державної фінансової інспекції у Львівській області від 16.04.2013 року, складеної за результатами зустрічної звірки ТОВ «ХоСаРо» щодо документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків з Управлінням капітального будівництва Львівської облдержадміністрації за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року (том 3, а.с. 112-117), а також актами територіального управління Рахункової палати України від 28.02.2013 року за №22-1-10/20 д та № 22-1-10/18 д, складеними за наслідками огляду виконаних ТОВ «ХоСаРо» робіт на об'єкті «реконструкція Львівського обласного протитуберкульозного санаторію «Немирів» в смт. Немирів (спальний корпус № 9) та на об'єкті «будівництво школи на 528 учнів у с. Вороняки Золочівського району Львівської області» за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку (том 3, а.с. 110, 111).
Також у квітні 2013 року Державна фінансова інспекція у Львівській області провела зустрічну звірку ТОВ «ХоСаРо» щодо перевірки документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків з управлінням капітального будівництва Львівської облдержадміністрації за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року, за наслідками якої складено довідку від 16.04.2013 року (том 3, а.с. 112-117), в якій також зазначено про виконання будівельних робіт на згаданих вище об'єктах, в т.ч. шляхом залучення cсубпідрядних організацій.
Слід також зазначити, що в лютому 2012 року ДПІ у Шевченківському районі м. Львова провела планову виїзну перевірку ТОВ «ХоСаРо» з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, результати якої оформлено актом № 428/48/23-121/20794249 від 02.03.2012 року (том 3, а.с. 60-91). За наслідками цієї перевірки, яка судячи з акта від 02.03.2012 року охоплювала в т.ч. період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року, порушень вимог податкового законодавства за вказаний вище період в частині правомірності декларування податку на прибуток, а також формування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ не встановлено.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Попри свій обов'язок, відповідач не довів суду обґрунтованості висновку про безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ «Універсал Груп Строй», як це зазначено в акті перевірки від 06.09.2013 року. Суд встановив, що висновки відповідача по суті ґрунтуються на актах ДПІ у Печерському районі м. Києва, в якому йдеться про безтоварність господарських операцій ТОВ «Універсал Груп Строй» з тих мотивів, що його основними постачальниками в грудні 2011 року були ТОВ «Солана» і ТОВ «Росток-Дніпро», щодо яких Новомосковська ОДПІ в свою чергу також склала акти за наслідками проведених перевірок, в яких зафіксувала фіктивність їх господарської діяльності. Таким чином, висновок про безтоварність господарських операцій позивача контролюючий орган зробив лише на основі актів перевірок інших контролюючих органів щодо підприємств, з якими ТОВ «ХоСаРо» не мало жодних правовідносин, без належної правової оцінки первинних документів позивача з його контрагентом ТОВ «Універсал Груп Строй», про які зазначено вище. Відповідач не надав суду належних доказів того, що відносини ТОВ «Універсал Груп Строй» з його контрагентами ТОВ «Солана» і ТОВ «Росток-Дніпро» взагалі мали відношення до виконання робіт, де замовником було ТОВ «ХоСаРо», або ж що отримані товарно-матеріальні надалі було використано при виконанні будівельних робіт, де замовником було ТОВ «ХоСаРо». Отже, доводи відповідача щодо фактичного невиконання ТОВ «Універсал Груп Строй» будівельних робіт на замовлення ТОВ «ХоСаРо» у грудні 2011 року не підтверджуються зібраними судом доказами.
Відповідно до частини 2 статті 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу. У статті 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
У даному випадку суд взяв до уваги висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 31.01.2011 року в справі № 21-47а10 наступного змісту. Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Таким чином, при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Необхідно зазначити, що у разі якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. Подібне розмежування платників податків дозволяє індивідуалізувати юридичну відповідальність особи та забезпечити дотримання правопорядку в галузі оподаткування.
Така правова позиція суду узгоджується також з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.
Суд звертає увагу на те, що збільшення суми грошового зобов'язання (шляхом прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень) порушує право позивача мирно володіти своїм майном, визначення якого міститься у Першому Протоколі до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20 березня 1952 року (надалі також «Протокол 1 до Конвенції»), яка є частиною національного законодавства України згідно із ст.9 Конституції України. Зокрема, стаття 1 Протоколу 1 до Конвенції так визначає підстави, за яких особа може бути позбавлена свого майна: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Роз'яснення цієї норми містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини. Зокрема, у рішенні в справі «Щокін проти України» (п. 49) ЄСПЛ вказав, що збільшення податковим органом зобов'язання особи з податку безперечно є втручанням до майнових прав заявника, гарантованих статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції. Таке втручання за Конвенцією може бути визнане тільки якщо здійснене на умовах, передбачених законом. Так, у пп. 50-51 згаданого рішення ЄСПЛ зазначає: «Найпершою та найбільш важливою вимогою ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції є те, що будь-яке втручання державних органів у мирне володіння майном повинне бути законним: друге речення першого параграфу наділяє правом позбавляти майна лише «на умовах, передбачених законом» і другий параграф визначає, що Держава має право контролювати використання майна шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, притаманний всім статтям Конвенції. Це поняття (поняття «закону») вимагає, перш за все, щоб заходи, що застосовуються, ґрунтувалися на національному законодавстві. Воно також посилається на якість закону, що застосовується, вимагаючи його доступності для осіб, яких він стосується, точності та передбачуваності в його застосуванні». Таким чином, будь-які дії, спрямовані на позбавлення особи її майна є незаконними, якщо контролюючі органи діють не у відповідності до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Беручи до уваги наведене вище, суд дійшов висновку, що при перевірці фінансово-господарських операцій ТОВ «ХоСаРо» на предмет дотримання вимог податкового законодавства контролюючий орган помилково ставить правильність обчислення позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, а також правомірність формування валових витрат та правильність обчислення податку на прибуток у пряму залежність від результатів перевірок його контрагента позивача ТОВ «Універсал Груп Строй» щодо результатів його (контрагента) господарських операцій з третіми особами.
З огляду на наведене вище, аргументи, якими відповідач доводить відсутність реального виконання господарських операцій, відтак і висновок про безтоварність господарських операцій, на думку суду, є необґрунтованими. Тому прийняті на підставі акта перевірки від 06.09.2013 року податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова №0000472210/3887 від 23.09.2013 року та №0000992210/9061 від 09.12.2013 року не відповідають критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки їх прийнято необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та непропорційно. В той же час позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України суд приходить до висновку, що оскаржені податкові повідомлення-рішення слід скасувати як протиправні.
Відповідно до вимог ст. 94 КАС України понесені позивачем судові витрати (судовий збір) відшкодовуються йому за рахунок Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 17-19, 71, 94, 158, 160-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області №0000472210/3887 від 23.09.2013 року та №0000992210/9061 від 09.12.2013 року.
Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 12 травня 2014 року.
Суддя Москаль Р.М.
Судове рішення № 38615151, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 08.05.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 813/1526/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: