Ухвала суду № 38614916, 06.05.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2014 р.Справа № 820/1295/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді Старостіна В.В.

суддів: Мінаєвої О.М.

Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника позивача Дніпрова М.М.

представника відповідача Марченко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Ліквідаційної комісії Державного спеціалізованого автотранспортного підприємства по перевезенню небезпечних вантажів Інституту вентиляційних матеріалів Національної академії наук України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2014р. по справі № 820/1295/13-а

за позовом Державного спеціалізованого автотранспортного підприємства по перевезенню небезпечних вантажів Інституту вентиляційних матеріалів Національної академії наук України

до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Державне спеціалізоване автотранспортне підприємство по перевезенню небезпечних вантажів (далі - позивач), звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі -відповідач) , в якому після уточнень позовних вимог просило суд:

- визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Червонозаводському районі м. Харкова №000001182/0 від 16.01.2009 року, №000002182/0 від 16.01.2009 року, №000001182/1 від 04.02.2009 року, №000002182/1 від 04.02.2009 року, №000001182/2 від 20.03.2009 року, №000002182/2 від 20.03.2009 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що зміст правочинів укладених між позивачем та ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Вертикаль" не суперечить Цивільному Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочини були спрямовані на реальне настання правових наслідків, сторонами угод було дотримано абсолютно усіх вимог, передбачених ст.203 Цивільного кодексу, необхідних для їх чинності. На думку представника позивача, у всіх актах прийому-передачі робіт, які були надані до суду в якості доказів, є чітке посилання на відповідний договір, а також наявні всі необхідні реквізити, які повинні бути, а саме, назва підприємства, від імені кого складено документ; зміст господарської операції, одиниця виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійснення господарської операції в податкових накладних зазначені.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду в задоволенні адміністративного позову Державного спеціалізованого автотранспортного підприємства по перевезенню небезпечних вантажів Інституту вентиляційних матеріалів Національної академії наук України до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.

Ліквідаційна комісія Державного спеціалізованого автотранспортного підприємства по перевезенню небезпечних вантажів Інституту вентиляційних матеріалів Національної академії наук України, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2009 року адміністративний позов задоволено. Визнано нечинними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Червонозаводському районі м. Харкова №000001182/0 від 16.01.2009 року, №000002182/0 від 16.01.2009 року, №000001182/1 від 04.02.2009 року, №000002182/1 від 04.02.2009 року, №000001182/2 від 20.03.2009 року, №000002182/2 від 20.03.2009 року.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2010 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Червонозаводському районі м. Харкова залишено без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2009 року по справі№2-а-37362/09/2070 залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.01.2013 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Червонозаводському районі м. Харкова задоволено частково, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2010 року у даній справі скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Крім того судом встановлено, що 23.12.2008 року ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова проведена документальна виїзна перевірка Державного спеціалізованого Автотранспортного підприємства по перевезенню небезпечних вантажів Інституту сцинтиляційних матеріалів НАН України щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з товариством з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "Вертикаль", за період листопад-грудень 2007 року, січень-березень 2008 року, квітень, червень 2008 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складений акт перевірки №6023/182/25467070 від 23.12.2008 року, яким встановлено порушення

- п.5.1 ст.5 Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток за 4 квартал 2007 року та 1 півріччя 2008 у розмірі 68827,5 грн.;

- пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року, в результаті чого занижено податок на додану вартість за листопад-грудень 2007 року, січень-березень 2008 року, квітень, червень 2008 року у сумі 55062 грн.

На підставі акту перевірки №6023/182/25467070 від 23.12.2008 року ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення №000001182/0 від 16.01.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 82593 грн., з них за основним платежем - 55062 грн., за штрафними санкціями - 27531 грн.; №000002182/0 від 16.01.2009 року, яким позивачу визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 97715,2 грн., з яких за основним платежем - 68828 грн., за штрафними санкціями - 28887,2 грн.

Приймаючи рішення про відмову у задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності прийнятих відповідачем податкових повідомлень - рішень щодо донарахування позивачу податкового зобов'язання та штрафних санкцій з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, фактичною підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень слугував відображений в акті висновок ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова про непідтвердженість документально фактичного виконання робіт по операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "Вертикаль".

Колегія суддів зазначає, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, укладених платником податку договорів.

Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є визначальною для визначення податкових зобов'язань та виникнення права на податковий кредит та формування валових витрат; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та формування валових витрат.

У відповідності до вимог пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна повинна містити: порядковий номер, дату виписки, назву юридичної особи, податковий номер, місцезнаходження юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, опис (номенклатуру) товарів (робіт) та їх обсяг та ціну поставки.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з ПДВ настають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт,послуг), що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Так, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно положень ч. 1 ст. 9 вказаного закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі реального здійснення операцій, підтверджених первинними документами, складеними відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, документом, який є підставою для правомірного нарахування податкового кредиту є податкова накладна, для формування валових витрат - розрахункові чи платіжні документи.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Вертикаль" укладено договір № 1101 від 01.11.2007 року по перезавантаженню, навантаженню та розвантаженню відходів (т.1 а.с. 122) .

На підтвердження виконання робіт за зазначеним договором, позивачем надано акти прийому-передачі робіт б/н про те, що виконавець виконав, а замовник приняв роботи по перезавантаженню, навантаженню та розвантаженню відходів .

Однак, колегія суддів звертає увагу, що зазначені акти не містять, посилання на податкову та видаткову накладні, не відображають зміст здійсненої господарської операції, а види наданих послуг носять загальний характер і лише фактично відтворюють умови договору про виконання робіт по сортуванню, перезатарюванню, навантажуванню і розвантажуванню, переупакуванню відходів.

Крім того, оскільки зазначеним договором не встановлені конкретні завдання, не визначені повноваження виконавця та немає відомостей на підтвердження того, що ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Вертикаль" дійсно надано підприємству позивача послуги з сортування, перезатарювання, навантажування і розвантажування, переупакування відходів, послуги не конкретизовані, за таких обставин неможливо ідентифікувати які роботи виконані, їх обсяг та вартість.

Отже, колегія суддів зазначає, що докази та документи, які б свідчили про реальне виконання зазначеного договору відсутні.

Надані позивачем договори оренди автомобілю та товарно-транспортні накладні, як доказ реального здійснення господарських операцій по перевезенню відходів, колегія суддів не приймає, оскільки зі змісту накладних встановлено, що зазначені операції були здійснені між іншими суб'єктами господарювання, а не ТОВ "ПБК "Вертикаль".

Отже, виходячи з наведеного, колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги щодо наявності відповідних первинних документів, що підтверджують реальність господарських операцій, оскільки в матеріалах справи наявні первинні документи, якими була оформлена вищевказана господарська операція не містять всі необхідні реквізити, передбачені законодавством для надання їм юридичної доказовості.

Отже, з наданих позивачем первинних та інших документів вбачається, що діяльність позивача не свідчить про наявність господарської мети при здійсненні господарських операцій з метою отримання прибутку.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що право позивача на отримання податкового кредиту та формування валових витрат не підтверджене належними доказами, а тому висновок відповідача про порушення вимог п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" внаслідок завищення податкового кредиту та заниження податку на прибуток відповідає дійсним обставинам справи.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, враховуючи приписи ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено обов'язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, колегія суддів вважає, що відповідачем доведено правомірність податкових повідомлень-рішень №000001182/0 від 16.01.2009 року, №000002182/0 від 16.01.2009 року, №000001182/1 від 04.02.2009 року, №000002182/1 від 04.02.2009 року, №000001182/2 від 20.03.2009 року, №000002182/2 від 20.03.2009 року.

З урахуванням викладеного, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Ліквідаційної комісії Державного спеціалізованого автотранспортного підприємства по перевезенню небезпечних вантажів Інституту вентиляційних матеріалів Національної академії наук України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2014р. по справі № 820/1295/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Шевцова Н.В. Повний текст ухвали виготовлений 12.05.2014 р.