Постанова № 38612704, 07.05.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07 травня 2014 р. № 820/6408/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лук'яненко М.О.,

за участю секретаря судового засідання Гайворонського В.С.,

представників сторін:

позивача Прокуратури Борівського району - Горбунової О.Ю.,

відповідача - Ткаченко С,В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом прокурора Борівського району Харківської області в інтересах держави в особі Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Борівського комунального підприємства теплових мереж про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Борівського району Харківської області в інтересах держави в особі Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд: стягнути на користь бюджету з рахунків Борівського комунального підприємства теплових мереж податковий борг у розмірі 365355,00 грн. з розрахункових рахунків платника відкритих у банківських установах.

В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор Борівського району Харківської області в інтересах держави в особі Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області зазначив, що Борівське комунальне підприємство теплових мереж має податковий борг перед бюджетом у сумі 365355,00 грн. з податку на додану вартість, що виник внаслідок несплати в установлений строк грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків. У зв'язку з несплатою у встановлений строк узгодженої суми податкового зобов'язання, Ізюмська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області направила відповідачу першу податкову вимогу від 01.07.2005 року №1/21, а 26.08.2005 року другу податкову вимогу №2/30. Отже, позивач наполягає на тому, що відповідачем була порушена низка приписів чинного податкового законодавства України, на підставі чого у підприємства виник податковий борг, який підлягає сплаті в повному обсязі.

Прокурор Борівського району Харківської області підтримав заявлений позов, просив суд ухвалити рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Позивач - Ізюмська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області, в судове засідання не прибув, надав суду клопотання про розгляд справи за її відсутністю.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав суду письмові пояснення позиція яких повністю збігається з викладеною в судовому засіданні, де вказав, що податкові вимоги №1/21 від 01.07.2005 року та №2/30 від 26.08.2005 року не стосуються податкового боргу, який виник у Борівського комунального підприємства теплових мереж у квітні-грудні 2013 року внаслідок несплати відповідачем узгодженої суми грошового зобов'язання за декларацією за звітний період. Крім того, спеціальною нормою для вирішення питання щодо погашення податкового боргу комунальних підприємств є стаття 96 Податкового кодексу України, проте, доказів на підтвердження вжиття податковим органом заходів щодо стягнення з відповідача податкового боргу відповідно до вимог ст. 96 Податкового кодексу України, позивачами не надано.

Суд, вислухавши позицію сторін, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Борівське комунальне підприємство теплових мереж пройшло державну реєстрацію, про що свідчить відповідний запис у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців (а.с. 28-30).

Судовим розглядом встановлено, що Відповідач має податковий борг перед бюджетом в розмірі 365355,00 грн. з податку на додану вартість, що виник внаслідок несплати в установлений строк грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків, а саме: декларації від 18.04.2013 року №9021686099 в сумі 117100,00 грн., декларації від 16.05.2013 року №9028066080 в сумі 163574,00 грн., декларації від 19.06.2013 року №9036336151 в сумі 18260,00 грн., декларації від 15.08.2013 року №9050454085 в сумі 15706,00 грн., декларації від 18.11.2013 року №9073937999 в сумі 12957,00 грн., декларації від 17.12.2013 року №9081204856 в сумі 37758,00 грн. (а.с. 15-26).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

За правилами пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до ст. 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно приписів ст. 89 вищевказаного кодексу право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств регулюється положеннями статті 96 Податкового кодексу України.

Відповідно до приписів пункту 96.2 статті 96 вище вказаного кодексу у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про: надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків; досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

У відповідності до приписів п.96.3 статті 96 Податкового кодексу України відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Водночас, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України). Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги. При цьому, відповідно до п. 59.1 Податкового кодексу, порядок надіслання платникові податків податкової вимоги тотожний порядку надіслання податкового повідомлення-рішення. У свою чергу, згідно з п. 58.3 Податкового кодексу, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

З матеріалів справи встановлено, що перша податкова вимога №1/21 від 01.07.2005 року була отримана відповідачем 05.07.2005 року, а друга №2/30 від 26.08.2005 року 30.08.2005 року, про що свідчить підпис у зворотних поштових повідомленнях (а.с. 9-10 зі зворотного боку).

Таким чином, суд робить висновок про те, що до матеріалів справи не надано доказів здійснення встановлених Податковим кодексом України заходів, які дають контролюючому органу право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, оскільки податкові вимоги №1/21 від 01.07.2005 року та №2/30 від 26.08.2005 року не стосуються податкового боргу відповідача, який виник у квітні-грудні 2013 року.

Враховуючи вище наведене, приймаючи до уваги відсутність доказів вжиття контролюючим органом передбачених Податковим кодексом України заходів погашення податкового боргу та звернення до суду не у спосіб, встановлений законом, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Прокурора Борівського району Харківської області в інтересах держави в особі Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Борівського комунального підприємства теплових мереж про стягнення податкового боргу - відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 12 травня 2014 року.

Суддя М.О.Лук'яненко