Рішення № 38611061, 16.04.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2014 р. Справа № 911/4410/13

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Герасименко І. В. (довіреність № 29 від 17.03.2014 р.);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал", м. Кив

до Приватного акціонерного товариства „Епос", м. Біла Церква

про стягнення 165 978, 00 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПАТ „Акціонерна компанія „Київводоканал" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ПРАТ „Епос" про стягнення 165 978, 00 грн. основної заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо своєчасної поставки товару у встановлений строк згідно рахунку-фактури № 944 від 15.12.2010 р. та платіжного доручення № 2134 від 15.12.2010 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.11.2013 р. порушено провадження у справі № 911/4410/13 за позовом ПАТ „Акціонерна компанія „Київводоканал" до ПРАТ „Епос" про стягнення 165 978, 00 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 11.12.2013 р.

05.12.2013 р. до канцелярії суду від позивача надійшли пояснення № 1062 від 05.12.2013 р., що долучені судом до матеріалів справи.

11.12.2013 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 08.01.2014 р.

08.01.2014 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача надійшов супровідний лист № 16 від 08.01.2013 р. із доданими до нього документами на виконання вимог суду, що долучені судом до матеріалів справи.

08.01.2014 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 23.01.2014 р.

23.01.2014 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив б/н від 23.01.2014 р. на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

23.01.2014 р. перед судовим засіданням ПРАТ „Епос" (відповідач по справі) у справі № 911/4410/13 звернулось в господарський суд Київської області із зустрічним позовом до ПАТ „Акціонерна компанія „Київводоканал" про стягнення 165 978, 00 грн. основної заборгованості.

23.01.2014 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 12.02.2014 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.01.2014 р. відмовлено ПРАТ „Епос" у прийнятті зустрічної позовної заяви б/н від 22.01.2014 р. та доданих до неї матеріалів для спільного розгляду з первісною позовною заявою ПАТ „Акціонерна компанія „Київводоканал".

12.02.2014 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 05.03.2014 р.

05.03.2014 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 26.03.2014 р.

26.03.2014 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 26.03.2014 р., у якому він просить суд здійснювати фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що за наслідками розгляду вищевказаного клопотання у судовому засіданні судом було його задоволено.

26.03.2014 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 09.04.2014 р.

03.04.2014 р. до канцелярії суду від позивача надійшли заперечення № 369 від 03.04.2014 р., що долучені судом до матеріалів справи.

09.04.2014 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 16.04.2014 р.

16.04.2014 р. судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

15.12.2010 р. відповідачем було виставлено позивачу рахунок-фактуру № 944 на товар (вал насосу ГРТ 8000/71, черт 1, 5 Г - 23271 И) на загальну вартість 165 978, 00 грн.

15.12.2010 р. на підставі рахунку-фактури № 944 від 15.12.2010 р. позивачем було сплачено відповідачу передоплату та перераховано йому грошові кошти у розмірі 165 978, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2134 від 15.12.2010 р. на суму 165 978, 00 грн., наявним у матеріалах справи.

26.04.2011 р. позивач звернувся до відповідача із листом № 311/05.01 від 11.04.2011 р., у якому вимагав поставити вал насосу, що відповідає вимогам черт 1, 5 Г - 23271 И. Факт направлення позивачем і одержання вимоги відповідачем підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення - рекомендованого листа.

25.10.2013 р. позивач звернувся до відповідача із вимогою № 2940/12 від 16.10.2013 р., у якій вимагав повернути кошти в розмірі 165 978, 00 грн. у зв'язку із невиконанням зобов'язання щодо поставки валу насосу ГРТ 8000/71, черт 1, 5 Г - 23271 И. Факт направлення позивачем і одержання вимоги відповідачем підтверджується фіскальним чеком № 0085 від 16.10.2013 р. про відправлення цінного листа № 0101503056365, описом вкладення до нього від 16.10.2013 р. та повідомленням про вручення поштового відправлення - цінного листа.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 цього ж кодексу передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 663 цього ж кодексу передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 693 цього ж кодексу передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи договір купівлі-продажу товару у письмовій формі між сторонами не підписувався.

Отже, виходячи із вищевказаних норм, прострочення виконання обов'язку відповідачем щодо передачі товару позивачу виникло після закінчення семиденного строку від дня пред'явлення вимоги, а саме з 04.05.2011 р.

У встановлений законом строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо передачі товару позивачу у повному обсязі не виконав, що підтверджується відсутністю, підписаними уповноваженими представниками сторін у встановленому порядку видаткових накладних, довіреностей позивача, виданих на своїх представників на отримання товару та переданої позивачу документації. У зв'язку із тим, що відповідач у встановлений законом строк не виконав обов'язок щодо передачі товару позивачу, у останнього відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України виникло право вимагати від відповідача повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У процесі розгляду справи відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів (видаткова накладна, довіреність позивача, видана на свого представника на отримання товару, тощо), що б підтверджували належне виконання ним свого обов'язку по поставці у повному обсязі товару за рахунком-фактурою № 944 від 15.12.2010 р. та платіжним дорученням № 2134 від 15.12.2010 р.

Доказ, наданий відповідачем у процесі розгляду справи на підтвердження виконання обов'язку по поставці у повному обсязі товару за договором, а саме факсокопія акту огляду валу до земленасосу ГрТ 8000/71 Правобережної насосної станції від 28.03.2011 р., не є належним та допустимим доказом, що підтверджує факт виконання відповідачем обов'язку по поставці у повному обсязі товару за договором, оскільки такий доказ не підтверджений відповідним оригіналом акту огляду валу до земленасосу ГрТ 8000/71 Правобережної насосної станції від 28.03.2011 р., а також такий доказ може підтверджувати лише не факт передачі відповідачем товару позивачу за рахунком-фактурою № 944 від 15.12.2010 р. та платіжним дорученням № 2134 від 15.12.2010 р., а факт огляду товару, зазначеного у вказаному акті.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача попередньої оплати у розмірі 165 978, 00 грн. за рахунком-фактурою № 944 від 15.12.2010 р. та платіжним дорученням № 2134 від 15.12.2010 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Епос" (ідентифікаційний код 24221705) на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал" (ідентифікаційний код 03327664) 165 978 (сто шістдесят п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят вісім) грн. 00 (нуль) коп. попередньої оплати та судові витрати 3 319 (три тисячі триста дев'ятнадцять) грн. 56 (п'ятдесят шість) коп. судового збору.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

30 квітня 2014 р.