Вирок № 38613736, 12.05.2014, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И Копія

Справа № 348/41/13- к

Провадження № 1/348/3/14

12 травня 2014 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої - судді Вінтоняк М.Б.,

секретаря Скоблей О.В.,

за участю прокурорів Іроденко О.С., Марчука В.В.,Лизак Р.В.

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Надвірна кримінальну справу, в якій обвинувачується:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,українка, уродженка м. Тайшет, Іркутської області, жителька АДРЕСА_1, із середньою технічною освітою, вдова, тимчасово не працює, не судима, громадянка України у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Підсудна ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом, порушила правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.

Злочин вчинено нею при наступних обставинах.

ІНФОРМАЦІЯ_2 о 19.15 год. в темну пору доби підсудна ОСОБА_2, керуючи автомобілем „FORD MONDEO", д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись зі швидкістю близько 40-45 км/год проїзною частиною автодороги Н-09 Мукачево-Львів, по вулиці О.Кобилянської у смт. Делятин Надвірнянського району Івано-Франківської області, у напрямку м. Львів, наближалась до ОСОБА_3, який перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходився в горизонтальному положенні на проїзній частині дороги, створюючи цим перешкоду для руху транспортних засобів. Водій ОСОБА_2, порушивши п. 1.3, 2.3 б , 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, проявивши неуважність, не стеживши за дорожньою обстановкою і не зреагувавши на її зміну , не вибрала безпечної швидкості руху щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним; маючи об*єктивну можливість виявити пішохода ОСОБА_3 на проїзній частині дороги,неправильно оцінила дорожню обстановку,не вжила заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого вчинила наїзд на ОСОБА_3 Внаслідок порушення підсудною ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України відбулась дорожньо-транспортна пригода під час якої ОСОБА_3 загинув від закритої черепно-мозкової травми з переломом лобної кістки, крововиливом під м'яку мозкову оболонку, забоєм головного мозку, яка ускладнилась набряком та набуханням головного мозку.

Допитана в якості підсудної ОСОБА_2 в судовому засіданні вину у пред'явленому їй обвинуваченні не визнала та ствердила суду, що з листопада 2002 року керує легковими транспортними засобами і по дорученню керує автомобілем марки „FORD MONDEO", д.н.з. НОМЕР_1. ІНФОРМАЦІЯ_3 приблизно о 19:00 год. на даному автомобілі вона виїхала із дому с. Заріччя Надвірнянського району і поїхала у м. Надвірна в особистих справах. Близько 19.15 год., рухалась по вул. Кобилянської у смт. Делятині Надвірнянського району, вона наближалась до заокруглення дороги вправо, за яким знаходиться підйом, і їхала по своїй смузі руху зі швидкістю в межах 40-45 км/год., рухалась із включеним ближнім світлом фар. Коли вона знаходилась на заокругленні дороги, то побачила, що у зустрічному напрямку, по своїй смузі зі швидкістю біля 60 км/год рухається автомобіль, який своїм світлом фар знизив її видимість. На її знаки фарами переключити світло своїх фар той водій не відреагував і в момент зближення з ним, коли відстань від передньої частини її автомобіля до передньої частини зустрічного автомобіля становила біля 2 метрів, вона відчула, що правими колесами на щось наїхала. Після цього вона зупинилась на обочині , оглянула автомобіль. .Оскільки будь-яких пошкоджень на автомобілі вона не побачила, подумала, що наїхала на трубу або камінь і пройшла від автомобіля назад біля 4 метрів, однак нічого не виявивши, повернулась в салон свого автомобіля та поїхала у м. Надвірну.

На сьогоднішній день відшкодувала потерпілій матеріальні витрати, пов'язані з похованням ОСОБА_3 Провину свою не визнає, оскільки жодних перешкод на дорозі вона не бачила і тому не могла вчасно зупинитися перед потерпілим, щоб не вчинити на нього наїзд, в зв'язку з чим просить її виправдати.

Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_4 і ОСОБА_5 не визнає.

Не зважаючи на не визнання підсудною ОСОБА_2 своєї вини у пред'явленому їй обвинуваченні, її вина доводиться зібраними по справі та перевіреними в судовому засіданні доказами.

Так, допитана в судовому засіданні в якості потерпілої ОСОБА_4 суду дала показання про те, що вона разом зі своїм чоловіком ОСОБА_3 та трьома малолітніми дітьми проживала в АДРЕСА_2 і чоловік був годувальником їх сім'ї. 13 березня 2011 року її чоловік пішов з дому, повідомивши її, що їде із знайомими на відпочинок. Приблизно о 18 год. вона зателефонувала на його мобільний телефон, поцікавилася, де той знаходиться і чоловік відповів, що скоро буде вдома. Після цього вона більше не говорила з ним, а зранку наступного дня від працівників міліції довідалася про те, що чоловік у смт. Делятин потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, де отримав тілесні ушкодження, від яких загинув.

На даний час підсудною їй відшкодовано матеріальні витрати на поховання, однак має до ОСОБА_2 претензії морального характеру, оскільки залишилася одна з трьома малолітніми дітьми, яких змушена самостійно утримувати та виховувати, стверджує, що чоловік був для неї, дітей та своїх батьків важливою опорою у житті і дана втрата являється для всіх дуже вагомою, тому моральну шкоду оцінює в 175000 грн.

Цивільний позивач ОСОБА_5 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала і пояснила,що ОСОБА_3 її син, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,яка відбулася по вині підсудної ОСОБА_2

Внаслідок втрати сина вона зазнала моральних страждань,життя втратило для неї сенс, усвідомлення того,що вона ніколи його не побачить і не почує завдає їй великі страждання . В неї погіршився сон, стан здоров*я. Завдану їй моральну шкоду вона оцінює в 125000 гривень.

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_6 ствердив, що він проводив досудове слідство по даній справі, в тому числі і відтворення обстановки і обставин події як 19.05.2011 року, так і 31.05.2011 року. Відтворення проводилося на місці ДТП за участю понятих, потерпілої, підсудної, захисника. Відтворення проводилося двічі, оскільки ОСОБА_2 під час першого відтворення заявила, що світло фар зустрічного автомобіля не відповідало тому світлу, яке було під час ДТП. В ході проведення повторного відтворення підсудна ОСОБА_2,її захисник,потерпіла ОСОБА_4,поняті бачили перешкоду на дорозі з відстані 37,5 м. за три секунди до наїзду при умові,що автомобіль „FORD MONDEO", д.н.з. НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 45 км/год, видимість дороги в напрямку руху з робочого місця водія автомобіля становить 38,4 м. , про що зазначено в протоколі, з яким всі присутні були ознайомленні і який всі учасники підписали, зауважень до якого у них не було.

На підставі даних отриманих під час відтворення обстановки і обставин події 31.05.2011 року було проведено авто технічну експертизу 02.06.2011 року.

Експерт-автотехнік ОСОБА_7, будучи допитаним в ході судового слідства, дав покази про те, що при складенні ним висновку від 02.06.2011 року він брав до уваги об'єктивні вихідні дані, зазначені в постанові слідчого та керувався методичними рекомендаціями при проведенні вказаної експертизи і свій висновок експерта повністю підтримав. Одночасно зазначив , що підсудна ОСОБА_2 керуючи автомобілем „FORD MONDEO", д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись зі швидкістю близько 40-45 км/год володіла технічною можливістю попередити дану ДТП шляхом застосування екстреного гальмування.

Свідок ОСОБА_8, в судовому засіданні пояснив , що був запрошений як понятий під час проведення відтворення обстановки та обставин події як 19.05.2011 року так і 31.05.2011 року. Відтворення обстановки і обставин події відбувалося за участю всіх учасників справи - ОСОБА_2, її захисника, потерпілої, її представника і в ході проведення детально було зазначено різні варіанти видимості перешкоди на дорозі з врахуванням показів, які давала ОСОБА_2 і ці дані правдиво відображені в чернетці протоколу, а в подальшому і в самому протоколі від 31.05.2011 року , який був всіма підписаний і зауважень щодо якого ні в кого не було.

Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10,ОСОБА_11,ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснили,що приймали участь у повторному відтворенні обстановки і обставин події 13.09.2013 року з участю підсудної ОСОБА_2 і її захисника,понятих, запрошених підсудною . Під час даної слідчої дії проводилася відео зйомка. Дані отримані під час відтворення було зафіксовано в протоколі відтворення обстановки і обставин події.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що був запрошений свідком ОСОБА_14,який є знайомим підсудної ОСОБА_2 як понятий під час проведення відтворення обстановки та обставин події 13.09.2013 року. Відтворення обстановки і обставин події відбувалося за участю підсудної ОСОБА_2, її захисника. Дані отримані під час відтворення обстановки і обставин події відображені в протоколі, який був всіма підписаний і зауважень щодо якого ні в кого не було.

Вина підсудної ОСОБА_2 в скоєнні злочину також доводиться іншими доказами, а саме даними:

- протоколу огляду місця події від 13.03.2011 року, схемою та фототаблицею до нього, в яких деталізовано місце вчинення ДТП, а саме ділянки автодороги сполученням Мукачеве-Львів, що по вул. О.Кобилянської у смт. Делятин Надвірнянського району, Івано-Франківської області і з яких вбачається, що проїзна частина має по одній смузі для руху в кожному напрямку, зустрічні потоки розділені розміткою 1.1, ширина смуги руху у напрямку м. Львів 3,45 м, зустрічної - 2,9 м., по ходу руху до м. Львів проїзна частина має заокруглення у праву сторону та підйом, до проїзної частини примикають узбіччя. На смузі руху у напрямку м. Львів знаходиться мобільний телефон марки „Sony Ericsson", кришка акумуляторного відсіку цього телефону, уламки пластмаси та уламки пінопласту, пляма речовини, схожа на кров та фрагмент лакофарбового покриття автомобіля. Пляма речовини, схожої на кров, знаходиться на смузі руху у бік с.Лоєва на відстані 2.2 м від осьової розділювальної смуги. Також зазначено, що проїзна частина в місці ДТП освітлюється вуличним освітленням. ( т.1 , а.с. 3-13);

- протоколу огляду та перевірки технічного стану транспорту від 14.03.2011, з якого вбачається, що в автомобілі марки „FORD MONDEO", д.н.з. НОМЕР_1 виявлено пошкодження: тріщину переднього вітрового скла, відсутність фрагменту лакофарбового покриття на передньому бампері, загнутий до середини гумовий фартух переднього бампера, тріщину правої частини переднього бампера, тріщина заднього бампера. На днищі автомобіля є потертості та відсутній бруд на деталях підвіски. ( т.1 ,а.с.14);

- висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № 132 від 13.03.2011 року у ОСОБА_2 ознак сп'яніння не виявлено ( т.1, а.с. 19).

- протоколу відтворення обстановки та обставин події від 31.05.2011 року за участю понятих, підсудної ОСОБА_2, її захисника, потерпілої та її представника, в ході якого встановлено, що об'єктивна видимість перешкоди у вигляді манекена, який перебуває у горизонтальному положенні на проїзній частині дороги, наступає на відстані 37,5 м, а видимість дороги в напрямку руху з робочого місця водія автомобіля „FORD MONDEO", д.н.з. НОМЕР_1 становить 38,4 м.( т.1 ,а.с. 81-83);

- висновку № 27-Е від 12.04.2011 року судово-медичної експертизи вбачається, ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з переломом лобної кістки, крововиливом під м'яку мозкову оболонку, закритої травми живота з розривом печінки та селезінки. Вказані тілесні ушкодження отримані від дії тупих твердих предметів, можуть відповідати терміну їх утворення і мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх заподіяння. Смерть ОСОБА_3 настала внаслідок закритої черепно-мозкової травми з переломом лобної кістки, крововиливом під м'яку мозкову оболонку, забоєм головного мозку, яка ускладнилась набряком та набуханням головного мозку. Характер виявлених тілесних ушкоджень на трупі ОСОБА_3 та сліди на одязі потерпілого вказують на те, що вони були спричинені майже одномоментно в швидкій послідовності одне за другим і є характерними для дорожньо-транспортної травми, а саме переїзду і волочіння і не могли бути заподіяні під час бійки. Виходячи з характеру, локалізації виявлених тілесних ушкоджень, пошкоджень одягу, в якому перебував потерпілий під час спричинення йому тілесних ушкоджень, матеріалів кримінальної справи, слід вважати, що в даному випадку мала місце дорожньо-транспортна подія у вигляді переїзду колесом автомашини по передній поверхні тіла в напрямку стосовно нього знизу вверх та зліва направо та наступним волочінням. Тілесних ушкоджень, а також пошкоджень на одязі, характерних для первинного удару виступаючими частинами автомобіля при вертикальному положенні потерпілого чи падінні на поверхню дороги з висоти власного зросту, не виявлено. ( т.1 а.с. 126-132);

- висновку № 61 медико-криміналістичної експертизи від 08.04.2011 року, вбачається, що на одязі потерпілого ОСОБА_3 пошкоджень, характерних для первинного удару виступаючими частинами автомашини при вертикальному положенні потерпілого, чи падіння на поверхню дороги з висоти власного зросту, не виявлено. Судово-медичних даних, які б свідчили про переїзд потерпілого кількох транспортних засобів, не виявлено; описаних механізм утворення пошкоджень і слідів на одязі потерпілого свідчить, що вони характерні для дорожньо-транспортної травми, а саме переїзду і волочіння і не могли бути заподіяні під час бійки ( т.1, а.с.137-148);

- висновку комісійної судово-медичної експертизи № 98 від 12.05.2011 року, з якого вбачається, що враховуючи характер, тяжкість тілесних ушкоджень виявлених на трупі ОСОБА_3 - закритої черепно-мозкової травми з переломом лобної кістки, крововиливами під м'які мозкові оболонки, в шлуночки головного мозку, забоєм головного мозку, яка ускладнилась набряком та набуханням головного мозку, що стосовно до живих осіб має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення, дає підставу рахувати, що смерть ОСОБА_3 могла настати і при наданні своєчасної кваліфікованої медичної допомоги. ( т.1 ,а .с. 153-159);

- висновку № 195-Б від 14.04.2011 року судової трасологічної експертизи (цілого по частинам), з якого слідує, що уламки, вилучені 14.03.2011 року під час огляду місця події, утворені внаслідок механічної дії (удару) - розлому з наступним розділенням цілого на частини. Уламки пластмаси до розділення становили частину номерної підставки та частину бампера автомобіля „FORD MONDEO", д.н.з. НОМЕР_1. Уламки пінопласту до розділення становили частину внутрішньої стінки заднього бамперу автомобіля „FORD MONDEO", д.н.з. НОМЕР_1. ( т.1 ,а. с. 165-172)

- висновку № 09/17-60 від 14.04.2011 року судової автотехнічної експертизи, з якого вбачається, що гальмівна система, рульове керування та ходова частина автомобіля марки автомобіля „FORD MONDEO", д.н.з. НОМЕР_1 знаходяться у працездатному стані.( т.1, а. с. 189-193);

- висновку експерта № 09/12-0429 від 10.05.2011 року вбачається, що частинка лакофарбового покриття, вилучена з місця події та частики лакофарбового покриття, вилучені в якості взірців з автомобіля „FORD MONDEO", д.н.з. НОМЕР_1, подібні за комплексом ознак і мають спільну групову належність ( т.1,а.с. 178-181);

По даній кримінальній справі було проведено дві судові автотехнічні експертизи, які в сукупності вказують на те, що ОСОБА_2 порушила правила безпеки дорожнього руху, керуючи транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Висновком № 09/17-87 від 02.06.2011 НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області встановлено, що в умовах даної дорожньо-транспортної ситуації водій ОСОБА_2 . повинна була керуватися технічними вимогами пунктів 12.2, 12.3, 12.4 та 1.10 (в частині визначення поняття "перешкода для руху" і виконання його вимог) Правил дорожнього руху України. У відповідності до вказаних пунктів Правил дорожнього руху України водій ОСОБА_2 повинна була , із технічної точки зору, рухатись даною ділянкою дороги із максимально-допустимою швидкістю , яка не повинна перевищувати 60 км/год, а з моменту об'єктивної видимості горизонтальної перешкоди на проїзній частині негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. Водій автомобіля марки „FORD MONDEO", д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2, рухаючись із швидкістю 40-45 км/год, володіла технічною можливістю попередити дану ДТП шляхом застосування екстреного гальмування, та не володіла б такою можливістю, рухаючись із максимально-допустимою швидкістю руху для автомобіля за даних дорожніх умов 60 км/год ( т.1 а.с. 199-202);

Згідно висновку № 11966/13-52 від 27.01.2014 Київського НДІСЕ вбачається, що водію ОСОБА_2 . з технічної точки зору слід було діяти у відповідності з вимогами п.п. 12.2, 12.3 , 12.4 ,19.3 Правил дорожнього руху України, тобто: рухатись із максимально-допустимою швидкістю по умовах видимості дороги в напрямку руху, однак не більше 60 км/год; у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою,щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги, а з моменту виникнення небезпеки для руху або перешкоди ,яку водій об*єктивно спроможний виявити,він повинен негайно вижити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об*їзду перешкоди. У разі погіршення видимості у напрямку руху ,викликаного світлом фар зустрічних транспортних засобів,водій повинен зменшити швидкість до такої,яка б не перевищувала безпечної за умовами фактичної видимості дороги в напрямку руху, а у разі засліплення-увімкнути аварійну світлову сигналізацію і не змінюючи смуги руху,зупинитися. Відновлення руху дозволяється лише після того,як пройдуть негативні наслідки засліплення.( т.3 а.с. )

Проаналізувавши усі дані автотехнічних експертиз , можна прийти до висновку про те, що у даній дорожній ситуації ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки „FORD MONDEO", д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись із швидкістю 40-45 км/год у темну пору доби і в умовах недостатньої видимості повинна була діючи відповідно до вимог Правил дорожнього руху України, вибрати швидкість руху автомобіля, щоб мати змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги. У момент виникнення перешкоди для руху ( пішохода ОСОБА_3, який перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходився в горизонтальному положенні на проїзній частині дороги ) відразу застосувати екстрене гальмування, що зазначають усі експерти. Крім того у разі погіршення видимості у напрямку руху ,викликаного світлом фар зустрічних транспортних засобів,ОСОБА_2 повинна була зменшити швидкість до такої,яка б не перевищувала безпечної за умовами фактичної видимості дороги в напрямку руху, а у разі засліплення-увімкнути аварійну світлову сигналізацію і не змінюючи смуги руху,зупинитися. Відновити рух лише після того,як пройдуть негативні наслідки засліплення. У той же час, водій ОСОБА_2 вибрала швидкість руху автомобіля , не маючи змоги зупинити автомобіль у межах видимості дороги. Будучи засліпленою світлом фар зустрічного транспортного засобу , що погіршило її видимість у напрямку руху водій ОСОБА_2 не зменшила швидкість руху до такої,яка б не перевищувала безпечної за умовами фактичної видимості дороги в напрямку руху, а у разі засліплення- не увімкнула аварійну світлову сигналізацію і не змінюючи смуги руху не зупинилася, а продовжила рух . Внаслідок чого вчинила наїзд на ОСОБА_3,який помер. Дані дії водія ОСОБА_2 не є виправданими і суперечать вимогам Правил дорожнього руху України.

Висновок авто технічної експертизи № 11966/13-52 від 27.01.2014 Київського НДІСЕ, ґрунтується на вихідних даних отриманих під час повторного відтворення обстановки і обставин події 13.09.2013 року : видимість горизонтальної перешкоди на проїзній частині дороги становить 22,5 метра, а видимість дороги в напрямку руху з робочого місця водія становить 55 метрів.

Згідно даного висновку : з моменту виявлення небезпеки/ моменту виявлення пішохода-22,5 метра/ водій ОСОБА_2 не мала технічної можливості уникнути даної ДТП шляхом застосування екстренного гальмування автомобіля «Форд» як при русі зі швидкістю 40-45 км/год,так і при русі зі швидкістю 60 км/год.

Однак як вбачається з п.3 висновку повний зупиночний шлях автомобіля «Форд» при швидкості руху автомобіля 40 км/год - 25…26 метрів,а при швидкості руху 45 км/год -30 метрів.

У той же час відтворення обстановки і обставин події,яке проводилося 13.09.2013 року проведено на автомобілі з технічними пошкодженнями, що підтверджено постановою про закриття кримінального провадження від 30.01.2014 року із якої вбачається,що на поверхнях голівок регулювальних гвинтів лівої та правої передніх фар автомобіля марки „FORD MONDEO", д.н.з. НОМЕР_1 є пошкодження, а саме: на внутрішніх поверхнях шестигранних заглиблень голівок гвинтів та двох торцевих, умовно лівих та правих ,гранях прорізів під викрутку є числені пошкодження у вигляді виступів та заглиблень,подряпин,деформацій торцевих поверхонь заглиблення та торцевих поверхонь прорізів, а також на них є ділянки з згладженнями та характерним блиском. Пошкодження на поверхнях голівок регулювальних гвинтів лівої та правої передніх фар автомобіля утворені в результаті неодноразового регулювання світлового потоку фар по горизонтальній та вертикальних вісях, а саме неодноразового провертання регулювальних гвинтів за та проти годинникової стрілки. Автомобіль на якому було вчинено ДТП зберігався на вулиці і на нього в тому числі на фари, переднє вітрове скло впливали атмосферні явища/ дощ,сніг,сонце/ ,що вплинуло на погіршення видимості. Відтворення обстановки і обставин події 13.09.2013 року відбулося з участю понятих ,які запрошені підсудною ОСОБА_2 ,що дає суду підстави вважати,що вони можуть бути заінтересовані в тому,щоб підсудна ОСОБА_2 уникнула кримінальної відповідальності

Відтворення обстановки і обставин події ,яке проводилося 31.05.2011 року проведено на технічно справному автомобілі за участю учасників ДТП і двох незаінтересованих понятих. По закінченню відтворення був складений протокол де зазначено,що у жодного з учасників даної слідчої дії будь яких зауважень та доповнень не має. Під час відтворення було встановлено,що видимість горизонтальної перешкоди на проїзній частині дороги наступає на відстані 37,5 метра, а видимість дороги в напрямку руху з робочого місця водія становить 38,4 метра.

З урахуванням наведеного у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість даних, викладених в протоколі відтворення обстановки і обставин події від 31.05.2011 року, які найбільш об'єктивно підтвердженими і такими, що не суперечать іншим зібраним у справі доказам. На підставі вихідних даних отриманих під час відтворення обстановки і обставин події 31.05.2011 року ґрунтується висновок авто технічної експертизи від 02.06.2011 року.

Висновок №1/708 від 26.12.2011 року НДЕКЦ при УМВС України в Львівській області не може бути взято судом до уваги,так як даний висновок не є належним доказом по справі, враховуючи те,що він здобутий в порядку не передбаченому КПК України, а на замовлення захисника підсудної.

Здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази суд визнає належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов"язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.

Всі доводи підсудної ОСОБА_2 і її захисника, а також окремі положення авто технічних експертиз, які не підтвердили її вини, суд не бере до уваги. Всі ці доводи і твердження спростовуються наведеними у вироку доказами про підтвердження її вини, які суд вважає такими, що є достовірними і об"єктивно відтворюють всі обставини і обстановку даної події. При цьому суд вважає ,що показання підсудної направлені на уникнення кримінальної відповідальності. Крім того вказані твердження авто технічних експертиз не можуть братися до уваги судом, оскільки вони носять характер припущень.

Таким чином, оцінюючи здобуті докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про доведеність вини підсудної ОСОБА_2 у вчиненні злочину, а її дії слід кваліфікувати за ч.2 ст. 286 КК України оскільки вона, керуючи транспортним засобом, порушила правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.

При обранні міри покарання підсудній, суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, що характеризується необережною формою вини, та дані про особу підсудної, її поведінку до і після вчинення злочину та обставини, що пом'якшують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання підсудної суд не знаходить.

Обставини, що пом'якшують покарання підсудної суд визнає те , що вона вперше судиться, а також відшкодування потерпілій матеріальних збитків.

За місцем проживання підсудна ОСОБА_2 характеризується позитивно.

Враховуючи всі обставини справи, дані про особу підсудної, думку потерпілої щодо покарання згідно вимог закону, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_2 слід призначити покарання в межах, встановлених в санкції частини статтей Кримінального кодексу у виді позбавлення волі. Також суд вважає за необхідне застосувати до підсудної і додаткове покарання у виді позбавлення права керувати автотранспортними засобами, оскільки даний злочин пов'язаний з експлуатацією транспортного засобу та порушенням підсудною ПДР України.

Крім того, є підстави звільнити її від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробовуванням, застосувавши ст.75 КК України і з врахуванням всіх обставин справи та особи винної суд прийшов до висновку, що підсудній слід визначити іспитовий строк 2 роки.

Згідно ст.76 КК України на підсудню під час іспитового строку слід покласти обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції , повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з"являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

На думку суду, саме таке покарання буде достатнім і необхідним для виправлення ОСОБА_2 та попередження скоєння нею нових злочинів, справедливим у співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винної.

Цивільні позови потерпілої ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди слід задоволити частково з таких підстав.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Згідно пунктів 6, 7, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»із змінами та доповненнями, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Суд враховує, що потерпілою ОСОБА_4 та матір'ю загиблого ОСОБА_5 перенесено глибокі і тривалі душевні страждання , що пов'язані зі смертю близької людини (чоловіка та сина), неможливості відновлення таких моральних втрат у майбутньому, вимушених змін у життєвих планах і стосунках. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди в даному випадку суд керується засадами розумності, виваженості та справедливості і враховує майновий стан підсудної ОСОБА_2, яка не працює, утримує невелике підсобне господарство, інших доходів не має. Наведене свідчить про неспроможність підсудної ОСОБА_2 відшкодувати заявлену суму моральної шкоди, а тому суд вважає за можливе зменшити заявлену потерпілою та цивільним позивачем суму моральної шкоди та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 80000 грн. моральної шкоди та на користь ОСОБА_5 - 30000 грн. моральної шкоди. В позові до ОСОБА_16 слід відмовити.

Долю речових доказів по справі слід вирішити в порядку ст. 81 КПК України.

По справі було проведено ряд судових експертиз, витрати за які в сумі 7371,36 грн. слід стягнути з підсудної ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 323, 324,327 КПК України/ вредакції 1960 року/, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначити їй покарання 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 2 роки .

Застосувати до засудженої ОСОБА_2 ст.75 КК України і звільнити її від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробовуванням з іспитовим строком на 2 роки.

Зобов"язати засуджену ОСОБА_2 в період іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції , повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з"являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію .

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 та цивільний позов ОСОБА_5 задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 80000 грн. на відшкодування моральної шкоди і 6984 грн. витрат на правову допомогу адвоката та на користь ОСОБА_5 30000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області на р/р 31255272210165, код 25574765, МФО 836014 УДК Івано-Франківської області: - 1406,40 грн. за проведення експертизи 09/13-219; - 1054,80 грн. за проведення експертизи №09/12-0429; - 562,80 грн. за проведення експертизи № 09/17-60; - 654,36 грн. за проведення експертизи №09/17-87, а всього 3699,36 грн. І в користь Київського науково-дослідного інституту судових експертиз 3672 гривнь за проведення експертизи, а всього 7371,36 гривень

Речові докази по справі - автомобіль „FORD MONDEO", д.н.з. НОМЕР_1, який зберігається на арешт майданчику ВДАІ Надвірнянського РВ УМВС повернути ОСОБА_2, одяг потерпілого ОСОБА_3 - куртку, сверт, сорочку, джинсові штани, черевики, ремінь, які знаходяться на зберіганні у потерпілої - повернути ОСОБА_4, уламки пластмаси, уламки пінопласту та частинки лакофарбового покриття автомобіля, що зберігаються в камері речових доказів суду - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 15 днів з часу його проголошення шляхом подачі апеляції через Надвірнянський районний суд.

Суддя Вінтоняк М.Б.