Ухвала суду № 38612117, 22.04.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/7415/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Федусика А.Г.,

Градовського Ю.М.,

за участю секретаря судового засідання Худик С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Люмар» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

25.10.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Люмар» (далі - ТОВ «Люмар») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - ДПІ) про скасування ППР від 17.10.2013р. № 00031022-5 про зменшення від'ємного значення з ПДВ за серпень 2013р. у розмірі 79 688 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ «Люмар» зазначає, що доводи податкового органу про формування залишку від'ємного значення з ПДВ за серпень 2013р. за рахунок від'ємного значення, що виник в попередні періоди, за якими минуло 1095 днів, не ґрунтуються на правильному застосуванню норм матеріального права та зроблені без дослідження первинних документів.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що податковою інспекцією не допущено порушень вимог чинного законодавства при проведенні перевірки та прийнятті оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року позовні вимоги задоволені. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ від 17.10.2013р. № 00031022-5.

В апеляційній скарзі ДПІ ставиться питання про скасування судового рішення в частині задоволення позову, в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, та постановлення нового рішення про відмову у позові.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих ТОВ «Люмар» у податковій звітності за серпень 2013р., встановлено порушення позивачем вимог п.п.102.1, 102.5 ст.102, п.п.198.1, 198.3, ст.198, п.п.200.1, 200.4 ст.200 ПК України, внаслідок чого позивачем завищений залишок від'ємного значення з ПДВ за серпень 2013р. на 79 688 грн.

До таких висновків податковий орган прийшов внаслідок неправомірного формування позивачем залишку від'ємного значення, який виник за попередні звітні періоди понад 1095 днів.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що за позивачем зберігається право на використання накопиченого податкового кредиту у майбутніх періодах, зокрема в рахунок погашення наступних податкових зобов'язань з ПДВ без обмеження строком.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Зі змісту акта перевірки вбачається, що висновки відповідача ґрунтуються, в т.ч. на порушенні позивачем п. 102.5 ст. 102 ПК України, згідно з якою заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що дана норма не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах та не порушена позивачем, оскільки не регулює питання формування від'ємного значення ПДВ, а отже посилання відповідача на порушення вказаної норми, внаслідок чого позивачем завищена сума від'ємного значення ПДВ у серпні 2013 року, є безпідставними.

Зазначена вище норма регулює строки давнини у двох випадках - подання платником податку заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або заяви про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом. При цьому у останньому випадку строк 1095 днів починає обліковуватися від дня, наступного за днем отримання права на таке відшкодування.

Визначальним у даному спорі є право позивача на використання накопиченого ним податкового кредиту у майбутньому, зокрема в рахунок погашення платежів з ПДВ наступних податкових періодів без обмеження строком.

Згідно зі статтею 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно із п. 200.6 та п. 200.7 ст. 200 ПКУ платник податку, який має право на бюджетне відшкодування, може прийняти рішення про: - зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів (рядок 23.2 декларації з ПДВ); - повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 23.1 податкової декларації з ПДВ).

Аналіз наведеного дає підстав для висновку, що нормами ст. 200 ПКУ не передбачено можливості вибору у відношенні проведення чи непроведення відшкодування ПДВ платником податку, який має право на таке відшкодування. Тому оплачене від'ємне значення з ПДВ має бути заявлене до відшкодування.

Аналогічні положення порядку визначення сум ПДВ, що підлягають бюджетному відшкодуванню, а також порядок включення сум від'ємного значення сум ПДВ до податкової декларації встановлений п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р.

З матеріалів справи вбачається, що у декларації з ПДВ за серпень 2013р. у р.24 позивачем зазначений залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 79 688 грн. Згідно додатку № 2 до цієї декларації зазначений залишок від'ємного значення сформований за рахунок від'ємного значення квітня 2008р. та зазначений, як неоплачений.

Заявлена позивачем у податковій декларації з ПДВ за квітень 2008р. з урахуванням уточнюючого розрахунку сума від'ємного значення в розмірі 208 860 грн. до бюджетного відшкодування не заявлялась, а відображалась в наступної податкової звітності із поступовим зменшенням за рахунок поточних податкових зобов'язань.

З наданих позивачем документів встановлено, що від'ємне значення з ПДВ за квітень 2008р. оплачено ТОВ «Люмар» у тому ж податковому періоді (а.с.16-17).

Разом з тим, позивач був позбавлений права на заявлення сум ПДВ до відшкодування, оскільки був зареєстрований як платник ПДВ менше ніж за 12 місяців до місяця, в якому мала бути подана заява на бюджетне відшкодування.

З наданого позивачем в ході апеляційного розгляду свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ вбачається, що ТОВ «Люмар» зареєстровано платником ПДВ 25.12.2007р.

Відповідно до пп.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР, який діяв на час виникнення від'ємного значення ПДВ, а саме станом на квітень 2008р., та в чинній на той час редакції, не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування.

На підставі наведеного, позивач мав би право на подачу зави на бюджетне відшкодування сум ПДВ не раніше січня 2009р.

Проте, а ні Законом №168/97-ВР, ані ПК України не передбачено можливості позбавлення права таких осіб на формування податкового кредиту на підставі відсутності у них права на бюджетне відшкодування.

Згідно із підпунктом 4.6.6 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. N 1492, залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, за підприємствами зберігається право на використання накопиченого ними податкового кредиту у майбутньому, зокрема в рахунок погашення платежів з ПДВ наступних податкових періодів чи в рахунок податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платники податку, які не мали права на бюджетне відшкодування у зв'язку з встановленими обмеженнями, мають право відображати в податковій декларації з ПДВ залишок від'ємного значення податку до повного його погашення або шляхом нарахування податкових зобов'язань, або шляхом отримання права на бюджетне відшкодування. Зазначений висновок викладений у листі Державної податкової служби України від 13.09.2012р № 1868/0/61-12/15-3115|61/0/21-12/15-3110.

Відтак, згідно роз'ясненням ДПС України, позивач правомірно відобразив у податкової звітності з ПДВ у серпні 2013р. залишок від'ємного значення податку, що виник у квітні 2008р., та має право на його відображення в подальшому до повного погашення, тобто без обмеження строку.

Викладені обставини дають підстав для висновку про відсутність підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та правомірне скасування його судом першої інстанції.

Оцінюючи наведене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду 1-ї інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: А.Г.Федусик

Суддя: Ю.М.Градовський