Рішення № 38611814, 07.05.2014, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2014 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Яремка В. В.

суддів: Перепелюк І. Б., Чупікової В. В.

секретар Кусяк М.Д.

за участю представника позивача ОСОБА_1, представників відповідачів ОСОБА_2., ОСОБА_3, представника третьої особи Затолочного С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні домоволодінням та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до відділу державної виконавчої служби Сокирянського районного управління юстиції Чернівецької області, ОСОБА_5, приватного підприємства «Нива-В.Ш.» в особі філії № 26, приватного нотаріуса Сокирянського районного нотаріального округу Чернівецької області ОСОБА_7, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», про визнання недійсними прилюдних торгів, акта про реалізацію предмета іпотеки та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів за апеляційними скаргами ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_5, публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», відділу державної виконавчої служби Сокирянського районного управління юстиції Чернівецької області на рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 20 березня 2014 року,

встановила:

У листопаді 2013 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні домоволодінням.

Зазначав, що 18 вересня 2013 року 26-ю філією ПП «Нива-В.Ш.» було проведено прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, в результаті яких він придбав житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, а також земельну ділянку, на якій вони розташовані, за адресою АДРЕСА_1, що належали ОСОБА_6

08 жовтня 2013 року ним отримано свідоцтво про право власності на вказане нерухоме майно.

Посилаючись на те, що відповідачка ОСОБА_6 не забрала зі спірного будинку багато своїх речей, добровільно звільнити приміщення від особистих речей не бажає, просив усунути перешкоди у користуванні ним житловим будинком із господарським будівлями та спорудами шляхом зобов'язання відповідачки прибрати належні їй речі.

У грудні 2013 року відповідачка ОСОБА_6 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_5, відділу державної виконавчої служби Сокирянського районного управління юстиції Чернівецької області (далі - ВДВС), ПП «Нива-В.Ш.» в особі філії №26, приватного нотаріуса Сокирянського районного нотаріального округу Чернівецької області ОСОБА_7 про визнання недійсними прилюдних торгів, акту про реалізацію предмету іпотеки та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів.

Посилалася на те, що прилюдні торги спірного нерухомого майна проведені з порушенням вимог законодавства, що регулює правила і порядок проведення прилюдних торгів, а саме Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про виконавче провадження».

Рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 20 березня 2014 року в задоволенні первісного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні домоволодінням - відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_6 задоволено.

Визнано недійсними прилюдні торги № 2613087 з реалізації забудованої земельної ділянки за кадастровим №7324010100:01:003:0074, площею 0,06 га та домоволодіння - одноповерхового з підвалом житлового будинку літ. «А», загальною площею 50,50 кв. м., одноповерхового житлового будинку з підвалом та мансардою літ. «В», загальною площею 349,40 кв. м., сараю літ. «Б», загальною площею 22,72 кв. м., які знаходяться по АДРЕСА_1, за ціною 325432 грн., проведені 18 вересня 2013 року 26-ю філією ПП «Нива-В.Ш.».

Визнано недійсним акт про реалізацію предмета іпотеки, виданий 01 січня 2013 року державним виконавцем відділу ВДВС Злим Р.М.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності ОСОБА_5 на спірні земельну ділянку та домоволодіння.

Вирішено питання щодо стягнення судових витрат.

В апеляційних скаргах ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_5, ВДВС, ПАТ «Державний ощадний банк України» просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовити.

Посилаються на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

У справі встановлено, що рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 15 лютого 2010 року в справі №2-84/2010 з боржників ОСОБА_9, ОСОБА_10 , ОСОБА_6 за кредитним договором №70 від 18 квітня 2007 року стягнуто солідарно на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» борг в сумі 166041 гривень 89 коп. та судові витрати - 1660 грн.

Також рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 13 вересня 2012 року в справі №2-400/2012 із боржників ОСОБА_9, ОСОБА_6 за кредитним договором №70 від 18 квітня 2007 року на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» стягнуто борг в сумі 69393 гривень 65 грн. та судові витрати - 693 гривень 94 коп.

Зазначені судові рішення звернуто до виконання.

12 березня 2013 року в ході проведення виконавчих дій по виконавчому провадженню державним виконавцем проведено опис та арешт житлового будинку із господарськими будівлями та спорудами, а також земельної ділянки, на якій вони розташовані, які є предметом іпотеки (а.с.38-40) і знаходяться за адресою АДРЕСА_1, що належали боржнику ОСОБА_6, про що складено відповідний акт.

Встановлено, що 29 липня 2013 року призначені прилюдні торги не відбулися у зв'язку із відсутністю купівельного попиту, про що було повідомлено ВДВС та власника арештованого майна ОСОБА_6

13 серпня 2013 року державним виконавцем ВДВС в складі комісії проведено переоцінку арештованого майна (а.с.59-60).

29 серпня 2013 року ПП «Нива-В.Ш.» повідомлено ОСОБА_6 про дату та час призначення повторних прилюдних торгів з реалізації арештованого майна належного їй.

Згідно протоколу № 2613087 від 18 вересня 2013 року проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, затвердженого директором філії №26 ПП «Нива-В.Ш.», переможцем торгів визнано ОСОБА_5 (а.с. 64).

01 жовтня 2013 року державним виконавцем ВДВС складено акт про реалізацію предмета іпотеки, згідно якого оспорювані прилюдні торги були проведені з дотриманням Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про іпотеку» (а.с. 65).

08 жовтня 2013 року приватним нотаріусом Сокирянського районного нотаріального округу ОСОБА_7, на підставі акту про реалізацію предмета іпотеки від 01 жовтня 2013 року, затвердженим ВДВС, видано свідоцтво, яким посвідчено за ОСОБА_5 право власності на спірне майно (а.с. 66).

Відмовляючи у задоволенні первісного позову та задовольняючи зустрічний позов в частині вимог заявлених до ОСОБА_5, ВДВС, ПП «Нива-В.Ш.» в особі філії № 26, суд першої інстанції виходив з того, що прилюдні торги проведені з порушенням порядку проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, за участі лише одного покупця, тоді як за відповідними правилами покупців мало бути не менше двох.

Такий висновок суду у цій частині є правильним.

Встановлено, що спірні прилюдні торги були проведені з порушенням правил їх проведення, визначених Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5, у зв'язку з тим, що участь у торгах 18 вересня 2013 року приймав лише один учасник (п.4.2).

Оскільки реалізація спірного нерухомого майна на прилюдних торгах провадилася в межах процедури виконавчого провадження з метою виконання рішення суду про стягнення заборгованості, тому норма ст. 45 Закону України «Про іпотеку», якою передбачена можливість участі на прилюдних торгах лише одного учасника, до спірних правовідносин не застосовується.

Відповідно доводи апелянтів про порушення судом першої інстанції норм матеріального права є безпідставними.

За відсутності рішення суду чи виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на спірне майно як на предмет іпотеки, реалізація спірного нерухомого майна мала проводитися за правилами реалізації арештованого нерухомого майна, а не за правилами продажу іпотечного майна.

Той факт, що у даній справі іпотекодавець та боржник є однією особою не є підставою для реалізації предмета іпотеки за відсутності рішення суду чи виконавчого напису нотаріуса за правилами Закону України «Про іпотеку».

Встановлено, що ПАТ «Державний ощадний банк України як іпотекодержатель, з позовом до іпотекодавця ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки не зверталося.

Апелянт ВДВС посилається на незастосування судом першої інстанції наслідків недійсності правочину.

Проте позивач не заявляв вимог про застосування наслідків недійсності правочину, а згідно ч. 5 ст. 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

З власної ініціативи суд може застосувати лише наслідки недійсності нікчемного правочину

Апелянти ВДВС та ПАТ «Державний ощадний банк України» помилково вважають, що норми ст. ст. 203,215, 650, 655, 656 ЦК України, на які послався суд першої інстанції, не регулюють спірних відносин.

Згідно ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_6 до приватного нотаріуса ОСОБА_7 та в частині стягнення з відповідачів судових витрат в солідарному порядку ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави для виходу за межі доводів апеляційних скарг.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 26 постанови № 9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину.

Нотаріуси, що посвідчували правочини, залучаються до участі у справі як треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, якщо позивач обґрунтовує недійсність правочину посиланням на неправомірні дії нотаріуса.

У порушення згаданих норм матеріального та процесуального права суд першої інстанції безпідставно задовольнив зустрічний позов ОСОБА_6, заявлений до приватного нотаріуса ОСОБА_7

Задовольняючи позов у вказаній частині, суд першої інстанції також застосував норму матеріального права, а саме Інструкцію про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджену наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року № 18/5, яка втратила чинність.

Тому рішення суду у частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_6 до приватного нотаріуса ОСОБА_7 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким у позові ОСОБА_6 до приватного нотаріуса ОСОБА_7 слід відмовити, як заявленому до неналежного відповідача.

Підлягає зміні і рішення суду першої інстанції в частині стягнення з усіх відповідачів витрат зі сплати судового збору в солідарному порядку.

Відповідно до статті 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Правила розподілу судових витрат між сторонами визначені ст. 88 ЦПК України.

Зважаючи на наведені норми, суд першої інстанції не мав підстав для стягнення судових витрат з відповідачів в солідарному порядку.

Тому, резолютивну частину рішення в частині стягнення з усіх відповідачів витрат зі сплати судового збору в солідарному порядку слід змінити: стягнути з ВДВС, ОСОБА_5, ПП «Нива-В.Ш.» в особі філії № 26 на користь ОСОБА_6 по 76 гривень 46 коп. з кожного - витрат зі сплати судового збору.

У решті рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

На підставі наведеного та керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційні скарги ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_5, публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», відділу державної виконавчої служби Сокирянського районного управління юстиції Чернівецької області задовольнити частково.

Рішення Сокирянського районного суду від 20 березня 2014 року в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_6 до приватного нотаріуса Сокирянського районного нотаріального округу Чернівецької області ОСОБА_7» про визнання недійсними прилюдних торгів, акта про реалізацію предмета іпотеки, свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів та стягнення з нього судових витрат скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_6 в цій частині відмовити.

Резолютивну частину рішення в частині стягнення з усіх відповідачів витрат зі сплати судового збору в солідарному порядку змінити.

Стягнути з відділу державної виконавчої служби Сокирянського районного управління юстиції Чернівецької області, ОСОБА_5, приватного підприємства «Нива-В.Ш.» в особі філії № 26 на користь ОСОБА_6 по 76 гривень 46 коп. з кожного - витрат зі сплати судового збору.

У решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий В. В. Яремко

Судді: І. Б. Перепелюк

В. В. Чупікова