Рішення № 38610962, 07.05.2014, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 травня 2014 р.

Справа № 902/666/13

за позовом: ПАТ "Український інноваційний банк", м. Київ ПАТ "Укрінбанк"

до:ТОВ "Еко Сфера", м. Калинівка Вінницької області

до: ВАТ "Вінніфрут", м. Калинівка Вінницької області ТОВ "Еко Сфера"

4 - відповідачу ВАТ "Вінніфрут"

про стягнення 1109637, 00 грн. (збитки)

Головуючий суддя Лабунська Т.І.

Cекретар судового засідання Снігур О.О.

Представники

позивача : Кириленко О.П., за довіреністю

відповідачів: Слюсар О.В., за довіреністю

ВСТАНОВИВ :

08 травня 2013 року до господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк», м. Київ (далі - Позивач, ПАТ «Укрінбанк») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Сфера», м. Калинівка Вінницької області (далі - Відповідач 1, ТОВ «Еко Сфера»), Відкритого акціонерного товариства «Вінніфрут», м. Калинівка Вінницької області (далі - Відповідач 2, ВАТ «Вінніфрут») про стягнення 1109637-00 грн. збитків.

13 травня 2013 року господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі № 902/666/13 (суддя Даценко М.В.).

22 липня 2013 року винесено рішення (суддя Даценко М.В.), яким позов задоволено частково. Стягнуто з ВАТ «Вінніфрут» на користь ПАТ «Укрінбанк» 952779-80 грн. збитків, 19055-60 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ПАТ «Укрінбанк» в прибуток Державного бюджету України 612-26 грн. судового збору.

11 вересня 2013 року винесено постанову Рівненського апеляційного господарського суду. Рішення господарського суду Вінницької області від

22 липня 2013 року залишено без змін.

10 лютого 2014 року постановою Вищого господарського суду України постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11 вересня 2013 року та рішення господарського суду Вінницької області від 22 липня 2013 року у справі № 902/666/13 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Вінницької області.

25 лютого 2014 року керівником апарату суду винесено розпорядження про передачу справи на розгляд судді Лабунської Т.І. за наслідками автоматизованого розподілу.

05 березня 2014 року справа прийнята до провадження суддею Лабунською Т.І..

Проаналізувавши матеріали справи, надавши юридичну оцінку письмовим доказам, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову, а саме стягнення збитків 1.109.637-00 грн., судових витрат з ВАТ «Вінніфрут» на користь ПАТ «Укрінбанк» та відмову в задоволенні позову до ТОВ «Еко Сфера».

До такого висновку суд прийшов з огляду на наступне.

Заявлено позов про стягнення з ТОВ "Еко-Сфера" і ВАТ "Вінніфрут" солідарно збитків у розмірі 1109637,00 грн., що завдані внаслідок знесення виробничих будівель і споруд по вул. Фрунзе, 45 у м. Калинівка Вінницької області, власником яких є ПАТ "Український інноваційний банк".

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що 06 вересня 2005 року та 18 грудня 2007 року Акціонерне товариство "Український інноваційний банк", у подальшому іменований, як Приватне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" та ВАТ "Вінніфрут" уклали кредитний договір № 296 та кредитний договір № 143-07, відповідно.

ПАТ "Український інноваційний банк", як кредитор, надало ВАТ "Вінніфрут", як позичальнику, кредит шляхом відкриття мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 6 815 000-00 євро та 6868000-00 гривень. ВАТ "Вінніфрут" зобов'язалося повернути надані кошти та сплатити відсотки за користування коштами.

З метою забезпечення виконання ВАТ "Вінніфрут" зобов'язань між ПАТ "Український інноваційний банк" та ВАТ «Вінніфрут" 06.09.2005 р. було укладено договір іпотеки № 02-02/25з.

П. 1.2 Договору передбачено, що Іпотекодавець з метою забезпечення передбачених Кредитним договором зобов»язань передає в іпотеку частину цілісного майнового комплексу «Калинівський завод фруктових концентратів» (виробничі будівлі, споруди та обладнання), що розміщений за адресою: Вінницька область, м. Калинівка, вул. Фрнузе, 45.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що предмет іпотеки складається з частини цілісного майнового комплексу «Калинівський завод фруктових концентратів», а саме: будівель, споруд та обладнання згідно Додатку № 1 (із змінами внесеними додатковою угодою № 4 від 24 вересня 2007 року) до цього договору, що розміщені за адресою: Вінницька область, м. Калинівка, вул. Фрунзе, 45.

Відповідно до п. 2.2 Договору (із змінами) вартість предмета іпотеки визначена сторонами і становить 77661309-18 грн.

Відповідно до п. 2.3 Договору іпотеки (із змінами внесеними додатковою угодою № 4 від 24.09.2007 р.) предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі: Свідоцтва на право власності на виробничі будівлі та споруди, виданого виконкомом Калинівської міської ради 20 вересня 2006 року на підставі рішення виконкому Калинівської міської ради № 881 від 20 вересня 2006 р., зареєстроване КП «Вінницьке обласне бюро технічної інвентаризації» 05 жовтня 2006 р. за № 30.

У склад об'єктів цілісного майнового комплексу, що розташований за адресою: Вінницька обл., м. Калинівка, вул. Фрунзе, 45 входили також будівлі (споруди) про які йдеться у позовній заяві (Додаток № 1 до Іпотечного договору).

Відповідно до вимог договору іпотеки № 02-02/25з від 06.09.2005р. (із змінами і доповненнями) визначено, якщо в момент настання терміну виконання Іпотекодавцем (ВАТ "Вінніфрут") зобов'язань (в тому числі і по сплаті будь-яких платежів, які повинні бути здійснені відповідно до Кредитного договору), забезпечених іпотекою за цим Договором, вони не будуть виконані, Іпотекодержатель (ПАТ "Укрінбанк") набуває право розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

За умовами договору іпотеки № 02-02/25з від 06.09.2005р. передбачена позасудова процедура передачі предмету іпотеки внаслідок невиконання ВАТ "Вінніфрут" своїх зобов'язань за кредитним договором.

Внаслідок невиконання ВАТ «Вінніфрут» зобов»язань за кредитним договором № 296 від 06 вересня 2005 року позивачем здійснено звернення стягнення на предмет іпотеки.

03 березня 2011 року КП «Вінницьке обласне об»єднане бюро технічної інвентаризації» проведено державну реєстрацію права власності ПАТ «Укрінбанк» на нерухоме майно за договором іпотеки.

Даний факт підтверджується витягом КП "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" про реєстрацію права власності від 03.03.2011р. реєстраційний номер 30889774.

07 вересня 2012 року проведеною поточною інвентаризацією по замовленню ПАТ «Укрінбанк» встановлено, що прибудова до транспортного цеху літера «В1», будівля насосної станції літера «У», будівля цеху по виробництву фруктового пюре літера «М6» знесені. Під час проведення поточної технічної інвентаризації ПАТ «Укрінбанк» не забезпечив обстеження споруди артезіанської свердловини № 5.

Факт демонтажу прибудови до транспортного цеху літера «В1» та будівлі цеху по виробництву фруктового пюре «М6» підтверджено також технічним звітом та заключенням про технічний стан будівельних конструкцій існуючих будівель 2010 року, складеного інститутом «Вінницяагропроект». Демонтаж вказаних об»єктів не заперечує і ВАТ «Вінніфрут», зазначивши, що приміщення прибудов розібрані та знесені у зв»язку з їх непригодністю за рішенням, прийнятим власником в 2008 році. Зокрема ВАТ «Вінніфрут» вказав на те, що будівля насосної станції літера «У» була розібрана.

Суду не представлені належні письмові докази, які свідчать про наявність об»єктів нерухомості (споруд) за знищення яких заявлено до стягнення збитки.

Поряд із цим судом встановлено, що 16 грудня 2008 року між ВАТ "Вінніфрут" (продавець) та ТОВ "Еко-Сфера" (покупець) укладено договір купівлі-продажу, за яким продавець передав, а покупець прийняв у власність виробничо-складське приміщення літера "Ю" площею 3 028,3 кв.м, яке становить 33/100 частини виробничих будівель та споруд, належних продавцю на праві власності на виробничі будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Вінницька область, місто Калинівка, вулиця Фрунзе, 45.

Відповідно до рішення Калинівської міської ради від 18 жовтня 2001 року ВАТ "Вінніфрут" на праві постійного користування належала земельна ділянка площею 4,5251 га. Це право підтверджене відповідним державним актом.

19 грудня 2008 року ТОВ "Еко-Сфера" звернулася з листом до ВАТ "Вінніфрут", в якому в зв'язку з купівлею виробничо-складського приміщення площею 3 028,3 кв.м просило надати згоду на відведення земельної ділянки орієнтованою площею 3 га для обслуговування та будівництва нових об'єктів з метою розвитку виробництва.

Того ж дня листом № 69 ВАТ "Вінніфрут" надало згоду на відчуження земельної ділянки на користь ТОВ "Еко-Сфера".

Рішенням Калинівської міської ради № 45 від 26 січня 2009 року припинено право постійного користування частиною земельної ділянки орієнтованою площею 3 га із земельної ділянки загальною площею 4,5251 га в м. Калинівка по вул. Фрунзе, 45, що перебуває в користуванні ВАТ "Вінніфрут" згідно державного акту на право постійного користування землею, в зв'язку з добровільною відмовою.

Рішенням Калинівської міської ради № 346 від 23 липня 2009 року ТОВ "Еко-Сфера" на умовах довгострокової оренди терміном 10 років передано земельну ділянку загальною площею 3,3706 га.

Подані документи вказують що ТОВ "Еко-Сфера" здійснювало будівництво на цій території.

АТ "Український інноваційний банк" ставить вимогу про стягнення з ВАТ "Вінніфрут" та ТОВ "Еко-Сфера" солідарно збитки у розмірі 1.109.637-00 грн., які завдані внаслідок знесення споруд. При цьому позивач посилається на норму статей 1166, 1190 ЦК України та вважає, що демонтаж вказаних приміщень здійснено під час будівництва закритого навісу складу ТОВ "Еко-Сфера", що майнова шкода завдана спільними діями ВАТ "Вінніфрут" та ТОВ "Еко-Сфера".

Слід зазначити, що надані в матеріали справи докази, зокрема і ті, які свідчать про виконання будівельних робіт ТОВ «Еко-Сфера», не є належним доказом знищення спірних об»єктів.

А тому суд дійшов висновку про відповідальність за збитки ВАТ «Вінніфрут».

Договором іпотеки встановлено:

Предмет іпотеки залишається у володінні та користуванні Іпотекодавця.

Права іпотекодавця: володіти та користуватися предметом іпотеки відповідно до його призначення; розпоряджатись (в т.ч. відчужувати, передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду тощо) предметом іпотеки, його частиною, лише за письмовою згодою іпотекодержателя.

Обов'язки іпотекодавця: на вимогу іпотекодержателя надати рівноцінне майно, прийнятне для іпотекодержателя, відновити знищений або пошкоджений предмет іпотеки у разі випадкового знищення, випадкового пошкодження або втрати предмета іпотеки; не допускати погіршення стану предмета іпотеки та зменшення його вартості понад вартість його звичайного зносу; вживати за власні кошти всі необхідні заходи для належного збереження предмета іпотеки, включаючи своєчасне проведення поточного ремонту, відновлення незначних пошкоджень, раціональну експлуатацію та захист предмета іпотеки від незаконних посягань та вимог інших осіб; протягом 5 днів повідомляти іпотекодержателя про будь-яку зміну, яка відбулась (з дня настання зміни) чи може відбутись (з дня, коли стало про це відомо) із предметом іпотеки, про будь-які дії третіх осіб щодо предмета іпотеки, про загрозу знищення, пошкодження, псування чи погіршення стану предмета іпотеки, а також про будь-які обставини, що можуть негативно вплинути на предмет іпотеки; відшкодувати збитки, понесені іпотекодержателем у зв'язку із невиконанням чи неналежним виконанням іпотекодавцем зобов'язань за цим договором.

Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Способами захисту прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків

Стаття 22 ЦК України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

За статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.

Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому господарському суду слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (статті 623 ЦК України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України).

Даючи оцінку правовідносинам, які склалися між позивачем та ВАТ "Вінніфрут", суд виходить з того, що статтею 1 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до статті 9 цього Закону іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом. При користуванні предметом іпотеки іпотекодавець повинен не припускати погіршення стану предмета іпотеки та зменшення його вартості понад норми його звичайної амортизації (зносу).

Іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя: зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки; передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку; відчужувати предмет іпотеки; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Згідно з частиною 1 статті 10 Закону якщо інше не встановлено законом чи іпотечним договором, іпотекодавець зобов'язаний вживати за власний кошт всі необхідні заходи для належного збереження предмета іпотеки, включаючи своєчасне проведення поточного ремонту, відновлення незначних пошкоджень, раціональну експлуатацію та захист предмета іпотеки від незаконних посягань та вимог інших осіб.

Зміст наведених норм законодавства, а також положень договору іпотеки № 02-02/25з від 06 вересня 2005 року, вказує на те, що між сторонами виникли договірні відносини, в яких ВАТ "Вінніфрут" було обмежено в розпорядженні майном. При цьому на нього покладено обов'язки щодо збереження цього майна, недопущення погіршення стану предмета іпотеки або зменшення його вартості понад норми його звичайної амортизації. У разі невиконання товариством зобов'язань, забезпечених іпотекою згідно з кредитним договором, іпотекодержатель має право одержати задоволення за рахунок предмета іпотеки.

Щодо правовідносин, які склалися між позивачем та ТОВ "Еко-Сфера", суд встановив, що позов до цього товариства пред'явлено в результаті того, що на думку позивача, демонтаж спірного майна проведено саме цим товариством під час здійснення будівництва.

Враховуючи викладене, для правильного вирішення цієї справи суду необхідно встановити обставини того, яким чином відбувся демонтаж спірного майна: під час дії договору іпотеки внаслідок чого до відповідальності відповідно до статті 22 ЦК України слід притягнути ВАТ "Вінніфрут", як особу, що допустила порушення в зобов'язальних відносинах або після переходу права власності до позивача, внаслідок чого до відповідальності слід притягнути ТОВ "Еко-Сфера" відповідно до статті 1166 ЦК України, як особу, що завдала шкоду позивачу.

Позивач вказує на те, що демонтаж відбувся під час будівництва ТОВ "Еко-Сфера", після 03 березня 2011 року, проте, такі доводи спростовуються ненаданням належних письмових доказів, які свідчать про дату знищення спірних об»єктів, за які заявлено до стягнення збитки. Письмові докази в підтвердження початку будівельних робіт, та інші не є доказом дати знищення.

Відтак, суд не вбачає підстав для притягнення до відповідальності ТОВ "Еко-Сфера".

Разом із тим, суд вважає, що досліджені під час розгляду справи докази в своїй сукупності підтверджують те, що внаслідок здійснення ВАТ "Вінніфрут" самовільного демонтажу спірних приміщень, які перебували в іпотеці і на які в березні 2011 року позивач повинен був набути право власності, останньому завдано збитки. За приписами чинного законодавства відповідач повинен був погодити демонтаж спірного майна та здійснити його лише за умови заміни предмету іпотеки на інший. Такі дії позивачем не здійснено.

Суду не представлено доказів наявності споруд за знищення яких заявлено до стягнення збитки.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що під час розгляду справи доведено наявність збитків у позивача, протиправність дій ВАТ "Вінніфрут", причинно-наслідковий зв'язок між діями цього товариства та збитками позивача, вину цього відповідача.

За таких підстав, збитки, понесені позивачем, підлягають стягненню з ВАТ "Вінніфрут".

31 березня 2014 року до суду подано клопотання ПАТ «Укрінбанк» про вихід за межі позовних вимог, у разі необхідності захисту прав і законних інтересів ПАТ «Укрінбанк», і збільшення розміру збитків, що підлягають відшкодуванню.

Зазначене клопотання задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 83 ГПК вихід за межі позовних вимог належить до права суду, а не його обов»язку.

07 травня 2014 року представником позивача заявлено про стягнення з відповідачів штрафу в доход державного бюджету України за невиконання вимог ухвал суду про надання додаткових письмових доказів.

Згідно із ч. 5 ст. 83 ГПК України господарський суд має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Під час провадження у справі мало місце невиконання відповідачами вимог ухвал суду, а тому суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача про стягнення штрафу.

07 травня 2014 року представником позивача заявлено про притягнення представника відповідачів Слюсар О.В. до адміністративної відповідальності за неповагу до суду, на підставі ст. 185-3КпАП України.

Заява щодо притягнення Слюсар О.В. до адміністративної відповідальності задоволенню не підлягає, оскільки факт невиконання вимог суду не свідчить про неповагу до суду.

Згідно із ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтею 49 ГПК України встановлено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Суд дійшов висновку про покладення на ВАТ «Вінніфрут» витрат по сплаті позивачем судового збору.

Відповідно до ст. 82 ГПК України при вирішенні господарського спору по суті господарський суд приймає рішення.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Враховуючи викладене, суд керуючись ст.ст. 4-3,4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 83, 85, 87, 115, 116 ГПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" (22400, Вінницька область, Калинівський район, м. Калинівка, вул. Фрунзе, 45, ідентифікаційний код 30807701) на користь Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, 10а, ідентифікаційний код 05839888 - 1109637-00 грн. збитків та 22192-74 грн. судового збору.

В решті заявлених позовних вимог відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" (22400, Вінницька область, Калинівський район, м. Калинівка, вул. Фрунзе, 45, ідентифікаційний код 30807701) 1000-00 грн. штрафу в доход Державного бюджету за невиконання вимог суду.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12 травня 2014 р.

Суддя Лабунська Т.І.

віддрук. 4 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу ПАТ "Укрінбанк"

3 - відповідачу ТОВ "Еко Сфера"

4 - відповідачу ВАТ "Вінніфрут"