Рішення № 38611380, 12.05.2014, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/23548/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 травня 2014 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючої - судді Мазурок О.В.

при секретарі Самчук Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області ОСОБА_3 про часткове визнання недійсним правочину, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до судку з позовом до ОСОБА_2, третя особа приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області ОСОБА_3 про часткове визнання недійсним правочину, вказавши, що 15 травня 2006 року ОСОБА_1 отримав у спадщину від своєї матері земельну ділянку площею 0,255 га, що знаходиться на АДРЕСА_2 наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.05.2006 року.

Позивач спадкове майно зареєстрував у державному реєстрі, на що отримав Державний Акт на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №576113 від 27.11.2006 року та кадастровий номер 6825083600:01:003:0089.

20 червня 2008 року позивач продав 12/25 частин вказаної земельної ділянки розміром 0,1230 га від земельної ділянки загальною площею 0,255 га.

Тобто у його власності залишилося 13/25 частин земельної ділянки, а саме 0,132 га, на що ним було отримано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №077713 від 22.09.2008 року кадастровий номер той самий.

09 червня 1990 року між позивачем та відповідачем був укладений шлюб.

20 грудня 2011 року вказаний шлюб було розірвано на підставі рішення Хмельницького міськрайонного суду.

За час шлюбу ними було нажито спільне майно, а саме двохкімнатна квартира АДРЕСА_1 та цегляний гараж, що знаходиться в АДРЕСА_3.

Після розірвання, а саме 15 лютого 2012 року сторони уклали та нотаріально посвідчили договір про поділ спільного майна подружжя, але у договір про поділ спільного майна подружжя була помилково включена вищевказана земельна ділянка 0,132га, яку позивач отримав у спадщину, та яка є його особистою приватною власністю. Згідно вказаного договору позивачеві відійшов у власність гараж, а відповідачеві двохкімнатна квартира та земельна ділянка. Відповідач у добровільному порядку відмовляється передати назад у власність позивачу спірну земельну ділянку.

А тому у відповідності до вимог ч. 1 ст. 203, ч.1 ст. 215, 217 ЦК України він просить частково визнати недійсним договір поділу спільного майна подружжя від

15 лютого 2012 року, в частині включення земельної ділянки площею 0,132 га кадастровий номер, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, застосувати наслідки недійсності правочину.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали.

Відповідач в судовому засіданні позов визнала частково, вказала, що вона протягом багатьох років обробляла вказану земельну ділянку, чим істотно збільшилась її цінність.

Третя особа в судовому засіданні вказала, що вважає позов таким, що задоволенню не підлягає.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав, судом об'єктивно встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб 09 червня 1990 року, який було розірвано 20 грудня 2011 року на підставі рішення Хмельницького міськрайонного суду.

15 лютого 2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали та нотаріально посвідчили договір про поділ спільного майна подружжя відповідно до якого: сторони визначили, що за час спільного проживання ними набуто у спільну сумісні сну власність гараж, земельну ділянку, 2/3 частки квартири. З моменту посвідчення договору ОСОБА_1 за правом особистої власності належатиме цегляний гараж АДРЕСА_3 (вартість ? частки гаража відповідно до відомостей, викладених у Витягу № 32071640 з реєстру прав власності на нерухоме майно становить 29819 гривень).

З моменту посвідчення цього договору ОСОБА_2 за правом особистої власності належатиме: 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 (вартість 1/3 частки квартири відповідно до відомостей, викладених у Витягу №32090336 з реєстру прав власності на нерухоме майно становить 20600 гривень 67 копійок) та земельна ділянка площею 0,132 га, надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, вказана земельна ділянка належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №077713 виданого 22.09.2008 року (нормативна грошова оцінка ? частки земельної ділянки загальною площею 1320 кв.м., згідно з Витягом технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки становить 3973 гривень 20 копійок).

Вказаний договір свідчить, що ОСОБА_1, відповідно до вказаного поділу, належатиме майна на більшу вартість ніж ОСОБА_2

Відповідно до п. 11 вищезазначеного договору - про зміст прав та обов'язків за цим договором, про правові наслідки вчиненого ними правочину в тому числі, але не обмежуючись ст.ст. 215-236 ЦК України щодо правових наслідків недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону; ст. 319 ЦК України щодо здійснення права власності; ст. 331 ЦК України про необхідність реєстрації права власності на нерухоме майно в органах технічної інвентаризації; ст.ст. 57-74 СК України щодо підстав виникнення особистої та спільної власності на майно, особливостей розпорядження таким майном, право на поділ майна подружжя, способи та порядок такого поділу) їм, сторонам, нотаріусом роз'яснено.

Згідно ч. 1 ст. 215, ч.1. ст. 203 ЦК України, на які посилається позивач у своїй позовній заяві, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ст. 60 ЦПК України - - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України.

Суду не надано доказу представником позивача, що при укладенні договору про поділ спільного майна подружжя було порушено вимоги ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 10,11,60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 203, 215 ЦК України суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області ОСОБА_3 про часткове визнання недійсним правочину відмовити.

На рішення суду, через суд першої інстанції, який його ухвалив, може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з моменту проголошення до апеляційного суду Хмельницької області.

Суддя О.В.Мазурок