Постанова № 38607625, 05.12.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 р. Справа № 2а-95/10/0470 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Рищенко А. Ю., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України до Дніпропетровського індустріально-педагогічного технікуму, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Територіальне управління Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості у сумі 6 326, 20 грн., -

ВСТАНОВИВ:

04.01.2010 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся Прокурор Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної інспекції з енергозбереження з позовом до Дніпропетровського індустріально-педагогічного технікуму, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області про стягнення заборгованості у сумі 6 326, 20 грн.

Ухвалою суду від 05.01.2010 року було відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 25.05.2010 року було зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду в адміністративній справі № 2а-5783/10/0470 за позовом Дніпропетровського індустріально-педагогічного технікуму до Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області (правонаступник - Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України), в якому просив: визнати неправомірними дії головного спеціаліста - державного інспектора з енергозбереження Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області Довженка Юрія Олеговича щодо проведення 29.09.2009 року планової перевірки Дніпропетровського індустріально-педагогічного технікуму; визнати неправомірними дії головного спеціаліста - державного інспектора з енергозбереження Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області Довженка Юрія Олеговича щодо складання Акту № 15-5/3.21-103 від 21.09.2009 року; скасувати Акт № 15-5/3.21-103 від 21.09.2009 року, припис та постанову № 15-5/3.21-102 від 21.09.2009 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.07.2010 року у задоволенні позовних вимог Дніпропетровського індустріально-педагогічного технікуму до Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області (правонаступник - Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України) про визнання неправомірними дії головного спеціаліста - державного інспектора з енергозбереження Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області Довженка Юрія Олеговича щодо проведення 29.09.2009 року планової перевірки Дніпропетровського індустріально-педагогічного технікуму; визнання неправомірними дії головного спеціаліста - державного інспектора з енергозбереження Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області Довженка Юрія Олеговича щодо складання Акту № 15-5/3.21-103 від 21.09.2009 року; скасування Акт № 15-5/3.21-103 від 21.09.2009 року, припису та постанови № 15-5/3.21-102 від 21.09.2009 року.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Дніпропетровський індустріально-педагогічний технікум звернувся до Дніпропетровського апеляційного суду із апеляційною скаргою. Так, за результатами розгляду останньої ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2012 року апеляційну скаргу було залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.07.2010 року по справі № 2а-5783/10/0470 - залишено без змін, що набрала законної сили станом на 10.09.2012 року.

Ухвалою суду від 20.11.2013 року було допущено правонаступництво та замінено первинного позивача - Державну інспекцію з енергозбереження її правонаступником - Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України, поновлено провадження в даній адміністративній справі після його зупинення та продовжено судовий розгляд адміністративної справи.

Свої позовні вимоги Прокурор Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України обґрунтовує тим, що 21.09.2009 року при проведенні комплексної перевірки раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів у Дніпропетровському індустріально-педагогічному технікумі було виявлено нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів за рахунок: перевитрати електроенергії в електричних мережах за рахунок відхилення коефіцієнта потужності від величини нормативного (граничного) значення cos 1 (tg1) до cos 2 (tg 2), чим було порушено вимоги п. «е» ст. 11 Закону України «Про енергозбереження», постанови Кабінету Міністрів України № 699 від 02.09.1993 року «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших ресурсів в народному господарстві», постанови Кабінету Міністрів України № 935 від 22.10.2008 року «Про організацію державного контролю за ефективним (раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів». За результатами вказаної перевірки було винесено постанову про застосування економічних заходів за нераціональне (неефективне) використання ПЕР № 15-5/3.12-102 від 21.09.2009 року на суму - 6 326, 20 грн.

Просить суд: стягнути з Дніпропетровського індустріально-педагогічного технікуму (ідентифікаційний код юридичної особи - 02541332) на користь Державного бюджету України 6 326, 20 грн. (шість тисяч триста двадцять шість гривень 20 копійок).

У судове засідання сторони не з'явились, належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.

Від представника позивача та представника відповідача надійшли письмові заяви про розгляд справи без їх участі.

У відповідності до положень ч. 6 ст. 128 КАС України суд ухвалив рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним у задоволенні даного адміністративного позову відмовити повністю з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Положеннями ст. 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визначалися законом як правопорушення.

Так, у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.2000 року № 1039 «Питання Державної інспекції з енергозбереження» (чинна на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, а саме: в редакції чинній станом на момент проведення перевірки суб'єкта господарювання) державна інспекція з енергозбереження (далі - Інспекція) є урядовим органом державного управління, що діє у складі НАЕР і йому підпорядковується.

Інспекція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, цим Положенням та наказами НАЕР.

Інспекція, зокрема:

у межах своєї компетенції бере участь у реалізації державної політики та здійснює державний контроль у сфері енергозбереження;

виконує відповідно до законодавства контрольно-наглядові функції щодо використання паливно-енергетичних ресурсів та проводить державну експертизу об'єктів підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства), перелік яких наведено у додатку до Положення про державну експертизу з енергозбереження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1998 р. № 1094 «Про державну експертизу з енергозбереження» (Офіційний вісник України, 1998 р., № 28, ст. 1060, із змінами і доповненнями);

здійснює контроль шляхом проведення комплексних перевірок стану обліку паливно-енергетичних ресурсів, що витрачаються для:

- виробництва продукції;

- надання послуг населенню (електро-, водо-, тепло-, газопостачання); видобування, переробки, виробництва, транспортування, зберігання та споживання зазначених ресурсів.

Інспекція має право, у тому числі:

складати протоколи, акти перевірок та видавати обов'язкові для виконання приписи стосовно усунення порушення норм законодавства у сфері енергозбереження під час видобування, переробки, виробництва, транспортування, зберігання та споживання паливно-енергетичних ресурсів.

Також вимогами Постанови Кабінету Міністрів України «Про організацію державного контролю за ефективним (раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів» від 22.10.2008 року за № 935 (у чинній на момент проведення перевірки від 21.09.2009 року редакції, а саме: станом на 25.05.2009 року), цей Порядок визначає процедуру проведення Державною інспекцією з енергозбереження (далі - Інспекція) та її територіальними органами перевірки ефективного (раціонального) використання паливно-енергетичних ресурсів та усунення фактів їх неефективного (нераціонального) використання на підприємствах, в установах та організаціях (далі - юридична особа).

Планова перевірка стану ефективного (раціонального) використання паливно-енергетичних ресурсів проводиться Інспекцією та її територіальними органами згідно з річним планом-графіком.

Перевірка окремих структурних виробничих підрозділів чи філій юридичної особи може проводитися за окремим графіком за їх місцезнаходженням із складенням акта за кожним об'єктом.

Результати перевірки оформляються актом, а у разі виявлення факту неефективного (нераціонального) використання паливно-енергетичних ресурсів або порушення законодавства у сфері енергозбереження видається припис.

Зазначені документи складаються у двох примірниках, один з яких видається керівникові юридичної особи, а другий залишається в Інспекції чи її територіальному органі.

Форма акта та припису затверджується НАЕР.

Розрахунок обсягів неефективного (нераціонального) використання паливно-енергетичних ресурсів понад показники нормативних значень їх витрат, що встановлені стандартами, а у разі відсутності стандартів - нормами питомих витрат палива та енергії або нормативами витрат паливно-енергетичних ресурсів, проводиться у перерахунку на річне споживання, крім випадків, що підтверджені документально, за період від дня настання до їх виявлення, але не більш як за один рік від дня порушення таким суб'єктом установлених актами законодавства правил, згідно з методиками визначення та розрахунку втрат (перевитрат) паливно-енергетичних ресурсів, які затверджуються НАЕР в установленому порядку.

Стан виконання припису перевіряється безпосередньо інспектором за місцезнаходженням юридичної особи не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після закінчення строку його виконання. За результатами складається акт перевірки виконання припису.

У разі невиконання вимог припису керівникові юридичної особи видається повторний припис, у якому зазначаються невиконані вимоги та встановлюється новий строк їх виконання, який не повинен перевищувати двох місяців. Акт перевірки виконання припису та повторний припис складаються у двох примірниках, один з яких видається керівникові юридичної особи.

У разі невиконання повторного припису матеріали перевірки у п'ятиденний строк передаються органам прокуратури.

Службові особи несуть персональну відповідальність за невиконання або несвоєчасне виконання вимог припису згідно із законодавством у сфері енергоефективності та енергозбереження.

У разі прийняття рішення про застосування економічних санкцій, передбачених Законом України «Про енергозбереження», та за наявності підстав для їх застосування, визначених зазначеним Законом, видається постанова, яка підписується начальником Інспекції або уповноваженим ним керівником її територіального органу.

Постанова складається у двох примірниках, один з яких залишається в Інспекції чи її територіальному органі, а другий у п'ятиденний строк видається керівникові або уповноваженому представнику юридичної особи під розписку чи надсилається рекомендованим листом.

Форма постанови затверджується НАЕР.

Постанову може бути оскаржено в порядку, установленому Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Юридична особа повинна сплатити кошти в обсязі, визначеному постановою, не пізніше ніж протягом тридцяти днів після її надходження, а у разі оскарження - не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після прийняття рішення про залишення скарги без задоволення.

Юридична особа зобов'язана у п'ятиденний строк після внесення платежу письмово повідомити Інспекцію чи її територіальний орган про сплату коштів та подати копію платіжного доручення.

Постанова вважається такою, що виконана, після надходження інформації про зарахування коштів.

У разі несплати коштів у зазначений строк їх сума стягується в судовому порядку.

Про застосування економічних санкцій та результати перевірок Інспекція щокварталу до 20 числа наступного місяця подає Голові НАЕР узагальнений звіт.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.09.2009 року Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області було проведено планову перевірку установи бюджетної сфери з питань енергозбереження, а саме: Дніпропетровського індустріально-педагогічного технікуму; предмет державного контролю у сфері енергозбереження (енергоефективності).

Хід та результати проведеної перевірки були зафіксовані в акті перевірки від 21.09.2009 року за № 15-5/3.21 - 103.

В ході проведення перевірки було встановлено, що перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів, а саме: перевитрати електроенергії в електричних мережах за рахунок відхилення коефіцієнта потужності від величини нормативного (граничного) значення cos 1 (tg1) до cos 2 (tg 2) (складають 4, 50892 тис.кВт*год./рік) були викликані через недодержання технологічної дисципліни.

21.09.2009 року за результатами перевірки посадовою особовою відповідача складено Акт № 15-5/3.21-103, на підставі якого винесено припис та постанову № 15-5/3.12-102 про застосування підвищеної плати за неефективне використанні паливно-енергетичних ресурсів (далі - ПЕР).

Нормативний коефіцієнт потужності згідно Методики визначення нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів, перезатвердженої наказом НАЕР від 13 грудня 2006 року № 89, та Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 року №19 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 лютого 2002 року №93/6381, складає: tg1 = 0,25).

Перевитрати електроенергії в електричних мережах за рахунок відхилення коефіцієнта потужності від величини нормативного (граничного) значення cos 1 (tg1) до cos 2 (tg 2) складають 6 326, 20 грн. визначені по формулі згідно Методики визначення нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів, перезатвердженої НАЕР від 13 грудня 2006 року № 89.

Вказана Методика носить нормативно-технічний характер (встановлює механізм визначення обсягу неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів на промислових об'єктах, що виробляють і споживають електричну та теплову енергію), а тому відповідно до підпункту «е» пункту 5 Положення про державну реєстрацію нормативних актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року № 731, не підлягає державний реєстрації у Міністерстві юстиції України.

Згідно з п. 11.2. «Правил користування електричною енергією», затверджених Постановою НКРЕ від 22.08.2002 року за № 928 споживачі електричної енергії зобов'язані: підтримувати параметри якості електричної енергії у своїх мережах відповідно до параметрів, визначених державними стандартами.

Змістом п. 10.2. передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний: здійснювати компенсацію перетікань реактивної електричної енергії з метою енергозбереження та дотримання показників якості електричної енергії.

Відповідно до п. 6.35. Правил користування електричною енергією споживачем здійснюється плата за перетікання реактивної енергії «до впровадження технологічних заходів на вирішення питань компенсації перетікань реактивної енергії». Тобто, розмір плати (надбавка) за перетіканні реактивної енергії є критерієм дотримання ними технологічної дисципліни споживання електричної енергії.

Згідно п. 3.8. Методики «надбавка діє, якщо коефіцієнт потужності менший наведеного значення cos 1 = 0,97».

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2012 року, справа № 2а-5783/10/0470, було встановлено, що, якщо фактичний коефіцієнт потужності споживача менше визначеного граничного cos 1 = 0,97, споживач порушує технологічну дисципліну, що й призводить до перевитрат активної енергії та є підставою для застосування підвищеної плати.

Таким чином, підвищена плата за перевитрати активної енергії, спричинені низьким рівнем компенсації перетоків реактивної енергії, ніякого відношення до плати за спожиту реактивну енергію не має.

Порушення технологічної дисципліни викликане незадовільним станом устаткування і згідно до п. 11 абз. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.1993 року № 699 «Про заходи щодо ефективності використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві» (у чинній на момент проведення перевірки редакції), якими встановлено, що якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни - споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни. Плата вноситься після обстеження установи Державною інспекцією з енергозбереження.

Відповідно до п. «е» ст. 11 Закону України «Про енергозбереження» (у чинній на момент проведення перевірки редакції) введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартом.

Також положеннями Постанови Кабінету Міністрів України № 699 від 02.09.1993 року «Про заходи щодо ефективного використання газу інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві» (у чинній на момент проведення перевірки редакції) визначено, що за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів внаслідок неефективного його використання, виявлені органами Державної інспекції з енергозбереження, сплачується підвищена плата».

Відхилення фактичного коефіцієнту потужності cos 1 від нормативного cos 1 = 0,25 викликало перевитрати електроенергії, що є порушенням технологічної дисципліни експлуатації обладнання.

Тобто, вищевказаним рішенням суду, що набрало законної сили визнана правомірність дій головного спеціаліста - державного інспектора з енергозбереження Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області Довженка Юрія Олеговича щодо проведення 29.09.2009 року планової перевірки Дніпропетровського індустріально-педагогічного технікуму правомірність дій головного спеціаліста - державного інспектора з енергозбереження Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області Довженка Юрія Олеговича щодо складання Акту № 15-5/3.21-103 від 21.09.2009 року; скасовано акт № 15-5/3.21-103 від 21.09.2009 року, припис та постанову № 15-5/3.21-102 від 21.09.2009 року.

Частиною 5 ст. 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, враховуючи, що постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.07.2010 року по справі № 2а-5783/10/0470 за позовом Дніпропетровського індустріально-педагогічного технікуму до Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області (правонаступник - Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України) про визнання неправомірними, скасування акту № 15-5/3.21-103 від 21.09.2009 року, припису та постанови № 15-5/3.21-102 від 21.09.2009 року, набрала законної сили станом на 10.09.2012 року, то позовні вимоги Прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України щодо стягнення з Дніпропетровського індустріально-педагогічного технікуму суми нарахованих постановою № 15-5/3.21-102 від 21.09.2009 року є обґрунтованими.

Однак, під час судового засідання від представника Дніпропетровського індустріально-педагогічного технікуму надійшли копії платіжних доручень за №№ 32866 від 21.12.2010 року на суму 3 980, 98 грн. та за № 32867 від 21.12.2010 року на суму 2 345, 22 грн. на загальну суму - 6 326, 20 грн. Тобто, відповідачем було повністю сплачено суму заборгованості, що виникла у сумі - 6 326, 20 грн.

Таким чином, у задоволенні даного адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України до Дніпропетровського індустріально-педагогічного технікуму, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Територіальне управління Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості у сумі 6 326, 20 грн. - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Суддя А.Ю. Рищенко